Розенблат подав ще один позов проти Ситника. Тепер через ФБР
Депутат Борислав Розенблат подав до Окружного адмінсуду міста Києва позов до директора НАБУ, СБУ через співпрацю з ФБР, це вже його третій позов проти директора НАБУ Артема Ситника.
Про це повідомляє прес-служба Окружного адміністративного суду міста Києва.
Третьою особою Розенблат попросив залучити Генпрокуратуру.
"Позивач просить суд визнати протиправними дії Директора НАБУ Артема Ситника щодо залучення до оперативно-розшукової діяльності на території України працівників ФБР, без попереднього укладення міжнародного договору, відповідно до Закону України "Про міжнародні договори", - сказано в повідомленні.
"Також Розенблат просить суд визнати протиправною бездіяльність СБУ щодо не проведення належного та повного контролю за забезпеченням охорони державної таємниці Національним антикорупційним бюро України, як це передбачено законодавством, а саме розголошення інформації з грифом "державна таємниця" працівникам ФБР без попереднього укладення відповідного міжнародного договору", - додали в прес-службі.
Як додали в суді, наразі у відомстві розглядають питання про відкриття провадження за даним позовом.
Це вже третій позов Розенблата до НАБУ.
В коментарі Українській правді Розенблат нагадав, що раніше подавав ще два позови. В першому Розенблат просить суд визначити, чи було порушенням рішення САП і НАБУ щодо спостереження за народним депутатом без відповідного дозволу Верховної Ради.
Як уточнив УП юрист, якому знайома ця справа, у випадку, якщо негласні слідчі дії велися за іншими особами, а на них потрапив депутат, то такі записи мали б бути знищені, і точно не могли б бути використані у справі проти депутата.
Крім того, у депутата наполягають, що агенти НАБУ порушили закон, бо саме провокували Розенблата на отримання вхабара. Також, на думку співрозмовника, порушення відбувалися і під час зняття Розенблата з літака. "Я вже не кажу про те, що то був борт Угорщини і після перетину кордону", - сказав співрозмовник.
Розенблат в коментарі УП нагадав про ще один позов до директора НАБУ і депутата Сергія Лещенка через справу "чорної бухгалтерії ПР", у якій також проходить американський політтехнолог Януковича – Пол Манафорт.
На питання, чому депутат вирішив заступитися за Манафорта, Розенблат відповів:
"Я не заступився. Я категорично проти розповсюдження матеріалів слідства до закінчення досудового слідства. Це порушення закону. НАБУ спочатку зливає інформацію, оприлюднює матеріали слідства, а потім каже, що суд ще не відбувся"
"Мені Манафорт байдужий. Але ця ситуація вплинула на вибори в США, бо після публікації був змінений керівник виборчого штабу (Трампа – Пол Манафорт - УП). Це негативно вплинуло на його рейтинги і на ставлення до України. Фактично Україна втрутилась у вибори в США. Це шкодить нашим відносинам з країною, яка є визначною в історії нашої країни. Люди, які мають доступ до секретних матеріалів, не мають права розповсюджувати інформацію без експертної оцінки", - зазначив він.
На уточнююче питання, чи не є всі ці позови помстою Ситнику, Розенблат заперечив:
"Ніколи в житті нікому не мстився. Я хочу вияснити, чи діяв той чи інший орган в правовій площині, чи не порушували вони права нардепа, чи не є це втручанням у виборчі процеси і так далі. Щоб дізнатись, в рамках якого поля діє орган".
Розенблата звинувачують у тому, що він отримав 200 тисяч доларів за вплив на рішення чиновників Держслужби геології і надр та місцевої влади про надання ТОВ "Укртехдобич" спецдозволів на користування надрами.
Антикорупційні органи заявили, що Борислав Розенблат і депутат від "Народного фронту" Максим Поляков вимагали хабар від компанії-нерезидента за сприяння у видобутку бурштину в Україні.
19 липня правоохоронці вдягли електронний браслет стеження на Борислава Розенблата. Родина внесла за нього заставу у 7 мільйонів гривень.
19 жовтня детективи НАБУ зняли Розенблата з літака, на який він чкурнув із лікарні. Наступного дня Солом‘янський райсуд знову зобов’язав його носити електронний браслет – принаймні до 18 грудня.
Крім того, НАБУ відкрило нове кримінальне провадження, підозрюючи Розенблата в отриманні дипломатичного паспорта на основі підроблених офіційних документів.
14 грудня суд частково ухвалив клопотання захисту про зміну запобіжного заходу, дозволивши Розенблату вільно пересуватися Україною.
