Кучма уговорил большинство поддержать заявление по Волынской трагедии

Четверг, 10 июля 2003, 16:50
Депутаты Верховной Рады после продолжительного обсуждения таки проголосовали за одобрение согласованного текста украинско-польского заявления в связи с 60-летием событий на Волыни.

За одобрение текста заявления проголосовало 227 народных депутатов, против 5 из 423 зарегистрировавшихся в зале.

Вопрос об одобрение заявления рассматривался первым после обеденного перерыва. Перед этим Литвин сообщил, что в перерыве он снова разговаривал с председателем польского сейма, маршалком Мареком Боровским. Польские депутаты высказались против внесения изменений, мотивируя это тем, что у них также были разные мнения, а сейм в свое время одобрил заявление относительно операции Висла.

На реплику депутата Валерия Асадчева пригласить президента, чтобы он высказал свое мнение относительно текста заявления, Литвин сообщил, что уже имел телефонный разговор с президентом и он просил депутатов одобрить текст заявления.

После этого Геннадий Удовенко просил внести поправку несмотря на решение польского сейма, но его инициатива не была поддержана.

После утреннего обсуждения лидеры большинства парламентских фракций и групп высказывались за необходимость согласования текста украинско-польского заявления в связи с 60-летием событий на Волыни. В частности предлагалось написать "60 годовщина трагедии польского и украинского населения на Волыни периода немецкой оккупации располагает к размышлениям о прошлом и будущем польско-украинского соседства" вместо первоначального текста "60-я годовщина трагедии польского населения на Волыни и в Галиции периода немецкой оккупации располагает к размышлениям о прошлом и будущем польско-украинского соседства" .

Таким образом заявление выглядит следующим образом:

"60-а річниця трагедії польського населення на Волині і в Галичині періоду німецької окупації схиляє до роздумів про минуле й майбутнє польсько-українського сусідства. Трагедію поляків, яких вбивали і виганяли з місць їхнього проживання збройні формування українців, супроводжували рівно ж страждання українського мирного населення -- жертв польських збройних акцій. Ці події були трагедією для обох наших народів.

Вбитим та загиблим на Волині і Галичині належить пошана й пам'ять. Схиляємо голови перед невинними жертвами. Не може бути виправдання терору, насильству і жорстокості. Правда про ті драматичні роки є болючою для всіх. Однак поляки й українці повинні її пізнавати.

Правда, хоч і найсумнівніша, є необхідною для побудови тривалого порозуміння. Болючий досвід повинен бути для нас також джерелом роздумів про те, що ненависть і конфлікти між нами використовували наші супротивники, а ми завжди на цьому втрачали.

В історії Європи є багато прикладів національної ворожнечі, війн, крові й жорстокості. Але одночасно є приклади поєднання і порозуміння народів, які хотіли та змогли подолати навіть найскладніше минуле. Моральним обов'язком тих, совість яких і надалі зворушує трагедія 60-річної давнини, є заклик до поєднання наших народів в ім'я майбутнього, в ім'я спільної мети. Нехай вміння вибачити стане фундаментом кращого майбутнього, добросусідства і українсько-польської дружби".

Украинская правда


Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования