"Лучшие друзья" не только для девушек. Научный взгляд на бриллианты и другие драгоценные камни
Найперша асоціація, яку викликає слово "діамант" в більшості людей – це розкіш, багатство, привілейований вищий світ. А ще недавно світові ЗМІ писали про них в іншому контексті: ЄС ухвалив 12-ий пакет санкцій проти Росії, який серед іншого передбачає заборону на імпорт діамантів із РФ. Чудово!
Але ми в новому епізоді "Головної обсерваторії" вирішили піти нетрадиційним шляхом і поглянути на коштовні камені з боку науки – в першу чергу мінералогії. І повірте авансом: з'ясували, що ми про всі ці смарагди, бірюзу, рубіни та інші по великому рахунку знали дуже небагато.
Виявляється, що, наприклад, алмази, (це ті, що в умілих руках перетворюються на діаманти) зустрічаються в природі дуже часто, якщо порівнювати з більшістю інших дорогоцінних каменів. Але дивним чином це не робить їх дешевими і доступними. З іншого боку, є такий дорогоцінний мінерал, як танзаніт. В усьому світі його добувають в одному єдиному родовищі (саме так, у Танзанії). Але це не робить його захмарно дорогим.
До речі, чи знаєте ви, чому взагалі мінерали стають дорогоцінними? В переважній більшості випадків для цього є цілком об'єктивні фізичні та хімічні властивості, які можна виміряти спеціальними інструментами. Зокрема, блиск і твердість. Остання вимірюється за відомою нам ще зі школи шкалою Мооса, де "1" – це тальк, а "10"– це алмаз. Всі інші мінерали – дорогоцінні вони чи ні, розташовані десь між ними. Але чи знали ви, що різниця між "9" і "10" у цій шкалі – незрівнянно більша, ніж між "1" та "2"?
А що деякі штучні камені у промислових масштабах виробляються вже більше ста років? Тому, якщо у спадок від прабабусі вам дісталася обручка з величезним червоним кристалом, то це не обов'язково привід вважати себе багатієм.
А що дорогоцінні мінерали використовуються не лише в ювелірній справі, але й у техніці? Причому, йдеться не тільки про алмази з їхньою винятковою твердістю.
Крім цього, в новому епізоді "Головної обсерваторії" ми говоримо про те:
- як та чому "вмирають" перли й бірюза;
- де в Україні є родовища дорогоцінних каменів та до чого тут ракетна промисловість;
- який дорогоцінний матеріал родом із сучасного Афганістану знайшли в гробниці Тутанхамона;
- які існують імітації коштовних каменів та чому на них є попит.
Розповідає Євген Науменко, науковець із Національного науково-природничого музею НАН України, до якого "Головна обсерваторія" завітала в гості цього разу.
Головна обсерваторія
"Головна обсерватория" – это научно-популярный подкаст.
В нем мы говорим о том, как устроен наш мир: живая природа, звезды, материя, древние общества и т.д.
Рассказываем о том, как люди узнают о том, как устроен мир. Такие люди – астрономы, генетики, экологи, археологи и другие являются гостями нашей обсерватории и нашими проводниками в мир науки.
Мы также говорим о том, зачем нам знать, как устроен мир.
Честный ответ на этот вопрос состоит в том, что это невероятно интересно – разбираться, как "все это работает". Но иногда еще очень полезно, ведь наука – это не только приключение, но и большая сила.
Автор и ведущий подкаста – Дмитрий Симонов. Он не биолог, не физик, не химик и не астроном. Он научный журналист, который вместе с вами очень хочет разобраться в том, как все это вокруг устроено, как его можно изменить или "починить", а когда лучше просто наблюдать, но не трогать руками.
