Держава у смартфоні Андрія Богдана

Посеред просторої зали одного з цехів заводу "Південмаш" у Дніпрі стояла група людей і вслухалась у гучномовець смартфона глави Офісу президента Андрія Богдана.

"Алло, Віталій Володимирович? Вітаю. Це Зеленський Володимир, ви на гучному зв'язку. Ми тут з Андрієм і з колегами, ми на "Південмаші" знаходимось", – з відомою хрипинкою в голосі звертається президент до київського мера, постійно нахиляючись до смартфона в руці Богдана.

За декілька хвилин до цієї "чоловічої розмови" працівники "Південмашу" скаржилися Зеленському, що столична влада так і не заплатила підприємству 30 мільйонів за поставлений трамвай. 

"До мене звертаються як до президента. А що я можу? Я телефоную вам… Але головне навіть не заборгованість. Головне – вони хотіли взяти участь у тендері. А в тендері тепер… в форматі тендера внесли…", – добирає слова Зеленський. 

Але поки він це робить, Богдан не витримує, підносить телефон до свого рота і починає пояснювати: "Кваліфікаційні умови тендера прописані таким чином, що український виробник не може брати участі".

"...брати участі", – повторює слова Богдана президент, повертаючись на хвилю фірмового напору.

Ця картина з натури могла б стати ідеальною ілюстрацією того, як живе нова українська влада.

Амбіції Володимира Зеленського, оправлені апаратницькою винахідливістю глави його Офісу Андрія Богдана, – ось поки головна рушійна сила управління країною.

Ці дві складові важко відділити одну від одної, і не менш важко визначити: яка ж із них – головна?

Президент у футлярі. Боротьба за доступ до Зеленського

Адміністрація президента часів Бориса Ложкіна або Ігоря Райніна була точним відображенням того, як управління країною бачив Петро Порошенко. 

Схильний до мікроменеджменту, Порошенко шукав лише ефективних виконавців власних задумів, які здебільшого виконували "усю брудну роботу": вели переговори з олігархами, контролювали голів місцевих адміністрацій, займалися виборчою кампанією.

У Порошенка, який сам досконало знав усю державну машину і вмів приводити в рух окремі її механізми, процеси в АП були порошенкоцентричними: президент сам спускав команди і сам же контролював їх виконання.

Адміністрація, чи то уже Офіс, часів президента Зеленського теж може служити ілюстрацією. Але демонструє зовсім інше. 

"У нас є питання, які обговорюються вузьким колом і колективно підтримуються або ні. Але глобальне, фінальне рішення – завжди за Зеленським", – переконує УП один із топів Офісу президента.

Навіть за таких умов при детальнішому розгляді ОПУ Зеленського є структурою богданоцентричною. І причин для цього кілька.

По-перше, саме Богдану Зеленський може завдячувати своїм президентством.

В інтерв'ю "Українській правді" Богдан сам розповідав, що витратив багато часу на те, аби вмовити Зеленського балотуватися в президенти. Фактично, нинішній глава ОПУ був першим, хто повірив, що це можливо. 

Коли восени 2018 року Коломойський ще ставив на Тимошенко і давав їй важливі ефіри на "плюсах", Богдан уже вибудовував виборчу стратегію та кампанію під Зеленського.

По-друге, Богдан фактично єдина людина в команді Зеленського, що має досвід політичних кампаній та роботи в уряді. 

Всі члени команди амбітні та хочуть бути самостійними, але все одно радяться з Богданом, якщо не сказати заглядають йому до рота.

Як зізнався в інтерв'ю УП перший заступник глави ОПУ Сергій Трофімов, в команді Зеленського Богдан "найкраще розуміє, як працює держава, як вибудувані процеси, як приймають рішення, які сигнали сприймають політики".

Щоб зрозуміти, наскільки важливий Богдан для Зеленського, варто згадати, що заради призначення його главою АП, президент пішов на грубе порушення прямої норми закону про люстрацію. 

Більше того, цим призначенням Зеленський пішов на непублічний конфлікт з американською адміністрацією, яка наполегливо рекомендувала йому дистанціюватись від "юриста Коломойського". Це прохання озвучував голові держави спецпредставник США по Україні Курт Волкер.

Співрозмовники "Української правди" в американських дипломатичних колах переконують, що візит Зеленського до Америки переноситься в тому числі через Богдана.

"Американці були проти Богдана через його зв'язок із Ігорем Коломойським. І надіслали сигнал саме таким чином. У Зеленського вважають, що візит затягується через неефективність (посла України в США) Чалого або парламентські вибори, але насправді це такий тонкий натяк на те, що Зеленський пішов проти побажань американської сторони", – переконує співрозмовник УП.

Насторожене ставлення до керівника Офісу президента "Українська правда" відчула, спілкуючись із декількома послами та дипломатами європейських країн. До аргументу про "людину Коломойського" додався ще один – великий вплив Богдана на президента.

Останні кілька днів, коли Зеленський проводив одну регіональну поїздку за іншою, показали, чому Богдан справді важливий для президента.

Якщо говорити образно, то глава ОПУ став для президента наче Вергілій для Данте у "Божественній комедії" – провідник крізь дев'ять кіл пекла української бюрократії та політики.

Зеленський не криється і навіть підкреслює те, що він – "проста людина", "не спеціаліст", "такий, як усі". Образ, який подобається виборцю. 

Але мова йде про керування державою. Першій особі країни, щоб не виглядати профаном, конче потрібен хтось, хто може швидко і просто пояснити, чого хочуть від президента, і блискавично підказати на вухо, що президент має відповісти. 

Богдан з його блискавичною реакцією і адвокатською винахідливістю як ніхто інший підходить на цю роль.

Треба придумати схему, щоб переїзд АП в нову будівлю пройшов не за бюджетні гроші? Богдан попросить свого бізнес-партнера Андрія Вавриша допомогти.

Треба закрити економічний блок в АП? Богдан покличе свого знайомого Олексія Гончарука очолити цей напрямок.

Треба поїхати у Львів-Дніпро-Одесу-Ужгород – Богдан завжди буде поруч і завжди підкаже, що робити. 

Фактично, Богдан – це такий собі суфлер у вусі президента. 

Щоправда, дуже помітний суфлер, який часом настільки захоплюється своїм впливом, що Зеленський мусить його осмикувати просто на очах у всіх: "Та почекай... дай дослухати".

Богдана можна зрозуміти, бо вплив у нього і правда колосальний. 

На правах "першого серед рівних" в команді Зеленського глава ОПУ займається усім: формуванням порядку денного президента, складанням списків, добором мажоритарників, написанням законопроектів, комунікацією з різними групами впливу у владі, як той же Кличко, "наведенням мостів" із силовиками типу глави САП Назара Холодницького і "комунікацією" із Конституційним судом.

Часом здається, що немає жодної сфери, де б не було "руки Богдана". 

"В АП є кілька груп впливу. Вони різні, але роблять приблизно те саме – намагаються відрізати Зеленського від зовнішнього світу, не допустити прямої комунікації з президентом в обхід них. Якщо образно, то Богдан-Шефір-інші – вони намагаються тримати Зеленського у зручному для нього футлярі, між своїми", – розповідає не під запис один із ще чинних міністрів, який намагався пробитись через стінки "футляру".

Яскравим прикладом відсутності комунікації президента і цілого відомства, яке концептуально входить у сферу його відповідальності, став скандал із нотою українського МЗС, яку відправили без погодження із Зеленським.

Президент обурювався на прес-конференції, що дізнався про документ з "Української правди", а не з розмови з міністром. 

Але хіба він не знав, що кілька тижнів до того міністр багаторазово намагався добитися зустрічі з президентом і навіть телефонував на приймальню, що вважається не найпрестижнішим заняттям у колі топ-посадовців? Чи таки не знав?

"Перед візитами Зеленського у Францію та Німеччину Клімкін телефонував у приймальню, сидів на слухавці. Але від моменту інавгурації Зеленський жодного разу так і не прийняв міністра", – розповідає співрозмовник УП у МЗС.

І це при тому, що міжнародний блок – одне із найслабших місць Офісу Зеленського. Після того, як Лана Зеркаль саме через небажання працювати з Богданом влаштувала демарш, позицію заступника голови Офісу президента із міжнародних питань пропонували декільком кандидатурам. Усі відмовилися. 

"По-перше, незрозумілі наміри самого президента щодо переговорного процесу, і ти можеш стати заручником якихось нехороших подій. По-друге, не зрозуміло, що буде із самим Вадимом Пристайком", – пояснює співрозмовник УП з числа відомих дипломатів. 

"Я не впевнений, що його кандидатуру винесуть на голосування після парламентських виборів, до нього вже зараз не прислуховуються по важливих питаннях у новій адміністрації, і він засмучений з цього приводу", – додає в розмові з УП колишній високопосадовець, знайомий із ситуацією.

Щоправда, джерела в керівництві Офісу президента запевняють, що планів змістити Пристайка вони не мають.

"Ні, заміни йому не шукаємо. Він планується на міністра", – переконує співрозмовник з оточення президента.

Назрівання бурі. Перші конфлікти в команді Зеленського

Зростання політичної ваги Богдана відчутне візуально. Він єдиний із команди Зеленського може собі дозволити разом із президентом "пресувати" місцевих чиновників чи роздавати коментарі ультимативного характеру, як, наприклад, у Львові щодо "сміттєвої блокади".

"Це – екологічна безпека держави, екологічна безпека цілого міста, санітарна безпека громадян. Таку заяву про злочин слід внести до ЄРДР, і думаю, що Служба безпеки може і повинна ефективно розслідувати, хто давав команду", – заявив Богдан на слова мера Львова про "організовану Порошенком блокаду".

До речі, про Богдана і СБУ.

На початку липня співрозмовники "Української правди" в оточенні Зеленського розповіли про назріваючий конфлікт між Богданом та новим керівником Служби безпеки Іваном Бакановим.

Баканов – друг дитинства Зеленського, вони навчалися в одному класі. До того, як очолити одне із найважливіших силових відомств, він працював юристом студії "Квартал 95".

Конфлікт виник на ґрунті кадрових призначень Баканова в Службі безпеки. 

"Він для СБУшників – людина з вулиці, яка нічого не розуміє в тому, як працює Служба. Звісно ж, в такій ситуації ним можна маніпулювати", – розповідає співрозмовник УП в правоохоронних колах. – Баканов оточив себе дивними радниками, серед яких – Анатолій Матіос і Микола Голомша, заступник генпрокурора часів Махницького, люстрований ще у 2014 році".

До того ж, переконують співрозмовники УП, хтось із них вклав у вуха Баканова ідею не відмовлятися від департаменту "К" (боротьба із корупцією), яку за часів Порошенка очолював одіозний Павло Демчина. 

"І Богдан, і Рябошапка, і Данилюк проти цього", – розповідає співрозмовник в оточенні президента.

Ця історія неприязні уже вийшла на публіку, коли Зеленський тролив своїх очільника СБУ та ОПУ на зустрічі з бізнесом наприкінці червня.

Тоді Зеленський, відповідаючи на запитання про боротьбу із контрабандою, згадав Богдана і Баканова: "Голова Адміністрації президента щодня мене про це запитує. Він пише мені смс: "Ну, що з контрабандою? Запитайте в Івана (Баканова – УП). Ми або поборемо контрабанду, або замінимо Івана".

Всередині Зе!команди про главу ОПУ говорять або стримано, або позитивно. 

Як розповідають підлеглі, Богдан буває грубим із людьми. Тому особливої любові до нього немає. Але всі розуміють, що він єдиний у команді має можливість утримати цей бюрократичний корабель на плаву. 

У найближчому оточенні президента переконують, що збільшення впливу Богдана всередині самої команди Зеленського не відчувається.

"Історія про групи впливу – дуже перебільшена містифікація. Тому і балансу сил на початку як такого ніхто і не закладав. Між нами всередині немає ніякої боротьби. Богдан і Шефір можуть сперечатись, не погоджуватись один з одним, але все це в рамках нормального робочого процесу", – переконує один із безпосередніх підлеглих глави ОПУ. 

І додає:

"Чи Богдан керує? Так. Але це ж і є його робота. Загалом ми – реально команда. Як у футболі: є зірки команди, є лідери, а є ті, хто робить велику, але менш помітну роботу".

* * *

Поки така конфігурація влади влаштовує і Зеленського, і решту команди. Богдан в ній виконує роль досвідченого інструктора у горах, який допомагає групі альпіністів дістатися до вершини.

Але з часом, особливо після парламентських виборів, ситуація може змінитися. 

Історія України вже знала такі приклади. 

Для "червоного директора" Леоніда Кучми провідником у світ великої української політики на перших етапах після президентських виборів 1994 року був керівник його виборчої кампанії Дмитро Табачник.

Аж поки не загрався в апаратні ігри і не був вигнаний з АП, щоб ніколи туди не повернутись.

Врешті, навіть Вергілій у згаданій "Божественній комедії" був потрібен лише для того, щоб провести Данте через пекло. Одразу за його межею у головного героя з'явилися нові поводирі.

Роман Романюк, УП