У Європі вирішили давати більше тим, хто краще реформується. Україна "у прольоті"?

Нова стратегія Європейської політики сусідства містить "обтічне" формулювання про можливість вступу в Євросоюз країн Східного партнерства.

Про це пише газета "Комерсант-Україна".

В оприлюдненій 25 травня у Брюсселі стратегії Європейської політики сусідства (ЄПС) уперше згадана стаття Договору про Євросоюз, яка допускає подачу східними сусідами ЄС заявки на членство в ньому. Однак Брюссель підкреслює, що це ще не означає перспективи членства, повідомляє газета.

Найбільших змін зазнав формат взаємин Єврокомісії з країнами Середземномор'я, а також загальні положення, які впливають і на Україну. Розділи, присвячені Східному партнерству (об’єднує Україну, Молдову, Грузію, Вірменію, Азербайджан і Білорусь), також переписані.

Головною новиною розділу "Посилення Східного партнерства" стало згадування про критерії членства країн СП у Євросоюзі.

"Цінності, на яких заснований ЄС, знаходяться у центрі політичної асоціації й економічної інтеграції, які пропонуються в рамках Східного партнерства. Це ті ж цінності, які у відповідності зі ст. 49 Договору про Євросоюз має поважати будь-яка держава, яка претендує на членство в ЄС", - говориться в документі.

Стаття, про яку згадується в комюніке, гарантує право подавати заявку про вступ у ЄС будь-якій європейській державі, яка дотримується принципів свободи, демократії, правової держави, поваги прав людини й основних свобод.

Як стверджують джерела видання, спочатку в ЄК планували "більше амбіційне формулювання щодо європейської перспективи країн СП", але потім під тиском країн-членів ЄС фраза набула більш обтічної форми.

"Ми прийшли до того, що цього разу (при зміні ЄПС) нам треба конкретніше позначити кінцеву мету. Ви запитаєте, чи означає це перспективу членства? Ні, не означає", - сказав єврокомісар із питань розширення й ЄПС Штефан Фюле.

Ще одна суттєва зміна ЄПС стосується фінансування цього формату.

Чинним бюджетом ЄС передбачена допомога країнам-сусідам у розмірі 5,7 млрд євро до кінця 2013 року, 2/3 яких спрямовуються в Середземноморський регіон, а решта коштів - у країни Східного партнерства.

ЄК планує збільшити загальну суму на 1,242 млрд євро (тобто до 7 млрд євро), при цьому замість квотного розподілу коштів буде діяти принцип "більше за більше": основні транші будуть виділятися тим країнам, які краще показали себе в реформах.

При ухваленні рішення про розподіл допомоги ЄС Брюссель буде оцінювати країн-отримувачів за 5-ма критеріями: успішне проведення чесних і вільних виборів; дотримання свободи зборів і свободи ЗМІ; верховенство закону, незалежна юстиція і чесний суд; боротьба з корупцією; реформування спецслужб і правоохоронних органів і забезпечення демократичного контролю над ними.

Шанси України отримати суттєве фінансування з цих фондів, судячи зі звіту Єврокомісії про прогрес в Україні за 2010 рік, поки невисокі.