Конкурс на должности госслужбы: взгляд изнутри

Як забезпечити справедливий і прозорий конкурсний відбір на посади державної служби? Нове законодавство визначає механізми і заходи:

1) комп’ютерний тест з питань законодавства (для всіх);

2) розв’язання ситуаційних завдань (для керівників);

3) співбесіда з кандидатами, що пройшли попередній відбір.

Але у громадськості і фахівців є критичні зауваження щодо відібраних державних службовців (особливо категорії "А"), діяльності конкурсних комісій та конкурсних процедур.

Щоб з’ясувати, як новий підхід до конкурсного відбору на посади державної служби сприймається самими конкурсантами, у вересні 2017 року було проведено їх експрес-опитування онлайн – як серед нових кандидатів, так і серед вже працюючих держслужбовців.

Результати було представлено на жовтневій конференції в Національній академії держуправління та опубліковано у вигляді тез конференції.

Враховуючи, що наклад друкованого збірника обмежений, думаю, громадськості теж буде цікава інформація – як оцінюють конкурс на посади відповідно до нового закону "Про державну службу" самі учасники відбору.

Серед респондентів, які представляли всі регіони України, було 73,4% жінок і 26,6% чоловіків, що відповідає наявному гендерному співвідношенню у сфері державної служби.

Респонденти розподілилися за віком (до 27 років – 25,8%; від 27 до 40 років – 52,4%; від 41 до 55 років – 19,2%; більше 55 років – 2,6%) та категоріями посад (категорія "А" – 2,7%; "Б" – 33,8%; "В" – 63,5%).

Важливим є те, що із загальної кількості респондентів майже 80% – це молоді люди віком до 40 років. Переможцями конкурсів було 62,4% респондентів, тих, хто не пройшов конкурс – 10,5%, і 27,1% тих, хто готується до конкурсу.

Механізм формування результатів конкурсного відбору вважає справедливим переважна більшість респондентів – 83,8% ("так" – 46,7%; "скоріше так" – 37,1%). Майже аналогічні результати коректності нарахування балів за різні етапи конкурсу – 78,2% ("так" – 40,2%; "скоріше так" – 38%).

При цьому найбільш об'єктивним і прозорим етапом конкурсу вважається комп'ютерне тестування з питань законодавства – 78,2%, а 13,1% вважають, що це співбесіда, і 8,7% – ситуаційні завдання.

Ці дані абсолютно збігаються з результатами дослідження, яке було проведено раніше, де 78,3% респондентів визначають комп'ютерне тестування найбільш об'єктивним етапом конкурсу, 15,2% – вважають, що об’єктивно оцінити кандидатів на посаду можна під час співбесіди, а ще 6,5% припустили, що це можливо через ситуаційні завдання.

57,2% респондентів переконані, що ситуаційні завдання має бути комп'ютеризовано. На думку абсолютної більшості респондентів (82,1%) для конкурсних процедур достатньо до 10 годин.

У майбутньому визначати результати конкурсу через автоматичне рейтингування на основі даних тільки комп'ютерних тестів вважає доцільним 60,7% ("так" – 31,4%, "скоріше так" – 29,3%), а не сприймають це 39,3 % ("ні" – 25,3%, "скоріше ні" – 14%).

При відповіді на запитання "Наскільки тести з питань законодавства відповідають тому, що знадобиться у подальшій службовій діяльності?" 14% респондентів вважають, що повністю знадобиться; 33,2% – що знадобиться частково; 47,2% – що потрібно розділити питання для різних категорій посад; 5,7% – що взагалі не знадобиться.

Цікаве ставлення учасників до атестації щодо володіння державною мовою: 54,6% вважають, що такий іспит мають складати лише ті, хто не вивчав державну мову; 22,3% – що всі державні службовці мають складати такий іспит; 20,6% – що має бути комп'ютерне тестування для всіх державних службовців; 2,6% – "за" диктант або твір для всіх державних службовців.

Розподіл відповідей на питання "Які негативні фактори (не більше 2 відповідей) мають місце при конкурсному відборі?" показано на малюнку. Загальна сума вийшла більше 100%, тому що допускався вибір двох відповідей.

Важливо зауважити, що отримані результати від безпосередніх учасників конкурсу (переможців та тих, хто не пройшов конкурс) майже не відрізняються від загальних результатів. Ці результати відрізняються від результатів опитування тому, що респонденти мали можливість вибрати два варіанта і був ще один додатковий варіант відповіді.

Так, домовленість з комісією визнали негативним фактором 37,5% респондентів; відкриту корупцію назвали 20,4%; упереджене ставлення членів комісії до конкурсантів – 18,4%; складність процесу проходження конкурсу – 12,2%; низьку фаховість членів комісії – 4%.

Цікаві також відповіді на запитання про наслідки результатів конкурсного відбору для органів влади. Так, на питання "Як, на Ваше відчуття, змінився якісний склад державних службовців органів влади після конкурсного відбору?" 55,5% респондентів вибрали варіант відповіді "ніяк"; 37,1% вважать, що покращився; 7,4% – що погіршився.

На питання "На Вашу думку, призначені на керівні посади після конкурсного відбору державні службовці виділяються значними заслугами, компетентністю та професійними якостями?" отримано такі відповіді: "завжди" – 10,5%; "майже завжди" – 41,5%; "ніколи" – 11,8%; "майже ніколи" – 35,8%.

Тобто майже половина респондентів вважає, що призначення на керівні посади державної служби відбувається не за заслугами і компетентністю. А ще кілька років тому таких було до 80%. Так, 85% респондентів-керівників і 76% респондентів-спеціалістів відповіли "ні" на питання "Чи завжди призначення на керівні посади проводиться за заслугами, компетентністю і професійним якостями?".

Результати цього онлайн-опитування дають певні маркери і тренди щодо подальшого удосконалення процедури конкурсного відбору на посади державної служби.

І. Оскільки абсолютною визнається об’єктивність і прозорість етапу комп’ютерного тестування, а більшість вважає, що результати конкурсу мають визначатися на основі даних тільки комп'ютерних тестів, є необхідність розглянути можливість переводу всіх етапів на комп’ютерне тестування. У тому числі, атестації щодо володіння державною мовою.

ІІ. Серед негативних факторів, що мають місце під час конкурсного відбору, необхідно виділити складність процесу проходження конкурсу та некоректність нарахування балів за різні етапи. Це вимагає зміни методики визначення балів, яка б дозволяла фіксувати за кожний етап однакову кількість осереднених балів.

ІІІ. Має бути визначено різні набори тестів з питань законодавства для різних категорій державних службовців, а також переглянуто процедуру атестації щодо володіння державною мовою (комп’ютерний тест).

Сергій Зелінський, кандидат технічних наук, доцент, докторант НАДУ при президентові України, спеціально для УП