"Ми йдемо до Страсбургу!" або Що чекає на Януковича в Євросуді
Середа, 12 січня 2005, 13:36
Передбачаючи програш справи у Верховному суді України, команда Віктора Януковича заздалегідь почала розмірковувати над іншими юридичними можливостями захисту прав кандидата у президенти.
Вже у понеділок і сам Віктор Янукович, і керівник його передвиборчого штабу Тарас Чорновіл зробили заяви про те, що звертатимуться за захистом до Європейського суду з прав людини (що у місті Страсбург), і в цьому їм допомагатимуть швейцарські адвокати.
Однак, на наступний день від цих заяв почали потроху відступати, хоча не до кінця. Спочатку з'явилася інформація, що Тарас Чорновіл спростовує наміри оскаржувати рішення Верховного суду до Європейського, а потім повідомили, що оскарження буде, але стосуватиметься попереднього рішення Верховного суду, коли вибори визнали такими, на яких не можна встановити результати волевиявлення. Спробуємо розібратися у всіх страсбурзьких перспективах табору Януковича.
Мої британські колеги якось розповідали, що після кожної гучної судової справи, яка розглядається в британських судах, сторона, що програла, завжди робить наприкінці гучну заяву для преси: "Ми йдемо до Страсбургу!".
Однак, дуже часто ці заяви виглядають безграмотними, принаймні, для юристів, які розуміють, що підстав звертатися немає. Справа у тому, що для дуже багатьох як пересічних громадян, так і високих політиків, Європейський суд з прав людини – це вища ланка судового оскарження, яка знаходиться над Верховним судом, і переглядає його рішення. Однак, така думка хибна.
Європейський суд з прав людини не переглядає рішень місцевих судів і не може їх скасувати. Суд у Страсбурзі – це спеціальна установа, яка вирішує питання чи порушила країна Європейську Конвенція з прав людини, чи ні. Тобто, його компетенція знаходиться виключно у межах змісту Конвенції та додаткових протоколів до неї.
Для того щоб звернутися до Страсбургу, за загальним правилом, треба спробувати захистити свої права у своїй країні, саме тому і складається помилкове враження, що Євросуд є наступною ланкою судової ієрархії, до якого можна звертатися після будь-якого рішення Верховного суду.
Нерозуміння компетенції суду призводить до того, що більше 90 % всіх звернень до суду (до речі, як з України, так і з інших країн) визнаються неприйнятними і відхиляються одразу.
То які ж питання все-таки входять до компетенції суду? Щодо чого потенційно може скаржитися Віктор Янукович?
Для відповіді найпростіше заглянути до тексту Конвенції і перерахувати ці права: право на життя (стаття 2), заборона катування (стаття 3), заборона рабства та примусової праці (стаття 4), право на свободу та особисту недоторканість (стаття 5), право на справедливий судовий розгляд (стаття 6), ніякого покарання без закону (стаття 7), право на повагу до приватного та сімейного життя (стаття 8), свобода думки, совісті і віросповідання (стаття 9), свобода вираження поглядів (стаття 10), свобода зібрань та об'єднання (стаття 11), право на шлюб (стаття 12), право на ефективний засіб судового захисту (стаття 13), заборона дискримінації (стаття 14), захист права власності (стаття 1 Протокол 1), право на освіту (стаття 2 Протокол 1), право на вільні вибори (стаття 3 Протокол 1). Ще декілька прав пов'язаних зі свободою пересування, рівністю подружжя та застосуванням смертної кари закріплені у додаткових протоколах.
Таким чином, до Страсбургу можна скаржитися лише у межах перерахованих вище прав. Отож, спробуємо тепер проаналізувати, які з цих прав могли бути порушеними у випадку з громадянином Януковичем. Звичайно, у першу чергу, впадає в очі право на вільні вибори, у другу – право на справедливий судовий розгляд. Катування, позбавлення життя чи рабство щодо Януковича наче не застосовувалося.
Обмеження права на свободу слова (стаття 10) чи свободу мирних зборів (стаття 11) хоча і декларувалося часом, однак мені невідомо про аеропорти, які не приймали Януковича, про цирки на площах, де він мав виступати, чи про дискримінаційний недопуск до ефіру цього кандидата.
Є ще право на ефективний засіб судового захисту (стаття 13) та заборона дискримінації (стаття 14), однак обидві статті можуть бути задіяні лише тоді, коли мова йде про порушення інших прав, передбачених Конвенцією: "кожен, чиї права і свободи, викладені у цій Конвенції, порушуються має право на ефективний засіб судового захисту..." (стаття 13); "здіснення прав і свобод, викладених у цій Конвенції, гарантується без будь-якої дискримінації..." (стаття 14).
Це означає, що доводити треба не просто дискримінацію, а дискримінаційне ставлення в межах свободи слова чи права на справедливий суд, чи інших прав закріплених у Конвенції. Тобто ці статті додаткові і мають бути обов'язково основні.
Таким чином, основним стає питання, чи зможе Янукович довести порушення права на вільні вибори (стаття 3 протоколу 1) чи права на справедливий судовий розгляд (стаття 6). Забігаючи наперед, одразу можна сказати, що і за цими статтями шансів у нього обмаль. Щодо права на вільні вибори, то достатньо почитати сам текст Конвенції, щоб переконатися, що ця стаття стосується виборів до парламенту і не розповсюджується на вибори президентів:
"Високі Договірні Сторони зобов'язуються проводити вільні вибори з розумною періодичністю шляхом таємного голосування в умовах, які забезпечуватимуть вільне вираження думки народу у виборі законодавчого органу" (стаття 3 протоколу 1).
Янукович може прагнути довести, що судовий процес був не справедливий, коли його позбавили перемоги, та тоді, коли не задовольняли його скарги у Верховному суді. Про це часто говорив як сам Янукович, так і його штаб. Можливо, саме це мав на увазі пан Чорновіл, коли сказав: "Те, що ми будемо робити – це скарга одного громадянина – Віктора Федоровича Януковича, чиї права громадянина були порушені в цій виборчій кампанії рішенням Верховного суду після другого туру, яке вийшло за рамки Конституції України".
Стаття 6, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд, говорить:
"Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав і обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом".
Однак ця стаття має мало користі для Януковича.
Вся справа в тому, що вона стосується кримінальних справ (а наразі про його кримінальні справи не йдеться) та "цивільних прав та обов'язків". Під цивільними правами та обов'язками Європейський суд має на увазі грошові майнові питання. Виборчі ж права не є цивільними і до сфери дії статті 6 не належать.
На це прямо вказує практика попередніх рішень:
"Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий судовий розгляд при визначення цивільних прав і обов'язків. Однак, судові справи щодо парламентських чи місцевих виборів, стосуються визначення політичних прав, які не підпадають під поняття "цивільних прав і обов'язків", про які йдеться у пункті 1 статті 6" (з рішення про неприйнятність у справі І.З. (I.Z.) проти Греції 1991 року).
Звичайно, швейцарські адвокати можуть спробувати переконати Європейський Суд змінити свою практику, однак це дуже малоймовірно. У Януковича немає розумних підстав розраховувати на захист у Європейському суді з прав людини.
Слід також нагадати, що у Януковича немає жодних можливостей оскаржувати рішення Верховного суду чи будь-якого іншого суду і до Конституційного суду України, оскільки це питання не належить до компетенції цього органу.
Конституція обмежує компетенцію Конституційного суду питаннями конституційності актів Верховної Ради, президента, Кабінету Міністрів та Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Конституційний суд не може розглядати питання конституційності рішення Верховного суду.
Наскільки мені відомо, таких звернень до Конституційного суду ніколи й не було, хоча засоби масової інформації помилково про це повідомляли. Тоді насправді мова йшла про подання щодо конституційності недовіри уряду.
Важко сказати, чи заяви штабу Януковича пов'язані з незнанням практики Євросуду чи з небажанням здаватися. У будь-якому разі, рішення Верховного суду є остаточними, їх неможливо оскаржувати в інших інстанціях в Україні.
У випадку з виборами президента щодо цих рішень практично безперспективно скаржитися до Європейського суду з прав людини. Навіть якщо скарга буде подана до Страсбургу, вона вже ніяк не затримуватиме проведення інавгурації нового президента України. Час визнавати свою поразку, панове!
Читайте також:
Янукович розкаже Європейському суду, як його обікрали "помаранчеві пацюки"
Янукович не зможе оскаржити вибори в Європейському суді
Янукович покличе на допомогу Європейський суд і Швейцарську адвокатську контору
Чорновіл знайшов транзитний сервер. У Ющенка
ЯНУКОВИЧ НІКОЛИ НЕ ВИЗНАЄ ПЕРЕМОГУ ЮЩЕНКА
ЮЩЕНКА ОГОЛОШЕНО ПРЕЗИДЕНТОМ. Порошенко і Катеринчук "танцюють" на кріслах
Вже у понеділок і сам Віктор Янукович, і керівник його передвиборчого штабу Тарас Чорновіл зробили заяви про те, що звертатимуться за захистом до Європейського суду з прав людини (що у місті Страсбург), і в цьому їм допомагатимуть швейцарські адвокати.
Однак, на наступний день від цих заяв почали потроху відступати, хоча не до кінця. Спочатку з'явилася інформація, що Тарас Чорновіл спростовує наміри оскаржувати рішення Верховного суду до Європейського, а потім повідомили, що оскарження буде, але стосуватиметься попереднього рішення Верховного суду, коли вибори визнали такими, на яких не можна встановити результати волевиявлення. Спробуємо розібратися у всіх страсбурзьких перспективах табору Януковича.
Мої британські колеги якось розповідали, що після кожної гучної судової справи, яка розглядається в британських судах, сторона, що програла, завжди робить наприкінці гучну заяву для преси: "Ми йдемо до Страсбургу!".
Однак, дуже часто ці заяви виглядають безграмотними, принаймні, для юристів, які розуміють, що підстав звертатися немає. Справа у тому, що для дуже багатьох як пересічних громадян, так і високих політиків, Європейський суд з прав людини – це вища ланка судового оскарження, яка знаходиться над Верховним судом, і переглядає його рішення. Однак, така думка хибна.
Європейський суд з прав людини не переглядає рішень місцевих судів і не може їх скасувати. Суд у Страсбурзі – це спеціальна установа, яка вирішує питання чи порушила країна Європейську Конвенція з прав людини, чи ні. Тобто, його компетенція знаходиться виключно у межах змісту Конвенції та додаткових протоколів до неї.
Для того щоб звернутися до Страсбургу, за загальним правилом, треба спробувати захистити свої права у своїй країні, саме тому і складається помилкове враження, що Євросуд є наступною ланкою судової ієрархії, до якого можна звертатися після будь-якого рішення Верховного суду.
Нерозуміння компетенції суду призводить до того, що більше 90 % всіх звернень до суду (до речі, як з України, так і з інших країн) визнаються неприйнятними і відхиляються одразу.
То які ж питання все-таки входять до компетенції суду? Щодо чого потенційно може скаржитися Віктор Янукович?
Для відповіді найпростіше заглянути до тексту Конвенції і перерахувати ці права: право на життя (стаття 2), заборона катування (стаття 3), заборона рабства та примусової праці (стаття 4), право на свободу та особисту недоторканість (стаття 5), право на справедливий судовий розгляд (стаття 6), ніякого покарання без закону (стаття 7), право на повагу до приватного та сімейного життя (стаття 8), свобода думки, совісті і віросповідання (стаття 9), свобода вираження поглядів (стаття 10), свобода зібрань та об'єднання (стаття 11), право на шлюб (стаття 12), право на ефективний засіб судового захисту (стаття 13), заборона дискримінації (стаття 14), захист права власності (стаття 1 Протокол 1), право на освіту (стаття 2 Протокол 1), право на вільні вибори (стаття 3 Протокол 1). Ще декілька прав пов'язаних зі свободою пересування, рівністю подружжя та застосуванням смертної кари закріплені у додаткових протоколах.
Таким чином, до Страсбургу можна скаржитися лише у межах перерахованих вище прав. Отож, спробуємо тепер проаналізувати, які з цих прав могли бути порушеними у випадку з громадянином Януковичем. Звичайно, у першу чергу, впадає в очі право на вільні вибори, у другу – право на справедливий судовий розгляд. Катування, позбавлення життя чи рабство щодо Януковича наче не застосовувалося.
Обмеження права на свободу слова (стаття 10) чи свободу мирних зборів (стаття 11) хоча і декларувалося часом, однак мені невідомо про аеропорти, які не приймали Януковича, про цирки на площах, де він мав виступати, чи про дискримінаційний недопуск до ефіру цього кандидата.
Є ще право на ефективний засіб судового захисту (стаття 13) та заборона дискримінації (стаття 14), однак обидві статті можуть бути задіяні лише тоді, коли мова йде про порушення інших прав, передбачених Конвенцією: "кожен, чиї права і свободи, викладені у цій Конвенції, порушуються має право на ефективний засіб судового захисту..." (стаття 13); "здіснення прав і свобод, викладених у цій Конвенції, гарантується без будь-якої дискримінації..." (стаття 14).
Це означає, що доводити треба не просто дискримінацію, а дискримінаційне ставлення в межах свободи слова чи права на справедливий суд, чи інших прав закріплених у Конвенції. Тобто ці статті додаткові і мають бути обов'язково основні.
Таким чином, основним стає питання, чи зможе Янукович довести порушення права на вільні вибори (стаття 3 протоколу 1) чи права на справедливий судовий розгляд (стаття 6). Забігаючи наперед, одразу можна сказати, що і за цими статтями шансів у нього обмаль. Щодо права на вільні вибори, то достатньо почитати сам текст Конвенції, щоб переконатися, що ця стаття стосується виборів до парламенту і не розповсюджується на вибори президентів:
"Високі Договірні Сторони зобов'язуються проводити вільні вибори з розумною періодичністю шляхом таємного голосування в умовах, які забезпечуватимуть вільне вираження думки народу у виборі законодавчого органу" (стаття 3 протоколу 1).
Янукович може прагнути довести, що судовий процес був не справедливий, коли його позбавили перемоги, та тоді, коли не задовольняли його скарги у Верховному суді. Про це часто говорив як сам Янукович, так і його штаб. Можливо, саме це мав на увазі пан Чорновіл, коли сказав: "Те, що ми будемо робити – це скарга одного громадянина – Віктора Федоровича Януковича, чиї права громадянина були порушені в цій виборчій кампанії рішенням Верховного суду після другого туру, яке вийшло за рамки Конституції України".
Стаття 6, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд, говорить:
"Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав і обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом".
Однак ця стаття має мало користі для Януковича.
Вся справа в тому, що вона стосується кримінальних справ (а наразі про його кримінальні справи не йдеться) та "цивільних прав та обов'язків". Під цивільними правами та обов'язками Європейський суд має на увазі грошові майнові питання. Виборчі ж права не є цивільними і до сфери дії статті 6 не належать.
На це прямо вказує практика попередніх рішень:
"Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий судовий розгляд при визначення цивільних прав і обов'язків. Однак, судові справи щодо парламентських чи місцевих виборів, стосуються визначення політичних прав, які не підпадають під поняття "цивільних прав і обов'язків", про які йдеться у пункті 1 статті 6" (з рішення про неприйнятність у справі І.З. (I.Z.) проти Греції 1991 року).
Звичайно, швейцарські адвокати можуть спробувати переконати Європейський Суд змінити свою практику, однак це дуже малоймовірно. У Януковича немає розумних підстав розраховувати на захист у Європейському суді з прав людини.
Слід також нагадати, що у Януковича немає жодних можливостей оскаржувати рішення Верховного суду чи будь-якого іншого суду і до Конституційного суду України, оскільки це питання не належить до компетенції цього органу.
Конституція обмежує компетенцію Конституційного суду питаннями конституційності актів Верховної Ради, президента, Кабінету Міністрів та Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Конституційний суд не може розглядати питання конституційності рішення Верховного суду.
Наскільки мені відомо, таких звернень до Конституційного суду ніколи й не було, хоча засоби масової інформації помилково про це повідомляли. Тоді насправді мова йшла про подання щодо конституційності недовіри уряду.
Важко сказати, чи заяви штабу Януковича пов'язані з незнанням практики Євросуду чи з небажанням здаватися. У будь-якому разі, рішення Верховного суду є остаточними, їх неможливо оскаржувати в інших інстанціях в Україні.
У випадку з виборами президента щодо цих рішень практично безперспективно скаржитися до Європейського суду з прав людини. Навіть якщо скарга буде подана до Страсбургу, вона вже ніяк не затримуватиме проведення інавгурації нового президента України. Час визнавати свою поразку, панове!
Читайте також:
Янукович розкаже Європейському суду, як його обікрали "помаранчеві пацюки"
Янукович не зможе оскаржити вибори в Європейському суді
Янукович покличе на допомогу Європейський суд і Швейцарську адвокатську контору
Чорновіл знайшов транзитний сервер. У Ющенка
ЯНУКОВИЧ НІКОЛИ НЕ ВИЗНАЄ ПЕРЕМОГУ ЮЩЕНКА
ЮЩЕНКА ОГОЛОШЕНО ПРЕЗИДЕНТОМ. Порошенко і Катеринчук "танцюють" на кріслах
