Неконституционный КСУ: как Зеленский хочет заложить бомбу под каждую реформу в стране

Ввечері п’ятниці, 22 жовтня, сформована президентом Зеленським конкурсна комісія завершила відбір до Конституційного Суду та рекомендувала президенту сімох кандидатів. 

У цьому переліку опинився київський суддя, який провалився на конкурсі до Верховного Суду, та членкиня ЦВК від "Слуг народу". 

З дня на день може з’явитись президентський указ про призначення нових суддів КСУ. 

Якщо Зеленський на це піде, він не лише ризикує отримати кримінальне провадження, але і делегітимізує Конституційний Суд на наступні дев’ять років, бо кожне рішення, ухвалене за участі цих суддів, буде під питанням. 

І справа не лише в тому, що конкурсна комісія провалила своє завдання і відібрала негідних претендентів. Цей конкурс взагалі не мав би відбуватися, адже вакантних посад за квотою президента не буде аж до травня 2022 року. 

Значення Конституційного Суду чудово усвідомлювала кожна українська влада. Кучма намагався використати рішення КСУ, аби стати президентом втретє (до речі, один із антигероїв цього матеріалу зіграв у тій історії важливу роль, але про це пізніше). 

Для Ющенка КСУ став каменем спотикання в питанні дострокових виборів до Верховної Ради. 

Янукович, як всі ми знаємо, руками КСУ узурпував владу. 

А Порошенко на позір хоч і зробив реформу суду, проте на практиці зберіг систему політичних призначень. 

Для Зеленського ж КСУ надважливий не лише тому, що від нього залежить майбутнє усіх його реформ та імідж президента в світі. Найперше КСУ грає важливу роль тому, що від нього залежить таке практичне та екзистенційне для влади Зеленського питання, як дата наступних виборів до парламенту.

Рік тому Конституційний Суд продемонстрував українському суспільству і всьому світу свою міць, коли скасував електронне декларування чиновників, яке було одним із наших найвизначніших постмайданних здобутків. Спровоковані цим рішенням суспільні протести давали легітимність ідеї повного перезавантаження суду, втім Зеленський не довів цих намірів до кінця, дозволивши натомість заговорити проблему спеціально створеній для цього "робочій групі" в парламенті.  

Читайте також: Великий вибух конституційного судочинства. Рік потому

В офісі Зеленського обрали інший шлях вирішення проблеми – найбільш сумнівний і найменш відповідний Конституції.

У березні Зеленський скасував укази Януковича про призначення Олександра Тупицького (чинного голови КСУ) та Олександра Касмініна, а в серпні оголосив конкурси на їх посади. 

За Конституцією лише судді КСУ можуть звільнити Тупицького та Касмініна, до того ж, укази при їх призначення і так вичерпали свою дію в момент вступу цих суддів на посади. Тож навіть студенту юрфаку очевидно, що наразі вакантних посад немає, а отже конкурс на них теж поки що неможливий. 

Аби легітимізувати новий відбір, до роботи в конкурсній комісії Андрій Єрмак (саме його прізвище стоїть в указі Зеленського щодо складу конкурсної комісії) залучив міжнародних експертів. Серед них – відомий американський суддя українського походження Богдан Футей. 

З самого початку Футей ставив конституційність конкурсу під сумнів. Уже під час першого засідання конкурсної комісії пан Футей заявив про відсутність наразі вакантних посад і що призначення стануть можливі лише коли такі місця звільняться. 

Свої аргументи суддя виклав у окремій думці. До цього питання шанований американський суддя неодноразово повертався під час наступних засідань комісії. 

Зокрема, на засіданні 28 вересня пан Футей знову підняв питання про конституційність конкурсу, посилаючись на верховенство права, яке понад усе шанують в Сполучених Штатах. Онлайн трансляцію засідання одразу ж перервали. 

Згодом на цьому засіданні члени комісії таки затвердили порядок оцінки кандидатів. Втім, далі конкурс відбувався вже без судді Футея.

Під час співбесід не прозвучало жодного питання щодо сумнівних статків кандидатів чи їх зв’язків. Єдине, що цікавило членів комісії, чи знають кандидати практику КСУ та що планують робити після призначення. Не дивно, що в рейтингу рекомендованих опинився суддя Вищого господарського суду Олександр Сибіга. В 2017 році він намагався стати суддею нового Верховного Суду, однак його "послужний список" був таким вражаючим, що навіть Вища кваліфкомісія суддів не змогла закрити на це очі та визнала Сибігу недоброчесним.

Ще один претендент, що отримав зелене світло від конкурсної комісії Зеленського-Єрмака – представник харківської юракадемії та президент Національної академії правових наук Олександр Петришин. Готовність виконувати політичні замовлення цей кандидат продемонстрував ще у 2003 році. 

Тоді перед Конституційним Судом стояло питання, чи може Леонід Кучма іти на президентські вибори, адже це буде фактично третій президентський термін, тоді як Конституція дозволяла не більше двох. 

КСУ звернувся по допомогу до юридичних шкіл, зокрема, до Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого. Представник кафедри конституційного права Федір Веніславський, який до слова зараз представляє Зеленського в КСУ, тоді підготував висновок про неконституційність третього терміну для Кучми. 

Однак такий висновок не задовольняв владу, а тому треба було підготувати протилежний. Свій підпис під новим висновком поставив не хто інший як Олександр Петришин. 

Ані у Сибіги, ані в Петришина не було б жодних шансів на чесному та прозорому конкурсу. Втім, видається, що справжнім завданням конкурсної комісії було не оцінити відповідність кандидатів вимогам Конституції, а якнайшвидше дати призначити потрібних людей. Тих, через яких президент зможе впливати на рішення суду. 

В інтерв’ю каналу ICTV 18 жовтня Зеленський обмовився про свої наміри щодо КСУ: "Буде перезавантаження Конституційного Суду, як тільки повністю буде поновлений склад суддів Конституційного Суду. Ми чекали від Верховної Ради їх представників, цього не сталося, найближчими тижнями це станеться обов’язково, і буде проголосований закон про Конституційний Суд, зараз процес іде". 

Отже, Зеленський планує якесь незрозуміле перезавантаження суду лише після нових призначень від президента і парламенту (Верховна Рада має одне вакантне місце за своєю квотою в КСУ і на нього претендує депутатка від "Слуги народу" Ольга Совгиря). 

Від такого сценарію можливо виграє Зеленський, і то лише поки він зберігає президентське крісло. Однак українці від уявного перезавантаження Конституційного Суду лише програють. 

Призначені з порушенням Конституції судді – це бомба уповільненої дії, адже законність будь-якого рішення суду за їх участі буде під питанням. 

Більше того, недоброчесні та залежні судді Конституційного Суду – це загроза національній безпеці, і ми, на жаль, вже мали нагоду в цьому пересвідчитись. 

Судова, антикорупційна, медична, освітня та інші реформи під загрозою. Більше того, керований зовні КСУ без проблем підтримає рішення про визнання так званих ДНР/ЛНР чи визнає Крим частиною РФ. 

Єдиний конституційний вихід в цій ситуації – це проведення нового конкурсу на вакантні місця після внесення змін до закону. 

Наразі Верховна Рада планує розглянути в другому читанні законопроєкт №4533 про конституційну процедуру. Раніше профільний комітет підтримав важливі поправки №1041 та №1055 до цього законопроєкту, які запроваджують конкурсні засади відбору суддів всіма суб’єктами призначення. Втім, пізніше комітет чомусь відхилив ці поправки. 

Після прийняття закону про конституційну процедуру з поправками №1041 та №1055 в Зеленського буде достатньо часу на проведення конкурсу за новими правилами до травня 2022 року, коли закінчаться повноваження в Тупицького. 

Лише в такому разі Зеленський справді зможе говорити про перезавантаження суду, адже на зміну старим, негідним та залежним, прийдуть чесні судді. 

Галина Чижик