Наступна зупинка Литвина – президентське крісло?
Понеділок, 3 червня 2002, 19:10
Часи соціологічних досліджень, особливо популярних під час передвиборчої кампанії, повертаються. Проте зараз питання соціологів, які вони ставлять пересічним громадянам, спрямовані на прогнозування ситуації, в якій опиниться Україна в майбутньому.
Дослідження, проведені соціологічною службою Українського Центру Економічних і Політичних Досліджень імені Олександра Разумкова, та коментарі до них, свідчать, що країна, пройшовши етап виборів до парламенту, починає етап виборів президентських.
Результати опитування УЦЕПД свідчать, що населення України як і раніше не підтримує діяльності президента Кучми та уряду Кінаха. Так, у травні відсоток тих, хто підтримує діяльність президента, склав 9,2%, а тих, хто не підтримує – 48%.
Діяльність уряду Кінаха підтримує 9,3% опитаних, 37,9% тих, хто не підтримує. До роботи новообраного парламенту прихильно ставляться 6,4%, а 41,9% критикують депутатів за непрофесійне виконання їх обов'язків.
"Пройшлися" соціологи і по окремим політичним особистостям. Майже порівну тих українців, які підтримують і не підтримуть Ющенка. 29,4% опитаних задоволені його діяльністю, а 27,6 % - незадоволені. У Симоненка амплітуда прихильників і "неприхильників" значно більша: діяльність Симоненка підтримують 14,9%, 48,2% не підтримують лідера комуністів.
Діяльність новоспеченого голови парламенту Володимира Литвина підтримує тільки 5,2%, не підтримує 42,5%; лідера фракції СДПУ(О) Віктора Медведчука схвалюють 11,2%, не схвалюють – 37%; у прем'єр-міністра Кінаха 12,3% прихильників і 27,4% недоброзичливців.
Як зауважили соціологи Центру, дуже помітно зростає рівень довіри до Юлії Тимошенко. Показник довіри Тимошенко – 14,2%, і він майже зрівнявся з Симоненківським – 14,9%. Про швидкі темпи росту рейтингу Тимошенко свідчать такі цифри: у грудні 2001 року лідер КПУ Симоненко мав 12,8%, а Тимошенко – 5,7%. На думку соціологів, якщо такими темпами Тимошенко нарощуватиме політичну вагу далі, то може статися так, що комуністи не матимуть шансів потрапити у другий тур президентських виборів.
Такий ріст довіри народу до Тимошенко, на думку соціологів УЦЕПД, можна пояснити тим, що вона "сильна особистість". Плюс те, що Тимошенко весь час ставлять палиці у колеса, є дуже сильним каталізатором росту популярності. На думку президента УЦЕПД Анатолія Гриценка, навіть арешт колишніх співробітників ЕЄСУ та свекра Юлії Тимошенко у Туреччині може принести лідеру БЮТ додаткові очки.
Збільшився рівень довіри Ющенка – з 25,2% у березні 2002 року до 27,6% у травні того ж 2002 року, та зменшився рівень довіри Симоненка – з 16% у березні до 14,9% у травні. Проте загалом рівень їх підтримки коливається на рівні середніх позначок. Але навіть зараз, коли фракція Ющенка не представлена у керівництві парламенту, на думку соціологів УЦЕПД, він все одно зберігає шанси на президентство.
Один відсоток довіри додав собі прем'єр-міністр Кінах (з 11,1% до 12,3%), на два відсотки збільшилася довіра до Медведчука (з 9,9% до 11,2%), до лідера СПУ Олександра Мороза (з 7,9% до 9,3%). Із закінченням передвиборчої кампанії Литвину стали довіряти на два відсотка населення більше – з 3,4% до 5,2%.
Примітно, що Литвина на початку проведення опитування не знало близько 60% респондентів, зараз же цифра тих, що не знають, хто такий Литвин, складає 17% населення. Проте рівень повної підтримки Литвина практично не змінився, незважаючи на його постійну присутність у ЗМІ та його "активну участь" в обговоренні нагальних проблем, пов'язаних з діяльністю Верховної Ради.
Показник рівня довіри Литвина, на думку соціологів, свідчить, що після зміни парламенту влада не використала можливість повернути ситуацію на краще (чого, за даними соціологічної служби УЦЕПД, бажає 80% населення України) безконфліктним та нереволюційним шляхом. Як вважають соціологи, владою було поставлено за мету "залишити все, як було і подивитися, що ж буде далі".
Цікавими є показники "президентського рейтингу". За оцінкою президента УЦЕПД Анатолія Гриценка, за даними соціологічного дослідження у лідери президентських виборів вийшли Ющенко та Симоненко, а у сьогоднішній ситуації можна прогнозувати, що переміг би Ющенко.
Якби вибори президента відбувалися вже наступної неділі, за лідера фракції "Наша Україна" проголосувало б 25,9% виборців, за Симоненка – 11,6%. Завдяки високому темпу росту довіри, який набрала Тимошенко, лідер БЮТ отримала б 8% народних голосів. Лідер СПУ Олександр Мороз - 4,5%, Віктор Медведчук - 6,9%, прем'єр-міністр Кінах – 4,5%, Литвин – 1,8%, Олег Дубина – 0,6%. Так само високий відсоток респондентів голосували б проти всіх – 8,4%.
Аналізували соціологи і "стелю", якої може сягнути президентський рейтинг того чи іншого політика. Для Ющенка він складає приблизно 30%, для Симоненка – 15%, для Тимошенко – 8,5%, для Медведчука – 7%, для Мороза – 5%, для Литвина "стеля" не більше 3%.
Таким чином, констатували соціологи, головою Верховної Ради не вдалося "призначити" того, хто може бути реальним претендентом на посаду президента у 2004 році. І це - головний плюс "спікеріади". Оскільки шанси Литвина стати президентом поки невисокі, то місце голови парламенту не буде використовуватися для спекулювання під час виборів 2004 року.
Звернувшись до уподобань народу у регіонах, можна простежити, що очевидними тут є два лідера – Ющенко і Медведчук. Саме ці два політика мають у всіх регіонах України відповідний рівень довіри, хоча помітна кількісна перевага Ющенка.
Так, у лідера "Нашої України" найвищий рейтинг на Заході – 55,5%, найменший на Сході – 9,4%, де традиційно сильні позиції Симоненка – 20,9%. Медведчука найбільше підтримують так само на Сході – 8,5% та у Центрі – 8%, найменше на Заході – 2,7%. Рейтинг Тимошенко високий у західних областях – 17,5% та у центральних – 8,8%.
На питання "Хто має зайняти місце спікера Верховної Ради?" 37,1% опитаних відповіли – "депутат, який користується найбільшим авторитетом серед колег, здатний керувати роботою парламенту, незалежно до якої фракції він належить". Ще 18,3% вважають, що ним повинен був стати представник "Нашої України", і тільки 7,2% бачили б на цій посаді представника "Єдиної України".
Згідно з результатами опитування, комуністи втратили "опозиційну" монополію, станом на травень їх вважали опозиціонерами 46,4%. Натомість звання "опозиції" закріпилося за Блоком Юлії Тимошенко – 47,5%, і ще 33,7% опитаних вважають опозиційною Соціалістичну партію України.
Неоднозначне ставлення до Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна" – 33% опитаних вважають Ющенка як опозиціонером, так і "неопозиціонером". Натомість 41,9% вважають, що "Нашій Україні" не слід підтримувати політику президента, а 25,8% вважають, що місце Ющенка саме при Кучмі.
Коментуючи ситуацію, яка склалася сьогодні в Україні, президент УЦЕПД Анатолій Гриценко зазначив, що Тимошенківське "президент – президент, президент - прем'єр-міністр, президент - спікер Верховної Ради", можна розширити: "президент - судова система, президент – місцеве самоврядування".
"За такої концентрації влади в одних руках можливі два варіанти розвитку ситуації – влада бере голову в руки і робить "добре діло для людей". Якщо блок "За єдину Україну", який обіцяв 1 500 000 робочих місць, виконає свою обіцянку до президентських виборів, то за "людину від влади" проголосують у першому турі. Якщо ж ні, а зараз більше підстав думати, що цього зроблено не буде, тоді є підстави говорити про те, що та особа, яка буде йти від влади на президентські вибори, матиме заздалегідь неприйнятні шанси для перемоги", - зауважив політолог.
Опитування проходило з 21 та 28 травня 2002 року в 24 областях України, АР Крим та місті Києві, у ході якого було опитано 2015 респондентів віком від 18 років. Похибка вибірки – 2,3%, при опитуванні був використаний метод особистого інтерв'ю.
Дослідження, проведені соціологічною службою Українського Центру Економічних і Політичних Досліджень імені Олександра Разумкова, та коментарі до них, свідчать, що країна, пройшовши етап виборів до парламенту, починає етап виборів президентських.
Результати опитування УЦЕПД свідчать, що населення України як і раніше не підтримує діяльності президента Кучми та уряду Кінаха. Так, у травні відсоток тих, хто підтримує діяльність президента, склав 9,2%, а тих, хто не підтримує – 48%.
Діяльність уряду Кінаха підтримує 9,3% опитаних, 37,9% тих, хто не підтримує. До роботи новообраного парламенту прихильно ставляться 6,4%, а 41,9% критикують депутатів за непрофесійне виконання їх обов'язків.
"Пройшлися" соціологи і по окремим політичним особистостям. Майже порівну тих українців, які підтримують і не підтримуть Ющенка. 29,4% опитаних задоволені його діяльністю, а 27,6 % - незадоволені. У Симоненка амплітуда прихильників і "неприхильників" значно більша: діяльність Симоненка підтримують 14,9%, 48,2% не підтримують лідера комуністів.
Діяльність новоспеченого голови парламенту Володимира Литвина підтримує тільки 5,2%, не підтримує 42,5%; лідера фракції СДПУ(О) Віктора Медведчука схвалюють 11,2%, не схвалюють – 37%; у прем'єр-міністра Кінаха 12,3% прихильників і 27,4% недоброзичливців.
Як зауважили соціологи Центру, дуже помітно зростає рівень довіри до Юлії Тимошенко. Показник довіри Тимошенко – 14,2%, і він майже зрівнявся з Симоненківським – 14,9%. Про швидкі темпи росту рейтингу Тимошенко свідчать такі цифри: у грудні 2001 року лідер КПУ Симоненко мав 12,8%, а Тимошенко – 5,7%. На думку соціологів, якщо такими темпами Тимошенко нарощуватиме політичну вагу далі, то може статися так, що комуністи не матимуть шансів потрапити у другий тур президентських виборів.
Такий ріст довіри народу до Тимошенко, на думку соціологів УЦЕПД, можна пояснити тим, що вона "сильна особистість". Плюс те, що Тимошенко весь час ставлять палиці у колеса, є дуже сильним каталізатором росту популярності. На думку президента УЦЕПД Анатолія Гриценка, навіть арешт колишніх співробітників ЕЄСУ та свекра Юлії Тимошенко у Туреччині може принести лідеру БЮТ додаткові очки.
Збільшився рівень довіри Ющенка – з 25,2% у березні 2002 року до 27,6% у травні того ж 2002 року, та зменшився рівень довіри Симоненка – з 16% у березні до 14,9% у травні. Проте загалом рівень їх підтримки коливається на рівні середніх позначок. Але навіть зараз, коли фракція Ющенка не представлена у керівництві парламенту, на думку соціологів УЦЕПД, він все одно зберігає шанси на президентство.
Один відсоток довіри додав собі прем'єр-міністр Кінах (з 11,1% до 12,3%), на два відсотки збільшилася довіра до Медведчука (з 9,9% до 11,2%), до лідера СПУ Олександра Мороза (з 7,9% до 9,3%). Із закінченням передвиборчої кампанії Литвину стали довіряти на два відсотка населення більше – з 3,4% до 5,2%.
Примітно, що Литвина на початку проведення опитування не знало близько 60% респондентів, зараз же цифра тих, що не знають, хто такий Литвин, складає 17% населення. Проте рівень повної підтримки Литвина практично не змінився, незважаючи на його постійну присутність у ЗМІ та його "активну участь" в обговоренні нагальних проблем, пов'язаних з діяльністю Верховної Ради.
Показник рівня довіри Литвина, на думку соціологів, свідчить, що після зміни парламенту влада не використала можливість повернути ситуацію на краще (чого, за даними соціологічної служби УЦЕПД, бажає 80% населення України) безконфліктним та нереволюційним шляхом. Як вважають соціологи, владою було поставлено за мету "залишити все, як було і подивитися, що ж буде далі".
Цікавими є показники "президентського рейтингу". За оцінкою президента УЦЕПД Анатолія Гриценка, за даними соціологічного дослідження у лідери президентських виборів вийшли Ющенко та Симоненко, а у сьогоднішній ситуації можна прогнозувати, що переміг би Ющенко.
Якби вибори президента відбувалися вже наступної неділі, за лідера фракції "Наша Україна" проголосувало б 25,9% виборців, за Симоненка – 11,6%. Завдяки високому темпу росту довіри, який набрала Тимошенко, лідер БЮТ отримала б 8% народних голосів. Лідер СПУ Олександр Мороз - 4,5%, Віктор Медведчук - 6,9%, прем'єр-міністр Кінах – 4,5%, Литвин – 1,8%, Олег Дубина – 0,6%. Так само високий відсоток респондентів голосували б проти всіх – 8,4%.
Аналізували соціологи і "стелю", якої може сягнути президентський рейтинг того чи іншого політика. Для Ющенка він складає приблизно 30%, для Симоненка – 15%, для Тимошенко – 8,5%, для Медведчука – 7%, для Мороза – 5%, для Литвина "стеля" не більше 3%.
Таким чином, констатували соціологи, головою Верховної Ради не вдалося "призначити" того, хто може бути реальним претендентом на посаду президента у 2004 році. І це - головний плюс "спікеріади". Оскільки шанси Литвина стати президентом поки невисокі, то місце голови парламенту не буде використовуватися для спекулювання під час виборів 2004 року.
Звернувшись до уподобань народу у регіонах, можна простежити, що очевидними тут є два лідера – Ющенко і Медведчук. Саме ці два політика мають у всіх регіонах України відповідний рівень довіри, хоча помітна кількісна перевага Ющенка.
Так, у лідера "Нашої України" найвищий рейтинг на Заході – 55,5%, найменший на Сході – 9,4%, де традиційно сильні позиції Симоненка – 20,9%. Медведчука найбільше підтримують так само на Сході – 8,5% та у Центрі – 8%, найменше на Заході – 2,7%. Рейтинг Тимошенко високий у західних областях – 17,5% та у центральних – 8,8%.
На питання "Хто має зайняти місце спікера Верховної Ради?" 37,1% опитаних відповіли – "депутат, який користується найбільшим авторитетом серед колег, здатний керувати роботою парламенту, незалежно до якої фракції він належить". Ще 18,3% вважають, що ним повинен був стати представник "Нашої України", і тільки 7,2% бачили б на цій посаді представника "Єдиної України".
Згідно з результатами опитування, комуністи втратили "опозиційну" монополію, станом на травень їх вважали опозиціонерами 46,4%. Натомість звання "опозиції" закріпилося за Блоком Юлії Тимошенко – 47,5%, і ще 33,7% опитаних вважають опозиційною Соціалістичну партію України.
Неоднозначне ставлення до Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна" – 33% опитаних вважають Ющенка як опозиціонером, так і "неопозиціонером". Натомість 41,9% вважають, що "Нашій Україні" не слід підтримувати політику президента, а 25,8% вважають, що місце Ющенка саме при Кучмі.
Коментуючи ситуацію, яка склалася сьогодні в Україні, президент УЦЕПД Анатолій Гриценко зазначив, що Тимошенківське "президент – президент, президент - прем'єр-міністр, президент - спікер Верховної Ради", можна розширити: "президент - судова система, президент – місцеве самоврядування".
"За такої концентрації влади в одних руках можливі два варіанти розвитку ситуації – влада бере голову в руки і робить "добре діло для людей". Якщо блок "За єдину Україну", який обіцяв 1 500 000 робочих місць, виконає свою обіцянку до президентських виборів, то за "людину від влади" проголосують у першому турі. Якщо ж ні, а зараз більше підстав думати, що цього зроблено не буде, тоді є підстави говорити про те, що та особа, яка буде йти від влади на президентські вибори, матиме заздалегідь неприйнятні шанси для перемоги", - зауважив політолог.
Опитування проходило з 21 та 28 травня 2002 року в 24 областях України, АР Крим та місті Києві, у ході якого було опитано 2015 респондентів віком від 18 років. Похибка вибірки – 2,3%, при опитуванні був використаний метод особистого інтерв'ю.
