Президент Фінляндії відреагував на вимогу Росії щодо нерозширення НАТО
Президент Фінляндії Саулі Нііністьо заявив, що вимога Росії про нерозширення НАТО суперечить європейському порядку безпеки.
Про це він сказав у новорічному зверненні, повідомляє "Європейська правда".
Зокрема, у своєму виступі Ніїністьо звернув увагу на кризу в Україні та міжнародну напруженість.
"У політиці великих держав відбуваються суттєві зміни. Епоха після холодної війни закінчилася" - сказав він.
"Напруга наростає щодо європейської безпеки. Зміна відбулася швидко. Ще минулого літа, після поїздки президента Байдена до Європи, головною причиною занепокоєння, здавалося, був Китай. Після зустрічі президентів Байдена і Путіна в Женеві було припущено, що Сполучені Штати і Росія знаходяться в процесі побудови шляхів комунікації. Ввічливий господар, Європа, в основному слухала" - зазначив президент.
За його словами, тепер ситуація геть інша.
"Ультиматуми, які Росія поставила США і НАТО в грудні, стосуються Європи. Вони суперечать європейському порядку безпеки. Сфери інтересів не належать до 2020-х років. Суверенна рівність усіх держав є основним принципом, який кожен має поважати" - наголосив Нііністьо.
Він закликав ЄС відігравати активнішу роль у консультаціях щодо європейської безпеки.
" Хоча виклик кинутий США та НАТО, Європа наразі не може просто слухати. Суверенітет кількох країн-членів, включаючи Швецію та Фінляндію, був поставлений під сумнів з-за меж Євросоюзу. Це робить ЄС зацікавленою стороною. ЄС не повинен задовольнятися лише роллю координатора санкцій" - наголосив президент.
У своєму виступі Ніїністьо також повторив свій аналіз ситуації щодо позиції Фінляндії та можливого членства в НАТО. Під час свого візиту до Фінляндії генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що двері НАТО відчинені і для Фінляндії.
"Простір для маневру та вибору Фінляндії також включає можливість створення військового союзу та подання заявки на членство в НАТО, якщо ми так вирішимо" - сказав він.
Раніше прем’єрка Фінляндії Санна Марін заявила, що країна має зберегти можливість подання заявки на вступ до НАТО та продовжувати посилену оборонну співпрацю з ЄС.
