Ющенко починає. Чи закінчує? Під патронатом президента

Понеділок, 16 липня 2001, 14:35
У понеділок, 16 липня цього року, Віктор Ющенко таки розродився і надіслав усім, кому можна, заяву про початок "формування виборчого блоку "Наша Україна". Про мету сказано здорово: "Наше завдання – утворити реалістичне, відповідальне перед народом об‘єднання, здатне змінити життя мільйонів українців на краще. Наша мета – побудувати державу, яка справді належить народові, виконує його волю, захищає його інтереси. Я хочу, щоб кожен громадянин міг з гордістю сказати: так, це моя держава, це – моя Україна! Досягти цього можна тільки разом. Ми збудуємо країну, в якій знайдеться гідне місце кожній чесній людині".

Далі йдеться вже про знайоме: про підписання декларації, про проведення загальноукраїнського форуму, який ухвалив спільну програму дій, про формування єдиного виборчого списку, який "здобуде перемогу на виборах" тощо. "Політика об‘єданання буде відкритою, моральною, відповідальною перед Богом та людьми. Вона гарантуватиме кожному справедливість і рівність перед законом, захист власності та праці. Така політика поверне людям національну гідність і довіру до влади. Ми відстоюємо право на Україну для кожного громадянина. Це – право жити, бути щасливим на нашій і своїй землі".

І все в цьому документі та зазначених у ньому намірах було просто пречудово, якби не заява самого Ющенка, що він усі свої кроки, як і годиться для чемного "сина", узгоджував з "батечком" – тобто з Кучмою. А отже, все написане, вже сьогодні можна спрямувати, як на мене і як казав мій дід, прямісінько котові під хвіст.

Адже створення "блоку широких демократичних сил" під патронатом президента Кучми відразу нівелює в ньому його суть, а саме - демократичність. Адже уявити Кучму демократом сьогодні зможуть, мабуть, тільки Суркіс, Медведчук, Волков, а тепер ще й Ющенко. Але й це не головне. Створення такого "троянського коня" з невідомим "екіпажем" (складовими частинами) означає, по-перше, що остаточно поставлено хрест на широкій справді демократичній коаліції, опозиційній до цієї системи влади. По-друге, задеклароване угодництво "Нашої України" може зруйнувати інші передвиборчі блоки, що вже зголосилися. Від них можуть піти ті, хто здуру чи з меркантильних міркувань молиться на Ющенка та на його іраціональний рейтинг, а також ті, хто не дуже хоче сваритися з владою. І, нарешті, по-третє, якщо опозиція виявиться розколотою, а за президента боротимуться, окрім ющенківців, ще два пропрезидентські олігархічні блоки Суркіса-Медведчука-Волкова та Пінчука-Тігіпка-Азарова-Ахметова, то конфігурація майбутнього парламенту може бути такою, як сьогодні, чи дуже схожою на неї. Тобто роз‘єднаною і розколотою, а, отже, президентське оточення й надалі, після 31 березня 2002 року, керуватиме парламентом за відомим принципом "розділяй і володарюй".

А якщо взяти моральний бік проблеми, то як можна повірити в "моральність" "Нашої України", в те, що вона гарантуватиме життя і недоторканість кожному, коли її створюють для підтримки людини, яка ще зовсім недавно просила роздягти Гію Гонгадзе до трусів та й продати його чеченцям, а якогось бідного суддю на ніч підвісити за яйця. Це наш "гарант" може робити й без якоїсь там "Нашої України". Хоча, звичайно, якщо Ющенко зі своїми соратниками готовий у недалекому майбутньому взяти участь таких "веселих забавах" президента, то тоді він абсолютно має рацію. Коли називає свій блок "Наша Україна". То справді буде їхня Україна...


Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування