Підсумки 2015-го: вівці, барани і вовки в овечих шкурах
Рік вівці у 2015-му пройшов під знаком цієї тварини. Незрозумілою магією усе населення країни розділилося на впертих баранів та довірливих овець. Причому найбільше користі, як завжди, отримували давно знайомі вовки в овечих шкурах.
Не потрібно вірити в астрологію, щоб помітити, що цілий рік ми відтворювали одні й ті ж сюжети та сценарії, які найлегше описати саме через метафори минулого, овечого року.
2015 рік починався з новим кабміном та парламентом. Пізніше ми отримали нових генпрокурора і голову СБУ, Антикорупційне бюро і оновлені місцеві ради.
Проте влада досі дивиться на необхідні реформи, мов баран на нові ворота – ніякого загального стратегічного розуміння того, куди має рухатися країна, так і не додалося.
Більше того, президент, парламент і особливо уряд протягом року системно продовжували втрачати можливості, які відкрилися для зміни країни, і вели себе з реформами мов барани в аптеці.
Кожен продовжував дбати передовсім про себе. Фракції багатостраждальної коаліції вперлися, мов барани рогами, відстоюючи кожна свої інтереси: фінансові, політичні чи піарні. Про власні жертви заради розбудови країни, здебільшого, не йшлося ні в кого.
Це все до болю нагадувало стару українську казку про двох баранів, які зійшлися на мосту. Ставши посеред місточку і впершись рогами, жоден з них не хотів поступатися дорогою іншому, аж доки обоє не попадали в річку.
В нашому випадку, разом з баранами впасти можуть ще 42 мільйони українців.
Самі ж громадяни України продемонстрували, що навіть після майже 25 років остогидлого популізму, після смертей на Майдані та Сході – все ще лишаються все тими ж довірливими вівцями.
Хто б міг подумали, але місцеві вибори, здається, проілюстрували все наочно. Довірливий електорат стадом водили до виборчих дільниць проголосувати за "потрібного" кандидата.
При цьому приманкою служили улюблені ласощі овець – "капуста", "зелень".
Уся капуста сторицею поверталася інвесторам, адже протягом року овець, чи то пак українців, продовжували обстригати, не лишивши вже на тілі не лише шерсті, але й шкіри. Стригли через хабарі і "подяки", стригли через схеми у владі та на держпідприємствах, стригли через податки і збори, які незрозуміло куди йшли і де зникали.
Найбагатшим же 2015-й став на вовків у овечих шкірах. До злодюг, що прикриваються демократією, патріотизмом та високими цінностями, додалися й колоритніші персонажі. Ми отримали негідників, що прикриваються Революцією Гідності, убивць, що прикриваються війною, і корупціонерів, що прикриваються боротьбою з корупцією.
Найгірша новина року – довірливі вівці за милу душу ведуться на всі гучні заяви та обіцянки, що їх готують для них ці вовки.
Хочеться вірити, що в 2016-му магія овечого року розвіється, і ми отримаємо нові якісні політичні процеси.
Інтуїція ж говорить про інше.
Не киваючи на астрологію, можна очікувати від політикуму у 2016-му – році мавпи – багато криків, кривлянь, баламутства та бездумних мавпувань, замішених на кричущому популізмі.
Чи вистачить сил у рік мавпи змусити владу ступити на шлях еволюції та стати нарешті людьми?
Це може стати хорошим бажанням для новорічної ночі.
Адже не забуваймо, що нового президента ми зможемо отримати лише в рік свині, а парламент – у рік щура.
Віктор Таран, голова Центру політичних студій та аналітики, кандидат наук з державного управління, спеціально для УП