Вторая листовка против Ющенко: заказчик известен
Вторник, 11 марта 2003, 23:00
"Наша Украина" заявляет о новом этапе антиющенковской кампании.
"Наша Украина" заявляет о новом этапе антиющенковской кампании. В ночь со вторника на среду во Львовской области опять были распространены фальшивые листовки. От имени Ющенко Кучма назван "отцом", а заявление "трех" двухлетней давности псевдо-Ющенко объясняет желанием стать президентом. Кроме того, лидеру "Нашей Украины" приписали стремление согласовывать с Россией внутреннюю и внешнюю политику государства.
Новые "письма" к избирателям от псевдо-Ющенко появились уже в трех областях Западной Украины: Львовщине, Волыни и Тернопольщине. Местные мажоритарщики-члены "Нашей Украины" обратились к прокурорам с требованием прекратить распространение фальшивок.
Член "Нашей Украины" Георгий Манчуленко также обратился к прокурору Черновицкой области по этому поводу. Однако УП не смогла установить, распространяются ли там новые листовки.
Как сообщил на пресс-конференции в Киеве руководитель офиса Ющенко Олег Рыбачук, на этот раз листовки распространялись не "Укрпочтой", а, скорее всего, через сеть "частных распространителей". Как и в прошлый раз, это двухсторонние цветные листовки, в левом верхнем углу – фото Ющенко. Начинается словами: "Второе письмо моим избирателям…"
За ночь листовки появились в городах Жовква, Великие Мосты, Червоноград, Дрогобыч и в некоторых микрорайонах Львова, при чем разбрасывались они "бессистемно". Рыбачук объяснил, что представители блока видели большое количество листовок, выброшенное в кювет. "Сеть распространения деньги взяла, но просто поразбрасывала это по мостовой, понимая, что дело здесь нечисто", - предположил депутат.
Как отметил УП нардеп Петр Олийнык, в Червонограде почти 90% листовок просто сбросили на дамбу. Прямо на земле найдено огромное количество листовок между городами Жовква и Великие Мосты, что на Львовщине. "Представляете, 20 километров дороги устелены листовками", - заявил депутат.
Кроме Львовщины, новые листовки нашли на Волыни и Тернопольщине. Там также увидели неравномерность в распространении. Член "Нашей Украины" от Тернопольщины Ярослав Джоджик сообщил, что в некоторых микрорайонах облцентра "письма" разбросаны в большом количестве, а в некоторых – их вообще нет.
"Более того, зафиксированы случаи, когда люди, которые должны распространять эти фальшивки, просто их выбрасывают. Например, в центральной части города, около рынка "Торговица" фальшивки разбросаны пачками по тысяче штук. Это свидетельствует о том, что люди выполняют эту грязную работу за деньги, но без особого удовольствия", - отметил депутат.
Непонятная ситуация на Ивано-Франковщине. В среду губернатор области Михаил Вышиванюк заявил, что они не причастны к распространению в области писем от Ющенко. В то же время глава облячейки Украинской народной партии Наталья Токарева сообщила УП, что в их регионе новые листовки пока не фиксировали. Возможно, Вышиванюк отмежевывался от предыдущей акции.
Говоря о возможном тираже листовки, Рыбачук предположил, что он может достигать во Львове 100 000 экземпляров. Это была его оценка по состоянию на утро среды. Вечером же депутат Петр Олийнык назвал потрясающую цифру: 10-14 миллионов. Он делает такие предположения из количества просто разбросанных листовок.
По словам Олийныка, уже выяснено, кто был заказчиком новой партии антиющенковской продукции. Листовка печаталась на мощностях издательского комплекса "Планета", который находится на Дарницком вагоноремонтном заводе в Киеве. Заказчик – столичное малое частное предприятие "Полиграфпол".
Олийнык добавил, что эта фирма – "реальная". Зарегистрирована в 1994 году, в прошлом году выплатила налогов на 1000 гривен.
В офисе Ющенко не сомневаются в связи новых открыток с предыдущей акцией, где в "открытых письмах" от имени Ющенко объяснялись его отношения с Тимошенко. "Это одна системная кампания. Здесь просто более тонкая работа", - отметил Рыбачук. Вторая серия посвящена теме столкновения Восточной и Западной Украины.
Депутат также сказал, что "Нашей Украине" известны "виновники", которые организовали предыдущий этап кампании. "И эта информация также известна и тем, кто проводит следствие. И съехать у них не будет возможности". Депутат сказал, что в течение месяца парламент опять заслушает силовиков по этому вопросу. "И интересно будет, как они будут объяснять, почему не найдены заказчики".
Рыбачук скептически оценивает возможные последствия этих акций для рейтинга Ющенко: "Не думаю, что он пострадает. Думаю, реакция избирателей будет обратной".
Ниже - сам текст второго фальшивого письма Ющенко. (Выделение - как в оригинале.)
Другий лист моїм виборцям
Дорогі друзі! Ви знаєте, що Президентська Адміністрація вже давно веде проти мене і моїх соратників неприховану війну. Ви бачили, яку шалену наклепницьку кампанію розгорнули підконтрольні адміністрації ЗМІ навколо мого першого відкритого листа, в якому я чесно й відверто відповів на всі питання про мої особисті та політичні взаємини з лідером партії "Батьківщина" Юлією Тимошенко. Лють адміністративних посіпак ясно показала, наскільки я маю рацію, розпочавши з Вами відкрите листування. Бо лише чесність і прозорість моєї політики дозволить нам разом витримати всі випробування і вистояти до листопада 2004 року, коли я зможу, нарешті, стати Вашим Президентом. Крім того, досвід показав, що будь-яке замовчування проблем, які існують у наших взаєминах, послідовно й цинічно використовується нашими ворогами.
Сьогодні я хочу так само відверто висвітлити ще одне непросте і болюче питання. Йдеться про Звернення до українського народу від 13 лютого 2001 року, яке я, тодішній Прем’єр-міністр, підписав разом з Президентом України Леонідом Даниловичем Кучмою і головою Верховної Ради Іваном Степановичем Плющем.
Мені часто дорікали за це звернення. І за те, що я підписав його саме в розпал так званого "касетного скандалу". І за те, що підписав його в такій компанії, а найбільше за те, що я назвав Вас у зверненні "фашистами". Вас – чесних і відданих патріотів. Вас – кращих людей Галичини, совість української землі, які прийшли захистити мене. Боляче і соромно було мені чути, як усі ті, кого я глибоко й щиро поважаю, звинуватили мене у "зраді", називали "Іудою" і "зрадником"! Це ранило мене так само глибоко, як слова покійного В’ячеслава Чорновола, котрий колись назвав мене привселюдно "пустим місцем". В’ячеслав Максимович загинув, і я так і не зумів його переконати. Але ж Ви повинні розуміти, що поміркованість і політичну мудрість не можна вважати "зрадою"! А спільне звернення, поза всякими сумнівами, було справжнім виявом зваженості і політичної мудрості!
У своєму першому листі я вже говорив, і готовий повторити: то був важкий період, коли вирішувалася доля мого уряду. Я зобов’язаний був зберегти для патріотичних сил свою посаду Прем’єр-міністра, бо лише вона є в нашій країні надійною сходинкою до посади Президента. Заради цієї великої мети я готовий жертвувати будь-чим!
Тим більше, що для підписання звернення не вимагалося особливих жертв. Всі Ви знаєте й любите Івана Степановича Плюща, а щодо Президента, то я не раз казав, що ставлюся до нього як до справедливого батька.
Чи могли у мене виникнути сумніви підписувати чи ні спільну заяву з такими поважними людьми, такими видатними політиками?
Я завжди намагався Вас не обдурювати. Не буду лукавити: тоді, в лютому 2001 року, я розумів, що, називаючи Вас фашистами, я, можливо, ображу когось із Вас. Можливо, зачеплю чиїсь почуття. Однак будемо відверті один перед одним. І Ви, і я знаємо: щоб не трапилося між нами, у вирішальний день Ви однаково прийдете на виборчі дільниці і віддасте мені свої голоси. Проте ми маємо враховувати, що усіх Ваших голосів може не вистачити для того, щоб я став Президентом. Тому що Галичина і Волинь це, безперечно, найкраща і найпатріотичніша частина України, але, на жаль, Ви в меншості. Вирішальне слово на виборах належить південно-східним регіонам – Донбасу, Слобожанщині та Придніпров’ю. І їхня позиція для мене зараз важливіша за Вашу. Прошу мене зрозуміти – як Лідер нації я маю бути Президентом для всієї України, а не для однієї лише жменьки непоступливих галицьких патріотів.
Адже, врешті-решт, справа не лише у виборах, і навіть не стільки в них. Останнім часом мені стали докоряти за політичні консультації з Москвою. Але зрозумійте – на мене покладена важка, майже непосильна відповідальність за долю Національного Відродження, за майбутнє України! Десять років Незалежності показали: Росія наш головний партнер, єдиний стратегічний партнер у найповнішому розумінні цього слова. Тому нам необхідно встановити тісні та ефективні зв’язки з кращими представниками російської політичної еліти. Необхідно шукати шляхи для плідного і взаємовигідного співробітництва, в тому числі погоджувати зовнішню й внутрішню політику. Необхідно! Саме тому я веду перемовини з найпрогресивнішою частиною російського політичного керівництва - з Іриною Хакамадою, з Єгором Гайдаром, з Анатолієм Чубайсом, нарешті, з главою кремлівської адміністрації Олександром Волошиним, дружбою і повагою, котрого я пишаюся вже багато років. Хочу підкреслити, що всі ці політики переконані ліберали і стовідсоткові реформатори. І хоча я добре пам’ятаю, що російський лібералізм закінчується там, де починається українська незалежність, все ж мушу наголосити ще раз, - без тісного співробітництва з Російською Федерацією наша боротьба за Національне Відродження приречена на невдачу. Нарешті, Ви повинні зрозуміти, що для переважної більшості наших співгромадян Бандера і Шухевич ніколи не стануть світлим ідеалом. Ми можемо про це жалкувати, але саме такі реалії сьогодення.
Я вірю, що Ви мої друзі, мої соратники, станете моїми однодумцями. Вірю, ви зрозумієте і підтримаєте мене на важкому й тернистому шляху пошуку національного консенсусу.
Щиро Ваш, Віктор Ющенко
"Наша Украина" заявляет о новом этапе антиющенковской кампании. В ночь со вторника на среду во Львовской области опять были распространены фальшивые листовки. От имени Ющенко Кучма назван "отцом", а заявление "трех" двухлетней давности псевдо-Ющенко объясняет желанием стать президентом. Кроме того, лидеру "Нашей Украины" приписали стремление согласовывать с Россией внутреннюю и внешнюю политику государства.
Новые "письма" к избирателям от псевдо-Ющенко появились уже в трех областях Западной Украины: Львовщине, Волыни и Тернопольщине. Местные мажоритарщики-члены "Нашей Украины" обратились к прокурорам с требованием прекратить распространение фальшивок.
Член "Нашей Украины" Георгий Манчуленко также обратился к прокурору Черновицкой области по этому поводу. Однако УП не смогла установить, распространяются ли там новые листовки.
Как сообщил на пресс-конференции в Киеве руководитель офиса Ющенко Олег Рыбачук, на этот раз листовки распространялись не "Укрпочтой", а, скорее всего, через сеть "частных распространителей". Как и в прошлый раз, это двухсторонние цветные листовки, в левом верхнем углу – фото Ющенко. Начинается словами: "Второе письмо моим избирателям…"
За ночь листовки появились в городах Жовква, Великие Мосты, Червоноград, Дрогобыч и в некоторых микрорайонах Львова, при чем разбрасывались они "бессистемно". Рыбачук объяснил, что представители блока видели большое количество листовок, выброшенное в кювет. "Сеть распространения деньги взяла, но просто поразбрасывала это по мостовой, понимая, что дело здесь нечисто", - предположил депутат.
Как отметил УП нардеп Петр Олийнык, в Червонограде почти 90% листовок просто сбросили на дамбу. Прямо на земле найдено огромное количество листовок между городами Жовква и Великие Мосты, что на Львовщине. "Представляете, 20 километров дороги устелены листовками", - заявил депутат.
Кроме Львовщины, новые листовки нашли на Волыни и Тернопольщине. Там также увидели неравномерность в распространении. Член "Нашей Украины" от Тернопольщины Ярослав Джоджик сообщил, что в некоторых микрорайонах облцентра "письма" разбросаны в большом количестве, а в некоторых – их вообще нет.
"Более того, зафиксированы случаи, когда люди, которые должны распространять эти фальшивки, просто их выбрасывают. Например, в центральной части города, около рынка "Торговица" фальшивки разбросаны пачками по тысяче штук. Это свидетельствует о том, что люди выполняют эту грязную работу за деньги, но без особого удовольствия", - отметил депутат.
Непонятная ситуация на Ивано-Франковщине. В среду губернатор области Михаил Вышиванюк заявил, что они не причастны к распространению в области писем от Ющенко. В то же время глава облячейки Украинской народной партии Наталья Токарева сообщила УП, что в их регионе новые листовки пока не фиксировали. Возможно, Вышиванюк отмежевывался от предыдущей акции.
Говоря о возможном тираже листовки, Рыбачук предположил, что он может достигать во Львове 100 000 экземпляров. Это была его оценка по состоянию на утро среды. Вечером же депутат Петр Олийнык назвал потрясающую цифру: 10-14 миллионов. Он делает такие предположения из количества просто разбросанных листовок.
По словам Олийныка, уже выяснено, кто был заказчиком новой партии антиющенковской продукции. Листовка печаталась на мощностях издательского комплекса "Планета", который находится на Дарницком вагоноремонтном заводе в Киеве. Заказчик – столичное малое частное предприятие "Полиграфпол".
Олийнык добавил, что эта фирма – "реальная". Зарегистрирована в 1994 году, в прошлом году выплатила налогов на 1000 гривен.
В офисе Ющенко не сомневаются в связи новых открыток с предыдущей акцией, где в "открытых письмах" от имени Ющенко объяснялись его отношения с Тимошенко. "Это одна системная кампания. Здесь просто более тонкая работа", - отметил Рыбачук. Вторая серия посвящена теме столкновения Восточной и Западной Украины.
Депутат также сказал, что "Нашей Украине" известны "виновники", которые организовали предыдущий этап кампании. "И эта информация также известна и тем, кто проводит следствие. И съехать у них не будет возможности". Депутат сказал, что в течение месяца парламент опять заслушает силовиков по этому вопросу. "И интересно будет, как они будут объяснять, почему не найдены заказчики".
Рыбачук скептически оценивает возможные последствия этих акций для рейтинга Ющенко: "Не думаю, что он пострадает. Думаю, реакция избирателей будет обратной".
Ниже - сам текст второго фальшивого письма Ющенко. (Выделение - как в оригинале.)
Другий лист моїм виборцям
Дорогі друзі! Ви знаєте, що Президентська Адміністрація вже давно веде проти мене і моїх соратників неприховану війну. Ви бачили, яку шалену наклепницьку кампанію розгорнули підконтрольні адміністрації ЗМІ навколо мого першого відкритого листа, в якому я чесно й відверто відповів на всі питання про мої особисті та політичні взаємини з лідером партії "Батьківщина" Юлією Тимошенко. Лють адміністративних посіпак ясно показала, наскільки я маю рацію, розпочавши з Вами відкрите листування. Бо лише чесність і прозорість моєї політики дозволить нам разом витримати всі випробування і вистояти до листопада 2004 року, коли я зможу, нарешті, стати Вашим Президентом. Крім того, досвід показав, що будь-яке замовчування проблем, які існують у наших взаєминах, послідовно й цинічно використовується нашими ворогами.
Сьогодні я хочу так само відверто висвітлити ще одне непросте і болюче питання. Йдеться про Звернення до українського народу від 13 лютого 2001 року, яке я, тодішній Прем’єр-міністр, підписав разом з Президентом України Леонідом Даниловичем Кучмою і головою Верховної Ради Іваном Степановичем Плющем.
Мені часто дорікали за це звернення. І за те, що я підписав його саме в розпал так званого "касетного скандалу". І за те, що підписав його в такій компанії, а найбільше за те, що я назвав Вас у зверненні "фашистами". Вас – чесних і відданих патріотів. Вас – кращих людей Галичини, совість української землі, які прийшли захистити мене. Боляче і соромно було мені чути, як усі ті, кого я глибоко й щиро поважаю, звинуватили мене у "зраді", називали "Іудою" і "зрадником"! Це ранило мене так само глибоко, як слова покійного В’ячеслава Чорновола, котрий колись назвав мене привселюдно "пустим місцем". В’ячеслав Максимович загинув, і я так і не зумів його переконати. Але ж Ви повинні розуміти, що поміркованість і політичну мудрість не можна вважати "зрадою"! А спільне звернення, поза всякими сумнівами, було справжнім виявом зваженості і політичної мудрості!
У своєму першому листі я вже говорив, і готовий повторити: то був важкий період, коли вирішувалася доля мого уряду. Я зобов’язаний був зберегти для патріотичних сил свою посаду Прем’єр-міністра, бо лише вона є в нашій країні надійною сходинкою до посади Президента. Заради цієї великої мети я готовий жертвувати будь-чим!
Тим більше, що для підписання звернення не вимагалося особливих жертв. Всі Ви знаєте й любите Івана Степановича Плюща, а щодо Президента, то я не раз казав, що ставлюся до нього як до справедливого батька.
Чи могли у мене виникнути сумніви підписувати чи ні спільну заяву з такими поважними людьми, такими видатними політиками?
Я завжди намагався Вас не обдурювати. Не буду лукавити: тоді, в лютому 2001 року, я розумів, що, називаючи Вас фашистами, я, можливо, ображу когось із Вас. Можливо, зачеплю чиїсь почуття. Однак будемо відверті один перед одним. І Ви, і я знаємо: щоб не трапилося між нами, у вирішальний день Ви однаково прийдете на виборчі дільниці і віддасте мені свої голоси. Проте ми маємо враховувати, що усіх Ваших голосів може не вистачити для того, щоб я став Президентом. Тому що Галичина і Волинь це, безперечно, найкраща і найпатріотичніша частина України, але, на жаль, Ви в меншості. Вирішальне слово на виборах належить південно-східним регіонам – Донбасу, Слобожанщині та Придніпров’ю. І їхня позиція для мене зараз важливіша за Вашу. Прошу мене зрозуміти – як Лідер нації я маю бути Президентом для всієї України, а не для однієї лише жменьки непоступливих галицьких патріотів.
Адже, врешті-решт, справа не лише у виборах, і навіть не стільки в них. Останнім часом мені стали докоряти за політичні консультації з Москвою. Але зрозумійте – на мене покладена важка, майже непосильна відповідальність за долю Національного Відродження, за майбутнє України! Десять років Незалежності показали: Росія наш головний партнер, єдиний стратегічний партнер у найповнішому розумінні цього слова. Тому нам необхідно встановити тісні та ефективні зв’язки з кращими представниками російської політичної еліти. Необхідно шукати шляхи для плідного і взаємовигідного співробітництва, в тому числі погоджувати зовнішню й внутрішню політику. Необхідно! Саме тому я веду перемовини з найпрогресивнішою частиною російського політичного керівництва - з Іриною Хакамадою, з Єгором Гайдаром, з Анатолієм Чубайсом, нарешті, з главою кремлівської адміністрації Олександром Волошиним, дружбою і повагою, котрого я пишаюся вже багато років. Хочу підкреслити, що всі ці політики переконані ліберали і стовідсоткові реформатори. І хоча я добре пам’ятаю, що російський лібералізм закінчується там, де починається українська незалежність, все ж мушу наголосити ще раз, - без тісного співробітництва з Російською Федерацією наша боротьба за Національне Відродження приречена на невдачу. Нарешті, Ви повинні зрозуміти, що для переважної більшості наших співгромадян Бандера і Шухевич ніколи не стануть світлим ідеалом. Ми можемо про це жалкувати, але саме такі реалії сьогодення.
Я вірю, що Ви мої друзі, мої соратники, станете моїми однодумцями. Вірю, ви зрозумієте і підтримаєте мене на важкому й тернистому шляху пошуку національного консенсусу.
Щиро Ваш, Віктор Ющенко
