Радиоактивный. Как "Народный фронт" спасал нерядового спонсора Мартыненко
"Якщо немає питань, то бажаю всім гарного вік-енду", – з такими словами 22 квітня колишній депутат і один із лідерів "Народного фронту" Микола Мартиненко залишив судову залу.
Йому вдалось уникнути арешту і перспективи викласти за життя на волі 200-300 мільйонів гривень застави, на відміну, скажімо, від глави ДФС Романа Насірова.
Паралелі зі справою головного податківця виникали під час суду над Мартиненком постійно.
Та сама зала Солом’янського райсуду, той самий суддя, ті самі прокурори САП і навіть ті ж адвокати мимоволі змушували порівнювати справи Насірова і Мартиненка.
Але попри зовнішню схожість, насправді між цими двома історіями лежить глибока прірва. Коротко її можна описати перифразом із Кучми – Мартиненко не Насіров.
"У Яценюка там страшний переполох. Всі знали, що колись це станеться, але коли НАБУ прийшло по Мартиненка, то до цього ніхто не був готовий. Якщо Мартиненка закриють, то почнуться такі тектонічні зсуви в політиці, що складно уявити", – зізнався УП на подвір’ї суду один із членів команди Яценюка.
Насіров був, хоч і важливим, але все-таки клерком, виконавцем. А от Мартиненко – одна із "вічних" фігур української політики, без перебільшення один зі стовпів системи, яка витворилась в Україні.
Якщо НАБУ і САП вдасться підважити цей стовп, то наслідки можуть бути дуже неочікувані, включаючи повний колапс нинішньої влади. Як показала реакція НФ, команда Яценюка готова до останнього відстоювати свого лідера і спонсора.
І захищати його доведеться не лише міністрам і депутатам, а й президенту Петру Порошенку. Якщо він, звичайно, хоче зберегти чинний розклад сил у Раді та уряді.
Заховатися, щоб здатися
Справ проти Мартиненка у НАБУ є кілька. Перші серйозні клопоти почались у нього минулого четверга, 20 квітня, коли детективи приїхали під престижний "Карнегі Холл", затримувати спонсора НФ в "урановій справі".
Суть цього провадження, відкритого після публікації УП, полягає у тому, що Мартиненко начебто причетний до нанесення збитків державі на 17,2 мільйона доларів.
Слідство твердить, що державне підприємство Східний гірничо-збагачувальний комбінат за завищеними цінами закуповувало урановий концентрат через австрійську "прокладку" Steuermann, яку якраз і пов'язують з Мартиненком.
НАБУ між іншим твердить, що вкрадені через цю схему гроші витрачались на красиве і спокійне життя. Йдеться про чартери, оренду житла у Європі, швейцарських адвокатів, навчання дітей, лікування за кордоном тощо.
20 квітня детективи вирішили це красиве життя перервати, для чого і приїхали з підозрою під "Карнегі Холл". У той момент Мартиненко уже кілька годин сидів у приймальні народного депутата Дениса Дзензерського.
За даними УП, вперше детективи НАБУ відправили підозру на погодження до САП в лютому цього року. Але у Холодницького відмовлялися її погодити, поки детективи не виконають усіх вказівок прокурорів. Мова йде про проведення експертиз, допитів, отримання відповідей на міжнародні запити з Чехії, Швейцарії, Кіпру, Ліхтенштейну тощо.
Останні вказівки прокурорів були виконані 18 квітня, і уже наступного дня прокурор САП Роман Симків "під наглядом Холодницького" підписав підозру.
"Але коли підозру підписували, то НАБУ запевняло, що знає, де Мартиненко. А коли поїхали затримувати, то виявилось, що він зник. Знайшли його аж через кілька годин в приймальні Дзензерського", – розповідає співрозмовник УП в САП.
Затримувати Мартиненка, а не просто повідомити йому про підозру, у НАБУ вирішили, якраз через зміни у його поведінці.
Як розповідають в НАБУ, 19 квітня суд дозволив детективам провести обшуки за місцем проживання Мартиненка та в автомобілях, якими він користується. Але екс-депутат знав про все ще до того, як суд видав свою ухвалу детективам на руки.
Мартиненко, начебто, попередив про обшуки своїх близьких та попросив підконтрольних йому осіб переховати речі та документи, які можуть зацікавити слідчих.
Також в Бюро стверджують, що в ніч з 19 на 20 квітня Мартиненко не ночував вдома, вимкнув мобільний телефон та "перейшов на конспірологію".
Коли ж екс-депутата відшукали у приймальні Дзензерського, то виникли нові проблеми.
Весь цей час детективи вели перемовини з адвокатами Мартиненка. Зокрема кореспондент УП бачив, як адвокат Ігор Черезов на дворі перед бізнес-центром спілкувався з детективом Віталієм Дерновим.
"Ми хотіли, щоб вони показали підозру. Вони прийшли і кажуть, що вона в них є, а показувати не хочуть. Хто знає, може вони таким чином на САП хотіли тиснули, щоб підозру чимшвидше підписали", – пояснив УП депутат Павло Пинзеник, який був присутнім при затриманні Мартиненка.
У САП своя версія тих подій.
"Вони хотіли, щоб ми почали прориватись у приймальню Дзензерського, щоб гарна картинка була. Але ми в такі ігри не граємось. Ми затримали Мартиненка на першому поверсі, все по закону", – розповів співрозмовник у САП.
Близько шостої вечора четверга Мартиненко в супроводі детективів вийшов через бічний вхід "Карнегі Холлу" та сів у темно-синій мікроавтобус, звідки його повезли в будівлю НАБУ.
Паралельно з цим детективи затримали ще одного фігуранта "уранової справи" колишнього голову наглядової ради Одеського припортового заводу Сергія Перелому.
"Вони хотіли ще й Журила (ще один фігурант справи, близький до Мартиненка екс-голова ОГХК – УП) закрити. Холодницький прямим текстом заборонив його закривати. Бо у Журила уже на нозі висить електронний браслет. Як би це виглядало, якби його з тим браслетом привезли в СІЗО. Це ж абсурд був би", – розповіли УП у САП.
Судні дні. День перший
У п’ятницю вранці САП подав клопотання до Солом’янського райсуду Києва з проханням взяти Миколи Мартиненка під варту на 60 днів з можливістю внесення застави в розмірі 300 мільйонів гривень.
Поки прокурори виконували свої формальні обов’язки, в згаданому уже не раз "Карнегі Холлі" думали про те, як виконати свої неформальні гарантії.
Як розповідають співрозмовники у НФ, коли у 2015 році складав депутатський мандат, то вмовив його зробив це під свої гарантії ніхто інший як чинний тоді прем’єр Арсеній Яценюк.
21 квітня, коли Мартиненка з камери ІТТ саме перевозили до суду, Яценюк зібрав екстрену нараду своїх депутатів. Головне і єдине питання було – як допомогти Мартиненку.
Крім того, Яценюк провів зустрічі з міністрами "Народного фронту".
Саме там і було вирішено, що депутати і міністри попросять суд віддати Мартиненка на поруки. Що робити із Мартиненком того ж дня вирішували і в Адміністрації президента.
За словами учасників, знайомих із перебігом цієї зустрічі, Яценюк ще напередодні заявив, що при бажанні із НФ може вийти приблизно 40 нардепів, лояльних до Мартиненка. Тож Порошенко із найближчим оточенням радився, як реагувати на події в суді.
Несподівано, серед тих, хто прийшов поручитись за звинуваченого у корупції Мартиненка опинився і глава Мінінфраструктури Володимир Омелян. Це викликало хвилю обурення у соцмережах і серед присутніх під судом.
Сам Омелян у Facebook виправдовувався, що його підпис під клопотанням про поруки означає не більше, ніж позицію "Народного фронту".
"Я, на відміну від багатьох мовчазних чи критикуючих, перший і останній раз бачив (Мартиненка – УП) у коридорах Кабміну у 2014 році і просто привітався", – написав Омелян.
Співрозмовники в команді Яценюка розповіли УП, що з Омеляном у екс-прем’єра була чи не найхолодніша зустріч.
"Омеляну було сказано: ти або з нами, або проти нас. Який у нього був вибір? Або прийти, або звільнятись і йти до Саакашвілі", – іронізує співрозмовник в НФ.
І вже близько 15.00 у п’ятницю під будівлею Солом’янського райсуду почали збиратися депутати та міністри НФ. Серед перших прийшли міністри екології Остап Семерак, освіти Лілія Гриневич, інфраструктури Омелян та молоді і спорту Ігор Жданов.
Глав Мінюсту Павла Петренка та МВС Арсена Авакова вирішили не залучати до "поручительства".
Петренко не міг, бо був опитаний НАБУ у цій справі як свідок. А Аваков не прийшов, щоб не викликати претензій щодо тиску на суд керівником правоохоронного органу.
Раніше депутати НФ розповідали УП, що в міністра МВС та Мартиненка доволі напружені відносини, що також може пояснити "неявку" Авакова.
Хоча, з іншого боку, не прийшли під суд і активісти "Національного корпусу", який співрозмовники в Раді і на Банковій в один голос пов’язують з главою МВС. Коли суд обирав запобіжний захід для Насірова, то "Нацкорпус" був серед тих, хто блокував будівлю суду.
Не приїхав до суду і сам лідер НФ Арсеній Яценюк, хоч формально у нього зараз жодних посад немає. Кілька учасників зустрічей у екс-прем’єра розповіли УП, що той виглядав дуже стурбованим.
Яценюк не просто переживав за свого соратника, він сприйняв затримання Мартиненка, як сигнал, що більше ніхто нікому не може гарантувати захисту від антикорупційних органів.
Тож недивно, що замість іти в суд, Яценюк пішов туди, де рішення не зачитуються, а ухвалюються – на Банкову.
Ввечері п’ятниці, за даними УП, в Адміністрації президента відбулась зустріч Порошенка і його довірених людей та Яценюка.
Деталей тих перемовин поки не відомо, але їхній результат уже видно.
Тим часом, початок суду над Мартиненком затягувався. Підозрюваний сидів у мікроавтобусі на задньому дворі суду, звідки час від часу виходив на перекур.
Туди ж до нього виходили час від часу і депутати НФ, як то Микола Княжицький, хоч вийти у двір можна було лише через конвойні сходи, звідки усіх цікавих швидко видаляли конвоїри НАБУ.
На тому ж задньому дворі зустрічався з друзями і інший фігурант справи Перелома, чиє засідання мало початись після розгляду по Мартиненку. Привітатись із Переломою прийшов і його колишній колега по "Нафтогазу" Андрій Пасішник, який "прославився" після скандалу з Айварасом Абромавичусом.
Коли ж засідання почалось, то через тисняву далеко не всі бажаючі змогли потрапити до судової зали. Більшість народних депутатів розташувались у коридорі, де дивилися стрім з мобільних телефонів. Сюди ж помічники приносили народним обранцям пакети "київської перепічки" для перекусу.
Розпочався суд вже ближче до вечора. Автоматична система розподілу суддів обрала головуючим суддею Олександра Бобровника. Цей самий суддя два місяці тому ухвалив рішення взяти під варту Романа Насірова.
Правда, на відміну від клітчастої ковдри Насірова, Мартиненко з’явився у суд у класичному темному костюмі та білосніжній сорочці. Спецназівці НАБУ завели його до клітки. Але навіть там Мартиненко випромінював упевненість.
"Як ви себе почуваєте, як ваш настрій?" – запитували його журналісти.
"Абсолютно нормальний і спокійний. Знаєте чому – тому що в клопотанні і підозрі написані такі дурниці, які мене абсолютно не стосуються. У 2015 році я сам склав повноваження, тому готовий захищатися", – героїчно відповів він.
Поки екс-нардеп говорив ці слова до зали прийшов і суддя Бобровник.
"Ганьба судді Бобровнику! Ганьба судді, який працює на НАБУ! Розкажіть, як так виходить, що постійно на вас суд попадає? Може вас з собою в казино брати, бо ви постійно "виграєте"?" – почав вигукувати хтось з групи підтримки Мартиненка.
Захист Мартиненка наперед заявляв, що клопотання розглядатиме Бобровник, тому що він начебто "на гачку" у НАБУ.
Та в обвинувачення була інша версія.
"Ви думаєте, ми раді, що клопотання розглядає Бобровник? Там у Солом’янському суді два слідчих судді – Бобровник і Українець. Українець екстрено захворів, коли побачив новини. Тут як не крути автоматичну систему, то випаде Бобровник", – розводить руками один з прокурорів САП.
Поки суддя монотонним голосом оголошував про відкриття засідання, Мартиненко підняв руку і попросив дозволу вийти з клітки, щоб пересісти до адвокатів.
"Так, будь ласка", – здивовано відповів Бобровник.
Розпочалось засідання, уже традиційно, із спроби оголосити відвід судді. На пошук чергової судді і розгляд цього клопотання пішло кілька годин, хоч у те, що його задовольнять не вірили навіть самі адвокати Мартиненка.
Поки суддя Ада Педенко пішла в нарадчу кімнату, журналісти отримали нагоду поговорити із Мартиненком.
Одним із першим у нього запитали, чи бачився він із депутатом Онищенком, який переховується від НАБУ в Європі, і чи правдиві оприлюднені записи їхніх розмов.
"Я їх не переслуховував, у мене забрали мобільний телефон, планшет, і я не мав коли це зробити, бо читав підозру", – пояснював Мартиненко.
"А ви зустрічалися з Онищенком у Лондоні?" – допитувалися журналісти.
"Це було минулого року. Я з ним випадково зустрівся в одному готелі. Я був у короткій відпустці з дружиною. Це було біля міста Бенідорм (Іспанія – УП.), у нього було якесь змагання там", – несподівано підтвердив Мартиненко.
Після розмов з журналістами він присів на лаву і взяв в адвоката телефон. Побачивши це, до нього відразу підійшов детектив НАБУ, який попросив віддати телефон назад.
"Та я просто дивлюся, що там коїться в інформаційному просторі. Я ні з ким не переписуюся і чужі повідомлення не читаю! Ось бачите, Ukr.net дивлюсь! Шановні журналісти, я маю право дізнатися, що відбувається в інформаційному просторі?" - граючи на публіку говорив Мартиненко.
"Не робіть цирк, будь ласка", – попросив детектив, і Мартиненко таки віддав телефон адвокату.
Через деякий час у коридорах суду з’явилися активісти "Руху нових сил" Саакашвілі на чолі з колишнім заступником генпрокурора Давідом Сакварелідзе.
Вони поводились доволі зухвало, зав’язували сварки з депутатами, кричали щось самому Мартиненку.
"Ви злодій!" – вигукнув хтось із них з коридору в залу, поки тривала перерва.
Мартиненко нічого на це не відповів, натомість за нього вступився колишній керівник ОГХК Руслан Журило, який теж був у залі. Як відомо, НАБУ підозрює Журила у причетності до завдання збитків ОГХК на суму понад 300 млн гривень.
"Ти собака антикорупційна", – вигукнув Журило у відповідь.
"Хто це сказав? Ану вийди сюди, якщо такий сміливий, поговоримо!" – апелювали йому активісти разом із Сакварелідзе.
Журило встав з лави, поправив свій сірий піджак і попрямував у туфлях з величезними бляхами "Prada" на вихід із зали.
"Ой, хлопці, перепрошую, я думав тут ці грузини", – не побачивши Сакварелідзе, звернувся він до активістів.
"Так він за вами", – відповіли йому.
Журило загублено повернув голову, і вже спокійно почав розмовляти із Сакварелідзе.
Але розмова не пішла.
"Ви теж будете у суді", – кричав екс-заступник генпрокурора екс-главі ОГХК.
"Та я вже був! Дивись, можу браслет показати, – парирував Журило, і справді піднімаючи холошу штанів, щоб продемонструвати усім засіб стеження. – Але чого ж це ви на мій суд не приходите кричати? Бо вам треба тільки піар!"
Поки чоловіки з’ясовували стосунки, в залу повернувся суддя Бобровник і продовжив засідання.
Захист відразу подав клопотання про взяття Мартиненка на поруки народних депутатів, члена ЦВК Магеру та чотирьох міністрів.
Кожен із них отримав слово для виступу і розповів, яка "хороша людина", "патріот", "демократ" і "державний діяч" Микола Мартиненко.
З кожним виступом судова зала усе більше нагадувала сесійну залу у Верховній Раді, або святковий ювілей, де гості говорять компліменти винуватцю свята.
"Я не знаю суті справи, але я знаю Миколу Мартиненка дуже давно. Я пам’ятаю, як лише починав займатися журналістикою, ми робили перші новини "Вікна" і програму "Післямова". Фінансував її тоді Мартиненко... Саме в той час він робив все для демократії в Україні", – ділився спогадами, наприклад, депутат Княжицький.
У такому ж тоні виступали й інші поручителі. Після цих палких промов суддя Бобровников, який вів засідання від восьмої ранку, вирішив не продовжувати і перенести слухання на ранок суботи.
День другий
Після палкого вечора спогадів і похвал, зранку суботи суд почав розглядати клопотання по суті.
Першим слово взяв прокурор САП Андрій Перов.
"Мартиненко використовував виплати держпідриємств в абсолютно дрібних цілях.
Наприклад, виплата за лікування, оплата оренди. Тобто це навіть не масштабні інвестування. Щодо розміру застави у 300 мільйонів. Сторона обвинувачення виходила з двох принципів – перш за все це розмір шкоди, майже 400 мільйонів гривень, а також майновий стан особи", – говорив прокурор.
"Згідно з аналізом електронного листування, яке було вилучене, на адресу секретаря Мартиненка приходили листи щодо оплати відпочинку на Мальдівах, що коштував 35 тисяч доларів та додатково 28,6 тисячі доларів. Інші гірськолижні відпочинки вартістю 1,6 мільйона гривен. Такі витрати свідчать про платоспроможність. Також відомо про аудіозаписи розмов пана Онищенка та Мартиненка, де він стверджує, що витрачає на оплату юристів близько 400 тисяч доларів щомісяця", – додав Перов, і Мартиненко, мабуть, пошкодував, що вчора підтвердив розмову з Онищенком.
Після цього доповнювати свого колегу почав прокурор Роман Симків.
"Ми допитали трьох міністрів енергетики. Ні пан Продан, ні пан Демчишин, ні пан Насалик не сказали, що ці угоди СхідГЗК були законні. Більше того, вони сказали, що їм це було невідомо. Насалик взагалі сказав, що доручить розірвати такі контракти, але на жаль, міністр не знає основного – розірвати цей контракт не вдасться, бо тоді ДП змушене буде заплатити 20 млн доларів", – пояснив Симків.
Після реплік своїх адвокатів висловитися захотів і сам підозрюваний.
"Вивчивши документи можу сказати, що вони підтверджують упередженість слідства щодо мене. Справа фальсифікується та має політичну мотивацію. Я не знаю, які там політичні мотивації у Ситника та Углави, але вони там чітко простежуються. Треба ж Мартиненка запакувати, треба шоу влаштувати!", – заявив член політради партії, яка має фракцію у Раді та півуряду.
Мартиненко принципово заперечував будь-яку причетність до компанії Steuermann, про яку відкрито заявляв його колишній бізнес-партнер Давид Жванія.
"У мене дуже погані стосунки зі Жванією і Рибалкіним (голова правління "Діамантбанку" – УП). Мало того, один із них знаходиться під кримінальним провадженням за крадіжку. А другий, мені це дуже боляче, став дещо неадекватною людиною, яка хоче посадити мене в тюрму за будь-що", – заявив Мартиненко.
"Нікуди я не тікаю, ніхто цього не дочекається, рішення, яке буде прийнято, я сприйму. Клопотання прокурорів вважаю неадекватним", – завершив він.
Через дві години після цього виступу суддя Олександр Бобровник виніс рішення про відпущення Миколи Мартиненка на поруки народних депутатів та міністрів.
Його зобов’язали утримуватися від спілкування з фігурантами провадження та здати документи для виїзду за кордон.
Поки що НАБУ залишилося без "великої риби". Мартиненко зможе жити вдома і вільно пересуватись.
От тільки це лише "заохочувальний приз", оскільки уже цілком очевидно головне – кримінальні справи в НАБУ не закриваються по дзвінку з Банкової. Про що Мартиненку може детально розповісти і Олександр Онищенко, і той же Насіров.
Українська влада втратила одну з головних умов свого існування – можливість давати кулуарні гарантії. І чи миритиметься вона з цим? Чи війна на виживання тільки починається?
Роман Романюк, Роман Кравець, УП