Мартинюк визнає, що мовний закон протягнули з порушеннями

Перший заступник голови Верховної Ради Адам Мартинюк визнає, що закон "Про засади державної мовної політики" був ухвалений із порушеннями регламенту.

Про це він сказав в інтерв'ю виданню "Киевский вестник", повідомляє "Укрінформ".

"Можу сказати одне: так, дійсно, певні порушення при цьому були. В тому розумінні, що цей документ не розглядався в другому читанні за підсумковою таблицею", - визнав перший віце-спікер.

"Водночас, ті, хто мав готувати таблицю, всіляко саботували це. Загалом зрозуміло: профільний комітет очолювали затяті опоненти цього закону. І вони в жодному разі не допустили б його розгляду так, як це передбачає регламент: з порівняльною таблицею", - заявив Мартинюк.

Тому, пояснив він, документ винесли на розгляд раптово – щоб не допустити загострення ситуації в сесійній залі і за її межами, оскільки не можна було виключити "захоплення будівлі Верховної Ради найагресивнішими пронаціоналістично налаштованими силами".

"Ситуація була надзвичайно складною", - наголосив перший віце-спікер

"Тому довелося виходити з того, що краще дещо порушити ті або інші правила і зберегти відносно спокійну обстановку процесу ухвалення закону, ніж свідомо довести справу до серйозного політичного протистояння, яке цілком могло б закінчитися плачевно як для його учасників, так і для авторитету України в цілому як держави", - заявив Мартинюк.

Як відомо, 3 липня Верховна Рада скандальним чином остаточно ухвалила мовний закон, який дозволяє надати мовам нацменшин статус регіональної мови.

Цей законопроект і його ухвалення викликали протести опозиції, громадських активістів, акції голодування в різних містах України.

Попри протести президент Віктор Янукович 8 серпня підписав закон "Про засади державної мовної політики".

Низка міських та обласних рад ухвалила рішення про реалізацію цього закону щодо російської мови. Також статус регіональних почали давати де-не-де угорській, румунській, молдовській мовам.