Біткоїни в деклараціях: чому посадовцям не вдається сховати від НАЗК хабарі за криптовалютою

Минулої весни соціальні мережі спалахнули інформацією про криптовалюту в деклараціях посадовців. 

Віцепрем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров поділився, що публічні службовці задекларували криптоактивів на загальну суму приблизно 75 млрд гривень.

Новина також викликала появу "експертів" у криптовалютах, які впевнено заявили, що такі дані неможливо перевірити. 

Ті, хто жодного разу не стикався з віртуальними активами, припустили, що біткоїн може слугувати лише схованкою для хабарів, мабуть, вважаючи, що держслужбовці просто зобов’язані жити у 20 сторіччі, а не у 21-му з його новими технологіями та "блокчейнами".

Як керівнику державного органу нового зразка мені особисто така думка видається досить комічною. 

НАЗК є розробником цифрових реєстрів, яким немає технологічно рівних аналогів у світі. Усі 800 тис. декларацій публічних службовців ми перевіряємо автоматично за допомогою диджитал-інструментів. Нові проекти будуємо в системі Jira.

На цьому фоні перевірка криптовалюти в деклараціях є абсолютно досяжним завданням.

Читайте також: Блокчейн і fintech: як змінюється сфера фінансів

Тож як насправді?

У реальності підтвердити чи спростувати наявність криптовалюти простіше, ніж здається. 

Більшість криптовалют – найбільш прозорий спосіб зберігання коштів. 

З даними про ваші біткоїни може ознайомитися будь-яка особа, якщо їй відома адреса вашого криптогаманця.

У відкритих реєстрах можна не тільки перевірити, скільки криптовалюти має людина, а й отримати дані про всі її транзакції. 

Водночас завдяки блокчейну змінити чи видалити інформацію про рух коштів, на відміну від звичайних баз даних, неможливо. Тому показати фіктивні статки, щоб у майбутньому пояснити недоброчесно набуті активи, чиновник точно не зможе.

Навіть така анонімна валюта, як Monero (XMR), уже найближчим часом буде несекретною. Аналітична фірма CipherTrace презентувала перший інструмент для відслідковування потоків транзакцій у XMR. Замовником розробки стало Міністерство національної безпеки США.

Якщо ж декларант вирішить не надавати інформації про адресу криптогаманця – може готуватися до суду. 

Під час повної перевірки декларації НАЗК зазначає, що декларант не має доказів, які б доводили його право власності на вказану віртуальну валюту. 

Залежно від вартості криптовалюти НАЗК або складе щодо нього адміністративний протокол і направить його до суду, або передасть інформацію про "кримінал" у декларації правоохоронцям – НАБУ, ДБР або Нацполіції.

НАЗК також може вказати на те, що криптоактиви в декларації – необґрунтовані, тобто не підтверджені законними доходами. Якщо вартість таких активів – від 1 до 6,3 млн грн, держава може здійснити цивільну конфіскацію цих коштів, як це має статися у відомому випадку із доходом народного депутата від оренди жомової ями.

Читайте також: Чиновники і криптовалюта в законі: як буде відбуватися декларування біткоїнів в Україні

Що знайшло НАЗК у "деклараціях із біткоїнами"?

Насамперед зазначу, що для більшості декларантів криптовалюта – це просто ще один спосіб зберігання коштів. 

Попри те, що багато людей уявляють публічних службовців як типових бюрократів із карикатур радянських журналів, насправді посадовці швидше представляють загальний зріз населення України: є як молоді технократи, так і досвідчені канцеляристи.

Так, керівниця відділу одного із центральних органів виконавчої влади зазначила в декларації, що володіє трохи більше ніж ​​0.007 біткоїна (орієнтовно 1500 грн на час набуття у 2018 році). Вона надала адресу криптогаманця, після чого НАЗК перевірило ці дані та підтвердило вказані посадовицею дані.

Водночас є і справді цікаві кейси. Наприклад, ексголова обласної державної адміністрації, а тепер керівник одного з центральних органів виконавчої влади під час проведення повної перевірки декларації розповів НАЗК, що купив біткоїни за готівку ще до вступу на державну службу. Тобто віддав купюри знайомому й отримав від нього ключ від криптогаманця. При цьому посадовець "купив" аж 77 біткоїнів (13 млн грн на дату набуття).

Під час перевірки ексголова ОДА не зміг надати адреси криптогаманця або інших відомостей, які б підтвердили наявність у нього біткоїнів. 

Звідки в нього кошти на такий актив, теж пояснити не зміг, бо, за даними податкової, загальний дохід цього керівника центрального органу виконавчої влади за останні 18 років – усього 131 тис. гривень.

НАЗК уже передало результати перевірки до НАБУ. Я також вніс припис Кабінету Міністрів з вимогою притягнути цього посадовця до дисциплінарної відповідальності.

Таку саму схему намагався використати й заступник цього ексголови ОДА. Він у результаті також має стати фігурантом кримінального провадження.

Ця справа – хороший приклад, чому справді необхідно надати адресу криптогаманця, якщо ваша декларація в перевірці.

Інший посадовець – голова районної державної адміністрації – взагалі вписав у декларації криптовалюту, якої в нього вже не було. 

Так, у декларації за 2019 рік він зазначив, що володіє 2,88 Bitcoin (667 тис. грн на час покупки у 2017 році). Для підтвердження активів декларант надав скриншот гаманця криптовалютної біржі Poloniex.com.

​​Проте під час перевірки НАЗК виявило, що криптовалюти вже не було, оскільки публічний службовець вивів її з гаманця ще у 2018 році.

Загалом у декларації знайшли недостовірні відомості на суму 2,3 млн гривні. Попри це, завдяки минулорічному Рішенню Конституційного Суду кримінал за порушення в деклараціях за 2019 рік уже не передбачено. Тож посадовець отримав адміністративний протокол від НАЗК – його справу має розглянути суд.

Загалом НАЗК уже знайшло недостовірну інформацію про задекларовану криптовалюту на понад 16 млн гривень. Загальна сума виявлених недостовірних даних – 343 млн гривень. І, звісно, це тільки початок.

Що далі?

Уже сьогодні можна припустити, що в майбутньому розвиток технологій та поява нових інструментів і рішень значно ускладнять життя корупціонерам.

У довгостроковій перспективі бути корупціонером стане важко й невигідно. 

Як зазначають лідери техгіганта Google Джаред Коен та Ерік Шмідт у книзі "Новий цифровий світ", зовсім скоро онлайн-мережа стане детально документувати все наше минуле, і людина втратить контроль над тим, як її сприймають інші. 

Фактично все наше життя буде відображено в Інтернеті, і знайти сліди хабарника можна буде ледь не в декілька кліків. Звісно, зміниться й роль антикорупційних органів у цьому процесі.

Читайте також: Новий керівник НАЗК Новіков: Позиція НАЗК – вигравати, не вв'язуючись у битву

У короткостроковій перспективі НАЗК планує посилити роль цифрових технологій у процесі перевірки декларацій. 

Маю визнати, що я сам раніше сумнівався, чи можна максимально автоматизувати перевірку декларацій (це добре пам’ятає конкурсна комісія, яка обрала мене на посаду Голови НАЗК у 2019 році).

Однак команда НАЗК повсякчас доводить, що у світі нових технологій рамки можливого постійно розширюються. Це демонструє наш новий Реєстр звітів політичних партій POLITDATA, оновлення реєстру декларацій, які ми забезпечили наприкінці 2020 року, та модернізований реєстр корупціонерів.

На черзі ще більше цифрових інструментів від НАЗК для різних аудиторій. Поміж них – антикорупційний портал для уповноважених із питань запобігання та виявлення корупції, які працюють в органах влади, та Портал викривачів, де громадяни зможуть легко й анонімно повідомити про корупційні дії посадовців.

Щоб антикорупційні IT-рішення охоплювали всі ключові сфери, НАЗК разом із громадськістю передбачили створення низки цифрових інструментів у проекті Антикорупційної стратегії на 2021–2025 роки. 

Тож продовжуємо працювати – в інтересах народу України та для майбутнього доброчесного й заможного цифрового суспільства.

Олександр Новіков