Харчування для військових – шлях до прозорості
Державний оператор тилу – агенція, що здійснює тилове забезпечення Збройних сил України з 1 грудня 2023 року. ДОТ уповноважений Міністерством оборони забезпечувати ЗСУ одягом та амуніцією, пально-мастильними матеріалами й харчуванням.
Етап підготовки до запуску минув: реалізована необхідна нормативно-правова база, розбудовані процеси, спрямовані на підвищення прозорості, керованості та ефективності в закупівлях для потреб Збройних сил.
Майже сто днів ДОТ успішно проводить закупівлі за напрямками речового забезпечення та пально-мастильних матеріалів. За цей час ми уклали державних контрактів по ПММ на суму 6,9 мільярда гривень, зекономивши при цьому 3,7 мільярда. Якщо зважити на нульову ставку ПДВ, за якою купує ДОТ, "чиста" економія склала 1,9 мільярда (22%).
По речовому – укладено контрактів на суму 4,6 мільярда, економія склала 0,8 мільярда (15%).
Заощаджені кошти спрямовуються на забезпечення війська необхідними товарами за додатковими потребами.
За рахунок чого вдається досягати таких результатів? Відповідь досить очевидна – за рахунок дедалі глибшого розуміння відповідних товарних ринків, вміння працювати з масивами даних з різних джерел, інтеграції внутрішніх процесів у систему, що продукує стабільно якісний результат. І це тільки початок.
Харчування – єдиний напрямок забезпечення, за яким ДОТ має почати виконання контрактів з другого кварталу цього року. Власне, в ці дні в електронній системі триває відповідна закупівля. Її підсумки можна буде підбити дещо пізніше цього тижня.
Читайте також: "Драконівські вимоги" до якості харчування ЗСУ. Приклад однієї консерви
Якщо ви підписані на анонімні телеграм-канали, то, найімовірніше, щось чули про проблеми в закупівлях продовольчого забезпечення. Як і те, що я особисто є джерелом таких проблем.
Майже кожного дня останні кілька тижнів друзі та знайомі скидають мені різні посилання на "новини". Експерти медіаринку зазначають, що розгорнута інформаційна атака є однією з найкоштовніших за останній час. Можна зрозуміти замовників – йдеться про 40–45 мільярдів гривень бюджетних коштів щорічно. Найбільшої витратної статті в країні після закупівлі зброї.
Тож розберемось у ситуації.
Які цілі переслідує ДОТ
Багато спекулюють щодо головного – навіщо ми щось змінюємо. Пишуть про перерозподіл ринку, про прагнення встановити контроль. Менш витончені прямо натякають на корупційні наміри. Мовляв, моєю метою є неправомірна вигода.
Перше і ключове. Усе те, що робимо ми в ДОТ, включно зі мною, будується на принципі нульової толерантності до корупції.
Ми вибудовуємо процеси в такий спосіб і рекрутуємо таких людей, що будь-яка спроба запропонувати хабар, реалізувати "схему" буде відторгнута як неприйнятна. Якщо хтось впевнений, що це не так, і бажає довести протилежне – можете спробувати. Принагідно не забувайте про 369-у статтю ККУ.
Тепер до справжніх цілей у закупівлі харчування для потреб ЗСУ.
Їх дві:
- перша – забезпечити безперервність поставок якісного харчування;
- друга – забезпечити довіру суспільства до того, як буде досягнута перша ціль.
Наші опоненти в таборі шанувальників статус-кво наполягають лише на першій складовій. Ми ж сприймали і сприймаємо завдання цілісно.
Спроба повернути закупівлю харчування обличчям до реального бізнесу з високим репутаційним капіталом, що дозволило б швидко вийти з сірої зони недовіри громадськості, не завершилась успішно. Віддаю належне існуючій системі – вона здорово бореться. У судах, у замовних медіа, в кулуарах.
Так само не вдалося радикально перейти на принципово іншу модель забезпечення. Ту, про яку говорять аудитори МОУ. Ту, про яку говорить НАБУ в публічній комунікації. А саме – розділити товарну та логістичну складову в закупівлях, закуповувати продукти харчування за категоріями напряму у виробників. Такий перехід потребує значного адміністративного зусилля всіх задіяних бюрократичних ланок, продуктивної взаємодії.
Досягнення такого рівня взаємодії ще попереду.
Де ми є зараз?
Наразі ми оголосили закупівлі за моделлю, яка, на перший погляд, схожа з поточною, яку використовував структурний підрозділ Міноборони. Закуповуються комплекти за каталогом, заявки за яким збираються від начпродів військових частин.
Проте є відмінність. При виконанні наших контрактів згадані заявки збиратимуться ДОТ та розподілятимуться між постачальниками з огляду на регіон обслуговування.
Чому ця відмінність є суттєвою?
Наразі комунікація щодо бажаного асортименту та обсягу продукції за каталогом відбувається напряму між начпродом частини та постачальником. Підрозділ Міноборони, виступаючи замовником за контрактом, лише збирає акти та рахунки на відповідну оплату.
Маємо хрестоматійний приклад "морального ризику", коли платником за транзакціями між постачальником та отримувачем виступає третя сторона, яка не здійснює ефективного моніторингу. За такої конфігурації взаємовідносин, коли постачальник може "роздувати" рахунки за погодженням з бенефіціарами, зловживання є повсюдними та притаманними багатьом сферам. Не тільки сфері оборони.
Що ми робимо? Ми перемаршрутизовуємо подання заявок. Ми бачитимемо, що замовляється та в яких обсягах. Ми розумітимемо, чи те, що фактично фігурує в накладних, відповідає заявленій потребі.
Ми зможемо ефективно реагувати на відхилення факту від плану. Іншими словами, ми нарешті матимемо реальне розуміння того, що відбувається на місцях, за що саме платники податків сплачують десятки мільярдів гривень на рік.
Щоб реалізувати процес за підтримки міжнародних партнерів, наша команда за сприяння керівництва Міноборони розробила та протестувала відповідну інформаційно-комунікаційну систему. По суті, в рекордні строки держава діджиталізувала один із ключових процесів тилового забезпечення армії.
За результатами закупівель уже цього та наступного тижня ми плануємо підписати відповідні державні контракти. Так, їхні вимоги до постачальників є суворими, але їх точно можуть виконати ті контрагенти, які реально збираються виконувати свої зобов'язання. І навпаки – справді, для тих, хто збирався і надалі займатись по суті шахрайськими практиками в постачанні для армії, подужати виконання цих договорів буде складно.
Що далі?
Безперервність у постачанні буде забезпечено, зривів ніхто не допустить. Але цього замало – маємо продовжити рух, спрямований на те, щоби збільшувати прозорість і не допускати зловживання.
Що ми для цього робитимемо? Два паралельні процеси.
Перше. Ми будемо накопичувати дані про фактичне споживання продуктів харчування – асортимент та обсяги. Це дозволить спланувати закупівлі так, щоби допустити до торгів тих постачальників, які не мають "інсайдів" щодо особливостей продовольчого забезпечення.
Друге. Ми збільшуватимемо частку продуктів харчування, що контрактується напряму у виробників. Завдяки поставкам напряму в військові частини, за рахунок закупівлі послуги логістики окремо.
Уже сьогодні у взаємодії з Міноборони та Тилом Збройних сил ми виокремили питну воду, хліб і хлібобулочні. Разом вони складають орієнтовно 10% від загальної вартості продуктів харчування, що поставляються. Зрештою ми плануємо купувати не менше 80% обсягу продукції по вартості безпосередньо у виробників.
Маю визнати, вносити зміни до існуючої системи продовольчого забезпечення для ЗСУ виявилось задачею з досить високим рівнем складності. Провести зміни миттєво не вийшло, система чинить спротив і робить це досить ефективно.
Водночас наші цілі незмінні. Ми маємо привнести прозорість і значно звузити або унеможливити зловживання, водночас забезпечивши безперервність харчування.
Цілі незмінні – шлях до них виявився довгим. Проте здолає той, хто йде. Ми не зупиняємось.
Арсен Жумаділов
