Конкурс забуКСУвав? Як відбирають суддів Конституційного Суду на першому відкритому конкурсі

Середа, 13 березня 2024, 16:40
колаж: Андрій Калістратенко

Кандидат на посаду судді Конституційного Суду Любомир Андрейчук не може відповісти, в якому році ухвалили Конституцію України. 

Інший кандидат на конкурсі – Олександр Ткаченко – в 2009 році як суддя вів справу щодо гаражного кооперативу, в якому сам мав гараж. Але не усунувся від справи, бо "не хотів псувати стосунки з іншими членами кооперативу".

Все це аналітики Центру протидії корупції та Автомайдану побачили на співбесідах щодо оцінки моральних якостей кандидатів на посади суддів КС. Вони відбулися з 2 по 8 березня. 

Реклама:

Проте є і хороша новина – вперше за всю історію призначення суддів КСУ в Україні цей відбір відбувається справді відкрито. Тож про аспекти біографії кандидатів на посаду суддів ми дізнаємося до призначення, а не після.

А це означає, що шанси у відверто сумнівних осіб обійняти одну з найважливіших у державі позицій – невеликі. Ба більше, 10 кандидатів, до доброчесності яких виникає багато запитань, взагалі знялися з конкурсу ще до проведення співбесід. Ще двоє покинули конкурс одразу після них.

Частину кандидатів, імовірно, налякав той факт, що усі співбесіди проводить Дорадча група експертів (ДГЕ) – спеціальна група за участю трьох українських та трьох міжнародних представників. 

Наразі після самоусунень на конкурсі лишилося всього 26 кандидатів. 19 з них беруть участь за квотою Верховної Ради, 8 – за квотою з'їзду суддів України (кандидатка Наталія Денисенко бере участь за обома квотами). 

Конкурсний відбір здійснюється на 5 вакантних місць – 3 від парламенту та 2 від того самого з'їзду суддів. При цьому ДГЕ має запропонувати суб'єктам призначення щонайменше по дві особи на кожну вакантну посаду. 

До 23 березня ДГЕ має обрати кандидатів, які перейдуть на наступний етап – проведення співбесід щодо оцінки високого рівня компетентності. І якщо завдання обрати достойних кандидатів від Верховної Ради виглядає більш-менш реалістичним, то з кандидатами від Ради суддів справи складніші.   

Чому так склалося та що може далі відбутися в конкурсі? Розповідаємо в деталях.

Реклама:

Як обирають суддів КСУ і до чого тут криза кадрів?

Тим, хто після переглянутих відео з подекуди ганебними відповідями кандидатів на суддів КСУ готовий кричати про зраду, варто зупинитися. 

Адже, по-перше, те, що ці співбесіди є публічними та транслюються – велика перемога. А по-друге, далеко не всі кандидати на місця в КСУ відзначилися негативно (про це поговоримо нижче). 

Наразі нагадаємо, як обирали суддів КС раніше і завдяки чому все це змінилося. 

2020 рік. Конституційний Суд ухвалює рішення фактично скасувати декларування публічних службовців – окремі положення закону "Про запобігання корупції" були визнані "неконституційними" без належних аргументів та обґрунтувань.

Таким чином судді КСУ, які підтримали це рішення, самі ж грубо порушили Конституцію України. Відбулася так звана "конституційна криза". НАЗК було змушене закрити декларації чиновників від народу та припинити всі перевірки. Всі, хто брехав у деклараціях до 2021 року, фактично були виправдані КСУ. 

На чолі суду тоді був колись районний суддя Донецька Олександр Тупицький. На посаду його призначив ще експрезидент Янукович. Без жодних конкурсів та процедур. Просто поставив країну перед фактом. 

У грудні 2020 року "Схеми" опублікували розслідування про участь Тупицького в суддівській змові та отриманні хабарів. А правоохоронці почали розслідування. Вже під час вторгнення Тупицький, який був тоді ще призовного віку, виїхав за кордон, після чого прокуратура оголосила його в міжнародний розшук. 

Щодо решти тодішніх суддів КСУ журналісти та громадськість так само виявили багато запитань і фактів їхньої недоброчесної поведінки. 

 
Ексголова КСУ Олександр Тупицький
Фото: Укрінформ

Саме та конституційна криза і стала поштовхом для відкритого конкурсу на посади Конституційного Суду. В 2020 році рішення КСУ розкритикувала Венеційська комісія, додавши, що Україна має провести ґрунтовну конституційну реформу, зокрема змінивши правила відбору до КСУ. 

Щоправда, остаточні законодавчі зміни для проведення публічного й незалежного конкурсу до Суду Верховна Рада ухвалила лише в 2023 році, щоби виконати одну з семи вимог заради кандидатства до Європейського Союзу. Сталося це не без скандалу і протягування процедури, яка б дозволила владі призначати "своїх". 

Проте Рада таки схвалила адекватний законопроєкт. Хоч і під тиском ЄС і громадськості та попри маніпуляції Офісу президента та віцепрем'єрки з європейської інтеграції Ольги Стефанішиної. 

 

Відтоді призначати кандидатів на посади суддів Конституційного Суду ВР, з'їзд суддів або президент можуть лише після оцінки таких кандидатів Дорадчою групою експертів, троє з шести членів якої призначені міжнародними партнерами. Останні мають вирішальний голос у випадку, якщо голоси розділяться.

До того як передати інформацію до ДГЕ Рада, з'їзд суддів та президент публічно оголошують конкурс, отримують заявки та вирішують питання допуску тих, хто відповідає вимогам на наступний етап. 

ДГЕ має оцінити кожного кандидата щодо (1) високих моральних якостей та (2) визначального рівня компетентності. За підсумками оцінки за цими двома критеріями кожен кандидат отримує оцінку "відповідає" або "не відповідає".

Реклама:

Важливо, що всі кандидати, які за результатами співбесід отримують оцінку "не відповідає", залишають конкурс. Якщо ж після оцінки на одному з цих етапів залишається менше ніж два кандидати на одне вакантне місце, то оголошується новий відбір на таку посаду. 

Як ми вже згадували, наразі конкурсний відбір здійснюється на п'ять вакантних посад за квотою Верховної Ради та з'їзду суддів. 

Кандидати на ці посади наразі пройшли лише співбесіди щодо високих моральних якостей. Перед співбесідами інформацію про кандидатів аналізували як ДГЕ так і громадськість.

Далі розкажемо про найпоказовіші випадки.

А кандидати хто? 

Головна проблема конкурсу вже на цьому етапі – явний брак кадрів, які б відповідали критерію, що вимагає наявність у них високих моральних якостей. Хоча під час співбесід, де ДГЕ мала б оцінити винятково моральні якості кандидатів, деякі з них одразу проявили й незнання базових для судді КСУ понять.  

Правду кажучи, криза кадрів сьогодні відчувається в усіх сферах. Проте держава під час конкурсу не зробила нічого, щоб насправді привабити кваліфікованих і доброчесних кадрів до роботи в КСУ. Опублікували оголошення та й по всьому 

Як наслідок з 8 кандидатів за квотою з'їзду суддів достатньої кількості для продовження конкурсу може взагалі не залишитися. 

 

Так, щоб продовжити конкурс на обидві вакантні посади, наразі мінімально необхідно 4 особи (по 2 особи на 1 посаду). Проте, здається, серед 8 кандидатів і кандидаток такої кількості достойних кандидатів після співбесід може не набратися. 

Відповідно до закону, ДГЕ має 15 днів на те, щоб винести рішення про оцінку кожного кандидата. Самі ж обговорення мають відбуватися в закритому режимі. А це справді ускладнює розуміння підходу й аргументів кожного члена ДГЕ. Проте фінальна оцінка продемонструє, чи буде ДГЕ настільки ж прискіпливою у своїх рішеннях, як і під час співбесід. 

Ось декілька фактів про кандидатів, які можуть стати на заваді їхньому подальшому просуванню в конкурсі.

Так, Ігор Бичков, суддя Ковпаківського районного суду міста Суми, рік тому двічі викликав поліцію до сумського пабу O'GRADY'S. Усе через те, що його там відмовилися обслуговувати. Бичков озвучив поліції, що він є суддею та пояснив, що просто хотів випити чаю чи кави, натомість йому нібито заподіяли тілесних ушкоджень. 

Як виявилося, суддя за кілька років до цього наклав арешт на земельну ділянку, на якій розташований паб. Закінчилася історія тим, що за кілька днів суддя подзвонив у поліцію і попросив не реагувати на раніше подану заяву.

Вже вищезгаданий нами суддя Господарського суду Миколаївської області Олександр Ткаченко не лише виносив рішення, маючи конфлікт інтересів, а й банально проігнорував інше судове рішення. Так, він мав повернути гаражний бокс через несплату, але не зробив цього, пояснивши, що повертати майно зобов'язаний не він, а Державна виконавча служба.

Реклама:

У заключній промові ці проблемні питання кандидат прокоментував так: "Краще буде недоброчесним, ніж визнає себе розумово недорозвиненим". Приблизно так само він пояснював відсутність у деклараціях доброчесності відомостей про те, що на нього були накладені штрафи за невиконання рішення суду.

Окрім того, протягом останніх більш як 10 років Ткаченко періодично на підставі довіреностей користується катерами, які не вказує у своїх деклараціях. 

Ще одна кандидатка, суддя Олена Волкова, в офіційному документі вказала, що не хоче передавати розгляд свого самовідводу від справи іншим суддям, бо врешті справа могла потрапити її колезі, яка "вживає алкоголь". 

Суддя Господарського суду Львівської області Олена Гамалай на співбесіді заявила, що не бачить нічого підозрілого в тому, що за свою майже мільйонну квартиру вона розрахувалася готівкою.

Також виникли запитання щодо академічної доброчесності кандидатки.

Так, у статті Гамалай, яку опубліковали в 2016 році у Віснику Львівської Політехніки (наразі стаття видалена і доступна лише через вебархів), було використано праці інших науковців без посилання на джерела. Кандидатка зверталася щодо видалення цього тексту, але не через плагіат, а через використання джерел авторства науковців з країни-агресора.

Кандидатка Алла Олійник не бачить непотизму в тому, що її племінник навчався та працював в установах, де сама суддя викладала та працювала. Дана ситуація повторювалась чотири рази. 

А кандидат Володимир Ратуш взагалі відмовився декларувати доходи своєї дружини, пояснивши, що "поважає інтереси особи", яку він кохає. А ще не задекларував куплений автомобіль, бо вважав, що машина слугуватиме "донором" і це – просто вартість металолому.

 

Серед 19 кандидатів за квотою Верховної Ради також знайшлися цікаві кандидати. 

Наприклад, згаданий вже Любомир Андрейчук, суддя Господарського суду Закарпатської області, не просто не знає дату, коли ухвалили Конституцію України. Протягом понад 10 років Андрейчук їздить на роботу в Ужгород зі Львова (це щонайменше 250 кілометрів). При цьому він не декларує житло в Ужгороді, оскільки, за його словами, "ніхто не хоче здавати йому його в оренду". А тому в Ужгороді він "зупиняється то в друзів батьків, то у своїх друзів".

Прогалини в знанні базового для судді КСУ законодавства продемонстрував і Максим Музика, суддя Господарського суду Хмельницької області. На запитання, коли було ухвалено закон "Про Конституційний Суд України", він відповів, що не готувався до цього, адже зараз проходить співбесіду на наявність високих моральних якостей.

Також у 2019 році суддя за готівку купив квартиру, пояснивши це тим, що "не завжди відбувається, як все вказано і як положено".

Інший кандидат – суддя Миколаївського районного суду Микола Войнарівський у вересні 2022 року отримав протокол за водіння напідпитку. Войнарівський відмовився пройти перевірку (огляд) на алкогольне сп'яніння в медичному закладі. Але суд визнав його невинним. 

Під час співбесіди члени ДГЕ хотіли дослідити відеозапис з місця події, проте суддя наполягав, що він змонтований і замовлений проти нього. Як суддя Войнарівський теж неодноразово розглядав справи за керування в стані сп'яніння та закривав такі справи через сплив строків притягнення до відповідальності. 

Реклама:

Кандидат Олександр Радутний, доцент кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, на співбесіді намагався пояснити, чому в його декларації є нерухомість вартістю в 1 гривню. "Це було хибне розуміння того, що, можливо, декларація це своєрідний діалог. Виявилося, що це не діалог, це іспит з суворим результатом".

Претендент на посаду Ігор Рогатюк не декларує витрати на будинок, який його сім'я будує в елітному районі Київщини. Розташований поміж будинками за два мільйони доларів, дім Рогатюка, за його словами, таких коштів не вартує, адже будував він його сам, своїми руками. Окрім цього кандидат отримував виплати по безробіттю, залишаючись офіційно працевлаштованим на 0,25 ставки в Національній академії прокуратури. Як пояснив кандидат, він не знав, що має офіційну роботу.

Ще один кандидат, Михайло Савчин має не лише розбіжності між доходами в декларації та фактично отриманими, але й не декларував частку квартири, що належала його колишній дружині, та частку в ТОВ Судова практика, в якій у 2017 році був співвласником разом із Русланом Стефанчуком. За даними реєстрів, сам Савчин днями вийшов зі співвласників даного товариства. В підсумку до кандидата наявні питання не лише щодо доброчесності, але й політичній незалежності.

Також є сумніви щодо до політичної незалежності ще одного кандидата, Павла Павліша – чинного народного депутата від Слуги Народу. У випадку перемоги Павліша на конкурсі, він стане другим суддею КСУ від пропрезидентської політсили. Нагадаємо, що 2 серпня 2022 року його колега по фракції Ольга Совгиря склала присягу судді після призначення її Верховною Радою України. 

До Павліша також були питання щодо походження активів його та членів родини. Нардеп пояснює їх успішним бізнесом і роботою батька з 1976 року, проте підтвердити повністю такі доходи не може, через те що електронні відомості податкової наявні лише з 1998 року. 

Реклама:

Тетяна Шинкар, суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду, раніше вже брала участь у подібних конкурсах. У 2019 році ВККС визнала суддю такою, що не підтвердила здатність здійснювати правосуддя в Верховному Суді. 

Під час співбесіди Наталії Камінської, професорки Національного авіаційного університету, виникли питання до квартири, яку мати кандидатки придбала в 2021 році. Квартира розташована в Києві, але її мати на момент купівлі проживала у Львівській області. Під час співбесіди кандидатка не відповіла, де працювала її мати та якою була вартість квартири.

***

Впливовість Конституційного Суду важко переоцінити. Це – орган, який наділений надповноваженнями.

Саме судді Конституційного Суду можуть фактично скасувати будь-який закон, знищити будь-яку реформу, спричинити колапс у країні. З іншого боку, довіра до цієї інституції, особливо зараз, під час повномасштабної війни, критично важлива, як і для майбутнього розвитку та відновлення. 

Якщо надійде відповідне подання, то саме КСУ може розглядати питання легітимності перебування на посаді президента Володимира Зеленського у зв'язку з тим, що 20 травня спливає п'ятирічний строк його повноважень, проте вибори в умовах воєнного стану неможливі. 

На прикладі президентства Януковича ми вже побачили, як недоброчесність та залежність від влади у КСУ може призвести до конституційного перевороту. А рішення про скасування декларування підтвердило: Конституційний Суд України має силу, яка може раптово знести будь-які проведені в Україні зміни, поставивши під питання наш майбутній вступ до ЄС.

Відбір на такі посади має бути максимально прискіпливим.

Якщо в КСУ потрапить людина, до чиєї професійної компетентності та доброчесності виникатимуть численні запитання, це може призвести до справжньої катастрофи. А також підірвати довіру до однієї з найважливіших реформ останніх років. 

Ми дуже сподіваємося, що Дорадча група експертів ці ризики розуміє. 

Зрештою, без сумнівів, краще провести кілька конкурсів і відшукати достойних кандидатів, ніж пропустити тих, хто не довів свою відповідність цій високій посаді.

Гідні кандидати в нашій країні точно є, і їх точно достатньо.

Автори: Центр протидії корупції, Автомайдан, Фундація DEJURE

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді