Пійманий – не злодій

Сьогодні вже нікого не здивуєш гучними заявами про хабарництво з боку посадових осіб. Не здивуєш і кримінальним минулим деяких героїв українського політикуму, які змінили зонівські форми на мандати різних рівнів, починаючи від діючого голови уряду і до місцевої влади.

Це стало настільки звичним, що питання виникають не до тих, хто мав судимість, а до тих, хто її не має. А таких скоро стане меншість.

Проте, винахідливість наших можновладців не перестає дивувати й досі. І певний кримінальний досвід час від часу мимоволі нагадує про себе.

В Геннадія Адольфовича Кернеса, секретаря Харківської міської ради, є стаж. На місце біля мера Харкова Михайла Добкіна він потрапив через виборчі списки партії Регіонів.

Але "Геннадієм Адольфовичем" він став нещодавно. Харків'яни більше знають "Гепу".

Програма журналістських розслідувань "Закрита зона" розповідала про нього. У недалеких 80-х Кернес грав в наперстки. Вже тоді він подавав великі надії і в бізнесі. Але вони ледь були не рухнули разом з розвалом Радянського Союзу.

В 90-х роках він потрапив за грати. Кернеса звинуватили у шахрайстві за попередньою змовою та хуліганстві. І в цьому випадку майбутньому секретареві міськради поталанило: спочатку йому інкримінували щахрайське заволодіння 20 тис. радянських рублів.

Та за давністю вчиненого злочину, Кернеса звільнили з-під варти. І він вирішив зайнятися більш серйозним бізнесом.

Початком його діяльності можна вважати Центральний будинок побуту, де було зареєстровано понад 10 компаній. Тобто прибутки були досить непогані як для 90-х років.

Після успішних виборів 99-го року, Геннадій Адольфович, не ризикує відійти від фінансових справ, працюючи першим заступником харківської філії держпідприємства "Торговий дім" "Газ України".

Проте, невдовзі в діяльності харківської філії були виявлені певні порушення : філія безпідставно перерахувала 180 тис. грн. юридичній Фірмі "Інюрполіс", директором якої був Степан Гавриш, екс народний депутат двох скликань.

Для Кернеса характерна непостійність, як у бізнесі, так і в політичних уподобаннях. Лише цим можна пояснити його помаранчеву переорієнтацію 2004 року.

Погляди Кернеса різко змінилися, щойно його екс-другу та медіа-компанйону Арсенію Авакову, який займав посаду губернатора, висловили недовіру на таємному голосуванні.

Навесні 2006 року Кернес став секретарем Харківської міськради. Однак зі своїм минулим Кернес, схоже, не поспішив розпрощатися.

У Харкові, маючи бажання, можна знайти не одного бізнесмена, який через впливовість відомої людини втратив своє підприємство. Однак про образи бізнесмени переважають мовчати. Знають – скарга може обійтися дорожче.

Сьогодні Кернес – поважна людина в Харкові. Права рука Михайла Марковича Добкіна, допомагає йому виконувати всю "чорну" роботу.

Прізвище Кернес знову фігурує у скандалі кримінального відтінку. Його звинуватили у хабарництві. Йшлося про 70 тис. доларів, які Генадій Адольфович, нібито, мав отримати в якості винагороди за підписання договору оренди земельної ділянки.

Історія проста.

Рішенням харківської міськради невелику земельну ділянку під будівництво отримало підприємство ТОВ "Будівельний центр 21" Яковенко, очевидно нічого не збирався будувати, бо почав шукати, кому передати землю. Одна проблема – земля оформлена не до кінця.

За даними харківського обласного УБОЗу, один відомий харківський посадовець К. зажадав "вирішити питання" за 70 тисяч одиниць американської валюти і Яковенко мав знайти ці кошти.

Невдовзі він вийшов на ТОВ "Союз РУ" і його директора Безсонову. Вона зацікавилася можливістю взяти землю під будівництво.

Тоді Яковенко переповів Безсоновій про певні умови отримання землі від властей Харкова. Жінка виявилася не дуже прихильною до корупційних схем і записала все на диктофон та відеокамеру.

На записі є домовленість про передачу 35 тисяч для початку. 27 листопада Безсонова віднесла все, що накопичила, в міліцію. Того ж дня аванс підготували. Тільки гроші були мічені. Передавати кошти Безсонова мала Яковенку в кафе "Урарту".

Там Яковенка затримали.

Проте, сьогодні це не єдина неприємність, яка трапилась із новою харківською владою.

Кернес встиг взяти участь і в іншому скандалі.

1 грудня 2006 року прокуратура Харківської області порушила кримінальну справу проти начальника управління квартирного обліку та розподілу житлової площі Харківської міськради Генадія Бакаляра. (Відео з сайту Медиа-Объектив можна подивитися тут)

Його затримали в кабінеті при отриманні хабара в розмірі 40 тисяч гривень. Наступного дня до справи підключилися Кернес і Добкін.

Вони стали на захист начальника, на якого одразу ж після проведеної працівниками УБОЗ "спецоперації" чекали три карети швидкої допомоги. Очевидно, знайшлись "добрі" люди, які відчули, що справа нечиста і вирішили одразу викликати швидку.

Добкін та Кернес через цю історію скликали прес-конференцію. Вони були і на місці затримання Бакаляра, яке зняли всі харківські телекомпанії.

Генадій Адольфович назвав дії правоохоронців "провокацією" і спробою черговий раз дискредитувати діяльність харківської влади, і його в першу чергу. Не забув Кернес згадати і про відставку Юрія Луценка, яку чомусь прив'язав до скандалу з Бакалярем.

Генадій Адольфович переконаний, що справа Бакаляра – це спектакль, який розіграли правоохоронці, підкинувши згадані 40 тисяч гривень в його кабінет, на знак помсти "регіоналам", які на той момент збиралися проголосувати за відставку Юрія Луценка.

Проте, його нелюбов до людей у формі цілком зрозуміла. Це недоліки минулого.

Але ситуація в Харкові змушує замислитися – наскільки щиро іде боротьба з корупцією.

"Закрита зона" вже розповідала про історію харківського ювеліра Олександра Чепурних, який сам відзняв, як давав хабарі посадовцям з пробірної палати. За заявою Чепурних, харківський УБОЗ затримав хабарника. Але прокуратура невдовзі закрила справу.

Помста ювеліру була швидкою – його арештувала податкова міліція. Знайшли, що у 2002 році він недоплатив акцизний збір.

Зараз ювелір в тюрмі, а ті, хто вимагав і брав хабарі – на волі. І досі при владі.

Це вже система.

Поширюється вона не тільки на Харків, а на всю Україну. Бандити замість тюрем мають комфортні кабінети та владу.

А американці, які готові дати цьому українському урядові 500(!) мільйонів доларів на боротьбу з корупцією, хай краще витратять гроші на благодійність.

Кабмін не буде займатися самогубством.

Навіть за такі гроші.

Автори Володимир Ар'єв, Катерина Шеян, "Закрита зона"