Матеріали по темі
Прем'єр-міністр Румунії Ніколає Чуке ініціював визнання 8 травня офіційною датою відзначення Дня перемоги союзників над нацистською Німеччиною, разом із трансатлантичними партнерами країни.
Латвійський Сейм після двох років дискусій остаточно схвалив заборону георгіївських стрічок на публічних заходах, підтримавши відповідні зміни до закону "Про безпеку публічних розважальних і святкових заходів" і до закону "Про збори, ходи і пікети".
Національна поліція розпочала 17 кримінальних проваджень через поширення забороненої символіки у День перемоги.
Під час заходів до Дня перемоги до поліції надійшло 61 повідомлення про можливі порушення, відкрито 13 кримінальних проваджень.
У Росії 9 травня в багатьох містах пройшли військові паради, головний з яких відбувся на Красній площі в Москві. Володимир Путін на цьому заході мав одного єдиного іноземного гостя – президента Таджикистану Емомалі Рахмона.
Нацполіція нагадує про адміністративну та кримінальну відповідальність за використання забороненої символіки.
Більше 40% українців вважають, що Україна має відзначати і День пам'яті та примирення 8 травня, і День перемоги над нацизмом 9 травня.
У Кремлі поки що не можуть сказати про наявність позитивної динаміки у відносинах із Україною та Грузією на найвищому рівні.
У Запоріжжі організація "Полк Перемоги" – аналог російського "Безсмертного полку" – провела червонопрапорний автопробіг на честь Дня Перемоги.
Вранці 9 травня очільник УПЦ (Московського патріархату) митрополит Онуфрій і близько 10 священників і ченців поклали квіти до Вічного вогню в Парку слави у Києві.
Поліція в Одесі склала 4 адмінпротоколи на людей, які брали участь у заходах до Дня перемоги.
Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова привітала українців з Днем перемоги піснею російського виконавця Льва Лещенка, який раніше підтримав анексію Криму.
У заходах з нагоди Дня перемоги у столичному Парку Вічної Слави взяли участь десятки людей.