Дорогие соотечественники Кучмы Л.Д.
Пятница, 4 апреля 2003, 14:07
Как известно, главный приоритет нашей власти - не бедность и не демократические ценности, а, как заявлено в "интернет-представительстве" президента – ее, т.е. власти, прозрачность. Очевидно, самым прозрачным государственным деятелем следует считать именно гаранта: нынче он много общается с журналистами, регулярно обращается к народу, только за 3 месяца поздравил всех, кого смог с Новым годом и 8-м Марта.
Даже путешествуя по далекой Азии, он не забыл о стране и предстоящих ей политических реформах и написал письмо соотечественникам. Любопытно, что письмо, согласно дате, выставленной на кучмовском сайте, было обнародовано 2 апреля – в день, когда президент, не побоявшись атипичной пневмонии, посетил Гонконг. Очевидно, именно в карантинных целях президент решил воспользоваться эпистолярным жанром?
Письмо невелико - всего пять абзацев, фразы короткие и простые. Понятно, что в отличие от нудных обращений к народу, этот текст воспринимаются гораздо проще. Услышат ли его те, кому оно адресовано?
В начале обращения Кучма обрисовал широким мазками исторический путь независимой Украины – после 11 лет независимости (8 из которых пришлись на Кучму-президента, между прочим), наша страна стала независимой (от кого?), влиятельной (на кого?) и даже отчасти экономически стабильной, констатирует президент. Правда, тут же отмечает, что не все "соотечественники" это заметили… хотя бы потому что "жесткая централизация власти" и антикризисное управление исчерпали свой ресурс. Тем не менее, считает президент, "люди готовы и хотят активно принимать участие в политической жизни страны". В общем, реформа назрела, это очевидно!
Для тех, кто забыл, президент в своем послании напомнил, что 24 августа он уже высказывался о необходимости политической реформы. Далее летит очередной камень в огород политиков – они-то до сих пор не осознали серьезность положения, поэтому "арбитром должен стать" весь народ. Для того, чтобы этот самый народ мог высказаться, государство, продолжает президент, открывает по все стране общественные приемные – "в каждом районе, в каждом большом городе". Как и всегда, президент не уточняет, как именно с финансовой точки зрения будет организована работа этих учреждений.
Любопытный фрагмент письма расположен ближе к концу. Кучма, в общем-то, открыто признает, что уровень поддержки его и в целом власти у народа – откровенно мизерный. "Прошу Вас отделить обсуждение Конституционной реформы от политических симпатий и антипатий, в том числе от отношения лично ко мне", пишет президент, прося "не сводить счеты". Поскольку лишних слов в послании такого толка быть не может – как еще можно проинтерпретировать этот пассаж?
Последний абзац посвящен тому, как именно "соотечественники" могут контактировать с гарантом на предмет реформы: на выбор три варианта – через приемные, написать письмо в администрацию президента и написать в местную газету.
В общем, кричите – и вас услышат. Может быть, даже поместят ваше мнение о реформах, "инициируемых" президентом, на его личной Интернет-странице. Наверное, это не мало.
Дорогий співвітчизнику!
Система державної влади в Україні має гостру потребу в серйозних змінах. Для збереження стабільності в суспільстві і державі раніше потрібна була сильна президентська влада. Зараз змінився час, змінилася країна, змінилися ми самі. За одинадцять років ми побудували незалежну українську державу, що стала впливовим членом світового співтовариства. За ці роки жодного разу не порушувався в Україні громадянський спокій. В останні роки нам вдалося домогтися нехай невеликого, але стабільного економічного зростання.
Але позитивні зміни, що відбулися в країні, відчули не всі наші співгромадяни. Не в останню чергу тому, що антикризові методи управління, жорстка централізація влади вичерпали свій ресурс. Люди готові і хочуть активно брати участь у політичному житті країни, відстоювати свої інтереси у владі.
24 серпня 2002 року, як ви пам'ятаєте, я звернув вашу увагу на необхідність проведення політичної реформи. Досі серйозність становища не усвідомлюється до кінця більшістю політиків. Якщо політики не можуть домовитися - арбітром має стати весь народ. До проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України", запропонованого мною для Всенародного обговорення, увійшли пропозиції, що надійшли від різних політичних сил, у тому числі, опозиційних. Тепер настав час почути думку народу щодо Конституційної реформи.
Люди повинні обговорити основні положення реформи, самостійно висловити свою думку, а Верховна Рада - затвердити. Для того, щоб людям легше було довести свої пропозиції до влади, по всій країні відкриті громадські приймальні. Вони є в кожному районі, у кожному великому місті. Прошу вас відокремити обговорення Конституційної реформи від політичних симпатій і антипатій, у тому числі від ставлення особисто до мене. Зараз не час для зведення політичних рахунків - мова йде про майбутнє України, а не про долю нинішнього Парламенту, Уряду чи Президента.
Прошу вас відвідати одну з громадських приймалень і висловити свої пропозиції щодо Конституційної реформи. Тих, хто живе далеко від великих населених пунктів, я прошу написати прямо до Адміністрації Президента або до вашої районної, міської або обласної газети. Через них вашу пропозицію також буде доведено до органів влади.
Даже путешествуя по далекой Азии, он не забыл о стране и предстоящих ей политических реформах и написал письмо соотечественникам. Любопытно, что письмо, согласно дате, выставленной на кучмовском сайте, было обнародовано 2 апреля – в день, когда президент, не побоявшись атипичной пневмонии, посетил Гонконг. Очевидно, именно в карантинных целях президент решил воспользоваться эпистолярным жанром?
Письмо невелико - всего пять абзацев, фразы короткие и простые. Понятно, что в отличие от нудных обращений к народу, этот текст воспринимаются гораздо проще. Услышат ли его те, кому оно адресовано?
В начале обращения Кучма обрисовал широким мазками исторический путь независимой Украины – после 11 лет независимости (8 из которых пришлись на Кучму-президента, между прочим), наша страна стала независимой (от кого?), влиятельной (на кого?) и даже отчасти экономически стабильной, констатирует президент. Правда, тут же отмечает, что не все "соотечественники" это заметили… хотя бы потому что "жесткая централизация власти" и антикризисное управление исчерпали свой ресурс. Тем не менее, считает президент, "люди готовы и хотят активно принимать участие в политической жизни страны". В общем, реформа назрела, это очевидно!
Для тех, кто забыл, президент в своем послании напомнил, что 24 августа он уже высказывался о необходимости политической реформы. Далее летит очередной камень в огород политиков – они-то до сих пор не осознали серьезность положения, поэтому "арбитром должен стать" весь народ. Для того, чтобы этот самый народ мог высказаться, государство, продолжает президент, открывает по все стране общественные приемные – "в каждом районе, в каждом большом городе". Как и всегда, президент не уточняет, как именно с финансовой точки зрения будет организована работа этих учреждений.
Любопытный фрагмент письма расположен ближе к концу. Кучма, в общем-то, открыто признает, что уровень поддержки его и в целом власти у народа – откровенно мизерный. "Прошу Вас отделить обсуждение Конституционной реформы от политических симпатий и антипатий, в том числе от отношения лично ко мне", пишет президент, прося "не сводить счеты". Поскольку лишних слов в послании такого толка быть не может – как еще можно проинтерпретировать этот пассаж?
Последний абзац посвящен тому, как именно "соотечественники" могут контактировать с гарантом на предмет реформы: на выбор три варианта – через приемные, написать письмо в администрацию президента и написать в местную газету.
В общем, кричите – и вас услышат. Может быть, даже поместят ваше мнение о реформах, "инициируемых" президентом, на его личной Интернет-странице. Наверное, это не мало.
Дорогий співвітчизнику!
Система державної влади в Україні має гостру потребу в серйозних змінах. Для збереження стабільності в суспільстві і державі раніше потрібна була сильна президентська влада. Зараз змінився час, змінилася країна, змінилися ми самі. За одинадцять років ми побудували незалежну українську державу, що стала впливовим членом світового співтовариства. За ці роки жодного разу не порушувався в Україні громадянський спокій. В останні роки нам вдалося домогтися нехай невеликого, але стабільного економічного зростання.
Але позитивні зміни, що відбулися в країні, відчули не всі наші співгромадяни. Не в останню чергу тому, що антикризові методи управління, жорстка централізація влади вичерпали свій ресурс. Люди готові і хочуть активно брати участь у політичному житті країни, відстоювати свої інтереси у владі.
24 серпня 2002 року, як ви пам'ятаєте, я звернув вашу увагу на необхідність проведення політичної реформи. Досі серйозність становища не усвідомлюється до кінця більшістю політиків. Якщо політики не можуть домовитися - арбітром має стати весь народ. До проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України", запропонованого мною для Всенародного обговорення, увійшли пропозиції, що надійшли від різних політичних сил, у тому числі, опозиційних. Тепер настав час почути думку народу щодо Конституційної реформи.
Люди повинні обговорити основні положення реформи, самостійно висловити свою думку, а Верховна Рада - затвердити. Для того, щоб людям легше було довести свої пропозиції до влади, по всій країні відкриті громадські приймальні. Вони є в кожному районі, у кожному великому місті. Прошу вас відокремити обговорення Конституційної реформи від політичних симпатій і антипатій, у тому числі від ставлення особисто до мене. Зараз не час для зведення політичних рахунків - мова йде про майбутнє України, а не про долю нинішнього Парламенту, Уряду чи Президента.
Прошу вас відвідати одну з громадських приймалень і висловити свої пропозиції щодо Конституційної реформи. Тих, хто живе далеко від великих населених пунктів, я прошу написати прямо до Адміністрації Президента або до вашої районної, міської або обласної газети. Через них вашу пропозицію також буде доведено до органів влади.
