Партнерский сбор УП. Задонать на дроны и РЭБы

"Побег – это геройство", или Почему все "хорошие русские" не стоят одной питерской пенсионерки

Суббота, 11 марта 2023, 12:10

Популярний російський ліберал із прізвищем з трьох літер, звертаючись в YouTube до земляків, які не згодні з політикою Путіна, впродовж місяців дає одну й ту саму пораду:

"Біжіть! Тікайте з країни та армії!".

Щоби "хорошим руським" було не так соромно збирати валізи, автор, зокрема, розповідає про пам'ятник "Невідомим дезертирам". Про невеликий монумент, встановлений у 1990-х, в якому німці увічнили дезертирство як приклад опору нацистському режиму.

Російський ліберал із прізвищем з трьох літер розповідає: у гітлерівській Німеччині до смертної кари засудили 30000 осіб, які відмовилися йти на військову службу або продовжувати воювати. Ще 100000 потрапили до штрафбатів та концтаборів.

З усіх героїв-відмовників вижили лише 4000. А до сьогодні дожили менше сотні – їх можна зустріти в Берліні, у штаб-квартирі громадської організації "Союз ухилянтів та дезертирів".

Мотиваційне відео антипутініст (крім традиційного для його відеоблогу прощання "До завтра!") закінчує словами: "Зробіть правильний вибір – не опиніться на боці зла!".

Вибiр – чудовий. Але одного лише пацифізму недостатньо, щоб зло перемогти.

Добро має вміти боротися.

 
Пам'ятник дезертирам і жертвам нацистської військової юстиції. Місто Ерфурт

"Вдягайтесь тепло, беріть парасолі, чай, каву, гарний настрій та друзів". За цими словами, написаними Мустафою Найємом 21 листопада 2013 року у Facebook, послідували конкретні дії.

Єдиним місцем, куди прагнули потрапити тоді українці, які були обурені брехнею влади, став Майдан, а не візові центри та закордонні консульства.

В результаті виїхати з країни довелося не протестувальникам, яких розстрілювали снайпери, а Януковичу разом із натовпом "міцних господарників".

Читайте також: Колективна безвідповідальність. Для чого росіяни кажуть, що весь світ збожеволів

Що таке правильний вибір, деякі з "хороших росіян" могли на власні очі побачити днями в Тбілісі.

Грузини не стали миритися з тими, хто ігнорував їхнє бачення майбутнього. Не злякалися водометів, шумових гранат і гумових куль.

Реклама:
Смішно, але в день, коли в столиці Грузії почалися протести, ще один відомий російський ліберал з кучерявою шевелюрою та любов'ю до урбаністики грайливо повідомив, що став громадянином Туркменістану.

Наступного дня він пояснив, що це був жарт:

"Думка, що хтось добровільно захоче отримати туркменський паспорт, та ще й хвалитися цим, здалася мені настільки абсурдною, що я вирішив запостити фото як жарт. Я був впевнений, що ніхто в це не повірить. Це однаково що: "Друзі, я вирішив переїхати до Північної Кореї".

Думка про те, що Росія вже давно вписалася в коло згаданих диктатур, блогеру-мандрівнику, схоже, також видається абсурдною.

 

Росіяни, які втікають від мобілізації – справді "хороші". Але лише в тому сенсі, що трохи полегшують завдання ЗСУ на фронті. Глобальної допомоги від них українцям чекати не варто.

Путінський режим "хороші" не знесуть. У кращому разі повернуться на його руїни з мріями про "прекрасну Росію майбутнього". Але то будуть лише мрії. Перемогти зло всередині самої РФ може лише інше зло.

Ображений Пригожин зі своїми "зеками". Імперці на кшталт Стрєлкова-Гіркіна, не задоволені Путіним, жадібністю та тупістю його генералів. Обдурені "мобіки". 

Відтінків зла в Росії безліч. Питання лише в тому, хто і коли стане наступним господарем Кремля.

Серед усіх, хто залишився в РФ і не поїхав, гідний захоплення лише один хороший росіянин. Точніше росіянка: 77-річна пенсіонерка з Санкт-Петербурга, художниця Олена Осіпова

 

Вперше на одиночний пікет вона вийшла у 2002 році, одразу після теракту на Дубровці. З того часу багато разів їздила в автозаку до поліцейської дільниці.

2014-го Осіпова протестувала проти анексії Криму. А 9 травня 2017-го її мало не побили перехожі, мешканці "культурної столиці" РФ, за гасла проти війни в Україні.

"Як вам не соромно? – кричав тоді натовп. – Ви нам псуєте свято! Не подобається в Росії – валіть звідси!".

Пенсіонерка Осіпова не "звалила". Після 24 лютого 2022 року вона продовжує висловлюватися проти Путіна та війни. 

Її прозвали "совістю Петербурга". Але чому на вулиці не виходять всі ті "хороші", хто із захопленням так її називає?

Євген Руденко, журналіст УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Памяти Ирины Цыбух

На пороге крушения. Распределенная генерация – шанс избежать зимнего блекаута

Три причины, почему именно сейчас пора объективно оценить работу АРМА

Почему управление отходами коммерческой и промышленной упаковки должны осуществлять производители

Где граница между национальными интересами и защитой права собственности?

Июнь больших событий: что ждать Украине?