Прес-центр уряду Криму став передвиборним штабом блоку "За ЄдУ"
П'ятниця, 28 грудня 2001, 10:41
Кримські журналісти тепер мають щасливу можливість стати об'єктами передвиборної агітації за блок "За ЄдУ".
Прес-служба уряду автономії, розширивши свої офіційні обов'язки інформувати про діяльність виконавчого органу влади, почала поставляти електронною поштою у редакції газет, радіо, телебачення, Інтернет-видань, інформагенств й окремим журналістам агітаційний продукт.
Таким чином, абоненти отримали інтерв'ю Володимира Литвина газеті "Столичні Новини", а також текст публікації з тижневика "Президентський вісник" "Парламент повинен стати гідним свого народу", де той же Литвин переконує: "Потрібно відмовитися від власних амбіцій".
Особливо вражає перша агітка, в якій перо Володимира Кацмана живописало про те, як важко було головній людині найправильнішого у країні блоку знайти час, щоб відпочити у бесіді з журналістом. Намучився і Кацман, але потім все розсмокталося, і година настала і не просто якийсь там банальний проміжок часу, а "здається, це був час прозріння. І відкриття".
Справжнім відкриттям стало те, що Литвин, неначе передчуваюючи, як його душевною бесідою скористається апарат офіційного органу влади у Криму, не став приховувати: "Справа у тому, що сьогодні блок ідентифікується повністю з владою. Ніхто цього не намагається сховати або завуалювати".
Потім постало здивування, навіщо прес-служба уряду Криму так ризикує, адже її можуть неправильно зрозуміти. Тому що найправильніший вождь заявив: "Всі дослідження показують: нікчемно малий процент говорить, що я вчиню так, як скаже влада. Так що немає такого поняття "адміністративний ресурс".
Ну, немає такого поняття як "адмінресурс"! І прес-служба кримського уряду Валерія Горбатова, який очолює одночасно місцеве відділення блоку "За ЕдУ", розсилає матеріали про його "харчового" шефа виключно з метою поширення гуманістичного ставлення до нижчестоячий живих істот.
Користувачі офіційної інформації про діяльність кримського уряду, наприклад, отримали дуже корисні відомості про Литвина-кінолога. "У мене є собака - породи далматинець. Це вже друга собака. Перша собака, яка у нас була, прожила з нами років п'ять, і у селі у батьків дружини вона потрапила під автомобіль. Ми дуже важко переживали. Сказали знаючі люди, що вона тоді прийняла удар на себе, прикривши нас... Другу собаку ми з дочкою подарували на день народження дружині. Його кличуть Олаф. Ми часто забуваємо і називаємо його Себах - Себастьян. Це ім'я попередньої собаки. Коли я втомлююся, приходжу додому, мені не хочеться розмовляти, він приходить, кладе свою морду мені на коліна і дивиться на мене, моргаючи білими своїми віями, просить, щоб я його погладив".
Справді, може, досить мучитися тим, що адмінресурс нам зіпсує враження від нашого вільного волевиявлення? Можливо, просто покласти свою пику на владні, але справедливі коліна, перевести, моргаючи посивілими віями, погляд вище по торсу, і зажадати ласок? Ось якби тільки зовсім забути про Муму і про долю "попередньої собаки", яка, щоб прикрити господаря "прийняла удар на себе".
Прес-служба уряду автономії, розширивши свої офіційні обов'язки інформувати про діяльність виконавчого органу влади, почала поставляти електронною поштою у редакції газет, радіо, телебачення, Інтернет-видань, інформагенств й окремим журналістам агітаційний продукт.
Таким чином, абоненти отримали інтерв'ю Володимира Литвина газеті "Столичні Новини", а також текст публікації з тижневика "Президентський вісник" "Парламент повинен стати гідним свого народу", де той же Литвин переконує: "Потрібно відмовитися від власних амбіцій".
Особливо вражає перша агітка, в якій перо Володимира Кацмана живописало про те, як важко було головній людині найправильнішого у країні блоку знайти час, щоб відпочити у бесіді з журналістом. Намучився і Кацман, але потім все розсмокталося, і година настала і не просто якийсь там банальний проміжок часу, а "здається, це був час прозріння. І відкриття".
Справжнім відкриттям стало те, що Литвин, неначе передчуваюючи, як його душевною бесідою скористається апарат офіційного органу влади у Криму, не став приховувати: "Справа у тому, що сьогодні блок ідентифікується повністю з владою. Ніхто цього не намагається сховати або завуалювати".
Потім постало здивування, навіщо прес-служба уряду Криму так ризикує, адже її можуть неправильно зрозуміти. Тому що найправильніший вождь заявив: "Всі дослідження показують: нікчемно малий процент говорить, що я вчиню так, як скаже влада. Так що немає такого поняття "адміністративний ресурс".
Ну, немає такого поняття як "адмінресурс"! І прес-служба кримського уряду Валерія Горбатова, який очолює одночасно місцеве відділення блоку "За ЕдУ", розсилає матеріали про його "харчового" шефа виключно з метою поширення гуманістичного ставлення до нижчестоячий живих істот.
Користувачі офіційної інформації про діяльність кримського уряду, наприклад, отримали дуже корисні відомості про Литвина-кінолога. "У мене є собака - породи далматинець. Це вже друга собака. Перша собака, яка у нас була, прожила з нами років п'ять, і у селі у батьків дружини вона потрапила під автомобіль. Ми дуже важко переживали. Сказали знаючі люди, що вона тоді прийняла удар на себе, прикривши нас... Другу собаку ми з дочкою подарували на день народження дружині. Його кличуть Олаф. Ми часто забуваємо і називаємо його Себах - Себастьян. Це ім'я попередньої собаки. Коли я втомлююся, приходжу додому, мені не хочеться розмовляти, він приходить, кладе свою морду мені на коліна і дивиться на мене, моргаючи білими своїми віями, просить, щоб я його погладив".
Справді, може, досить мучитися тим, що адмінресурс нам зіпсує враження від нашого вільного волевиявлення? Можливо, просто покласти свою пику на владні, але справедливі коліна, перевести, моргаючи посивілими віями, погляд вище по торсу, і зажадати ласок? Ось якби тільки зовсім забути про Муму і про долю "попередньої собаки", яка, щоб прикрити господаря "прийняла удар на себе".
