Владимир Литвин: "Я играю в футбол, чтобы не играть в "грязную" политику"
Среда, 29 октября 2003, 20:25
Зірвавшись позаминулого четверга, Литвин накликав на себе хвилю критики. За тиждень він реабілітувався завдяки вдалому голосуванню в парламенті та брату на Тузлі. Колишній голова кучминої АП й справді нагадує вишневу гілку, що, довго угинаючись під снігом, одного дня виправляється. А ще, завдяки своїй гнучкості, вдало уникає прямих конфліктів.
Саме цими своїми здібностями Литвину доведеться вповні скористатися вже незабаром, коли в парламент надійде висновок КС щодо політреформи.
Про цю та інші нагальні для парламенту теми Литвин розповідав в ефірі програми "Саме той".
Литвин називає себе прихильником такого варіанту політреформи, який би дав Україні чітку зрозумілу систему влади, яка була б відповідальна, і підзвітна, і підконтрольна. Таку систему влади, яка б діяла прозоро, і такий варіант ми можемо виробити, лише узгодивши позиції з усіх законопроектів.
Це патетика. Насправді йому просто треба якось просувати цей процес у парламенті, щоб його не звинуватили в саботажі проекту десятиліття. Йому потрібно стравити всіх з усіма, а самому вийти сухим із води.
Перегорілі поліреформою
Улітку Литвину вдалося врятувати парламент і парламентаризм, коли він направив до Конституційного Суду парламентський і президентський проекти політреформи. Потім було ще два, які Литвин також підписав.
За декілька тижнів Конституційний Суд має оголосити свій вирок законопроектам.
За інформацією Литвина, яку він отримав із Конституційного суду, це будуть рішення-висновки Конституційного суду на два проекти, які вносились раніше, тобто проект парламентської комісії та проект Медведчука-Симоненка.
Навіть попри те, що вони підтримуються ворогуючими сторонами, Литвин бачить у цьому певний стабілізатор, що дещо заспокоїть розбурхане політичне життя.
Водночас він не виключає і того, що дехто з політиків також уже відболів політреформою. Але він закликає не зволікати з нею.
"Справа в тім, я думаю, що суспільство, насамперед якщо говорити про політичні сили, про політичні еліти, про політичні структури – вони перегоріли вже політичною реформою, і сьогодні відмобілізовують штаби, верстають партійні бюджети для здійснення президентської кампанії", - зазначив Литвин у ефірі "Саме той".
Наявність же трьох законопроектів, на думку Литвина, посилює зневіру серед багатьох прихильників політичної реформи, зневіру в реальність цього акту.
"Я боюсь, що може таке трапитись, хоча я думаю, відповідальні політики, відповідальні політичні сили повинні зрозуміти, що, якщо ми не здійснимо політичної реформи, ми будемо говорити про ці проблеми і в 2004-му році, і в 2005-му, і в наступні роки. Стабільності, визначеності і поступу в українське суспільство не буде привнесено", - каже Литвин.
Для того, щоб її (політреформу) провести, у спікера навіть є план дій для парламенту, такій собі пакт про ненапад.
Найперше, треба звести всі три проекти докупи і витворити один – узгоджений і справді компромісний, за який попервах проголосувало б хоча б 226 депутатів.
"Я думаю, що головне – знайти узгоджений варіант, за який може проголосувати 226 народних депутатів. На цьому етапі потрібно 226, і узгодити позиції, які містяться у всіх законопроектах, і які сьогодні відстоює та чи інша політична сила", - зазначає Литвин.
"Це повинен бути компромісний варіант, але компромісний не в розумінні знаходження спільної мови між політиками і політичними структурами, а компромісний, враховуючи потреби України", - наголошує він.
Для цього у Литвина є тільки один механізм – погоджувальна рада. Комісія в парламенті вже є, нову створювати нема потреби, бо в основному позиції вже зрозумілі, вважає спікер.
Зауважмо, Литвин говорить про компроміси й узгодження попри те, що, в принципі, проект Медведчука-Симоненка вже мав би мати стартовий капітал у 292 голоси, які декларувалися координатором більшості Гавришем перед відправленням проекту до КС.
І зрозуміло, що спікер лукавить, говорячи, що створити погоджений проект у парламенті слід "для того, щоб не збурюючи суспільство, не вносячи в суспільство зайву напругу, зайнятися практичною роботою".
Адже не секрет, що останнім часом опозиція дуже злагоджено відпрацьовує політреформу, поставивши в основу її закон про вибори на пропорційній основі.
І якщо його не буде, то навіть комуністи свій же проект не підтримають.
І от для того, щоб розблокувати цю ситуацію, Литвину слід умовити керівників фракцій підписати своєрідний пакт.
Спікер це бачить так: "Буде складена політична угода – це якщо гучно називати її - або буде складено план-графік здійснення політичної реформи. І буде чітко зафіксовано, – я умовно кажу, – перше: прийняття узгодженого проекту змін до Конституції – 226 голосів плюс голосування у пакеті за закон про вибори народних депутатів України".
Другий етап, по Литвину – прийняття проекту змін до Конституції уже як закон кількістю 300 голосів, на наступній сесії і в пакеті – голосування остаточне за закон про вибори народних депутатів України. "Тоді ніяких колізій не буде. Я думаю, що таке розуміння, такий комплексний підхід – він і дасть той результат, на який усі сподіваються", - вважає він.
Для цьому Литвин готовий піти на свідоме порушення регламенту, знову поставивши на розгляд законопроект про вибори. Хоча він і наголошує, що й так зробив усе, що міг.
"...Я декілька разів ставив на голосування, пропонував різні варіанти, різні комбінації для того, щоб зберегти законопроекти, для того, щоб утримати робочу обстановку в сесійній залі. Але жодна з пропозицій не була підтримана. Тоді не залишалось нічого, як оголосити, що законопроекти відхилені", - скаржиться голова парламенту.
"Але якщо буде воля фракцій, якщо буде погоджене рішення, головне – якщо буде підписана відповідна угода про політичну відповідальність кожної політичної сили, яка представлена у парламенті – я думаю, тоді ми можемо повернутися до розгляду цих проектів закону", - обіцяє Литвин.
І щиро запевняє: "Я готовий, і я це пропонував, я це говорив і на цьому знайшли ми точки дотику, але коли ми розходимося – з`являються нові умови й намагання політичних гравців у Верховній Раді переграти один одного. Я думаю, що потрібно виходити з того, що має виграти Україна, а відтак, виграють всі. Тоді можна прийняти й відповідне рішення".
Третій строк...
Литвин досить спокійно ставиться до ідеї третього строку Кучми і жодного криміналу в діях 50 президентський поплентачів не бачить.
"Я спокійно ставлюся до цього, і Ви бачите – якихось збурень із приводу звернення 50-ти народних депутатів до Конституційного суду немає. Я думаю, що Конституційний суд повинен дати правовий висновок, правове тлумачення щодо цього звернення, а після того встане все на свої місця, і після того можна буде коментувати варіанти, але є і позиція президента, який заявляє про те, що він не збирається балотуватися на черговий термін", - каже спікер.
Власне, він навіть не називає його цей термін третім.
"Я не кажу, – замітьте, – у третій термін, а кажу про черговий. І наскільки я розумію, тут треба спочатку звернутися до президента і в нього запитати його позицію, а він свою позицію озвучив", - зауважує історик Литвин.
У випадку ж позитивного рішення Литвин прогнозує значні перегрупування в пропрезидентському політикумі, зазначаючи, що декому доведеться наступити на горло власних амбіцій. Вирішальну ж роль він відводить Кучмі.
"Тоді, я думаю, буде визначатися президент України. А коли він скаже свою точку зору, тоді відбудеться – на моє переконання – значне перегрупування політичних сил в українському політикумі, тих, які сьогодні заявляють і стоять на позиціях підтримки влади, президента і уряду, які перебувають у центрі політичного спектру", - каже він.
"Це однозначно, і хоча це буде входити у протиріччя, у суперечність із планами ряду політиків, які фактично, визначили для себе можливість участі у президентській кампанії. Це також реалії, про які потрібно говорити. Отже, тоді доведеться частину політиків...частині політикам "наступити на горло власній пісні", - додає Литвин.
При цьому голова парламенту не бачить в ідеї третього терміну перешкод для просування політичної реформи.
"Ні, я думаю, що це речі взаємовиключні. Я думаю, що стримувати просування політичної реформи може...можуть соціально-економічні процеси, і сьогодні не можна відділити прийняття рішень щодо політичної реформи від оперативного, нагального, якщо хочете, прийняття рішень в економічній сфері. Тому що сьогодні це на широкому загалі є не ті проблеми, які печуть для українського...українському суспільству", -вважає він.
І закликає жити не кампаніями, а інтересами держави.
Але ініціативу Івана Плюща щодо призначення чергових виборів президента на 31 жовтня 2004-го року коментує досить сухо. Так. Це "це право законодавчої ініціативи, будь-якого депутата, а тим більше такого досвідченого, як Іван Плющ". Але чого було так поспішати.
"Все визначено відповідними законодавчими актами, є Конституція, і в Конституції чітко визначено. Це сьогодні нагадує мені спробу сказати...прийняти рішення про те, чи закон про те, що риба плаває у воді! Усі це прекрасно розуміють, що без такого середовища вона не може існувати, і мені цей проект постанови мені нагадує саме це. Але якщо потрібно, – я думаю, що можна розглянути цю постанову. Але є Конституція, і я думаю, це найвищий правовий акт – і це всі розуміють – який, безсумнівно, буде виконуватися", - зазначає Литвин.
"Я думаю, що не варто приймати рішення про те, що треба ходити на роботу і приймати рішення про те, що Конституцію потрібно виконувати. Її потрібно просто виконувати. От і все! А у свій час, коли це буде потрібно, як це передбачено – Верховна Рада прийме рішення. Законодавча ініціатива є, зараз вивчати буде її відповідний профільний комітет. Він зробить свої висновки, і відповідно до цих висновків ми будемо й діяти у Верховній Раді", - так вважає спікер.
Від бруду політики рятує Дніпро
Минулого четверга провладні ЗМІ подали ухвалення бюджету в першому читанні як підтвердження існування більшості. У Литвина такої ейфорії нема. Голосування - лише наслідок рішення 40% бюджетного комітету, які схвалили такий бюджет.
"Потрібно працювати системно, постійно, відкрито, прозоро для того, щоб знаходити рішення, які б дозволяли розв'язувати ту безліч проблем, які стоять перед урядом і перед Верховною Радою. Це – головний і визначальний висновок. А все інше – це політичні ігрища".
А парламентська більшість – Литвин на ній не зациклюється й іншим не радить.
"Я не зациклювався би на існуванні чи не існуванні парламентської більшості. Головне – що рішення прийняте, а тепер треба готувати документи до другого читання. Я хочу ще раз підкреслити – все це, інше, – це політичні ігрища, і не варто втягувати в їх країну й суспільство. Треба прийняти такий бюджет, який потрібний країні, який би мінімально враховував ті потреби, які сьогодні гостро відчувають люди, і все"!
При цьому, зазначає Литвин, якщо рішення, внесене на розгляд парламенту аргументоване і дійсно потрібне, то за нього голосує конституційна більшість. Якщо ж це спроба "проштовхнути" якесь рішення, "політична гра"....
Утім, у Литвина стійка антипатія до цих "ігор". На запитання ведучого в студії, чи не є його кашель наслідком купання в Дніпрі після улюбленого футболу, Литвин досить несподівано відрізав:
"Ні, це просто наслідок того, що я дуже емоційно намагався провести ту лінію, яку я відчуваю, яку я бачу в якій я переконаний. А я граю у футбол для того, щоб не грати в "грязну" політику, в "брудну".
Звідси й досить різка заява про розпуск парламенту 16 жовтня. Утім Литвин і не називає це заявою, так, результатом хворобливого сприйняття.
"Це не заява! І я хотів би дещо акценти інші розставити, бо я розумію, про що йдеться. Я сприймаю все те, що відбувається у парламенті, надзвичайно болісно, як і більшість, – я переконаний, – депутатів, як і більшість людей. І коли відбувається процес контрпродуктивний у Верховній Раді, а можливо, це і потрібно, щоб ми потім починали більш плідно працювати, так я поділився своїми розмірковуваннями, своїм баченням, своїм міркуванням і сказав, що якщо ми не можемо організувати роботу Верховної Ради, якщо ми, представники народу, не можемо порозумітися й знайти спільні позиції, то очевидно, нам потрібно подумати над тим, щоб саморозпуститися. І я запропонував депутатам подумати над цим – або ми будемо працювати, або ми будемо тоді безплідно дискутувати. Так це перевели як у практичну площину", - зазначає він.
Литвин не радить шукати у ній політичного підтексту й спроб достроково розпустити та переобрати парламент.
"Я сказав те, що сказав, – що Верховна Рада повинна виконувати своє призначення. Тобто, нам потрібно, умовно кажучи – хоча це дуже важко – відділити наші професійні обов`язки від політики, "голої" політики, яка нагадує політиканство, і прийняти ті рішення, які нам потрібно прийняти, а потім дискутувати до 10-ї, до 22-ї години, до 24-ї години і всю ніч над іншими проблемами, які складають інтерес для політиків і політичних сил. Але спочатку потрібно прийняти, можливо, насамперед, ті важливі рішення, які...в яких відчувається гостра потреба в Україні. І, я думаю, що немає ніяких підстав сьогодні шукати тут підтекст. Я розумію, хто сказав, оцінки дав, і хто про що говорив. Я думаю, треба тоді говорити про загальне, про загальнодержавне, а потім про своє особисте".
А ось щодо ініціативи працювати пальцями два рази на тиждень, то Литвин це пояснює просто браком часу для розгляду потрібних документів, навіть якщо приймати їх автоматично. А на провокаційне запитання, що більшість не підлаштується під два дні голосування, спікер зауважує, що "країна не може підлаштовуватися під певних людей".
Крім парламенту, нічого більше не треба
Фактично за рік до президентських виборів в Україні, Литвин відповідає на питання про своє майбутнє пафосно-обтічно. В дусі "трудитися, трудитися і ще раз трудитися".
"Зберегти і ще краще наростити, приростити ефективність в роботі Верховної Ради, консолідувати Верховну Раду. Я думаю, якщо буде консолідована Верховна Рада – відтак буде стабільність і передбачуваність в українському суспільстві, в Україні загалом. І це головне, я думаю, і визначальне", - зазначає він.
Про свою роль при визначенні наступника Кучми Литвин також не говорить, виходячи з тези моя Рада скраю.
Можливо, Литвин своїм нейтралітетом, намагається заробити гарантії недоторканності. Хоча на питання про гарантії для себе, як зберегти ось місце, посаду голови Верховної Ради після 2004-го року, він заявляє: "Ні, мене це питання не турбує. Все буде залежати від волі Верховної Ради України".
Втім, така тактика може й не виявитися продуктивною. Литвин, що частково став чужим серед своїх, може і не стати своїм серед чужих.
До речі, Литвина, якого темники ТБ не рекомендують, так і не показали в прайм-тайм, а запихнули в дірку, щоб показати баскетбол. Литвин наче не образився, але дорікнув УТ-1 за невміння йти на поступки, нагадавши: "я думаю, що не варто організовувати кампанії, у тому числі і проти моєї позиції. Я думаю, краще енергію спрямувати в зовсім інше річище".
Саме цими своїми здібностями Литвину доведеться вповні скористатися вже незабаром, коли в парламент надійде висновок КС щодо політреформи.
Про цю та інші нагальні для парламенту теми Литвин розповідав в ефірі програми "Саме той".
Литвин називає себе прихильником такого варіанту політреформи, який би дав Україні чітку зрозумілу систему влади, яка була б відповідальна, і підзвітна, і підконтрольна. Таку систему влади, яка б діяла прозоро, і такий варіант ми можемо виробити, лише узгодивши позиції з усіх законопроектів.
Це патетика. Насправді йому просто треба якось просувати цей процес у парламенті, щоб його не звинуватили в саботажі проекту десятиліття. Йому потрібно стравити всіх з усіма, а самому вийти сухим із води.
Перегорілі поліреформою
Улітку Литвину вдалося врятувати парламент і парламентаризм, коли він направив до Конституційного Суду парламентський і президентський проекти політреформи. Потім було ще два, які Литвин також підписав.
За декілька тижнів Конституційний Суд має оголосити свій вирок законопроектам.
За інформацією Литвина, яку він отримав із Конституційного суду, це будуть рішення-висновки Конституційного суду на два проекти, які вносились раніше, тобто проект парламентської комісії та проект Медведчука-Симоненка.
Навіть попри те, що вони підтримуються ворогуючими сторонами, Литвин бачить у цьому певний стабілізатор, що дещо заспокоїть розбурхане політичне життя.
Водночас він не виключає і того, що дехто з політиків також уже відболів політреформою. Але він закликає не зволікати з нею.
"Справа в тім, я думаю, що суспільство, насамперед якщо говорити про політичні сили, про політичні еліти, про політичні структури – вони перегоріли вже політичною реформою, і сьогодні відмобілізовують штаби, верстають партійні бюджети для здійснення президентської кампанії", - зазначив Литвин у ефірі "Саме той".
Наявність же трьох законопроектів, на думку Литвина, посилює зневіру серед багатьох прихильників політичної реформи, зневіру в реальність цього акту.
"Я боюсь, що може таке трапитись, хоча я думаю, відповідальні політики, відповідальні політичні сили повинні зрозуміти, що, якщо ми не здійснимо політичної реформи, ми будемо говорити про ці проблеми і в 2004-му році, і в 2005-му, і в наступні роки. Стабільності, визначеності і поступу в українське суспільство не буде привнесено", - каже Литвин.
Для того, щоб її (політреформу) провести, у спікера навіть є план дій для парламенту, такій собі пакт про ненапад.
Найперше, треба звести всі три проекти докупи і витворити один – узгоджений і справді компромісний, за який попервах проголосувало б хоча б 226 депутатів.
"Я думаю, що головне – знайти узгоджений варіант, за який може проголосувати 226 народних депутатів. На цьому етапі потрібно 226, і узгодити позиції, які містяться у всіх законопроектах, і які сьогодні відстоює та чи інша політична сила", - зазначає Литвин.
"Це повинен бути компромісний варіант, але компромісний не в розумінні знаходження спільної мови між політиками і політичними структурами, а компромісний, враховуючи потреби України", - наголошує він.
Для цього у Литвина є тільки один механізм – погоджувальна рада. Комісія в парламенті вже є, нову створювати нема потреби, бо в основному позиції вже зрозумілі, вважає спікер.
Зауважмо, Литвин говорить про компроміси й узгодження попри те, що, в принципі, проект Медведчука-Симоненка вже мав би мати стартовий капітал у 292 голоси, які декларувалися координатором більшості Гавришем перед відправленням проекту до КС.
І зрозуміло, що спікер лукавить, говорячи, що створити погоджений проект у парламенті слід "для того, щоб не збурюючи суспільство, не вносячи в суспільство зайву напругу, зайнятися практичною роботою".
Адже не секрет, що останнім часом опозиція дуже злагоджено відпрацьовує політреформу, поставивши в основу її закон про вибори на пропорційній основі.
І якщо його не буде, то навіть комуністи свій же проект не підтримають.
І от для того, щоб розблокувати цю ситуацію, Литвину слід умовити керівників фракцій підписати своєрідний пакт.
Спікер це бачить так: "Буде складена політична угода – це якщо гучно називати її - або буде складено план-графік здійснення політичної реформи. І буде чітко зафіксовано, – я умовно кажу, – перше: прийняття узгодженого проекту змін до Конституції – 226 голосів плюс голосування у пакеті за закон про вибори народних депутатів України".
Другий етап, по Литвину – прийняття проекту змін до Конституції уже як закон кількістю 300 голосів, на наступній сесії і в пакеті – голосування остаточне за закон про вибори народних депутатів України. "Тоді ніяких колізій не буде. Я думаю, що таке розуміння, такий комплексний підхід – він і дасть той результат, на який усі сподіваються", - вважає він.
Для цьому Литвин готовий піти на свідоме порушення регламенту, знову поставивши на розгляд законопроект про вибори. Хоча він і наголошує, що й так зробив усе, що міг.
"...Я декілька разів ставив на голосування, пропонував різні варіанти, різні комбінації для того, щоб зберегти законопроекти, для того, щоб утримати робочу обстановку в сесійній залі. Але жодна з пропозицій не була підтримана. Тоді не залишалось нічого, як оголосити, що законопроекти відхилені", - скаржиться голова парламенту.
"Але якщо буде воля фракцій, якщо буде погоджене рішення, головне – якщо буде підписана відповідна угода про політичну відповідальність кожної політичної сили, яка представлена у парламенті – я думаю, тоді ми можемо повернутися до розгляду цих проектів закону", - обіцяє Литвин.
І щиро запевняє: "Я готовий, і я це пропонував, я це говорив і на цьому знайшли ми точки дотику, але коли ми розходимося – з`являються нові умови й намагання політичних гравців у Верховній Раді переграти один одного. Я думаю, що потрібно виходити з того, що має виграти Україна, а відтак, виграють всі. Тоді можна прийняти й відповідне рішення".
Третій строк...
Литвин досить спокійно ставиться до ідеї третього строку Кучми і жодного криміналу в діях 50 президентський поплентачів не бачить.
"Я спокійно ставлюся до цього, і Ви бачите – якихось збурень із приводу звернення 50-ти народних депутатів до Конституційного суду немає. Я думаю, що Конституційний суд повинен дати правовий висновок, правове тлумачення щодо цього звернення, а після того встане все на свої місця, і після того можна буде коментувати варіанти, але є і позиція президента, який заявляє про те, що він не збирається балотуватися на черговий термін", - каже спікер.
Власне, він навіть не називає його цей термін третім.
"Я не кажу, – замітьте, – у третій термін, а кажу про черговий. І наскільки я розумію, тут треба спочатку звернутися до президента і в нього запитати його позицію, а він свою позицію озвучив", - зауважує історик Литвин.
У випадку ж позитивного рішення Литвин прогнозує значні перегрупування в пропрезидентському політикумі, зазначаючи, що декому доведеться наступити на горло власних амбіцій. Вирішальну ж роль він відводить Кучмі.
"Тоді, я думаю, буде визначатися президент України. А коли він скаже свою точку зору, тоді відбудеться – на моє переконання – значне перегрупування політичних сил в українському політикумі, тих, які сьогодні заявляють і стоять на позиціях підтримки влади, президента і уряду, які перебувають у центрі політичного спектру", - каже він.
"Це однозначно, і хоча це буде входити у протиріччя, у суперечність із планами ряду політиків, які фактично, визначили для себе можливість участі у президентській кампанії. Це також реалії, про які потрібно говорити. Отже, тоді доведеться частину політиків...частині політикам "наступити на горло власній пісні", - додає Литвин.
При цьому голова парламенту не бачить в ідеї третього терміну перешкод для просування політичної реформи.
"Ні, я думаю, що це речі взаємовиключні. Я думаю, що стримувати просування політичної реформи може...можуть соціально-економічні процеси, і сьогодні не можна відділити прийняття рішень щодо політичної реформи від оперативного, нагального, якщо хочете, прийняття рішень в економічній сфері. Тому що сьогодні це на широкому загалі є не ті проблеми, які печуть для українського...українському суспільству", -вважає він.
І закликає жити не кампаніями, а інтересами держави.
Але ініціативу Івана Плюща щодо призначення чергових виборів президента на 31 жовтня 2004-го року коментує досить сухо. Так. Це "це право законодавчої ініціативи, будь-якого депутата, а тим більше такого досвідченого, як Іван Плющ". Але чого було так поспішати.
"Все визначено відповідними законодавчими актами, є Конституція, і в Конституції чітко визначено. Це сьогодні нагадує мені спробу сказати...прийняти рішення про те, чи закон про те, що риба плаває у воді! Усі це прекрасно розуміють, що без такого середовища вона не може існувати, і мені цей проект постанови мені нагадує саме це. Але якщо потрібно, – я думаю, що можна розглянути цю постанову. Але є Конституція, і я думаю, це найвищий правовий акт – і це всі розуміють – який, безсумнівно, буде виконуватися", - зазначає Литвин.
"Я думаю, що не варто приймати рішення про те, що треба ходити на роботу і приймати рішення про те, що Конституцію потрібно виконувати. Її потрібно просто виконувати. От і все! А у свій час, коли це буде потрібно, як це передбачено – Верховна Рада прийме рішення. Законодавча ініціатива є, зараз вивчати буде її відповідний профільний комітет. Він зробить свої висновки, і відповідно до цих висновків ми будемо й діяти у Верховній Раді", - так вважає спікер.
Від бруду політики рятує Дніпро
Минулого четверга провладні ЗМІ подали ухвалення бюджету в першому читанні як підтвердження існування більшості. У Литвина такої ейфорії нема. Голосування - лише наслідок рішення 40% бюджетного комітету, які схвалили такий бюджет.
"Потрібно працювати системно, постійно, відкрито, прозоро для того, щоб знаходити рішення, які б дозволяли розв'язувати ту безліч проблем, які стоять перед урядом і перед Верховною Радою. Це – головний і визначальний висновок. А все інше – це політичні ігрища".
А парламентська більшість – Литвин на ній не зациклюється й іншим не радить.
"Я не зациклювався би на існуванні чи не існуванні парламентської більшості. Головне – що рішення прийняте, а тепер треба готувати документи до другого читання. Я хочу ще раз підкреслити – все це, інше, – це політичні ігрища, і не варто втягувати в їх країну й суспільство. Треба прийняти такий бюджет, який потрібний країні, який би мінімально враховував ті потреби, які сьогодні гостро відчувають люди, і все"!
При цьому, зазначає Литвин, якщо рішення, внесене на розгляд парламенту аргументоване і дійсно потрібне, то за нього голосує конституційна більшість. Якщо ж це спроба "проштовхнути" якесь рішення, "політична гра"....
Утім, у Литвина стійка антипатія до цих "ігор". На запитання ведучого в студії, чи не є його кашель наслідком купання в Дніпрі після улюбленого футболу, Литвин досить несподівано відрізав:
"Ні, це просто наслідок того, що я дуже емоційно намагався провести ту лінію, яку я відчуваю, яку я бачу в якій я переконаний. А я граю у футбол для того, щоб не грати в "грязну" політику, в "брудну".
Звідси й досить різка заява про розпуск парламенту 16 жовтня. Утім Литвин і не називає це заявою, так, результатом хворобливого сприйняття.
"Це не заява! І я хотів би дещо акценти інші розставити, бо я розумію, про що йдеться. Я сприймаю все те, що відбувається у парламенті, надзвичайно болісно, як і більшість, – я переконаний, – депутатів, як і більшість людей. І коли відбувається процес контрпродуктивний у Верховній Раді, а можливо, це і потрібно, щоб ми потім починали більш плідно працювати, так я поділився своїми розмірковуваннями, своїм баченням, своїм міркуванням і сказав, що якщо ми не можемо організувати роботу Верховної Ради, якщо ми, представники народу, не можемо порозумітися й знайти спільні позиції, то очевидно, нам потрібно подумати над тим, щоб саморозпуститися. І я запропонував депутатам подумати над цим – або ми будемо працювати, або ми будемо тоді безплідно дискутувати. Так це перевели як у практичну площину", - зазначає він.
Литвин не радить шукати у ній політичного підтексту й спроб достроково розпустити та переобрати парламент.
"Я сказав те, що сказав, – що Верховна Рада повинна виконувати своє призначення. Тобто, нам потрібно, умовно кажучи – хоча це дуже важко – відділити наші професійні обов`язки від політики, "голої" політики, яка нагадує політиканство, і прийняти ті рішення, які нам потрібно прийняти, а потім дискутувати до 10-ї, до 22-ї години, до 24-ї години і всю ніч над іншими проблемами, які складають інтерес для політиків і політичних сил. Але спочатку потрібно прийняти, можливо, насамперед, ті важливі рішення, які...в яких відчувається гостра потреба в Україні. І, я думаю, що немає ніяких підстав сьогодні шукати тут підтекст. Я розумію, хто сказав, оцінки дав, і хто про що говорив. Я думаю, треба тоді говорити про загальне, про загальнодержавне, а потім про своє особисте".
А ось щодо ініціативи працювати пальцями два рази на тиждень, то Литвин це пояснює просто браком часу для розгляду потрібних документів, навіть якщо приймати їх автоматично. А на провокаційне запитання, що більшість не підлаштується під два дні голосування, спікер зауважує, що "країна не може підлаштовуватися під певних людей".
Крім парламенту, нічого більше не треба
Фактично за рік до президентських виборів в Україні, Литвин відповідає на питання про своє майбутнє пафосно-обтічно. В дусі "трудитися, трудитися і ще раз трудитися".
"Зберегти і ще краще наростити, приростити ефективність в роботі Верховної Ради, консолідувати Верховну Раду. Я думаю, якщо буде консолідована Верховна Рада – відтак буде стабільність і передбачуваність в українському суспільстві, в Україні загалом. І це головне, я думаю, і визначальне", - зазначає він.
Про свою роль при визначенні наступника Кучми Литвин також не говорить, виходячи з тези моя Рада скраю.
Можливо, Литвин своїм нейтралітетом, намагається заробити гарантії недоторканності. Хоча на питання про гарантії для себе, як зберегти ось місце, посаду голови Верховної Ради після 2004-го року, він заявляє: "Ні, мене це питання не турбує. Все буде залежати від волі Верховної Ради України".
Втім, така тактика може й не виявитися продуктивною. Литвин, що частково став чужим серед своїх, може і не стати своїм серед чужих.
До речі, Литвина, якого темники ТБ не рекомендують, так і не показали в прайм-тайм, а запихнули в дірку, щоб показати баскетбол. Литвин наче не образився, але дорікнув УТ-1 за невміння йти на поступки, нагадавши: "я думаю, що не варто організовувати кампанії, у тому числі і проти моєї позиції. Я думаю, краще енергію спрямувати в зовсім інше річище".
