Громадські активісти на прицілі у влади

Вівторок, 27 березня 2018, 08:30
менеджер з комунікації Українського незалежного центру політичних досліджень

Минулого тижня народні депутати остаточно провалили спробу скасувати е-декларування для антикорупційних громадських активістів.

Це означає, що вже за 5 днів "учасники антикорупційних заходів" матимуть реальні шанси кримінального переслідування, штрафів та проблем з підрядниками.

Про недолугість цих норм, їх невідповідність міжнародним стандартам та дискримінаційніть заявляли і українські, і міжнародні організації. Навіть президент Порошенко з трибуни Верховної Ради визнав їх помилкою й закликав парламент виправити її.

Та попри оптимістичні очікування, що влада виконає свої обіцянки, народні депутати 15 разів провалили голосування про скасування е-декларування для антикорупційних активістів і навіть не змогли включити в порядок денний законопроекти про його відтермінування.

Це означає, що вже з 1 квітня 2018 року будь-який громадянин, який "проходив повз антикорупційний захід", має всі шанси отримати кримінальне переслідування.

Не обов’язково, що ця справа закінчиться реальним тюремним ув’язненням на два роки чи штрафом у 51 тисячу гривень, проте вона може суттєво ускладнити йому життя.

Які конкретно групи людей стануть мішенями влади і що їм загрожує?

Громадські активісти, які подадуть е-декларації

Не секрет, що запровадження е-декларування антикорупційних активістів було помстою конкретним громадським організаціям. У першу чергу, це Центр протидії корупції,  Transparency International Україна, "Автомайдан" і в принципі інші учасники Ради громадського контролю НАБУ.

Попри заяви провладних лідерів думок, що активісти бояться е-декларування, якраз представники цих організацій були першими з громадського сектору, хто сказав, що виконають вимогу закону і подадуть е-декларації.

Ці організації чітко розуміють, що саме на їхній спині влада намалювала велику мішень і збирається в неї поцілити, тому не хочуть давати їй додаткових можливостей для "пострілу".

Вони готувалися до 1 квітня одразу після ухвалення "поправки Чорновол" – шукали адвокатів, проходили навчання та вели перемовини з підрядниками. Чорновики їхніх декларацій давно висять на сайті НАЗК і готові до оприлюднення, а їхні юристи готові відбивати будь-які спроби судового переслідування.

Проте крім них існують тисячі інших громадських активістів, які вважають, що вони підпадають під дію е-декларування, але до останнього чекали, що влада виконає свої зобов’язання, і вимога е-декларування буде скасована.

Саме в них є найбільші шанси зробити помилки під час заповнення декларацій.

У першу чергу, тут ідеться про регіональних активістів, особливо з малих міст, яким, на відміну від чиновників, ніхто не проводив навчання з правильного заповнення е-декларацій.

Громадські активісти, які не подадуть е-декларації

Крім активістів, які декларації подадуть, існує просто величезна загроза для тих, хто вважає, що вимоги законодавства на них не розповсюджуються, тому конкретно їм е-декларації заповнювати не потрібно.

Оскільки правки до закону прописано бездарно, а НАЗК в цій ситуації зайняло абсурдну позицію, надаючи різним організаціям різні відповіді, ніхто в Україні не може точно сказати, підпадає чи ні вимогу під е-декларування конкретний громадський активіст.

Навряд ви назвете боротьбою з корупцією діяльність екологічної громадської організації з захисту зелених зон від незаконної забудов. Чи діяльність студентських громадських організацій, які вимагають кращих умов освіти. Чи діяльність батьківського комітету в школі.

Проте законодавство прописано таким чином, що за бажання всі ці активності можуть назвати антикорупційними, а їх учасників засудити за неподання е-декларації.

Потенційно кожен громадський активіст може отримати кримінальну справу. І тут варто згадати, що адміністративна відповідальність не має зворотної дії.

Навіть якщо вже після 1 квітня парламент таки знайде голоси за скасування е-декларування для "антикорупційників", все одно кожен, хто не подав е-декларацію, може отримати штраф до 51 тисячі гривень, уже постфактум.

Кожен активний громадянин отримав від законодавців маленьку мішень, яку можуть використати в будь-який момент.

Підрядники громадських організацій

Через незрозумілу позицію НАЗК, у зоні ризику лишаються прибиральники, власники офісів, тренери, друкарні та всі інші представники бізнесу, які надавали послуги громадським організаціям. Знову ж таки – всім, а не лише тим, яких ми вважаємо антикорупційними.

З одного боку, НАЗК готувало роз’яснення, що всі ці послуги не підпадають під вимогу подати е-декларацію, оскільки не є безпосередньою протидією корупції. З іншого боку – в індивідуальних листах громадським організаціям підтверджували, що таки підпадають.

Очевидно, що і в цьому випадку вимоги законодавства трактуватимуть так, як буде зручно чиновникам та ініціаторам кримінального переслідування.

Фактично, способу вирішити проблему вже немає – точку неповернення пройдено. Те, що починалося як дріб’язкова помста кільком організаціям, переросло в глобальну проблему відносин влади та громадянського суспільства.

Хиткі містки довіри та партнерства, які вибудовувалися протягом 2014-2017 років, тріщать під натиском хворобливого Его політиків, як і віра в успіх реформ в Україні.

Олександр Равчев, менеджер з комунікації Українського незалежного центру політичних досліджень, спеціально для УП