Українські санкції щодо посіпак Росії: чому затягування грає на руку окупантам

У травні цього року український парламент прийняв законопроєкт, який дозволяє забирати активи російського походження на користь України. Мова йде про спеціальний новий вид санкцій у вигляді стягнення активів, який застосовується за рішенням Вищого антикорупційного суду України після відповідного позову Міністерства юстиції. 

Визначені чітка процедура та підстави, як російські активи можна перетворювати на користь нашої перемоги. Якщо коротко, то спочатку рішенням РНБО такі активи блокуються, далі Мін’юст вивчає, чи наявні підстави і докази для їх стягнення, і звертається в суд, який має місяць для вирішення справи.

Звісно, це не єдиний інструмент для стягнення активів. Є ще кримінальні провадження, де такі активи можна стягувати через вироки з конфіскацією. На це, однак, можуть піти роки. А також є механізм націоналізації, який поширюється переважно на майно росії як держави.

Проте, якщо про інструмент кримінальних проваджень і націоналізацію ми чуємо більше, то про новий вид санкцій майже немає інформації. Вже два місяці як закон набув чинності, але ще не почав застосовуватися.

Тим часом зволікання з його імплементацією може мати наслідком втрату таких активів, замість того, щоб вони вже могли б починати працювати на перемогу.

Які активи потенційно можуть потрапляти під санкції та як їх можуть обходити: пояснюємо на прикладі російського олігарха Олега Дерипаски, у якого не один бізнес в Україні.

Олег Дерипаска, статки якого оцінюються у понад 2 млрд фунтів, перебуває під санкціями у країнах ЄС, США та Великої Британії. Він та члени його сім’ї володіють елітною нерухомістю у Великій Британії, Франції, Італії, США. Велика Британія уже наклала арешт на його будинок у Лондоні за адресою 5 Belgrave Square, проте більшість активів і надалі у вільному користуванні і можуть бути переписані на нових власників.

В Україні арештовуються певні активи Дерипаски у рамках кримінальних проваджень, які  ще почались до війни. Варто пояснити, що арешт активу в кримінальному провадженні не перешкоджає його стягненню за санкційним механізмом. Проте, чим довше ми зволікаємо, тим менше зможемо заарештувати і стягнути. 

Більше того, деякі активи були переписані на номінальних власників ще до війни. Йдеться про два приватні акціонерні товариства: Хустський кар'єр та Жежелівський кар'єр.  На кар'єрі у с. Жежелів Козятинського району видобувається граніт, а у Хусті – щебінь. 

До 5 листопада 2021 року обидва товариства належали австрійській Strabag SE, одним із головних співвласників якої був Олег Дерипаска, проте у листопаді власником  стала кіпрська Samsta limited, власником якої 30 вересня 2021 року став громадянин Туреччини Florian Huth. Наявність в останнього коштів, достатніх, щоб придбати обидва кар'єри, встановити не можливо з публічних джерел.

Проте з великою вірогідністю Дерипаска просто переписав актив на номінала для уникнення санкцій. Тим не менше, якщо в рамках кримінального провадження знайдені докази, що сам олігарх продовжує розпоряджатися цим бізнесом, то такі докази можуть бути використані і для застосування санкцій.

Також, за даними ЗМІ, Закарпатський апеляційний суд залишив арешт на підконтрольні Дерипасці корпоративні права у ТОВ Миколаївський глиноземний завод. Ним володіють два інші українські товариства: "Компанія "Алюміній України" та "Гуардон". Обидві ТОВки контролюються офшорками з Аруби, Gordal Holdings A. V. V. та Gandela International A. V. V. 

За даними аудиторського звіту за 2020 рік, власницею обидвох компаній є кіпрська United Company Rusal Aluminia Limited, яка в свою чергу належить офшорці з Джерсі Rusal Limited. Олег Дерипаска контролює холдинг Rusal через групу компаній Еn+, яким належить майже 50% акцій цього холдингу.

Варто зазначити, що арешт на корпоративні права у ТОВ Миколаївський глиноземний завод був накладений у рамках кримінального провадження, відкритого ще у лютому 2021 року за легалізацію та несплату податків в особливо великих розмірах.

Примітно,  за нашими даними, раніше заступник керівника Офісу президента, який підозрювався НАБУ у корупції Олег Татаров, намагався допомогти розморозити рахунки цього товариства, ймовірно, саме в рамках вищезгаданого кримінального провадження. 

Окрім того, за даними ЗМІ, що посилаються на Офіс Генерального Прокурора, за клопотанням прокурорів в рамках кримінального провадження було заарештовано активи ТОВ Глухівський кар'єр кварцитів, який належить  кіпрській United company rusal silicon limited. За даними слідства, "Глухівський кар’єр кварцитів" Дерипаски здійснював незаконний видобуток високочистого кварциту, кремнію та феросиліцію у Баницькому родовищі на Сумщині. 

Через кіпрські компанії (United company rusal alumina limited i United company rusal engineering development limited) та офшорку з Британських Віргінських Островів Rusal Limited , у Дерипаски є ще ряд юридичних осіб в Україні, а саме: ТОВ "СЦ Металург" зі статутним фондом понад 14 млн грн та нерозподіленим прибутком на кінець 2020 року понад 113 млн грн, ТОВ "Час ІТ"  з нерозподіленим прибутком на кінець 2020 року майже 10 млн  грн  та ТОВ "Центр обліку Миколаїв" з  нерозподіленим прибутком на кінець 2020 року також майже 10 млн  грн.

Так, своїм рішенням РНБО у травні 2018 року наклало санкції на Олега Дерипаску на 3 роки, проте наразі невідомо, чи вони мали будь-який обмежувальний вплив на діяльність його бізнесу і чи їх було продовжено в 2021 році, та чи ініціювалося санкційне блокування цих активів зараз, вже за новим законом у зв’язку із війною. 

Крім вищезазначених активів, є ще ряд компаній, власниками яких є менеджери Олега Дерипаски і які активно вигравали тендери в Україні. Йдеться про ТОВ "ШБУ-77", власником якої є Андрій Білоус.

Компанія активно вигравала тендери на ремонт доріг у ДП "Служба автомобільних доріг Закарпатської області" і може продовжити це робити і далі. Також, за даними Наших грошей, це товариство у 2017 році залучало техніку у "САТ Україна", власником якого до 2020 року була австрійська фірма.

Той же Білоус з 2012 по 2013 рік був її директором. Більше того, він був директором Спільного Українсько-Австрійського підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ "Бітунова Україна", 60% якого до кінця 2020 року належало дочірній компанії Страбаг АГ  – "Бау Холдінг Бетайлі Гунс АГ". Окрім цього, Андрій Білоус володіє ще низкою компаній.

Є висока ймовірність, що ці активи також контролює цей російський олігарх. Звісно, докази цьому потрібно шукати, але це мають робити правоохоронні органи, фінансова розвідка, які за законом мають співпрацювати з Мін’юстом та надавати всю наявну інформацію.

Це не вичерпний список активів, якими володіє Олег Дерипаска в Україні, але чим довше Україна зволікає із пошуком, ідентифікацією цих активів, тим все менше активів вона зрештою зможе стягнути, і це значно зменшує надходження коштів на відбудову країни.  

Антоніна Волкотруб