З прицілом на майбутнє. П'ять висновків нашої війни для воєнної доктрини НАТО

Війна змінює все. І наша війна з росією – не виняток. Найбільша в Європі з часів Другої світової, вона змушує переглянути уявлення про світ, безпеку та цінності, а також саму природу війни.

Впевнено можна сказати: наша війна змусить переписати не одну воєнну стратегію. Це неоціненний досвід, що потрібен Заходу для рішучого опору центрам нової "осі зла" — москві, Пекіна й Тегерана.

Особливо ці знання стануть у пригоді нашим партнерам у НАТО. Але чому? В чому цінність отриманого нами досвіду? І як ці знання трансформують уявлення про війну? 

Зосередимось на п’яти особливо важливих аспектах.

Дрони

Від розвідки на лінії зіткнення, наведення артилерійських ударів і до ураження воєнних заводів противника на відстанях понад 1500 км – усе це потребує дронів. 

Але від радянських "Стрижів" до американських MQ-9 Reaper, БПЛА хоч і були ефективними для досягнення певних цілей, та через свої габарити й особливості могли виконувати лише обмежений комплекс завдань.

Тепер все змінилося. Завдяки новим технологіям і матеріялам ми можемо створювати дрони абсолютно різних розмірів та характеристик. Це відкриває перед військовими ряд нових тактичних можливостей.  

Фактично, дрони заповнюють величезну прогалину, що виникла між великою бойовою технікою (танки, літаки, судна) та індивідуальними засобами.

Країни НАТО, що у своїх стратегіях та планах робили ставку на ці традиційні види зброї, змушені будуть переглянути свої підходи, та відводити дедалі більше завдань дронам.

Ціна війни

Вартість розробки та експлуатації великих бойових літаків (таких як F-35) чи танків (на кшталт M1 Abrams) складає мільярди доларів і потребує подекуди десятиліть роботи. Далеко не всі країни можуть дозволити собі такі дорогі проєкти.

І коли йдеться про велику війну, що триває кілька років, це потребує величезних ресурсів. А вони, на жаль, не завжди є. Натомість досвід України показує: навіть недорогі безпілотники мають вирішальний вплив. 

Удари FPV-дронів проти ППО та броньованої техніки ворога, успішні ураження морськими дронами Magura суден Чорноморського флоту рф – усе це демонструє переваги такого асиметричного підходу.

На першому місці у війні має бути результат. Неважливо, чи виконав задачу сучасний бойовий літак п’ятого покоління, на розробку та виготовлення якого витратили мільярди доларів, чи FPV-дрон за $10 тисяч. Головне – результат.

Так, це не повноцінна заміна всім традиційним видам озброєння. Але подекуди це гарна альтернатива, здатна суттєво зменшити навантаження на військові бюджети.

Координація дій

Поєднання традиційних видів озброєння з дронами – це величезний простір для реалізації нових тактичних ідей. І це не лише про наведення артилерійських або ракетних ударів.

Нерідко успішність та ефективність військових операцій залежать від того, наскільки добре безпілотні апарати взаємодіють з іншими засобами ведення війни. Інтеграція різних систем у єдину мережу є неодмінною частиною сучасних військових стратегій. 

Комбіновані системи, що об'єднують традиційні види зброї та БПЛА, дозволяють забезпечити більш ефективну взаємодію та координацію дій на полі бою.

Дрони можуть брати на себе ризиковані завдання, тоді як велика бойова техніка залишається на безпечній відстані. Це не лише розумна економія ресурсів, але й збереження життя екіпажу такої техніки.

Великі бойові літаки, як от згадані F-35, можуть виконувати роль "командних центрів", керуючи дрібними дронами, що здійснюють розвідку та удари по цілях. Це відкриває нові можливості для планування та здійснення операцій.

Володіючи широким спектром засобів ураження ворога, країни НАТО можуть зробити противнику такі виклики, на які у нього не знайдеться швидких рішень.

Мобільність і швидкість

Механіка бою змінюється. Мислення часів Холодної війни, коли вирішальне значення мала кількість та якість великої бойової техніки, поступово відходить у минуле.

Роль окремого бійця зростає. Чим більше засобів ураження ворога, тим більше у бійця можливостей для ініціативи. Зростає функціонал кожного солдата. 

Завдяки технологіям одна людина може виконувати відразу низку завдань. Дрони дають нам нові "очі", щоби бачити далі. Дрони дають нам "руки", щоб уражати цілі на десятки кілометрів.

Принципово важливо робити ці системи простими та інтуїтивними. Щоби кожен боєць міг швидко опанувати їх і здійснювати успішні бойові виходи.

Створені в Україні рішення готові до бойового використання за лічені хвилини. Народжені потребами війни, вони можуть стати вирішальними в сучасних військових конфліктах.

Це велика можливість для українських спеціалістів, які володіють неймовірним досвідом у цій сфері. І нашим союзникам у НАТО варто до них дослухатися.

Автоматизація

Компактні БПЛА, здатні до повністю автономної роботи на полі бою, уже скоро стануть ключовими компонентами нової військової парадигми.

Штучний інтелект та машинне навчання дозволяють створювати види озброєння, що можуть знищувати техніку та живу силу ворога без участі людини.

Не треба боятися Skynet. На полі бою, де немає інших цілей, окрім як бійців та техніки ворога, додаткове підтвердження ударів дронів з боку командира чи людини є лише втратою дорогоцінного часу.

Здатність БПЛА автономно виявляти та уражати цілі без втручання оператора стає однією з головних вимог до сучасних безпілотних систем. Це дозволяє швидше реагувати на загрози, знижуючи роль людського фактору. Нові протоколи ухвалення рішень для підтвердження ударів по цілях з боку військового керівництва Альянсу – необхідність станом на зараз.

***

Війна в Україні стала важливим уроком для всіх, хто цікавиться воєнною стратегією. Український досвід, поєднаний із новітніми технологіями, диктує нові правила гри, що мають бути враховані в майбутніх стратегіях наших союзників.

Усі згадані мною аспекти вже є реаліями сьогодення. Саме тому інтеграція українських технологій та досвіду є ключовою для майбутнього НАТО та їхніх спроб стримування рф.

Перегляд протоколів та доктрини Альянсу не тільки неминучий, але й критично важливий для забезпечення ефективної протидії ворогу. І саме українські знання, вміння та рішення формують бачення війни майбутнього.

Роман Княженко