"Ходять чутки, що нам під Бахмутом землю видають, тільки треба забрати". Репортаж з позицій гаубиці М777
– Снаряд – по команді! – командир вогневої групи гаубиці "М777" на позивний "Червоний", що стоїть за кілька метрів від вкопаної в замерзлу землю установки, віддає наказ відкрити вогонь.
– Гармата – постріл! – лунає за кілька секунд між членами екіпажу, що стоять за самою установкою. Після цієї команди всі навколо відкривають рот, щоб легше пережити потужний вихід снаряду.
Вибух струшує сніг з найближчих дерев і залишає по собі густий сірий дим, що кілька секунд виходить зі ствола. Гаубиця робить чотири–п'ять пострілів осколочними снарядами по групі російської піхоти, а за 15–20 хвилин – відстрілює повторно.
Так артилеристи 45-ої окремої артилерійської бригади Збройних сил України прикривають піхоту, що утримує фланги на Бахмутському напрямку.
45 бригада, за спостереженнями УП, має один із найрозкішніших "автопарків" західної техніки в Силах оборони.
На початку вторгнення екіпаж, яким нині керує Червоний, працював із радянською буксованою гаубицею 152-го калібру "Мста-Б". Як жартують самі члени екіпажу, "перша машина має бути дешевою, щоб її було не шкода". А згодом хлопцям передали вже "іномарочку" – американсько-британську буксовану гаубицю 155-го калібру "М777".
Закордонні навчання, на які відрядили командирів і навідників, замість кількох місяців – пів року тривали усього сім днів – два на теорію та п'ять на практику. Після приїзду військові мали навчити стріляти з гармати та обслуговувати її весь розрахунок (7–8 осіб).
Хлопці пройшли бойове хрещення з "М777", зокрема з активно-реактивними снарядами, під час наступу на Херсон. Через брак інформації від закордонних інструкторів перші постріли були невдалими – установку довелося розкручувати та підлаштовувати під себе.
Після Херсонщини розрахунок перебрався на Бахмутський напрямок, де провів уже понад рік. Тут пройшов тогочасну надважку оборону Бахмута, потім наступ по флангах, а нині знову стоїть в обороні.
Саме "М777", щоправда, з іншим екіпажем 45-ої бригади знімали в кліпі, присвяченому важкій оборонній операції Бахмута – "Фортеця Бахмут" від гурту "Антитіла".
– Уже навіть ходять чутки, що нам під Бахмутом землю видають. Тільки треба піти забрати, – жартує Червоний, пояснюючи, як довго вони працюють на Бахмутському напрямку.
До речі, за день до приїзду журналістів УП у розрахунку Червоного з'явилося довгоочікуване поповнення. Щоправда, це не військовослужбовці, що згодяться тягати 30–40-кілограмові снаряди до гаубиці, а пухнасте кошеня, яке отримало кличку "Чорний". Між собою хлопці жартують, що вже поставили його на котлове забезпечення; ще трохи – і навчать на навідника, а там і сержанта отримає.
Під час весняно-літнього наступу 2023-го розрахунок "М777" міг дозволити собі відстріляти від 150 до 220 снарядів на добу, іноді навіть до 340 – це величезні цифри для української армії за мірками цієї війни.
Нинішнього розходу боєприпасів хлопці не називають, але цифри явно менші. Хоч потреба в їхній роботі є – росіяни щосили намагаються повернути під свій контроль Андріївку та Кліщіївку на півдні й продавити фланг на півночі.
Враховуючи, що доступ до боєприпасів радянського типу в Україні обмежений, забезпечення західними боєприпасами на фронті виглядає обнадійливіше.
Як працює американсько-британська "іномарочка" на Бахмутському напрямку, чи демобілізувався би її розрахунок, якби мав таку можливість (спойлер – відповідь вас здивує), і чим хлопці заманюють до себе на службу в артилерію – дивіться в репортажі УП.
Ольга Кириленко, Алекс Клімов, УП
