Сучасне мистецтво - сміття чистої води
Неділя, 21 жовтня 2001, 17:12
Простий британський прибиральник Еммануель Азар за одну ніч став модним сучасним художником, начисто затьмаривши такого титана сучасного мистецтва, як Дем'єн Херст. Виставка одного з найдорожчих сучасних художників (автора овечок, корівок і акул, утоплених у формальдегіді), названа "Limited Editions", обернулася для її творця справжнім шоком.
Все почалося з того, що Дем'єн Херст створив новий великий твір. Обгортки від гамбургерів, порожні пивні пляшки, повні попільнички, брудний посуд й інші залишки минулої напередодні вечірки у галереї "EyeSto'rm" послужили матеріалом для спонтанно створеної інсталяції.
Все йшло так як треба: була скликана прес-конференція, організований фуршет, запрошені мистецтвознавці і арт-дилери, коротше кажучи, кипіло рутинне життя модної галереї у Західному Лондоні. Але потім наступив зоряний час пана Азара. З'явившись рано вранці на робоче місце, прибиральник знищив залишки фуршету, а разом з ними і інсталяцію Херста - серветки, пляшки, недопалки і інше сміття відправилися у смітник, а тарілки і попільнички були вимиті.
Журналістам новоявлений акціоніст зізнався: "Коли я побачив весь цей бруд, я тільки зітхнув: скільки роботи! Я і на секунду уявити собі не міг, що це - витвір мистецтва". Співробітники галереї, терміново випивши серцевих крапель, відновили інсталяцію, діставши експонати з сміттєвого бачка і розставивши у колишньому порядку по фотографіях з газет. Сам художник був настільки шокований цим інцидентом, що навіть прес-релізу належного скласти не зміг і ніяк не прокоментував ситуацію.
Експерти з сучасного мистецтва висунули свою версію: насправді Еммануель Азар лукавить. Навіть прибиральник в модній і сучасній арт-галереї розуміє, як виглядає сучасне мистецтво. Художній жест Азара явно був початком тривалої "Акції по прибиранню художнього простору", яке почнеться зі сміттєвих інсталяцій Херста, машин для виробництва лайна від Віма Дельвоє і робіт Трейсі Емін, що виставила як твір мистецтва своє неприбране ліжко, а закінчиться радикальним відмиттям полотен від маслянистого бруду, з подальшим шиттям підштанників і сорочок.
Сучасні художники всерйоз побоюються зірки деконструктивізму, яка сходить. Механізми арт-піару працюють на повну потужність, публіку переконують, що це просто недогляд, а прибиральники читають терміново перекладені англійською мовою праці Катеріни Дьоготь і Марата Гельмана.
Все почалося з того, що Дем'єн Херст створив новий великий твір. Обгортки від гамбургерів, порожні пивні пляшки, повні попільнички, брудний посуд й інші залишки минулої напередодні вечірки у галереї "EyeSto'rm" послужили матеріалом для спонтанно створеної інсталяції.
Все йшло так як треба: була скликана прес-конференція, організований фуршет, запрошені мистецтвознавці і арт-дилери, коротше кажучи, кипіло рутинне життя модної галереї у Західному Лондоні. Але потім наступив зоряний час пана Азара. З'явившись рано вранці на робоче місце, прибиральник знищив залишки фуршету, а разом з ними і інсталяцію Херста - серветки, пляшки, недопалки і інше сміття відправилися у смітник, а тарілки і попільнички були вимиті.
Журналістам новоявлений акціоніст зізнався: "Коли я побачив весь цей бруд, я тільки зітхнув: скільки роботи! Я і на секунду уявити собі не міг, що це - витвір мистецтва". Співробітники галереї, терміново випивши серцевих крапель, відновили інсталяцію, діставши експонати з сміттєвого бачка і розставивши у колишньому порядку по фотографіях з газет. Сам художник був настільки шокований цим інцидентом, що навіть прес-релізу належного скласти не зміг і ніяк не прокоментував ситуацію.
Експерти з сучасного мистецтва висунули свою версію: насправді Еммануель Азар лукавить. Навіть прибиральник в модній і сучасній арт-галереї розуміє, як виглядає сучасне мистецтво. Художній жест Азара явно був початком тривалої "Акції по прибиранню художнього простору", яке почнеться зі сміттєвих інсталяцій Херста, машин для виробництва лайна від Віма Дельвоє і робіт Трейсі Емін, що виставила як твір мистецтва своє неприбране ліжко, а закінчиться радикальним відмиттям полотен від маслянистого бруду, з подальшим шиттям підштанників і сорочок.
Сучасні художники всерйоз побоюються зірки деконструктивізму, яка сходить. Механізми арт-піару працюють на повну потужність, публіку переконують, що це просто недогляд, а прибиральники читають терміново перекладені англійською мовою праці Катеріни Дьоготь і Марата Гельмана.
