Война на Донбассе: экологические последствия
Сьомий рік Україне не може контролювати свої території у Криму та на Донбасі через окупацію та анексію з боку Російської Федерації.
Зараз держава не може ефективно здійснювати контроль за стратегічними об'єктами на окупованій і анексованій території, навіть за тими, що несуть загрозу для навколишнього середовища.
В України немає доступу до більше ніж 70 шахт, на 35 з яких у 2015-16 роках окупаційні адміністрації перестали викачувати воду.
Також у нас немає доступу до особливо небезпечного об'єкта – шахти "Юнком", де у 1979 році провели ядерний вибух з метою виведення небезпечних газів з підземних пластів.
Ще у 2018 році піднімалося це питання, і за ці три роки, ясності по цій надчутливій темі не стало більше, напроти, ситуація скоріше погіршилась.
Читайте також: Донбас, що зникає: як регіон стає зоною екологічного лиха
Державне космічне агентство України протягом цих років системно фіксувало просідання ґрунту.
В деяких містах поблизу Донецька – Макіївка та Спартак (останнє знаходиться за декілька кілометрів від Донецького аеропорту) фіксувалось системне просідання ґрунту більше ніж на 30 сантиметрів. А точково фіксувались провали більше ніж на один метр.
Цей фактор може стати істотною небезпекою для інфраструктурних об'єктів. І становити загрозу для життя і здоров'я людей через можливі обвали житлових будинків, об'єктів соціальної та комунальної інфраструктури, в тому числі під загрозою підземні газопроводи, каналізаційні та водопровідні системи і елементи системи водопостачання Сіверський Донець – Донбас.
Зупинки відкачки шахтної води на шахтах "Первомайська" і "Голубівська" призведе до можливого виходу шахтних вод на земну поверхню і підтоплення забудованих територій з населенням 80 000 осіб – міст Кіровськ, Первомайськ, Золоте, Гірське, смт. Карбоніт; сільськогосподарських земель та природних угідь – ланів лугів, лісів.
Небезпеку становлять і шахтні гази – насамперед метан, а також радіоактивний радон, які при затопленні шахт піднімаються на поверхню.
Накопичення метану в підвалах будівель і шахтних териконах зумовлює небезпеку вибухів, ризик спровокувати які зростає при веденні бойових дій. Радон, зокрема, становить небезпеку для підземних водозаборів.
Наступним фактором, який загрожує здоров’ю жителів Донецької та Луганської областей є забруднення водойм.
Через те, що води піднімаються та затоплюють шахтні порожнини, вони вимивають звідти небезпечні речовини, які далі через ґрунтові води потрапляють у річки Казенний Торець, Кривий Торець, Бахмутка, Лугань, Велика Кам’янка, Кринка, Лозова та інші і, зокрема, в річку Сіверський Донець.
Водні об'єкти басейну річки Сіверський Донець є головними джерелами водопостачання Донецької, Луганської та Харківської областей України.
Читайте також: Що відбувається з окупованим Кримом без дніпровської води. 13 фактів
У 2018 році ряд досліджень, в тому числі і один із звітів ОБСЄ, фіксував значне перевищення шкідливих сполук у Сіверському Донці. Зокрема ртуті, ванадію, кадмію стронцію та інших важких металів. Інколи ці показники перевищували норматив у 17 разів.
Науковці ще тоді порівнювали воду "як з не дуже соленого моря". І пояснювали, що її можна використовувати хіба що для технічних потреб, але ніяк не для споживання людиною.
Ще один фактор – найбільш небезпечний. Як вже згадувалося, у 1979 році на шахті "Юнком", неподалік з містом Єнакієво, провели ядерний вибух. У спеціально створеній капсулі залишились радіоактивні матеріали.
Експерти, яких цитують сепаратисти, запевняють, що шкідливі речовини із "Юнкома" не потраплять через підземні з'єднання у сусідню шахту "Червоний жовтень", і що "забруднення ґрунтових та поверхневих вод виключене".
Українська влада, геологи, екологи натомість вважають, що на шахті потрібно постійно проводити водовідлив, аби не допустити потрапляння цезію і стронцію у шахтні води, згодом у ґрунтові, а звідти – в річки Сіверський Донець, Кальміус, а також в Азовське море.
Постраждає в тому числі і території Росії.
Ми вже проходили Чорнобильську трагедію. Уявіть собі, якщо питна вода для мільйонів людей буде забруднена. Якщо радіоактивне забруднення буде ширитись в річки Сіверський Донець, Кальміус, а також в Азовське море.
Читайте також: Як не допустити перетворення Донбасу на другий Чорнобиль
Усі згадані дані фіксуються у офіційному звіті ОБСЄ. 12 лютого вже цього року голова української делегації в Тристоронній контактній групі, Леонід Кравчук, на Раді Безпеки ООН зробив заяву, що "внаслідок російської агресії МАГАТЕ з 2014 року не в змозі перевіряти локації на окупованих територіях, де використовується ядерний матеріал".
Тристороння контактна група, а також підгрупи у ній, створені для того, щоб обговорювати та вирішувати подібні питання.
Головне завдання допустити на цю територію комісію МАГАТЕ (міжнародна організація для розвитку співпраці в сфері мирного використання атомної енергії), та здійснювати контроль та моніторинг з цих питань. Я знаю, що подібні консультації у ТКГ мали місце, але поки вони не принесли результатів.
Хотів би закликати українську делегацію, послів ОБСЄ, що модерують процес, актулізувати та поновити діалог по цьому важливому і чутливому питанню. Залучати експертів та фахівців для вивчення проблеми та обміну інформацією.
Мова йде про непередбачувані наслідки, про життя та здоров'я мільйонів громадян.
Єгор Фірсов
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
