Відкритий реєстр власності захистить майно біженців зі Сходу та Криму

П'ятдесят п'ять тисяч мирних жителів. Стільки людей, за оцінками Агентства ООН у справах біженців, вимушені були покинути свої домівки через анексію Криму та антитерористичну операцію на Північному Сході України.

Більшість переселенців – жителі зруйнованих бойовиками та терористами східних міст. Ще під час розбудови режиму так званих "народних республік" їх нові керманичі та бандити-посіпаки постійно грабували мирне населення, забирали машини та майно, відписували на свою користь квартири, здавали їх в оренду заїжджим бойовикам.

Квартири "Новоросії"

Типова об'ява

Після втечі зі Слов'янська терористи оселилися в покинутих донеччанами квартирах у центрі міста або просто вижимають із домівок городян. Як розповідають постраждалі, забрати власні речі з таких квартир, наприклад, дитячі іграшки, уже неможливо.

Чи зможуть колись наші співгромадяни - внутрішні біженці, вимушені переселенці, повернути назад свої домівки – покинуті або відібрані під час катувань у підвалах полону терористів?

Чи зможуть солдати, які щодня гинуть від куль, набути права власності на нерухомість, що її взято в кредит у мирні часи?

Яка доля чекає власників приватних квадратних метрів на узбережжі Чорного моря, родючих соток степового Криму та високогір'я?

Відповідь на це питання повинні дати народні депутати. Поява в порядку денному парламенту проекту закону про публічний реєстр речових прав на нерухоме майно та земельний кадастр без зайвих слів свідчитиме про готовність народних обранців захищати інтереси своїх виборців.

Якщо більшість депутатів підтримають цей законопроект, кожен українець матиме змогу оперативно дізнатися про недоторканість свого права власності.

Листівка-витяг із публічного реєстру

Витяг із публічного реєстру, отриманий без черг та хабарів з інтернет-мережі, міститиме всю історію об'єкта нерухомого майна. Це в рази ускладнить "роботу" шахраям та державним рейдерам, що орудують в окупованих терористами та Росією українських містах.

Це публічно задокументує, яким саме майном володіє будь-яка особа, включаючи можновладців, чиновників, різноманітні фірми та організації. Відкриті дані з національної кадастрової системи покажуть, де саме розташовані межі будь-якої земельної ділянки.

Доступ до даних про майнові права громадян, що зараз обмежений невеликим колом зацікавлених осіб, перестане бути предметом торгу, шантажу та незаконної наживи тимчасових керманичів фейкових терористичних "республік".

Щоправда, якщо головні зацікавлені особи – народні депутати – наважаться на цей акт ініціації.

Уже зараз очевидно, що обранці не в змозі зробити його самостійно.

Так, перше голосування за закон закінчилося ганьбою: лише 175 нардепів віддали свої голоси "за", 2 – "утрималися", "проти" не проголосував ніхто, а 106 зареєстрованих депутатів взагалі не голосували.

Регіонали, які більш за інші парламентські сили несуть політичну відповідальність за події на Сході – "за" віддали два голоси. Фракція трудящих із Компартії, яку ось-ось мають заборонити за фінансування терористичних організацій, підтримку військової агресії і захоплення Криму Російською Федерацією, не дала жодного голосу взагалі.

Двоє із шести співавторів законопроекту – Оксана Калетнік та Сергій Тігіпко – були відсутні в залі й не закріпили власним голосом свою ж ініціативу.

Напередодні чергового сесійного тижня, що розпочався 22 липня, законопроект відсутній у порядку денному Ради – попри тиск громадськості, журналістів та чиновників Мін'юсту, які без публічного реєстру не можуть рухати реформу адміністративних послуг.

Міністр Юстиції Павло Петренко, чиє відомство розробило та протискає публічні реєстри, уже відверто обурюється діями парламентарів і ставить майбутнє переобрання нардепів у пряму залежність від результатів голосування. "Якщо парламент його не ухвалить, це буде ще одна оцінка діям депутатів на виборах, – вважає міністр. – Публічний реєстр – це серйозний запобіжник боротьби з корупцією. Громадяни повинні знати, у кого із чиновників яке майно".

Знов приватний інтерес депутатів приховати інформацію про свою нерухомість і латифундії може переважити над інтересами виборців захистити своє, ще не зруйноване війною, майно.

До речі, теза про недоречність цих вимог під час АТО – деза.

Події на Сході не заважають народним обранцям думати про "доповнення слів Державного гімну України другим куплетом національного гімну", проект нардепа Ляшка, або про "злочини проти моральності в сфері статевих стосунків", проект нардепа Кожем'якіна – це проекти законів, внесені до порядку денного на парламентський тиждень.

Аргументи про ризик маніпуляцій з інформацією з реєстрів, захист персональних даних або проблему зайвої цікавості нерухомим майном сусідів чи незнайомців не мають переважити нагальної необхідності переселенців зберегти дах над головою. Аби їхні нащадки, покинуті просто неба наодинці зі своїми проблемами, не лишилися вічною п'ятою колонною у власній державі.

*   *   *

У разі позитивного голосування в Раді, доступ до реєстру майнових прав та земельного кадастру українці зможуть отримати вже за 1,5-2 місяці. Стільки, за словами міністра, потрібно часу його відомству, аби доступ до реєстрів запрацював.

Віталій Шабунін, спеціально для УП. Стаття написана у соавторстві з Тетяною Пеклун.