Как затонула "Москва", как освободили Змеиный и как обороняли "Азовсталь". Главные реконструкции 2022 года

Среда, 4 января 2023, 04:30
коллаж: Андрей Калистратенко

Бурхливий 2022-ий перевернув догори дриґом усталений спосіб життя багатьох українців.

Події, які відбувались у країні, відсунули на другий план задуми та мрії. Всі щодня уважно стежили за поточними подіями.

Втім, чимало з того, що відбувалося в країні, залишалося недорозказаним. Часто-густо через зашвидкий розвиток подій, а бувало, що через закритість інформації.

2022-го року "Українська правда" намагалася докопатись до істини, крок за кроком реконструюючи те, чого не бачили на власні очі пересічні громадяни.

У цій підбірці пропонуємо вам найкращі реконструкції 2022-го від УП.

Початок великої війни

 

З кінця 2021 року західні розвідки навперебій попереджали українську владу про плани Росії розпочати повномасштабне вторгнення в Україну. Публічно на Банковій такі заяви почасти викликали роздратування, а президент Зеленський закликав українців не піддаватися паніці. 

Здавалося, що українська влада знає більше, ніж її партнери. Однак, коли Путін таки розпочав вторгнення, чимало українців були спантеличені й не знали, що робити. Часто через те, що не були адекватним чином попереджені про загрози та ризики представниками влади.

"Українська правда" реконструювала події, які передували початку великої війни, і розповідає читачам, чи справді на Банковій знали про можливе повномасштабне вторгнення Росії, та що відбувалося в коридорах влади 22-24 лютого.

Три найдовші дні лютого. Як почалася велика війна, в яку ніхто не вірив

Влада під загрозою бомбардування

 
Володимир Зеленський в Бучі під час візиту 
фото: Дмитро Ларін

З першого дня повномасштабного вторгнення західні ЗМІ рясніли заголовками про "падіння Києва" за кілька днів.

Такої ж думки, схоже, дотримувалися і більшість світових лідерів, які прямо пропонували Володимиру Зеленському виїхати зі столиці України.

Реклама:
Президент не виїхав з країни, прагнучи надати додатковий стимул для оборони громадянам та військовим. 

Втім, масовані ракетні обстріли, необхідність дотримуватись суворих правил безпеки та перманентне очікування замахів не могли не відбитись на стилі управління та й узагалі на функціонуванні Банкової.

"Українська правда" розбиралась, як працював президент Зеленський і як виглядала система влади в перші 40 днів війни.

Владний бункер. Як Зеленський керує країною за часів війни

Подвиг на "Азовсталі"

 

За тим, як тримає оборону Маріуполь, стежила без перебільшення вся країна.

Важкі бої, постійні бомбардування українського гарнізону, безперервні штурми заводу "Азовсталь". Все це довелося пережити захисникам та мешканцям міста Марії.

Тема захисту Маріуполя та визволення бранців із "Азовсталі" – одна з найбільш емоційно важких на цій війні. І, як не дивно, одна з найбільш невисвітлених.

По гарячих слідах "Українська правда" збирала дані про події в Маріуполі в усіх ключових відомствах, залучених у порятунок людей із "Азовсталі". 

"Острів надії". Як вийшли і що зараз із захисниками "Азовсталі"

Вихід із Маріуполя

 

Попри те, що за боротьбою українських захисників практично в прямому ефірі спостерігав увесь світ, цілісної картини захисту міста та його підприємств-гігантів, які стали "місцем життя і смерті" для сотні українських військових, скласти не вдавалося.

Особливо в цьому пазлі бракувало історій людей поза полком "Азов", який із зрозумілих і знову ж таки трагічних обставин є асоціацією номер один з обороною міста. 

Реклама:
На сусідньому від "Азовсталі" металургійному комбінаті імені Ілліча під кінець першого місяця війни оборону тримала 36-та окрема бригада морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського.

"Українська правда" розповіла історію невеликої групи морпіхів із 36-ої бригади, яка у квітні, після важких боїв за місто, вийшла з Маріуполя, що перебував у облозі, пішки. 

Пішки з оточеного міста. Невідома історія виходу морпіхів із Маріуполя

Героїчний острів

З цього маленького клаптика суходолу в Чорному морі фактично почалась велика війна. Не буквально. Радше саме після знаменитого радіообміну репліками між гарнізоном острова та російським крейсером "Москва" стало чітко зрозуміло – ніхто нічого здавати не збирається. Стоїмо!

Не забули українці про острів і після його захоплення. ЗСУ та Військово-морські сили методично "поливали" Зміїний з усього, чим могли дотягнутись, і не давали росіянам розвернути такі необхідні для них радіолокаційні засоби.

Методично, крок за кроком українська армія зробила, здавалося б, неможливе – вибила росіян з острова.

"Українська правда" не могла пройти повз історію Зміїного і спробувала реконструювати героїчні події, які там розгортались.

Битва за Зміїний. Героїчна історія: як Україна втратила і повернула надважливий острів. Реконструкція

Як Нептун Москву вполював

 

Історія про острів Зміїний не була б повною, якби горезвісний "Русский военный корабль", який вів перемовини і погрожував гарнізону захисників, зрештою не пішов за тією самою адресою, куди його послали.

Вже за півтора місяця після облоги острова українські Збройні сили таки змогли дістати кривдника своїх прикордонників та морпіхів.

Потоплення флагмана Чорноморського флоту РФ викликало в Росії шок. 

Майже одразу з'явилась інформація, що до його "відпочинку" на дні моря безпосередньо причетна українська ракета "Нептун", тому "Українська правда" просто не могла пройти осторонь такого сюжету.

Потопити "Москву": невідомі деталі. Як український "Нептун" знищив флагман російського флоту

Автор Роман Романюк, Роман Кравець, Ольга Кириленко, УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Главное на Украинской правде