Кабмін обіцяє погасити борги по ПДВ наступного року
Вівторок, 21 травня 2002, 14:30
Ризики виконання "обіцянки" дуже високі
Міністр економіки та з питань європейської інтеграції Олександр Шлапак заявив, що уряд України бере зобов'язання протягом наступного року погасити заборгованість з відшкодування податку на додану вартість (ПДВ).
У цілому борг з відшкодування ПДВ складає близько 5,8 млрд.грн., у тому числі 2,1 млрд. грн. - прострочена заборгованість, яку треба було відшкодувати підприємствам. Відшкодування заборгованості не впливатиме на поточні відшкодування, підкреслив міністр.
Питання про необхідність вирішення цієї проблеми постало давно, але особливо гострим воно стало цього року, коли Міжнародний валютний фонд (МВФ) поставив у пряму залежність від його рішення питання про надання Україні чергового траншу кредиту у рамках програми розширеного фінансування (EFF). Експерти МВФ вказують на те, що невиконання урядом своїх зобов'язань з відшкодування ПДВ перед експортерами призводить до низки негативних наслідків для економіки.
Як пояснили "Контексту" експерти Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД), "ПДВ фактично стає податком на експорт і обмежує ресурси експортерів, чим, по суті, зменшує обсяг зовнішньої торгівлі". Окрім того, зазначають експерти, непрозора процедура механізму погашення заборгованості призводить до нерівних умов, у яких доводиться працювати підприємцям. "Оскільки рішення про відшкодування ПДВ часто ухвалюються у "ручному режимі", і, до того ж, не завжди дотримуються критерії процесу відшкодування, то виникають умови для зловживання та корупції", - зазначають експерти МЦПД.
Зрештою, від надходжень з ПДВ залежить рівень виконання бюджету, а ріст заборгованості призводить до небажання підприємців здійснювати платежі з цього податку, у результаті чого виникає "замкнене коло проблем": з одного боку, уряд не відшкодовує ПДВ, з іншого - у результаті низького рівня довіри до уряду, підприємства ухиляються від сплати податку, а, відповідно, в уряду зменшуються можливості повернути підприємцям суми сплаченого податку, зазначають експерти. Все це призводить до нестабільності та непрогнозованості прибутків бюджету, які де-факто ставляться у залежність від політичних рішень відносно погашення заборгованості з ПДВ, говорять економісти.
В інтерв'ю "Контексту" директор економічних програм Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О.Разумкова (УЦЕПД) Володимир Сіденко зазначив, що "плани уряду про погашення заборгованості з відшкодування ПДВ 2003 року є свого роду компромісним рішенням, оскільки позиція Міжнародного валютного фонду доволі жорстка щодо цього питання". В принципі, низка кроків з розв'язання проблеми вже вжиті урядом, вважає експерт, однак, за його словами, Кабінету міністрів "необхідно знайти причини росту заборгованості для ефективної боротьби з її накопиченням".
Експерти МЦПД виокремлюють наступні причини, що зумовлюють проблему невідшкодування ПДВ. По-перше, це структурні диспропорції в економіці. Найбільші українські експортери задіяні в матеріалоємному та енергоємному виробництві, а отже, користуються значним податковим кредитом, зазначають економісти. По-друге, існуючі диспропорції у системі оподаткування призводять до поглиблення проблеми ПДВ.
Наприклад, найбільшими боржниками зі сплати ПДВ стали підприємства енергетики, тому бюджет не отримує тих надходжень з податку, які повинні бути виплачені експортерам. Звільнення сільгоспвиробників від ПДВ звужує базу оподаткування і, відповідно, впливає на рівень надходжень з цього податку. І, нарешті, списання боргів платникам податків зменшило можливості бюджету щодо погашення заборгованості з ПДВ.
Ще однією причиною росту заборгованості є, на думку експертів МЦПД, існування тіньової інфраструктури, у межах якої росте кількість фіктивних експортних операцій.
Окрім того, за словами економістів, саме неефективність механізмів відшкодування збільшує рівень невідшкодованого податку. Зокрема, згідно із законодавством, відшкодування податку проводиться тільки із надходжень з ПДВ (надходження від інших податків не можуть бути використані з цією метою). До цього часу не розроблений механізм відшкодування ПДВ в одній області за рахунок надходжень з ПДВ в іншій. Тому найбільш гостро проблема виникає у тих областях, де сконцентровані підприємства-експортери.
На думку пана Сіденка, "уряд має шанс розв'язати проблему з відшкодування ПДВ, але для цього необхідно виконання, як мінімум, двох умов: збереження високих темпів економічного зростання (на рівні, прогнозованому урядом) і покращення ефективності податкового законодавства".
Окрім того, вважає експерт УЦЕПД, дії уряду щодо "викриття фіктивних операцій, а також проведення взаємозаліків з відшкодування ПДВ і податкових зобов'язань платника ПДВ хоча б зменшать заборгованість уряду з цього податку".
Зокрема, одна із постанов, ухвалена урядом наприкінці лютого, передбачає списання бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ тим підприємствам, яким 2001 року була списана їхня податкова заборгованість у відповідності із законом № 2181-III від 21 грудня 2000 року "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Окрім того, постанова передбачає реструктуризацію бюджетного боргу з відшкодування ПДВ тим підприємствам, яким була реструктуризована їхня заборгованість зі сплати податків і зборів. Реструктуризація проводилася на пріоритетних засадах - на ту ж суму та на той же термін, зазначив міністр економіки та з питань європейської інтеграції.
Однак, за словами пана Сіденка, "цих зусиль явно недостатньо, і без ефективної та прозорої податкової системи проблема ПДВ навряд чи буде розв'язана". Крім того, наміри уряду ініціювати ухвалення двох законів, які дещо змінять податкове законодавство, "може стати ні чим іншим, як захистом лоббістських інтересів окремих фінансових груп", вважає експерт.
Прогнози уряду відносно 6%-го економічного росту, який дозволить погасити заборгованість з ПДВ, "є явно завищеними, оскільки розрахунки на відновлення світової економіки, яке вплине на динаміку українського економічного росту шляхом збільшення торгівельних операцій, не враховують двох основних факторів. По-перше, світова економіка "оживає" не так швидко, як очікували експерти, а по-друге, головні експортні галузі України зазнали значних обмежень із боку країн ЄС та Сполучених Штатів".
Таким чином, на думку експерта, "хоча потенціально в уряду є шанси розв'язати проблему відшкодування податку на додану вартість, планка умов, які повинні бути витримані для її розв'язання, доволі висока". Це ставить під сумнів реальність виконання планів Кабінету міністрів.
Міністр економіки та з питань європейської інтеграції Олександр Шлапак заявив, що уряд України бере зобов'язання протягом наступного року погасити заборгованість з відшкодування податку на додану вартість (ПДВ).
У цілому борг з відшкодування ПДВ складає близько 5,8 млрд.грн., у тому числі 2,1 млрд. грн. - прострочена заборгованість, яку треба було відшкодувати підприємствам. Відшкодування заборгованості не впливатиме на поточні відшкодування, підкреслив міністр.
Питання про необхідність вирішення цієї проблеми постало давно, але особливо гострим воно стало цього року, коли Міжнародний валютний фонд (МВФ) поставив у пряму залежність від його рішення питання про надання Україні чергового траншу кредиту у рамках програми розширеного фінансування (EFF). Експерти МВФ вказують на те, що невиконання урядом своїх зобов'язань з відшкодування ПДВ перед експортерами призводить до низки негативних наслідків для економіки.
Як пояснили "Контексту" експерти Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД), "ПДВ фактично стає податком на експорт і обмежує ресурси експортерів, чим, по суті, зменшує обсяг зовнішньої торгівлі". Окрім того, зазначають експерти, непрозора процедура механізму погашення заборгованості призводить до нерівних умов, у яких доводиться працювати підприємцям. "Оскільки рішення про відшкодування ПДВ часто ухвалюються у "ручному режимі", і, до того ж, не завжди дотримуються критерії процесу відшкодування, то виникають умови для зловживання та корупції", - зазначають експерти МЦПД.
Зрештою, від надходжень з ПДВ залежить рівень виконання бюджету, а ріст заборгованості призводить до небажання підприємців здійснювати платежі з цього податку, у результаті чого виникає "замкнене коло проблем": з одного боку, уряд не відшкодовує ПДВ, з іншого - у результаті низького рівня довіри до уряду, підприємства ухиляються від сплати податку, а, відповідно, в уряду зменшуються можливості повернути підприємцям суми сплаченого податку, зазначають експерти. Все це призводить до нестабільності та непрогнозованості прибутків бюджету, які де-факто ставляться у залежність від політичних рішень відносно погашення заборгованості з ПДВ, говорять економісти.
В інтерв'ю "Контексту" директор економічних програм Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О.Разумкова (УЦЕПД) Володимир Сіденко зазначив, що "плани уряду про погашення заборгованості з відшкодування ПДВ 2003 року є свого роду компромісним рішенням, оскільки позиція Міжнародного валютного фонду доволі жорстка щодо цього питання". В принципі, низка кроків з розв'язання проблеми вже вжиті урядом, вважає експерт, однак, за його словами, Кабінету міністрів "необхідно знайти причини росту заборгованості для ефективної боротьби з її накопиченням".
Експерти МЦПД виокремлюють наступні причини, що зумовлюють проблему невідшкодування ПДВ. По-перше, це структурні диспропорції в економіці. Найбільші українські експортери задіяні в матеріалоємному та енергоємному виробництві, а отже, користуються значним податковим кредитом, зазначають економісти. По-друге, існуючі диспропорції у системі оподаткування призводять до поглиблення проблеми ПДВ.
Наприклад, найбільшими боржниками зі сплати ПДВ стали підприємства енергетики, тому бюджет не отримує тих надходжень з податку, які повинні бути виплачені експортерам. Звільнення сільгоспвиробників від ПДВ звужує базу оподаткування і, відповідно, впливає на рівень надходжень з цього податку. І, нарешті, списання боргів платникам податків зменшило можливості бюджету щодо погашення заборгованості з ПДВ.
Ще однією причиною росту заборгованості є, на думку експертів МЦПД, існування тіньової інфраструктури, у межах якої росте кількість фіктивних експортних операцій.
Окрім того, за словами економістів, саме неефективність механізмів відшкодування збільшує рівень невідшкодованого податку. Зокрема, згідно із законодавством, відшкодування податку проводиться тільки із надходжень з ПДВ (надходження від інших податків не можуть бути використані з цією метою). До цього часу не розроблений механізм відшкодування ПДВ в одній області за рахунок надходжень з ПДВ в іншій. Тому найбільш гостро проблема виникає у тих областях, де сконцентровані підприємства-експортери.
На думку пана Сіденка, "уряд має шанс розв'язати проблему з відшкодування ПДВ, але для цього необхідно виконання, як мінімум, двох умов: збереження високих темпів економічного зростання (на рівні, прогнозованому урядом) і покращення ефективності податкового законодавства".
Окрім того, вважає експерт УЦЕПД, дії уряду щодо "викриття фіктивних операцій, а також проведення взаємозаліків з відшкодування ПДВ і податкових зобов'язань платника ПДВ хоча б зменшать заборгованість уряду з цього податку".
Зокрема, одна із постанов, ухвалена урядом наприкінці лютого, передбачає списання бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ тим підприємствам, яким 2001 року була списана їхня податкова заборгованість у відповідності із законом № 2181-III від 21 грудня 2000 року "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Окрім того, постанова передбачає реструктуризацію бюджетного боргу з відшкодування ПДВ тим підприємствам, яким була реструктуризована їхня заборгованість зі сплати податків і зборів. Реструктуризація проводилася на пріоритетних засадах - на ту ж суму та на той же термін, зазначив міністр економіки та з питань європейської інтеграції.
Однак, за словами пана Сіденка, "цих зусиль явно недостатньо, і без ефективної та прозорої податкової системи проблема ПДВ навряд чи буде розв'язана". Крім того, наміри уряду ініціювати ухвалення двох законів, які дещо змінять податкове законодавство, "може стати ні чим іншим, як захистом лоббістських інтересів окремих фінансових груп", вважає експерт.
Прогнози уряду відносно 6%-го економічного росту, який дозволить погасити заборгованість з ПДВ, "є явно завищеними, оскільки розрахунки на відновлення світової економіки, яке вплине на динаміку українського економічного росту шляхом збільшення торгівельних операцій, не враховують двох основних факторів. По-перше, світова економіка "оживає" не так швидко, як очікували експерти, а по-друге, головні експортні галузі України зазнали значних обмежень із боку країн ЄС та Сполучених Штатів".
Таким чином, на думку експерта, "хоча потенціально в уряду є шанси розв'язати проблему відшкодування податку на додану вартість, планка умов, які повинні бути витримані для її розв'язання, доволі висока". Це ставить під сумнів реальність виконання планів Кабінету міністрів.
