Как Кобзон боролся с терроризмом – и одновременно за Януковича

Вторник, 7 сентября 2004, 22:07
У понеділок, коли Росія відбувала перший день трауру та ховала загиблих у теракті в Беслані, трьохсоттисячні Черкаси співали та танцювали. Грандіозний концерт, подивитися який на центральну площу міста вийшло більше 50-ти тисяч його жителів, влаштували російські естрадні артисти українського походження.

Зірковий склад вражав навіть завсідників концертних майданчиків столиці. Упродовж чотирьохгодинної програми на сцені "вживу" виступали Йосип Кобзон, Валерій Меладзе, Надєжда Бабкіна, Ян Табачник, Тетяна Нєдєльська, Ані Лорак, Клара Новікова, Олександр Морозов, Валентина Степова, Наташа Корольова, Лоліта Мілявська і гурт "Отпетые мошенники".

Упродовж другого дня всеросійського трауру команда заїжджих зірок "боротиметься з тероризмом" аналогічним концертом у Кіровограді…


У зв'язку із подіями в сусідній державі черкаську акцію "перекваліфікували" із абстрактної "Ми діти твої, Україно!" у цілком конкретну: "Кандидат в президенти Янукович та зірки естради – проти тероризму!".

Цей слоган зустрічав журналістів на моніторі прес-центру обласної держадміністрації, де зірки напередодні концерту мали зустрітися з журналістами.

Місцевим розбійникам пера, яких принаймні здивував сам факт проведення грандіозного шоу, незважаючи на день жалоби, за годину до приїзду естрадних зірок роздали "пояснювальний" прес-реліз.

Там преса дізналася, що концерт усе одно відбудеться, тому що замість пасивного проливання сліз, естрадні зірки вирішили "вдарити по тероризму" активними співами та танцями.

Зокрема, у прес-релізі було зазначено: "Перед артистами-учасниками мистецької акції "Ми діти твої, Україно!", які за власним бажанням збиралися підтримати своїми виступами кандидата у Президенти України Віктора Януковича, постала дилема: відмінити акцію і мовчки оплакувати безневинних жертв Беслану, на що, безперечно, розраховують терористи…, чи зібратися з силами і сказати: "Ні тероризму!" у будь-яких його проявах".

Віддуватися за братів по естрадному цеху, що в цей час готувалися на сцені до "засудження тероризму в будь-яких його проявах", до журналістів вийшли Йосип Кобзон (від російської делегації) та Ян Табачник (від української).

За словами Кобзона, зірки приїхали на запрошення обладміністрації і вирішили виступити у Черкасах, "щоб народ хоч на декілька годин став вільним від думок, і відпочив".

Народний артист СРСР рішуче заперечив агітаційну мету концерту, заявивши, що сам він особисто приїхав "не агітувати, а співати".

Кобзон закликав журналістів "із розумінням поставитися" до того, що російські артисти в день жалоби працюють в Україні. І пообіцяв, що незважаючи ні на що, поставлене завдання вони виконають, і зроблять усе, "щоб сьогодні в Черкасах була святкова атмосфера, і щоб всі отримали людське задоволення".

Кобзон помітно нервував, коли його почали розпитувати, чому поруч з його прізвищем незримо майорить постать конкретного кандидата в президенти, і хто за все це заплатив. За найскромнішими підрахунками, вартість влаштування подібного дійства (разом із зірковими гонорарами та усілякими технічними "прибамбасами") "тягнула" щонайменше на сто тисяч доларів.

- Я цього портрета, на який ви показуєте, не бачив! Я своє ім‘я ніколи не продавав! Немає людини, яка б заплатила Кобзону, який продасть своє ім‘я!
Я народився у Донбасі, це моя батьківщина. І я багато років знаю Віктора Федоровича. Але я ще раз повторюю, що я не беру участі у передвиборчій кампанії, - вибухав праведним гнівом співак.

Судячи з тональності прес-конференції, набагато більше за теракти в Росії депутата Держдуми Росії Йосипа Кобзона обурила участь у президентських виборах в Україні аж 26-ти кандидатів.

- Це рекорд – 26 зареєстрованих кандидатів у Президенти України! Дехто сміється, дехто шкодує…

Проте найважче співакові давалися пояснення не так причин участі в концерті на підтримку Януковича, як того, чому артисти таки вирішили виступити з концертом, незважаючи на траур у країні, громадянство якої вони мають:

-По-перше, в Україні траур не оголошено, - спробував пояснити ситуацію Йосип Кобзон. -По-друге, солідарність України ми відчували і відчуваємо завжди. -По-третє, тут всі артисти – вихідці з України. Нам дуже складно... Безумовно, ми відзначимо день трауру найпершим чином.

На відміну від свого російського колеги, Ян Табачник був перед журналістами набагато відвертішим.

- 26 кандидатів – це як клоуни. Це смішно! - обурювався метр, - ніхто не змушує нас агітувати… Хто за кого хоче агітувати – це його особиста справа, ми ж хочемо жити в мирній, благополучній країні!

-Я чесно служив Кучмі та Людмилі Кучмі і буду їм служити до кінця життя,- заявив Табачник журналістам, - я бачив, скільки добра зробила ця жінка дітям України!.. Я не буду лізти в цю політичну метушню, але і в стороні стояти не буду!

На запитання журналістів, хто ж проплачує недешевий концертний тур, Ян Петрович заявив, що за цим стоять "люди та меценати", із якими у артистів – "конфіденційні стосунки".

Щоправда, насамкінець він таки "розсекретив" прізвище одного з них - колишнього керівника черкаського "Азоту", народного депутата Бориса Райкова.

За словами Табачника, аналогічні за масштабом концерти пройдуть в усіх обласних центрах України та великих промислових містах на кшталт Дніпродзержинська. Зважаючи на вартість кожного такого концерту, щедрість "людей та меценатів" була просто приголомшуючою…

"Росія плаче – Янукович скаче"

Попри обіцянки Кобзона, що зірки своїми співами дадуть зрозуміти, що сьогодні таки день трауру, марно було відловлювати в текстах пісень на кшталт "Девочки бывают разные" чи "Слушай, отвали!" бодай найвитонченіший "похоронний" підтекст.

Лише переможець цьогорічного Слов‘янського базару Євгеній Гор спробував щось заспівати про "души, что с небес глядят". Композитор Олександр Морозов закликав цінувати кожну мить свого життя піснею "Люби, пока любится, ревнуй, пока ревнуется", а колишня киянка Лоліта Мілявська прямо заявила глядачам: "Что б не случилось, каждый из нас имеет право на личное счастье".

Про траур у сусідній країні черкащанам, які того вечора обрали "живу" пісню на площі замість телевізійних репортажів із похорону заручників, нагадував лише плакатик "Росія плаче – Янукович скаче".

Проте і він протримався над натовпом недовго – за словами очевидців, його порвали представники місцевого осередку Союзу молоді регіонів України, що вишикувалися ліворуч від сцени з прапорами.

Гумористка Клара Новікова розповідала анекдоти – про наших найкращих у світі дітей (мовляв, у нас гарно виходить лише те, чого ми не робимо руками) та єврейську дівчину, яка радиться з рабином напередодні першої шлюбної ночі, чи вдягати їй нічну сорочку.

Другий анекдот "тьотя Соня" піднесла глядачам під соусом виборів – мовляв, кого б ми не обрали, все одно "нас будут иметь".

Про ім‘я одного з найвірогідніших виконавців масового "поимения" та водночас справжнього винуватця торжества нагадував лише велетенський шар з літерою "Я" та прапори "Молодь обирає Януковича", що майоріли над натовпом.

Хоч сцену і прикрашав напис "Україна й Росія – навіки разом", цього вечора було важко знайти те, що об‘єднувало обидві країни. Особливо зважаючи на те, що поки Черкаси слухали веселих пісень, на кладовищі маленького 30-тисячного Беслану з‘явилося 192 свіжі могили…

Вочевидь, у порівнянні із грандіозним розмахом туру в підтримку Януковича, прокучмівські концерти п‘ятирічної давності "Обирай майбутнє!" тепер здаватимуться блідими бенгальськими вогниками...


Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования