Як чиновники беруть хабарі і прикриваються портретами Бандери
Голова Тернопільської облради Михайло Головко з "колегами" по корупції – заступниками голови ОВА Ігорем Дем'янчуком та Ігорем Гайдуком – погоріли на хабарі. Цікаво, що, за словами голови Тернопільської ОВА, його заступники "воюють у ЗСУ", проте на фото НАБУ вони виглядають "по-домашньому".
Відбудова повноцінно ще не стартувала, а вже маємо гучні затримання: 1,8 мільйона гривень відкату з ремонту дороги в Збаражі, що тягнеться з 2021 року.
Чиновники вимагали хабар за те, щоб підпорядковане комунальне підприємство сплатило борг за виконані підприємцем ремонтні роботи. Із цим співпадають і фінансові операції КП "Тернопількомунінвест" у Spending: за декілька днів до затримання КП проплатило 6 мільйонів гривень ТОВ "АВАКС ПРОФ" за виконані роботи.
Особливо цинічно, коли Головко прикривається націоналізмом і використовує як ширму для корупційних схем свою публічну проукраїнську позицію – рекордний портрет Степана Бандери та вишиванку. Разом із тим не гребує вимагати відкат із підприємця, який займається волонтерською діяльністю та допомагає армії.
Якщо будучи нардепом, Головко заявляє про розкрадання та необхідність усунення горе-керівників, то ставши керівником в облраді, очолює корупційні схеми.
Цікаво, що публічна діяльність голови облради та депутатського корпусу обходиться платникам податків у майже мільйон, а за рекламу у Фейсбук ще в 2021 році політик заплатив 5 тисяч доларів.
Кейс Головка і Ко вкотре підтверджує, що корупція під час війни не зникла і, очевидно, не зникне під час відбудови.
Як воювати з чиновницьким мародерством під час відбудови?
Справа з хабарем на ремонтах вже не перша і, очевидно, не остання під час повномасштабної війни. Кожне таке затримання – приниження країни, яка просить зброю і гроші на відбудову, перед міжнародними партнерами. Кожен хабарник разом із % відкату забирає і % довіри з боку міжнародників.
Тому вже зараз, при появі перших таких "підсніжників" потрібно вдаватися до жорстких антикорупційних кроків.
Перше, посилити антикорупційні інституції. НАБУ і САП мають бути незалежними та інституційно сильнішими, аби викривати більше корупції та не піддаватися політичному тиску.
Ця вимога – і серед пріоритетів G7, які мають чіткі дедлайни – час до 30 вересня 2023 року на їх виконання. Зокрема, мається на увазі збільшення штатної чисельності в НАБУ, незалежність фінансування, а також можливість незалежного прослуховування розмов та створення інституту судової експертизи.
Майже аналонічно і з САП, яка теж потребує посилення організаційної діяльності, а також вдосконалення відбору на керівні та ключові посади.
Ці дві інституції демонструють результати – від викриття місцевих чиновників до справ із "ПриватБанком" та "Роттердам+".
Саме публічні викриття корупціонерів вищого ешелону як країни, так і на місцях можуть зменшити корупцію "нижчого рівня", приховану за спрощеними закупівлями та закритими реєстрами.
Друге, повернути обов'язок декларування та публічний доступ до реєстру декларацій.
Усі розуміють, що повернення до декларування та відкриття реєстру може бути "вибуховим" інструментом для розслідувачів та громадянського суспільства.
Так, це може похитнути довіру до багатьох політиків і чиновників, проте водночас – стати серйозним інструментом протидії корупції. Адже давно вже на часі бачити і вілли одеського воєнкома, і зміни в майновому стані за час війни у місцевих посадовців.
Тому один із найкращих у світі ІТ-інструмент – український реєстр, який автоматично перевіряє всі 700 тисяч декларацій, повинен виконувати свою функцію і працювати, особливо під час війни та з перших етапів відбудови.
Третє, реальна відповідальність, а не дешевші, ніж хабар застави та умовні браслети. Для цього має бути продовження судової реформи.
Саме незалежність судової гілки влади є вимогою №1 з боку іноземних інвесторів. Як ішлося на полях конференції з відбудови в Лондоні, Україна може залучити мільярди приватних інвестицій, якщо доведе до кінця судову реформу. Часто з боку інвесторів лунає потреба в незалежних судах.
Про те, що ці кроки вже давно на часі, свідчать результати соціологічного опитування: 84% українців хочуть, щоб факти корупції були оприлюднені, та вважають корупціонерів при владі внутрішнім ворогом №1 для країни.
Крім того, нагадаю, що боротьба з корупцією під час війни є також однією з ключових вимог Єврокомісії щодо кандидатства України в ЄС.
Якщо під час усної попередньої оцінки Єврокомісія анонсувала зарахування 2 із 7 рекомендацій, то боротьбу з корупцією охорактеризувала як "деякий прогрес", де "необхідно посилити систему боротьби з відмиванням грошей", а також боротися з корупцією "на високому рівні".
Від себе додам, що український націоналізм – це шанувати і розвивати Україну, а не красти в неї; відбудовувати, а не набивати кишені; захищати, а не ховатися на броні за посадою.
Мартина Богуславець