Слабкість влади. Чому Порошенкові вдалося?

В таких ситуаціях як зараз дуже видно відсутність політичного досвіду, як і його надлишок.

Як Порошенко спромігся попри очевидний залізобетонний зв’язок з Медведчуком полетіти на місяць у відпустку без жодних питань про доцільність і з ворогом на кордоні.

Потім, просто в аеропорту реінкарнувати картинку лідера опозиції (навіть якщо це Кіра Рудик). Далі, дрімаючи, витиснути з суду найприйнятливіший результат, сісти на коня і навіть поїхати відсвяткувати все це у ресторані під назвою "Царське село"?

Я намагався уявити президента Зеленського у подібних обставинах і не виходить.

Не знаю, чи буде колись шанс у Зеленського проявити себе у вуличній або опозиційній політиці, але, мені здається, так майстерно маніпулювати обставинами на свою користь Зеленський точно не зможе. І це непогано з огляду на людські якості. Просто може бути саме такий момент.

І це вже видно по кейсу вугілля, Медведчука і Порошенка.

Якими б не були обгрунтованими підозри Порошенку, події останніх днів демонструють слабкість влади.

Ніхто не змушував Зеленського у своїх публічних виступах протягом двох останніх років регулярно згадувати прізвище попередника, легалізовуючи його у списку опонентів, які варті уваги першої особи. Тому, цілком природньо, що зараз в будь-якій справі проти П робити вигляд що З – неупередженний спостерігач – навіть комічно.

Можливо, політичний досвід вчасно підказав би президенту, що називати Порошенка "депутат" треба було трохи раніше. І, що розповідати суспільству про корупцію Порошенка, мали б відповідні правоохоронні органи, а не президент раніше за органи.

І якщо вже "наздоганяти", то лише з упевненністю у позитивному результаті, а не "з коліс" підписувати підозру рукою заступника генпрокурорки. Щоб згодом вся країна спостерігала за тим, як суддя, який був на дні народження Татарова, "маринується" у нарадчій кімнаті.

В пошуках винуватих у цих подіях офіс президента неодмінно вийде і на генпрокурорку. Але досвід звільнень вже не раз демонстрував Зеленському, що легіонери не будуть мовчати. І того ж Татарова чи Смірнова дуже швидко підхоплять опоненти, які за великим рахунком останні два з половиною роки сиділи на березі річки і чекали коли пропливе політичний труп слуги народа, підбираючи заразом все, що пливло.

Читайте також: "Сенк'ю, містер Блінкен". Як і чому Порошенко уник арешту

На вході президент Зеленський отримав унікальну опозицію, яка втрачала рейтинг тоді, коли починала критикувати Зеленського. Тому не критикувала. І просто міняла зачіски. Навіть попри монокабмін, монобільшість і моновладу.

Не знаю, хто переможе у політичній грі за правилами "якщо не ти – то тебе". Але те, що це куди більш невідворотній сценарій, ніж шашлики на травнені – це точно.

Стара політична система не була демонтована. Просто нові обличчя зайшли і почали працювати за правилами старих.

Епоха наступності, а не змін. Куратори курують, сморящі – дивляться. І тому, перед виборами, ми, схоже, знову заходимо у систему природнього відбору. Коли переможе той, хто буде більше пристосований до цього старого політичного життя, а не кращий.

Не дивлячись на те, що шлях до політичного тріумфу, який було обрано президентом Зеленським, ще ніколи раніше не приводив до політичного тріумфу, його було обрано.

І той факт що Порошенко – "політичний динозавр" з усіма поганими рисами, може не зіграти на користь політичного новачка, який почав грати "на виїзді" і на тому полі противника раніше, ніж встиг наростити ці ж самі скіли. Саме тому свого часу Порошенко і програв дебати на стадіоні.

Михайло Ткач

Джерело