176 межконтинентальных ракет и одно поражение в Будапеште: Как Украина осталась без ядерного оружия

 Apple Podcasts | Google Podcasts | Spotify | Soundcloud

"Ядерний потенціал, вважали і вважають досі багато українців, – це як пістолет у кобурі. Є він у тебе – і тебе всі поважають, ніхто не наважиться образити, забуваючи при цьому, що аби носити пістолет, треба мати дозвіл, якого Україна не отримала і не могла отримати. А хто носить зброю без дозволу - це все ж таки порушник і має нести відповідальність".

Авторство цієї метафори належить Анатолію Зленку, першому міністру закордонних справ незалежної України.

Саме йому, як главі МЗС, випала доля вести одні з може найважчих переговорів в історії України загалом – переговори про ядерне роззброєння.

Більшість обивателів сьогодні, з перспективи 30 років Незалежності дивиться на перемовини початку 90-х як на втрачений шанс, коли Українське керівництво дало неправильну відповідь на запитання "Бути чи не бути Україні ядерною державою?"

І дуже небагато хто із "ядерних експертів" розуміє, що насправді те питання було дещо коротшим – бути чи не бути Україні державою?

Тобто, для людей обізнаних з темою, питання роззброєння по суті і не стояло - шансів зберегти ядерну зброю не було.

"США та Росія, однозначно бажали бачити Україну без’ядерною державою і обіцяли надати відповідні міжнародні гарантії безпеки. Відмова від такого сценарію, зрозуміло, швидко привела б до міжнародної ізоляції України", - згадує у своїй книзі "Мій шлях у задзеркалля" Володимир Горбулін, колишній глава Космічного агентства та творець такого органу як Рада нацбезпеки та оборони України.

Будучи учасником тих подій Горбулін чітко артикулював і ще один аспект, який додавав ваги переговорам про українську ядерну зброю:
Із книги "Мій шлях у Задзеркалля":

"Однак не лише міжнародно-політичні фактори зумовили прийняття тодішнім українським керівництвом стратегічного рішення про відмову від ядерної зброї. Слід було врахувати також військово-політичні аспекти проблеми. Адже основна ударна міць ядерного потенціалу України – 46 твердопаливних міжконтинентальних балістичних ракет SS-24 по 10 боєголовок кожна – мали дальність польоту понад 10 тисяч кілометрів. Це означало, що Євразійський континент не був їхньою ціллю. Чи готові ми були шантажувати, скажімо, Сполучені Штати – державу, яка й досі, як і тоді, є головним донором міжнародної підтримки української державності та незалежності?"

Отож про збереження зброї мова не йшла. Однак це не означає, що Україні не було за що боротись. Київ мусив добитись, по-перше, визнання того факту, що хоч Україна і відмовляється від ядерної зброї, але ця зброя її, вона належить Україні як ядерній державі-наступниці СРСР. По-друге – українські дипломати мусили вибити максимально вигідні умови та велику компенсацію за відмову від третього за розміром ядерного арсеналу світу.

Ви можете підписатись на подкаст "Українські 90-ті" у: Apple Podcasts | Google Podcasts | Spotify | Soundcloud

Слухайте також: Перша частина подкасту "Українські 90-ті" про ядерне роззброєння

Для підготовки цього епізоду ми спілкувалися з першим президентом України Леонідом Кравчуком, колишнім першим заступником міністра закордонних справ України Олександром Чалим, генерал-майором запасу Миколою Філатовим, колишнім міністром охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України Юрієм Костенком, науковою співробітницею проєкту з атомної/міжнародної безпеки у Белферському центрі науки та міжнародних стосунків при Гарвардському інституті державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді Мар’яною Буджерин.

Частина інтерв'ю була взята з сайту проєкту "Розпад Радянського Союзу – Усна історія незалежної України" (http://oralhistory.org.ua/) створений за підтримки Українського Католицького Університету.

Проєкт здійснено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government

Слухайте також інші епізоди подкасту "Українські 90-ті":

Над подкастом працювали: 

Федір Попадюк, Роман Романюк, Михайло Кригель, Анна Хівренко. 

Звукорежисер: Євген Клімук