У Раді чекають нового законопроєкту про мобілізацію на початку лютого

Народні депутати очікують на другу версію законопроєкту про вдосконалення мобілізації у перший тиждень лютого, але поки що уряд не сильно змінив свої пропозиції. 

Джерело: стаття "Української правди" під заголовком "Хто і кого. Що відбувається із законом про мобілізацію"

Деталі: За даними УП від кількох депутатів у різних політичних силах, парламентарі очікують побачити нову версію документа орієнтовно у вівторок 6 лютого. 

16 січня юристи Міністерства оборони передали свої напрацювання на вивчення головам усіх фракцій. 

"Ми, м'яко кажучи, розгнівані, бо не бачимо особливого покращення тексту. Незрозуміло, що реально там переписали. Ну ніяк не зберемо ми голосів під інші формулювання того самого, що було в першій версії. Треба його реально переписати", – заявив УП один із впливових депутатів фракції "Слуга народу".

11 січня уряд вирішив відкликати перший законопроєкт про мобілізацію й одразу підготувати новий, але поки що Кабінет міністрів не вніс його до Верховної Ради.

За даними УП, перший документ Кабміну не хотіли підтримувати не те що опозиційні сили, а й навіть більша частина "Слуги народу". На засіданні фракції президентські депутати півтори години сварились і обурювались різними резонансними нормами.

Проблема в тому, що ніхто не хоче брати на себе відповідальність за непопулярні в суспільстві й сумнівні з погляду права рішення. За кілька тижнів активного обговорення теми нової мобілізації владні інституції вже зазнали удару по рейтингах.

Водночас, у Верховній Раді вже зареєстровано кілька альтернативних законопроєктів про мобілізацію. Тож коли уряд внесе новий проєкт до ВР, той отримає інший порядковий номер, а парламенту доведеться спершу розглянути уже зареєстровані проєкти.

Менше з тим, народні депутати вже проголосували законопроєкт щодо створення єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних і автоматичне отримання посвідчення учасника бойових дій. Але й до нього були зауваження.

Міноборони хотіло для створення єдиної цифрової бази даних військовозобов'язаних отримати дані з держреєстрів Податкової і Міграційної служб, МОЗ, Мін'юсту, МВС, ЦВК, інших відомств, а також доступ до номерів телефонів та e-mail’ів військовозобов'язаних. Всі ці дані мали б зберігатися на хмарних сховищах у країнах НАТО. 

Як повідомили кілька джерел УП у різних фракціях, перед голосуванням за друге читання проєкту про створення єдиного електронного реєстру опозиційні фракції збили низку ініціатив міністерства. Зокрема про доступ до податкових та митних даних, інформації про родину, медичної картки тощо. 

Навіть нардепи не можуть сказати, як в остаточному варіанті виглядає проголосований законопроєкт, бо "текст зводять у юридичному відділі Ради". 

"Жодна спецслужба світу не володіє таким об'ємом інформації про громадян, як те, що запитувало Міністерство оборони. Ми розуміємо, що цифровізація потрібна, але це вже було занадто", – пояснив УП один із членів Комітету з питань нацбезпеки. 

"Проблема закону в тому, що він прописаний так, що ніхто б не поніс відповідальності в разі витоку або кражі особистої інформації громадян", – додав інший співрозмовник в одній із опозиційних фракцій.