Як працює агломерація в Україні: досвід Львівщини

29 квітня 2024 року стало знаковим днем для Львова та навколишніх громад. Відтепер Львівська агломерація існує не лише де-факто, а й де-юре. Десять громад, включно зі Львовом, об’єднались в Асоціацію органів місцевого самоврядування "Львівська агломерація", щоб разом, на рівних правах, реалізовувати важливі для мешканців громад проєкти. 

Але така подія важлива не лише для Львівщини. Новостворена агломерація може стати лекалом, за яким можна буде відбудовувати та проєктувати економічний розвиток і в решті українських агломерацій. А їх, нагадаю, лише за офіційним визначенням держави, є сім пріоритетних в Україні. 

Спочатку була комунікація…

Агломерацію за своєю суттю, фізично, утворити неможливо. Вона або є, або її нема. Львівська агломерація існує. І вже досить-таки тривалий час. Про це свідчать різні дослідження і обрахунки. Не буду заглиблюватись у деталі. 

Але якщо дуже примітивно: коли кожного ранку мешканець села під Львовом садить в авто свою родину чи сусідів і всі разом вони їдуть на роботу чи навчання до Львова, а ввечері повертаються – оце і є агломерація. Певні усталені тісні зв’язки між сусідніми громадами. 

Визнати реальність існування Львівської агломерації – це лише перший крок, який ми зробили фактично кілька років тому. Другим же кроком стало завдання спробувати юридично оформити відносини між Львовом та сусідніми громадами, щоб вирішувати певні нагальні проблеми. Адже поряд з тим, що агломерації є потужними точками росту в економічному плані, вони мають "побічну дію", як-от усім відомі транспортні проблеми у вигляді заторів на в’їздах у велике місто. І такі проблеми варто вирішувати вже й негайно, але лише спільними сусідськими зусиллями. 

І от власне асоціація органів місцевого самоврядування наразі стала єдиним прийнятним юридичним способом такої співпраці. Адже держава не може наразі запропонувати дієвого законодавчого формату для реалізації проєктів між різними громадами. 

Закону про агломерації в Україні нема, хоча відповідні законопроєкти писали. Автором одного із них був свого часу і я. Але поки що із результатом на цьому полі не склалось. 

І не треба говорити про закон міжмуніципального співробітництва. Так, він є. Але так, він не працює. У форматі великого міста і малої громади так точно. Коли торік Львівська ОТГ та сусідня Бібрська громада уклали перший в Україні такий договір про міжмуніципальну співпрацю за весь час існування цього закону – ну то яка це ефективність? Питання риторичне.  

У чому ж Львівська агломерація перша?

"Прецедент для України і випробовувачі шаблону, який зможуть взяти в роботу інші агломерації України", – так про Львівську агломерацію вже говорять фахівці у цій сфері. Це не мої слова, але я з ними цілком згоден. 

Однак головне, як на мене, інше – те, що 10 громад змогли порозумітись і об’єднались заради вирішення спільних питань у час війни. Це особливо цінно, бо це про взаєморозуміння, взаємопідтримку і вміння згуртуватись у нелегкий час задля вирішення спільних нагальних питань. Громади, що мають мільйон протиріч, відклали їх у бік і об’єднались. 

Львівська агломерація не створилась за один день. До створення такої асоціації ми готувались ґрунтовно – окрім комунікації на всіх рівнях і у різних форматах, напрацювали серйозний документ – результат праці зокрема і фахівців Ради Європи. Мова про Стратегію розвитку Львівської агломерації до 2027 року, де прописали чіткі цілі та сценарії розвитку. І власне розробка і затвердження такої стратегії дає підстави говорити, що Львівська агломерація перша, що має реальні завдання та проєкти для спільної реалізації. Це гайд – чітка покрокова інструкція до виконання.

Головне завдання, яке ставимо перед собою – асоціація має бути не просто майданчиком для комунікації, а двигуном реалізації спільних для громад асоціації проєктів. Ідеться і про збір пропозицій ідей, і про пошук інвестицій для їхнього втілення. 

Про перспективу повоєнної відбудови

Реальність така, що Львівська агломерація – наразі найбільш віддалена від лінії фронту. Сьогодні ми виконуємо функцію медично-реабілітаційного хабу, розвиваючи екосистему Unbroken та всіляко надаючи допомогу нашим захисникам та захисницям. Однак, переконаний, як тилова територія Львівська агломерація має збільшити економічну потужність.

Останні роки тісно працюю в сфері містобудування. І щоразу більше знаходжу підтверджень того, що економічне відновлення держави мало б відбуватися через точки росту, якими у цілому світі є агломерації. Зрештою, цей велосипед давно вигадали за нас. 

Агломерації з населенням мільйон і більше стають економічними гравцями вищої ліги. Це зовсім інший рівень міжнародної співпраці, проєктів і залучення інвестицій. А вони з кожним роком для українських міст стають все потрібніші. Реальність така, що своїми силами в найближчі роки ми зможемо забезпечити у кращому випадку належне функціонування громад, а нам потрібний стрімкий розвиток, економічний прорив. Тому це однозначно той шанс і можливість, якими можна і дуже потрібно користуватись. 

І власне Львівська агломерація може стати своєрідним шаблоном, де б ми на практичних проєктах могли відпрацювати всі юридичні механізми дії і конкретні рішення. І власне їх, без набивання зайвих ґуль на лобі, інші агломерації України, які, впевнений, запрацюють із закінченням бойових дій, могли б брати як інструкцію до виконання. 

Любомир Зубач