Московська церква має "скласти зброю" в Україні

Наприкінці минулого тижня ми випустили розслідування під заголовком "Гражданін" Онуфрій. "Українська правда" публікує російські паспорти священнослужителів УПЦ".

Під час роботи над цим текстом я мав можливість усвідомити, якою зброєю була релігійна організація під назвою Українська православна церква Московського патріархату. Як у період від 2014 року до 24 лютого 2022, так і понині.

Я дослідив багато інтерв'ю, ефірів, репортажів та коментарів церковників. Усі вони свідчать про свідому та злагоджену кампанію з дезінформації громадян України. Мета її – вкласти в голови вірян викривлене уявлення про те, що насправді відбувається в Донецькій та Луганській областях і в Криму та хто в цьому винен. 

Усі матеріали, що я з ними ознайомився, вказують на те, яких зусиль було докладено, аби віряни Української православної церкви думали, буцімто істинним ворогом є Україна, а не Росія.

Так, представники УПЦ МП розповідали, ніби саме Україна винна у поточній війні. Ніби саме українська, а не російська влада перешкоджає миру.

Церковники Московського патріархату свідомо дискредитували український патріотизм і наше право на захист територіальної цілісності та суверенітету нашої держави. 

"Вже тепер конкретно сказати про війну, яка точиться на сході, то я хотів би сказати, що ця війна є громадянською. Я це говорю не просто когось повторюючи, но я знаю, особисто знаю від єпископів, які там служать, знаю від людей моїх знайомих, що батько – в національній гвардії, син – у повстанській армії" 

Митрополит Онуфрій, 2015 рік 

"Не живемо з Богом – самі собі робимо війну. Самі собі у всьому винуваті. Покаємося. Повернемося до Бога – все припиниться і буде знову добре, красиве і мирне життя".

Митрополит Онуфрій, 2015 рік 

Вищезгадані цитати митрополита Онуфрія були сказані у відповідь на таке запитання журналіста: 

"Владыка Онуфрий, в настоящее время на Украинскую православную церковь Московского патриархата оказывается беспрецедентное давление. В отличие от других украинских православных церквей вы не поддерживаете антитеррористическую операцию на востоке. Из-за этого на вас и на церковь постоянно льют грязь в средствах массовой информации, таким образом пытаясь вбить клин между УПЦ МП и украинским обществом…"

Чи не є ця репліка зразком свідомої маніпуляції суспільною думкою? Причому за кадром добре чути, що журналіст саме зачитує запитання, аби точно розставити потрібні акценти. 

Важливо розуміти, що УПЦ МП усі ці роки була найбільшою церквою в Україні. Кількість її вірян, за різними оцінками, сягала 7 мільйонів. Тож справедливо буде сказати, що керівництво цієї релігійної організації роками вводило в оману мільйони віруючих. 

Необхідно усвідомити, скільки вірян, які ходили до церков УПЦ МП, шукали поради в людей у рясах чи просто дивились чисельні інтерв'ю митрополита Онуфрія, були налаштовані потрібним для Росії чином.

Після того, як були заблоковані російські телеканали, церковна пропаганда тут, всередині країни, залишилась єдиним інструментом, зброєю масового ураження. 

У 2015 році митрополит Онуфрій разом із іншими сановниками Української православної церкви МП демонстративно не підвелися зі своїх місць, коли з трибуни Верховної Ради тодішній президент Петро Порошенко зачитував імена захисників України.

Тоді Онуфрій пояснив, що такий жест – протест проти війни.

Не проти дій Російської Федерації, яка намагається захопити українські території. Не проти дій Путіна та російської армії, яка в цей самий час знищувала українців на окупованих територіях. Онуфрій не протестує проти дій патріарха Кирила – він їде до Москви його вітати.

Онуфрій та інші керманичі УПЦ МП протестують саме в українському парламенті та саме тоді, коли лунають імена захисників України. І це також сигнал, інструмент і свідома антиукраїнська пропаганда. 

Ні для кого з тих, хто читає цей текст, вже не секрет, що завданням номер один у підготовці РФ до повномасштабного вторгнення в Україну було налаштувати якомога більше українців до зустрічі російських загарбників хлібом-сіллю і тим самим знизити опір українців по всій країні. Над цим завданням працював і кум російського президента Володимира Путіна Віктор Медведчук. Над цим, очевидно, працювала й Українська православна церква Московського патріархату. 

Складно навіть збагнути, якої суттєвої шкоди завдала Україні така багаторічна, завуальована під церковну, діяльність Росії. Достатньо послухати тих вірян, які приходили до Києво-Печерської лаври захищати УПЦ МП: "Мені не потрібна ні Україна, ні Росія, ні будь-яка інша країна, якщо там не буде православ'я".

Ось він, результат російської пропаганди митрополита Онуфрія та його церковного оточення.

Багато років УПЦ МП працювала над тим, щоб створити у вірян відчуття, ніби її утискають, водночас свідомо замовчуючи утиски та злочини Росії.

Зрештою це призвело до того, що у тисяч вірян саме цієї релігійної організації відсутнє розуміння того, що насправді відбувалося та відбувається в Україні й у світі. Їх ошукали та свідомо мобілізували на захист УПЦ Московського патріархату, а не країни, яку за допомогою тієї ж таки УПЦ МП Росія і досі прагне знищити. 

Чи знає митрополит Онуфрій про те, що митрополит Ізюмський і Куп'янський Єлисей (або Олег Іванов) після окупації Ізюма заявив: "Я принял решение, ибо мне дал на то благословение митрополит Онуфрий, самостоятельно принимать решение в пределах своей епархии, и я принял решение. Мы поминаем патриарха и молимся за него". 

Єлисей благословляв колоборанта й ката українського народу Віталія Ганчева тоді, коли в Ізюмі викопували братські могили, які ми всі бачили. 

На записах телефонних розмов колишнього настоятеля Києво-Печерської лаври владики Павла можна почути, як він повідомляє, що після окупації Херсона Росією "люди довольні". 

Шановний владико Павле, в цей самий час у підвалі Херсонського управління поліції окупанти закатовували Дениса Миронова та інших захисників тієї землі, на якій ви правите служби, але якій ви не служили і не служите.

Тому владика не засмучений окупацією. Адже якби план Росії блискавично захопити Україну – частиною якого була і УПЦ МП – вдалося реалізувати, єдине, що загрожувало б владиці Павлу, це новий "Мерседес" від умовного медведчука. 

Зараз в Інституті вивчення війни (ISW) повідомляють, що "Росія продовжує використовувати релігію як зброю". Зокрема для того, щоб дискредитувати Україну на міжнародній арені.

Також РФ використовує інформаційні операції на релігійному ґрунті з метою досягти військових цілей, незважаючи на те, що сама здійснює грубі порушення релігійної свободи на тимчасово окупованій частині України.

Тому ті представники УПЦ МП, які працювали та працюють на РФ (включно з керівником цієї релігійної організації), мають негайно "скласти зброю". "Чего греха таить", і повернути російські паспорти. Або повернутися до Росії. 

Михайло Ткач