Партнерський збір УП. Задонать на дрони та РЕБи

Суспільна довіра як базова цінність 

Субота, 11 грудня 2021, 13:00

Однією з базових цінностей сучасного суспільства є довіра. Суспільна довіра стала однією із жертв нинішньої пандемічної кризи, якщо розглядати її соціальні наслідки. 

Довіра цементує соціальну будову суспільства, а її рівень визначає здоров’я соціального організму. Це не просто якась загальнофілософська категорія, заснована на пафосному сприйнятті світу, а цілком практична і часто визначальна для успіху соціальної групи, інституції або держави річ. 

Сьогодні в Україні громадяни довіряють частіше своєму роботодавцеві, ніж державі, органам влади тощо. 

Це не унікальна для світу ситуація. За щорічним глобальним дослідженням 2021 Edelman Trust Barometer, яке охоплює 33 тисячі респондентів у 28 країнах, загальний індекс довіри знизився з 61 пункту у травні 2020 року до 56 пунктів у січні 2021-го. 

Важливо те, що найбільших втрат зазнала довіра до урядів (мінус 8 пунктів), довіра до медіа та до NGO втратила 6 пунктів, а ось довіра до бізнесу, до роботодавців – лише 3 пункти. 

Взагалі, підприємство як роботодавець залишилось майже єдиною соціальною інституцією, довіра до якої вища, ніж до уряду у 18 країнах з 27. Причому лише роботодавець та бізнес взагалі, як учасник соціального життя, для опитуваних залишається, як це не дивно, і більш етичним, і більш компетентним, ніж уряди, медіа та NGO. 

Якщо ж зупинитися на такій категорії, як "місцеві, локальні лідери думок та лідери організацій", то найбільше люди довіряють науковцям, на другому місці – саме керівник тієї компанії або організації, де працює людина, а потім уже йдуть знайомі, інші керівники, журналісти, релігійні лідери та урядовці. 

Реклама:
З роботодавцем люди перебувають у тісній взаємодії, за рахунок якої отримують дохід, тобто засоби для життя та утримання своїх сімей. Це визначає орієнтири під час вибору, кому довіряти більше: тому, від взаємодії з ким залежить повсякденне і майбутнє життя людини, її професійний і часто особистий розвиток, чи далекій абстрактній владі, реального впливу на яку людина часто не відчуває. 

Ще у 2018 році відома компанія "Deloitte" у своєму глобальному щорічному дослідженні Global Human Capital Trends зазначила швидке та помітне зростання так званих "соціальних підприємств" (social enterprises), які за своєю місією працюють не тільки над прибутковістю, але й над потребами та підтримкою суспільства, стаючи рольовою моделлю для інших організацій, команд, окремих працівників, поділяючи зі світом відповідальність за розвиток поваги, співпраці, підтримки на всіх рівнях і самої організації, і суспільства в цілому.

Виходячи з такого стану справ, суспільна місія компанії сьогодні набуває особливого соціального значення. Особливо коли мова йде про таку інституцію, як Суспільне мовлення, на яке покладено важливі функції не лише з точки зору очікувань медіаспільноти і суспільства, але й на законодавчому рівні. Зокрема, це роль незалежної медіакомпанії, що працює в інтересах громадян і утримується ними ж. 

Проходячи в компанію, я особисто бачу це як дещо ширше. 

Сьогодні на Суспільному працює приблизно 4 тисячі людей. В цій цифрі закладено набагато більший вплив, ніж може здатися на перший погляд. 

По-перше, це п’ять поколінь українців. Від 18-річних стажерів до 70-річних працівників. 

По-друге, це 4 тисячі сімей, а це означає, що Суспільне як роботодавець є частиною життя не чотирьох, а 15-20 тисяч людей. 

По-третє, ці люди проживають не тільки в Києві, адже крім двох телеканалів, трьох радіостанцій та діджитал-платформ, Суспільне – це ще й 24 регіональні телерадіокомпанії в усіх регіонах України. 

Всі наші платформи мають середню місячну аудиторію в 13 мільйонів українців.

Всі ці цифри – не про підвищення почуття важливості певної структури. Це скоріше про соціальну відповідальність, яку на собі несе Суспільне. Перед всім соціальним організмом, яким воно і саме може вважатися. І це про те, здатні всі ми цю відповідальність підтримувати, чи ні. Перед працівниками самої структури, так і перед суспільством загалом. 

Читайте також: Зворотний відлік. Як Банкова конфліктує з суспільним мовником і чому Офіс президента обирає спікерів на ефіри

В такій формулі довіра стає цінним плекаючим ресурсом, якого сьогодні потребує країна. 

Ця потреба відчувається особливо гостро в ситуації пандемічної кризи, яка нищить взаємну довіру по всьому світові, як і в Україні. А також в ситуації перманентної демографічної кризи, яка систематично порушує систему соціальних зв’язків. Це також потужний ускладнювальний фактор. 

Так само як і наша країна, Суспільне перебуває в ситуації низки екзистенційних загроз

Реклама:
Втрата незалежності від державної влади призведе до фактичного нівелювання всього того позитивного ефекту, який справляє на суспільно-політичні процеси в країні робота суспільного мовника. 

Як і наша країна в цілому, Суспільне все ще трансформується, розвивається і поступово набуває своїх унікальних і специфічних рис, прямуючи в майбутнє. 

Цей процес триває, і одним з факторів його успіху має бути те, що країна і Суспільне мають робити це в унісон, взаємно підтримуючи в цьому одне одного. Ось чого ми прагнемо і сподіваємося, що з часом зможемо стверджувати, що нам це вдалося. І що підтримка від українського суспільства стала головним фактором успіху на цьому шляху.

Дмитро Козлов, член правління Суспільного мовлення

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

На порозі катастрофи. Розподілена генерація – шанс уникнути зимового блекауту

Три причини, чому саме зараз пора об'єктивно оцінити роботу АРМА

Чому управління відходами комерційної та промислової упаковки повинні здійснювати виробники

Де межа між національними інтересами та захистом права власності?

Червень великих подій: що чекати Україні?

Як видавцеві захистити авторське право: дослідження книжкового ринку