Обмеження діяльності ФСБ (МП): головні виклики

Російська агентурна мережа десятиліттями запускала свої коріння в Україні, аби захоплити нас: і військовим вторгненням, і внутрішніми факторами. Найвідоміші випадки зради – це політики на кшталт Медведчука чи Януковича, які роками служили на вірність Москві. Уже під час повномасштабної війни розсекретили Героя України Олександра Богуслаєва – колишнього керівника ПАТ "Мотор Січ", що постачав деталі авіації ворога. На жаль, таких випадків багато. 

Не церква, а ФСБ в рясах

Усі зрадники прикриваються чимось ціннісно близьким, аби залізти українцям прямо під шкіру, як щось буцімто близьке. Однак особливо цинічно, коли агенти російських спецслужб маскуються під віру. Впродовж 1992-2014 років Російською православною церквою (далі – РПЦ) в Україні (ще відома як "УПЦ МП") керував Володимир Сабодан – росіянин, який настільки полюбився українським елітам, що в 2011 році його відзначили званням Героя України. Як же деякі особи паплюжать найвищу державну відзнаку, але зараз не про це.

РПЦ в Україні – це не про віру. Можливо, прихожани щиро переконані, що РПЦшні попи дійсно мають щось святе, але сухі факти це заперечують. 

Розслідування УП показало, що їхні митрополити та єпископи, попи та священики – це клондайк громадян країни-ворога. Від низового "духовенства" і до самого Онуфрія, який до 2022-го року взагалі не визнавав, що Україна веде війну з росією. Останній скандал – коли на Буковині священник РПЦ заборонив заносити труну з загиблим військовим у церкву. На жаль, випадок не поодинокий.

На противагу деяким діячам, які вважають заборону РЦП наступом на релігійні права чи свободу совісті і, я відповім однозначно: це усунення російської агентурної мережі. Їхню причетність до "руского міра" вже не раз викривала СБУ, тому досить із ними гратися.

19 жовтня 2023 Рада в першому читанні проголосувала ЗА обмеження діяльності деяких релігійних організацій. Мова йде про ті контори, де центр управління знаходиться на території країни-агресора. Тобто, РПЦ також потрапляє до цього переліку. Новина радісна, але тішитися зарано. Чинна редакція законопроєкту все ще залишає лазівки, якими ФСБшна структура спробує скористатися. 

Читайте також: Скільки "московських попів" у Реєстрі Zрадників?

РПЦ в Україні була зобов’язана вказати про свою підпорядкованість Москві, але не зробила цього

Згідно з чинним законодавством, "УПЦ МП" уже давно мала би офіційно бути закріпленою в назві як російська православна церква. Від 20 грудня 2018 року релігійна організація, яка входить до складу країни, що чинить агресію проти нас, у своїй назві має відображати приналежність до іноземної організації. "УПЦ МП" такою і є, але досі в офіційній назві має "українська" замість "російська".

Відповідальний за це орган Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) провів експертизу та 26 січня 2019 року в офіційному виданні "Урядовий кур’єр" назвав перелік релігійних організацій, які мають бути перейменовані. На це їм відвели час до 26 жовтня 2019 року. Але, як ви розумієте, перейменування не сталося досі. 

Таким чином, на сьогодні ми маємо проведену релігієзнавчу експертизу. У зв’язку з цим виникає питання, чи можливо використовувати інформацію з релігієзнавчої експертизи, проведеної у 2018-2019 роках та на її підставі виносити приписи щодо усунення виявлених порушень? Чи потрібно буде "по-новому" проводити релігієзнавчу експертизу щодо усіх релігійних організацій та об’єднань? Це щонайменше займе величезний проміжок часу, а як максимум – неврегульованість процедури проведення релігієзнавчої експертизи сприятиме її судовому оскарженню. Що дозволить ФСБ в рясах і надалі прикриватися назвою "УПЦ МП".

Читайте також: Закон Божий. Як і коли Рада хоче заборонити Московський патріархат 

Профільний орган не має достатньо повноважень, аби зобов’язати релігійну організацію до дій

До другого читання є ще чимало проблем. Один із них – удосконалення "припису щодо усунення порушень, виявлених за результатами проведення релігієзнавчої експертизи". 

Згідно з законопроєктом, припис ДЕСС не є обов’язковим до виконання для релігійної організації. Адже не передбачено жодної відповідальності за невиконання, окрім як право ДЕСС звернутися до суду з позовом щодо припинення діяльності релігійної організації у разі невиконання нею приписів. Відтак, ДЕСС не може зобов’язати організацію виконати дії, які для неї не є обов’язковими. 

Також відсутня процедура перевірки повноти виконання припису для ДЕСС. Отже, законопроєкт потребує удосконалення в частині правового регулювання особливостей видання приписів щодо усунення порушень, виявлених за результатами проведення релігієзнавчої експертизи, їх виконання та перевірки виконання. 

"УПЦ МП" не є централізованою структурою

Також серед нюансів те, що немає зареєстрованої РПЦ в Україні як єдиної інституції, а кожна єпархія та парафія мають окрему реєстрацію. За даними тієї ж релігієзнавчої експертизи, загальна кількість організацій із центром управління в державі-агресорі перевищувала 12 тисяч станом на  2019 рік. 

Можна схопитися за голову, коли уявляєш, скільки приписів ДЕСС змушена буде видавати і потім відповідно скільки адміністративних позовів щодо припинення діяльності таких релігійних об’єднань необхідно буде підготувати та подати до суду. Цей процес може розтягнутися на роки та десятиріччя. Це мало того, що сповільнює важливий процес, так іще й дає час ФСБ під прикриттям релігії придумати нові схеми та лазівки для продовження своєї агентурної діяльності в Україні.

* * *

До законопроєкту є й інші питання, серед яких – необхідність визначення у тексті проєкту нової термінології: "релігійна організація, афілійована із центрами впливу", "центр впливу релігійної організації (об’єднання)", "керівний центр".  Водночас перший крок зроблено. Наразі важливо якісно доопрацювати цей проєкт до другого читання, так щоб усі поняття та процедури були чіткими та зрозумілими та не виклали питань ні у контролюючого органу, ні у релігійної спільноти, ні у громадян.

ФСБ (МП) – рух тільки за кораблем. Досить гратися там, де потрібно раз і назавжди покласти край російській агентурі під прикриттям віри. Зараз маємо прекрасну для цього можливість. 

Ярослав Юрчишин