Партнерський збір УП. Задонать на дрони та РЕБи

Війна на Донбасі: екологічні наслідки

Вівторок, 27 квітня 2021, 10:00

Сьомий рік Україне не може контролювати свої території у Криму та на Донбасі через окупацію та анексію з боку Російської Федерації. 

Зараз держава не може ефективно здійснювати контроль за стратегічними об'єктами на окупованій і анексованій території, навіть за тими, що несуть загрозу для навколишнього середовища.

В України немає доступу до більше ніж 70 шахт, на 35 з яких у 2015-16 роках окупаційні адміністрації перестали викачувати воду. 

Також у нас немає доступу до особливо небезпечного об'єкта – шахти "Юнком", де у 1979 році провели ядерний вибух з метою виведення небезпечних газів з підземних пластів.

Ще у 2018 році піднімалося це питання, і за ці три роки, ясності по цій надчутливій темі не стало більше, напроти, ситуація скоріше погіршилась.

Читайте також: Донбас, що зникає: як регіон стає зоною екологічного лиха

Державне космічне агентство України протягом цих років системно фіксувало просідання  ґрунту. 

В деяких містах поблизу Донецька – Макіївка та Спартак (останнє знаходиться за декілька кілометрів від Донецького аеропорту) фіксувалось системне просідання ґрунту більше ніж на 30 сантиметрів. А точково фіксувались провали  більше ніж на один метр.

Цей фактор може стати істотною небезпекою для інфраструктурних об'єктів. І становити загрозу для життя і здоров'я людей через можливі обвали житлових будинків, об'єктів соціальної та комунальної інфраструктури, в тому числі під загрозою підземні газопроводи, каналізаційні та водопровідні системи і елементи системи водопостачання Сіверський Донець – Донбас. 

Зупинки відкачки шахтної води на шахтах "Первомайська" і "Голубівська" призведе до можливого виходу шахтних вод на земну поверхню і підтоплення забудованих територій з населенням 80 000 осіб  –  міст Кіровськ, Первомайськ, Золоте, Гірське, смт. Карбоніт; сільськогосподарських земель та природних угідь – ланів лугів, лісів. 

Небезпеку становлять і шахтні гази – насамперед метан, а також радіоактивний радон, які при затопленні шахт піднімаються на поверхню. 

Накопичення метану в підвалах будівель і шахтних териконах зумовлює небезпеку вибухів, ризик спровокувати які зростає при веденні бойових дій.  Радон, зокрема, становить небезпеку для підземних водозаборів. 

Реклама:

Наступним фактором, який загрожує здоров’ю жителів Донецької та Луганської областей є забруднення водойм

Через те, що води піднімаються та затоплюють шахтні порожнини, вони вимивають звідти небезпечні речовини, які далі через ґрунтові води потрапляють у річки Казенний Торець, Кривий Торець, Бахмутка, Лугань, Велика Кам’янка, Кринка, Лозова та інші і, зокрема, в річку Сіверський Донець

Водні об'єкти басейну річки Сіверський Донець є головними джерелами водопостачання Донецької, Луганської та Харківської областей України.

Читайте також: Що відбувається з окупованим Кримом без дніпровської води. 13 фактів

У 2018 році ряд досліджень, в тому числі і один із звітів ОБСЄ, фіксував значне перевищення шкідливих сполук у Сіверському Донці. Зокрема ртуті, ванадію, кадмію стронцію та інших важких металів. Інколи ці показники перевищували норматив у 17 разів. 

Науковці ще тоді порівнювали воду "як з не дуже соленого моря". І пояснювали, що її можна використовувати хіба що для технічних потреб, але ніяк не для споживання людиною.

Ще один фактор – найбільш небезпечний. Як вже згадувалося, у 1979 році на шахті "Юнком", неподалік з містом Єнакієво, провели ядерний вибух. У спеціально створеній капсулі залишились радіоактивні матеріали

Експерти, яких цитують сепаратисти, запевняють, що шкідливі речовини із "Юнкома" не потраплять через підземні з'єднання у сусідню шахту "Червоний жовтень", і що "забруднення ґрунтових та поверхневих вод виключене".

Українська влада, геологи, екологи натомість вважають, що на шахті потрібно постійно проводити водовідлив, аби не допустити потрапляння цезію і стронцію у шахтні води, згодом у ґрунтові, а звідти – в річки Сіверський Донець, Кальміус, а також в Азовське море.

Постраждає в тому числі і території Росії.

Ми вже проходили Чорнобильську трагедію. Уявіть собі, якщо питна вода для мільйонів людей буде забруднена. Якщо радіоактивне забруднення буде ширитись в річки Сіверський Донець, Кальміус, а також в Азовське море.

Читайте також: Як не допустити перетворення Донбасу на другий Чорнобиль

Усі згадані дані фіксуються у офіційному звіті ОБСЄ. 12 лютого вже цього року  голова української делегації в Тристоронній контактній групі, Леонід Кравчук, на Раді Безпеки ООН зробив заяву, що "внаслідок російської агресії МАГАТЕ з 2014 року не в змозі перевіряти локації на окупованих територіях, де використовується ядерний матеріал".

Тристороння контактна група, а також підгрупи у ній, створені для того, щоб обговорювати та вирішувати подібні питання. 

Реклама:

Головне завдання допустити на цю територію комісію МАГАТЕ (міжнародна організація для розвитку співпраці в сфері мирного використання атомної енергії), та здійснювати контроль та моніторинг з цих питань. Я знаю, що подібні консультації у ТКГ мали місце, але поки вони не принесли результатів. 

Хотів би закликати українську делегацію, послів ОБСЄ, що модерують процес, актулізувати та поновити діалог по цьому важливому і чутливому питанню. Залучати експертів та фахівців для вивчення проблеми та обміну інформацією. 

Мова йде про непередбачувані наслідки, про життя та здоров'я мільйонів громадян.

Єгор Фірсов

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

На порозі катастрофи. Розподілена генерація – шанс уникнути зимового блекауту

Три причини, чому саме зараз пора об'єктивно оцінити роботу АРМА

Чому управління відходами комерційної та промислової упаковки повинні здійснювати виробники

Де межа між національними інтересами та захистом права власності?

Червень великих подій: що чекати Україні?

Як видавцеві захистити авторське право: дослідження книжкового ринку