Партнерський збір УП. Задонать на дрони та РЕБи

Україна виконає свою місію із визволення Росії

Понеділок, 17 березня 2014, 12:35

Перше і головне. 16 березня в Кримській автономії не було ніякого "референдуму". Під "референдум" замасковано відверту військову агресію проти України та спробу анексії частини української території.

Результатів цього референдуму не визнала і не визнає жодна цивілізована країна. Він цілком незаконний, а його юридичні наслідки абсолютно нікчемні. Ця авантюра не матиме тривалого історичного продовження

Друге.  Крим є, залишається і буде українським завжди, не зважаючи на будь-які спроби російської окупації. Це наша Земля, і її ми не віддамо нікому!

Третє. Я від усього серця хочу подякувати всім тим людям, які захищали і захищають державні інтереси України в Криму в ці драматичні дні. Дякую військовим України, які показали незламність духу, неймовірні приклади мужності та патріотизму. Дякую кримчанам, що не підтримали сепаратистів, кримським татарам, волонтерам, журналістам.

Завдяки Вам, сьодні народжується нова, горда і красива Україна, країна-герой! І з цим фактом російські агресори вже нічого не вдіють. А справедливість найближчим часом буде відновлено.

Я наполягаю на тому, щоб український парламент негайно ратифікував Римський статут та забезпечив Україні право звернення в Міжнародний Кримінальний Суд в м. Гаага, а також звернувся до Конституційного суду України щодо сумісності Римського статуту з Конституцією. Україна має негайно звертатися до Міжнародного Кримінального суду для зупинення військового захоплення України. Всі причетні до військової агресії проти нашої держави мусять нести персональну міжнародну відповідальність.

Я співчуваю тим кримчанам, які повелися на цю авантюру та стали жертвами власної легковажності і наївності. Вони можуть потрапити в пітьму на своєму сонячному острові. Російський режим легко їм доведе, що полярна ніч буває і в субтропіках. Все це може призвести до гуманітарної катастрофи та непередбачуваних наслідків для кримчан. Ніякого економічного раю не буде. Росія не має на це ресурсів, її економіка на межі колапсу. А враховуючи той факт, що провідні країни світу зараз запроваджують до Росії наджорсткі санкції, вже завтра їм буде не до Криму і не до кримчан

Четверте. Я відчуваю жаль до громадян Росії. Сьогодні їх ведуть в тоталітарну прірву, що тягне за собою не лише економічний, але й духовний занепад.

Використовуючи брудні та аморальні засоби, знищивши правду як поняття в несамовитій пропаганді для захоплення України, російська влада зліквідувала міф про православність, духовність та сакральність Росії, про її начебто особливу роль в позитивній історії людства. Замість цього весь світ побачив аморальну та немотивовано агресивну Росію, що поставила під сумнів мирне співіснування народів світу.

Російський режим нівелював навіть історичну роль Росії в Другій світовій війні. З визволительки він перетворив її на загарбника. Ця моральна втрата для  Росії набагато трагічніша, ніж будь-які матеріальні збитки в результаті міжнародних санкцій.

Але можна сподіватися на те, що сьогодні народжується і нова Росія. Це не Росія Путіна, а та країна, що минулих вихідних вийшла на марш миру. Це Росія Андрія Макаревича з жовто-блакитною стрічкою, Росія Лії Ахеджакової, Ельдара Рязанова, Бориса Гребенщикова. З такою Росією в України є справжнє майбутнє.

П"яте. На Майдані Україна зробила європейський вибір та отримала першу перемогу в боротьбі за європейські цінності, усунувши диктатуру. Зараз, попри всі складнощі, ми єдині як ніколи раніше. 21 березня нас чекає угода про асоціацію з ЄС. Це успіх України, і його не перекреслити. Хай ніхто не сумнівається в нашій стійкості та впевненості.

Ми зробили свій вибір. Ми обираємо свободу!

І ще про одне...

Український Майдан скинув деспотію криміналу. Народ переміг. Це добре, але не маємо права спинятися. Бо сьогодні вже сусідня  тиранія прагне завоювати Україну.

Ми мирні люди і не хочемо воювати. Але, коли треба, то ми здатні не тільки захищатися. Можливо, навіть супроти нашої волі, в України з'явилася нова і велика місія: духовною і моральною силою допомогти зруйнувати тиранію в сусідній державі!

Україна навчилася перемагати і сьогодні має найпотужнішу зброю у світі - силу волі, честі, правди та духу!

Сьогодні в Україні не тільки географічний центр Європи, але й духовний. Світ очевидно це помітив і став поруч з Україною. 

Минулої суботи Валерія Новодворська сказала, що демократична Росія чекає на українську армію-визволительку. Звісно, це - метафора. Але у ній є зерно реальності.

Ми ні до кого не підемо в гості з танками й автоматами. Але є в нас інша армія. Та армія, яку не стримають ніякі кордони, окопи, протитанкові "їжаки" і мінні поля. Це наша Українська армія свободи, демократії, людської гідності та духу. І вона вже на марші! Україна виконає свою місію, в тому числі й із визволення Росії.

Все буде добре!

Юлія Тимошенко

P.s. Існує легенда про виникнення боротьби дзюдо. Кажуть, що майстер Кано йшов зимовим лісом і побачив, як на товсту гілку дерева нападало багато снігу, вона не витримала й зламалась... На іншу, молоду гілку також насипало снігу, але вона вигнулася, скинула важку ношу й випрямилася... Так виникло дзюдо, основний принцип якого: імітувати поступливість, щоб перемогти... Але - лише імітувати... Україна - це та друга, молода гілка... Думаю, як мінімум один знаний дзюдоїст Росії має пригадати цю притчу...

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Сьогодні українська мова є в більшій небезпеці, ніж в 2022 році

Пам'яті Ірини Цибух

На порозі катастрофи. Розподілена генерація – шанс уникнути зимового блекауту

Три причини, чому саме зараз пора об'єктивно оцінити роботу АРМА

Чому управління відходами комерційної та промислової упаковки повинні здійснювати виробники

Де межа між національними інтересами та захистом права власності?