Які термінові зміни потрібні, аби МСЕК припинила бути приниженням для воїнів та ветеранів
Медико-соціальні експертні комісії (більш відомі як МСЕК) часто виринають в новинах саме у зв‘язку з хабарництвом. Вони завжди були проблемою для цивільного населення, тепер стали проблемою для поранених воїнів. І хоча МОЗ оголосив про початок реформи цієї комісії, однак мусимо розуміти – видимі результати будуть лише протягом декількох років.
Швидкість та належна експертна оцінка цієї комісії впливає на виплати, отримання іншої соціальної підтримки від держави, отримання відповідного статусу для воїнів.
"Принцип" у рамках проєкту з Veteran Hub разом з ветеранами організував моніторинг функціонування цієї установи для виявлення найбільш проблемних "точок болю", які потребуватимуть реагування держави до завершення реформування комісії.
Учасниками та учасницями моніторингу стали звільнені військовослужбовці з пораненням або хворобою, які запланували пройти МСЕК до кінця цього вересня. Перевірка триває, проте навіть на проміжному етапі ми можемо відзначити певні тенденції.
- Перешкоди з отриманням направлення
Перші проблеми з’являються вже на етапі отримання направлення на проходження МСЕК. Показово, що серед ветеранів, які планували взяти участь в нашому моніторингу впродовж липня та серпня, це вдалося зробити далеко не всім. Майже половина ветеранів мали проблеми з направленням (44%).
Якщо ветеран починає шлях з оформлення інвалідності до звільнення – то, саме військова частина може не забезпечити його належним направленням. Так, майбутнім ветеранам дуже непросто отримати потрібні документи без відмов і без затримок.
Іншою причиною виникнення проблем на цьому етапі є те, що не всі військові частини мають чітке розуміння процедури його оформлення. Ми отримали численні звернення від ветеранів, які стикалися з невпевненістю представників військових частин щодо форми направлення на МСЕК. Це при тому, що направлення може мати довільну форму.
Також іноді військові частини сприймають направлення на МСЕК як деякий "привілей", призначений лише для тих, хто вже завершив військову службу, тобто уже є ветераном. Через це військові не можуть отримати направлення на більш ранньому етапі процесу звільнення, а отже гальмується отримання виплат, необхідних, зокрема, і для реабілітації.
Офіційно направлення на МСЕК можна отримати й через звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Однак на практиці ТЦК СП такого направлення не видають. Тож фактично звільнений зі служби починає процес через сімейного лікаря.
Іншим видом "направлення" на наступному етапі є форма 088/о, яку видає лікарсько-консультативна комісія (ЛКК) – це додаткова комісія з фахівцями, які визначають, чи дійсно людина потребує проходження МСЕК. На практиці ж ЛКК часто не виконують цієї функції: замість повноцінного обстеження ветерани стикаються з формальною процедурою.
На етапі отримання форми 088/о більшість учасників моніторингу зіштовхувалися із повним нерозумінням, хто ж все ж ініціює "скликання" ЛКК. Більшості з них не повідомили про те, що сімейний лікар може видавати скерування ЛКК лише звільненим зі служби, натомість для чинних військових в процесі звільнення зі служби цей процес мали б закривати військові заклади охорони здоров’я. Це створює додаткові ускладнення на початковому етапі до проходження самої комісії.
- Набір документів як лотерея
Якщо направлення все ж вдалося отримати, ветеран зіштовхується з незрозумілим переліком необхідних документів для проходження комісії. Цей перелік може відрізнятися від МСЕКу до МСЕКу, тобто у ветеранів вимагають представити додаткові документи або оригінали певних документів, які суто формально не вимагаються. А помноживши відсутність уніфікованого списку документів на загальну слабку поінформованість ветеранів щодо комісії, на виході комісія перетворюється на неабиякий виклик. До того ж нерідко ветерани виявляють потребу додати певний документ уже на досить пізньому етапі, що змушує їх перервати процес проходження комісії та повернутися до збору документів.
Це можна пояснити тим, що процес часто "регулюється" не визначеними нормами, а особистим розумінням працівниками МСЕК обов'язків та правил.
Тож перелік документів для всіх процесів, повʼязаних з МСЕК, вкрай необхідно уніфікувати – від документів після отримання поранення/захворювання до кінцевих довідок для МСЕК. Це надасть більше прозорості та зрозумілості для всіх учасників процесу.
- Плутанина з результатами
Іншим великим блоком складнощів є формулювання результатів пройденої комісії, інтерпретація результатів починається з методологічних розбіжностей. Центральна проблема тут — недостатня злагодженість між системою оцінки функціональності МКФ (Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я) та статусами, які призначає МСЕК.
Відсутні також чіткі алгоритми встановлення діагнозів, які повʼязані причинно-наслідковим звʼязком на етапі військово-лікарської комісії. А це впливає на подальше проходження МСЕК та оформлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Цивільний МСЕК відштовхується від діагнозів військово-лікарської комісії, яка у висновку зазначає причину отримання травми – повʼязаність з захистом Батьківщини. Ця причина важлива для отримання відповідного статусу та пільг.
Якщо виявиться, що діагноз у тому висновку (як основний, так і супутній) – неправильний чи неповний, то він не може вже бути зміненим на рівні МСЕК. Тому людині треба знову повертатися на рівень ВЛК, щоб змінити висновок
Іншою проблемою, яка в деяких випадках є наслідками попередньої, є проблема неналежного оцінювання стану військового та неврахування всіх діагнозів під час визначення ступеня втрати працездатності і групи інвалідності.
В таких випадках воїни та ветерани зазначали, що фактична оцінка рівня втрати працездатності здійснювалась тільки за основним діагнозом, проте не враховуються їхні супутні наслідки та інші діагнози-стани.
Звісно, це не відображає комплексний стан здоров'я і може призвести до неточних висновків щодо ступеня інвалідності і спричинити некоректне визначення рівня втрати працездатності.
Багато з учасників моніторингу, та інших раніше опитаних поранених, не довіряють висновкам з МСЕК щодо визначених діагнозів. Деякі звернулися до нас з проханням пояснити висновки, бо не отримали належних роз’яснень про те, як результати впливатимуть на можливість отримання ними статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та на виплати одноразової грошової допомоги. Ми помітили, що ця невизначеність спричиняє у ветеранів додатковий стрес і в так складний життєвий період.
- Як оскаржити результати – теж незрозуміло
Багато респондентів розглядають можливість оскаржувати призначений їм відсоток втрати працездатності. Однак процедура оскарження також є недостатньо продуманою, оскільки вони мають до 30 днів від отриманого результату подати заяву на оскарження в той самий МСЕК, водночас частина може не відпустити для цього.
Чіткі та зрозумілі алгоритми для цього процесу взагалі не існують, а поінформованість як військових, так і представників військових частин та працівників МСЕК щодо процесу оскарження – низька. Частина ветеранів вирішує не відвідувати МСЕК взагалі, аби не проходити крізь цю доволі принизливу процедуру, терміни якої, до того ж дуже складно передбачити.
***
Структурні проблеми МСЕК як інстанції існують на всіх рівнях та етапах цієї комісії. І вони призводять до низки негативних наслідків. Наприклад, ветерани не можуть отримати належні виплати, а через це багато хто за власний кошт оплачує своє лікування (більше даних – у нашому дослідженні).
Деякі ветерани взагалі вирішують проігнорувати МСЕК загалом, тож не отримують належний їм статус, пільги й послуги. Загалом цей процес стає джерелом стресу та надмірного психологічного навантаження.
Ми вважаємо, що ця ситуація потребує не лише реформування з далекоглядним плануванням, але і термінових змін:
- Забезпечення прозорості та систематизованої комунікації є ключовим елементом у поліпшенні процесу МСЕК. Від відповідальних усіх рівнів очікується забезпечення належного інформування. Це дозволить військовослужбовцю, що переходить до статусу ветерана, ефективно планувати процес проходження комісії.
- Окрім цього, переліки документів, необхідних для комісії, мають бути прозорими та сталими, що зменшить необхідність повертатися до збору документів на більш пізніх етапах проходження комісії. Також важливо забезпечити ветеранів вичерпними поясненнями щодо того, як тлумачити різні типи висновків, які видає комісія.
- Переглянутим та більш ефективним має бути процес оскарження, а також антикорупційного контролю за діяльністю установи.
- Вочевидь, як із ВЛК, і сервіс на місцях проходження МСЕК також потребує покращення. Найперше він стосується належної взаємодії персоналу та лікарів із пацієнтом.
Цей проєкт втілюється за підтримки Veteran Hub.
Організація може не поділяти думок, які викладені у межах проєкту.
