Оприлюднено нові записи погроз з вуст Президента України
Понеділок, 19 лютого 2001, 18:39
New Tapes Appear With Threats by Ukraine's President
Оприлюднено нові таємні записи розмов Президента України Леоніда Кучми, які свідчать про те, що восени 1999 року він віддав наказ мілції та податковій службі розгорнути широку компанію погроз та приниження, щоб домогтися повторної перемоги на президентських виборах.
В розмові з головою служби безпеки та головою подакової адміністрації пан Кучма, як свідчать записи, наказує їм використовувати в роботі з головами місцевих адміністрацій погрози та залякування ув‘язненням і втратою роботи, якщо вони не забезпечать такої кількості голосів, яка б дозволила йому перемогти з "відчутною перевагою".
"Сядьде разом з кожним головою і скажіть йому, що або він сяде до в’язниці, або дасть голоси", - нібито каже Кучма. Записи також свідчать, що Служба безпеки України веде досьє на місцевих керівників, які використовує для шантажу з метою забезпечення дисципліни та лояльності до Кучми.
Записи, що є частиною з сотень годин розмов, таємно записаних колишнім офіцером служби охорони Президента Миколою Мельниченком, були опубліковані наприкінці минулого тижня інформаційною Інтернет-газетою Українська Правда, і перекладені англійською тижневиком Київ-Пост, що видається в столиці України.
Попередні записи, оприлюднені напочатку зими, вже викликали політичну кризу в Україні, одній з найбільших пост-Сов’єтських республік. Прореформістська більшість, що підтримувала Кучму в українському парламенті розпалася, і широка коаліція партій об’єдналась, закликаючи до його відставки. Центр Києва сьогодні є постійним табором протестантів акції "Україна без Кучми".
Найновіші записи ще гостріше ставлять питання про легітимність правління Кучми. Референдум 1999 року свого часу критикували за його проведення в атмосфері переслідувань незалежних засобів масової інформації, та незаконні систематичні намагання влади вплинути на його результати.
2 грудня 1999 року Стівен Пайфер, на той час посол Сполучених Штатів в Україні, сказав, що, хоча в ході підготовки до референдуму було зафіксовано деякі порушення, результати "свідчать про стабільний демократичний процес" і референдум "відображає волю виборців".
Як і в попередніх записах, аутентичність яких підтвержена деякими політичними діячами, голоси яких записані разом з голосом Кучми, нові записи характеризують українського Президента як недалекого та автократичного лідера, що використовує всю силу своєї міліції і служби безпеки для переслідування критиків, заглушування незалежних журналістів, і, у деяких випадках, для застосування сили, або погроз ув’язнення, щоб позбутися своїх політичних противників.
"Податківцеві слід кожному голові колгоспу, в кожному селі сказати: "Дорогий товаришу, ти ж прекрасно уявляєш скільки всякого матеріалу ми на тебе маємо, щоб ти вже завтра опинився в тюрмі",- нібито каже Кучма Голові податкової адміністрації України Миколі Азарову та колишньому голові служби безпеки Леоніду Деркачеві.
"І попередьте їх",- продовжує Кучма, маючи на увазі тих голів адміністрацій, чиї регіони не забезпечать потрібної кількості голосів, "що після виборів вони працювати не будуть". І потім додав: "Жодного не залишимо, ти ж розумієщ, аж до сільського рівня".
Кучма стверджував, що "є більш ніж достатньо матеріалів на кожного голову колгоспу", щоб "переконати" їх у тому, що вони можуть опинитись у в’язниці, якщо не забезпечать потрібного результату голосування на своїх дільницях. "Ми не повинні розслаблятися", - казав Кучма. "Ми повинні виграти з відчутною перевагою".
Кучма набрав 36.49% голосів у першому турі виборів, що відбувся 31 жовтня 1999 року. В другому турі, 14 листопада, змагаючись з кандидатом від Комуністичної партії Петром Симоненком, Кучма набрав 56.2% голосів виборців, а Симоненко 37.8%.
Після виборів, як свідчать записи, Кучма хотів запровадити "якнайжорсткіший порядок" стосовно тих, хто не забезпечить йому підтримки. Деркач, на той час і аж до минулого тижня голова СБУ, обіцяв виконати все як належиться і рекомендував додатково залучити працівників прокуратури до тиску на місцевих керівників.
"Чому ми повинні втрачати владу?",- питає Деркач. Кучма погоджується: "Якщо ми влада, то прокуратура – інструмент нашої влади".
Всі записи, зроблені Мельниченком, були передані слідчою комісією Верховної Ради України Міжнародному інстутові преси у Відні для експертизи. Початково помічники Кучми стверджували, що записи є фальшивими, але у січні вони визнали, що голос на плівці належить президентові, хоча і продовжують твердити, що плівки і записи скомпоновано так, щоб дискредитувати президента.
Від того часу як Мельниченко покинув Україну, він переховується в Європі, і, кажуть, шукає політичного притулку в країнах Заходу. Україна, тим часом, вимагає його повернення для суду за звинуваченнями у незаконному прослуховуванні президентського кабінету. Мельниченко у двох інтерв’ю Радіо Свобода стверджував, що він проводив записи помістивши мікрофон під диван Кучми. А оприлюднити розмови президента його змусила необхідність викрити корупцію.
Перші записи, оприлюднені у листопаді містили уривки розмов, у ході яких Кучма віддавав наказ міністрові внутрішніх справ Кравченку організувати викрадення Георгія Гонгадзе – журналіста, котрий зник минулого вересня, і обезголовлене тіло якого було знайдено згодом у неглибокій могилі поблизу Києва.
Сполучені Штати та Євросоюз виступили з критикою уряду Кучми за нездатність забезпечити належне розслідування вбивства Гонгадзе. Гонгадзе, віком 31 року, був засновником інформаційного інтернет-проекту Українська Правда (www.pravda.com.ua), на якому власне розміщені записи розмов, що їх оприлюднено завдяки Мельниченкові. Після загибелі Гонгадзе, цей сайт продовжує працювати завдяки його колегам.
Оприлюднено нові таємні записи розмов Президента України Леоніда Кучми, які свідчать про те, що восени 1999 року він віддав наказ мілції та податковій службі розгорнути широку компанію погроз та приниження, щоб домогтися повторної перемоги на президентських виборах.
В розмові з головою служби безпеки та головою подакової адміністрації пан Кучма, як свідчать записи, наказує їм використовувати в роботі з головами місцевих адміністрацій погрози та залякування ув‘язненням і втратою роботи, якщо вони не забезпечать такої кількості голосів, яка б дозволила йому перемогти з "відчутною перевагою".
"Сядьде разом з кожним головою і скажіть йому, що або він сяде до в’язниці, або дасть голоси", - нібито каже Кучма. Записи також свідчать, що Служба безпеки України веде досьє на місцевих керівників, які використовує для шантажу з метою забезпечення дисципліни та лояльності до Кучми.
Записи, що є частиною з сотень годин розмов, таємно записаних колишнім офіцером служби охорони Президента Миколою Мельниченком, були опубліковані наприкінці минулого тижня інформаційною Інтернет-газетою Українська Правда, і перекладені англійською тижневиком Київ-Пост, що видається в столиці України.
Попередні записи, оприлюднені напочатку зими, вже викликали політичну кризу в Україні, одній з найбільших пост-Сов’єтських республік. Прореформістська більшість, що підтримувала Кучму в українському парламенті розпалася, і широка коаліція партій об’єдналась, закликаючи до його відставки. Центр Києва сьогодні є постійним табором протестантів акції "Україна без Кучми".
Найновіші записи ще гостріше ставлять питання про легітимність правління Кучми. Референдум 1999 року свого часу критикували за його проведення в атмосфері переслідувань незалежних засобів масової інформації, та незаконні систематичні намагання влади вплинути на його результати.
2 грудня 1999 року Стівен Пайфер, на той час посол Сполучених Штатів в Україні, сказав, що, хоча в ході підготовки до референдуму було зафіксовано деякі порушення, результати "свідчать про стабільний демократичний процес" і референдум "відображає волю виборців".
Як і в попередніх записах, аутентичність яких підтвержена деякими політичними діячами, голоси яких записані разом з голосом Кучми, нові записи характеризують українського Президента як недалекого та автократичного лідера, що використовує всю силу своєї міліції і служби безпеки для переслідування критиків, заглушування незалежних журналістів, і, у деяких випадках, для застосування сили, або погроз ув’язнення, щоб позбутися своїх політичних противників.
"Податківцеві слід кожному голові колгоспу, в кожному селі сказати: "Дорогий товаришу, ти ж прекрасно уявляєш скільки всякого матеріалу ми на тебе маємо, щоб ти вже завтра опинився в тюрмі",- нібито каже Кучма Голові податкової адміністрації України Миколі Азарову та колишньому голові служби безпеки Леоніду Деркачеві.
"І попередьте їх",- продовжує Кучма, маючи на увазі тих голів адміністрацій, чиї регіони не забезпечать потрібної кількості голосів, "що після виборів вони працювати не будуть". І потім додав: "Жодного не залишимо, ти ж розумієщ, аж до сільського рівня".
Кучма стверджував, що "є більш ніж достатньо матеріалів на кожного голову колгоспу", щоб "переконати" їх у тому, що вони можуть опинитись у в’язниці, якщо не забезпечать потрібного результату голосування на своїх дільницях. "Ми не повинні розслаблятися", - казав Кучма. "Ми повинні виграти з відчутною перевагою".
Кучма набрав 36.49% голосів у першому турі виборів, що відбувся 31 жовтня 1999 року. В другому турі, 14 листопада, змагаючись з кандидатом від Комуністичної партії Петром Симоненком, Кучма набрав 56.2% голосів виборців, а Симоненко 37.8%.
Після виборів, як свідчать записи, Кучма хотів запровадити "якнайжорсткіший порядок" стосовно тих, хто не забезпечить йому підтримки. Деркач, на той час і аж до минулого тижня голова СБУ, обіцяв виконати все як належиться і рекомендував додатково залучити працівників прокуратури до тиску на місцевих керівників.
"Чому ми повинні втрачати владу?",- питає Деркач. Кучма погоджується: "Якщо ми влада, то прокуратура – інструмент нашої влади".
Всі записи, зроблені Мельниченком, були передані слідчою комісією Верховної Ради України Міжнародному інстутові преси у Відні для експертизи. Початково помічники Кучми стверджували, що записи є фальшивими, але у січні вони визнали, що голос на плівці належить президентові, хоча і продовжують твердити, що плівки і записи скомпоновано так, щоб дискредитувати президента.
Від того часу як Мельниченко покинув Україну, він переховується в Європі, і, кажуть, шукає політичного притулку в країнах Заходу. Україна, тим часом, вимагає його повернення для суду за звинуваченнями у незаконному прослуховуванні президентського кабінету. Мельниченко у двох інтерв’ю Радіо Свобода стверджував, що він проводив записи помістивши мікрофон під диван Кучми. А оприлюднити розмови президента його змусила необхідність викрити корупцію.
Перші записи, оприлюднені у листопаді містили уривки розмов, у ході яких Кучма віддавав наказ міністрові внутрішніх справ Кравченку організувати викрадення Георгія Гонгадзе – журналіста, котрий зник минулого вересня, і обезголовлене тіло якого було знайдено згодом у неглибокій могилі поблизу Києва.
Сполучені Штати та Євросоюз виступили з критикою уряду Кучми за нездатність забезпечити належне розслідування вбивства Гонгадзе. Гонгадзе, віком 31 року, був засновником інформаційного інтернет-проекту Українська Правда (www.pravda.com.ua), на якому власне розміщені записи розмов, що їх оприлюднено завдяки Мельниченкові. Після загибелі Гонгадзе, цей сайт продовжує працювати завдяки його колегам.
