"Темники" для борьбы с оппозицией
Среда, 12 февраля 2003, 19:21
На прошлой неделе Кучма ну буквально благословил акции оппозиции. Как только не говорил… И что "абсолютно спокойно относится" к митингам. И "хорошо, что оппозиция существует". И что "это значит дать людям высказать то, что они думают". "Я уже столько пережил этих митингов. Переживу и этот", - спокойно сказал он.
Просто апофеоз демократии! На самом деле же Кучма имеет все причины не нервничать, вспоминая о провозглашенных выступлениях. В его державе задействованы механизмы предупреждения любых серьезных беспорядков возле президентского кресла.
Насколько УП может судить из документов, полученных в последнее время, в Украине создана система контроля за оппозиционным движением. Приведенные нами материалы являются только эпизодами документооборота, которым поручают силовикам и просто чиновникам собирать базы данных на участников антипрезидентских выступлений. Заводят чуть ли не картотеки на людей, которые приходили на оппозиционные митинги. При этом основополагающие лозунги Конституции о невмешательстве в частную жизнь, свободу слова и право свободно собираться и протестовать… ну, на некоторое время забываются.
Отдельное поручение
Итак, документ номер один, который имеет в своем распоряжении "Украинская правда". Циркуляр показывает действия власти после наиболее масштабного митинга в столице 16 сентября 2002. Он был обнародован в парламенте нардепом-коммунистом Георгием Крючковым. Это отдельное поручение, которое Главное следственное управление МВД спустило в областные управления милиции.
Документ датирован концом ноября. Интересно, что тогда "органы" все еще расследовали события 16 сентября. Т.е. по прошествии двух месяцев после окружения Банковой палатками МВД продолжало централизовано собирать информацию об обычных активистах оппозиционного движения.
Автор отдельного поручения, следователь по особо важным делам, просит выполнить отдельное поручение "в сжатый срок, так как уголовное дело находится на личном контроле Министра и в Генеральной прокуратуре Украины".
Міністерство внутрішніх справ
Головне слідче управління
22 листопада 2002
Окреме доручення (у порядку ст.118 КПК України)
В провадженні ГСУ МВС України знаходиться кримінальна справа № 50-3165/152, порушена 16.09.2002 за ознаками складу злочину передбаченого ст. 279 ч.3 КК України.
Досудовим слідством по справі встановлено, що 16.09.2002 року учасники Всеукраїнської акції протесту "Повстань, Україно!" під час ходу на Європейську площу з площі Арсенальної, Контрактової і Софіївської, та під час встановлення наметового містечка на вулицях Шовковичній, Лютеранській та Інститутській блокували проїжджі комунікації шляхом створення перешкод.
За наявною інформацією, в зазначених подіях брали участь мешканці області, а саме
[ВКАЗУЄТЬСЯ ТРИ ОСОБИ]
З метою повного, об'єктивного та всебічного дослідження обставин подій, що відбулися 16-17.09.2002, керуючись ст. 118 КПК України, прошу доручити співробітникам підпорядкованих Вам підрозділів допитати вказаних вище осіб у якості свідків по наступних питаннях:
Далее в этом "отдельном поручении" перечисляются вопросы, которые нужно задать участникам митинга. Судя по их содержанию, антикучмисты должны выдать всю схему проведения акций оппозиции, дать показания о лидерах политических партий, расширить список участников акции, рассказав о своих знакомых. А также допустить милиционеров в свою частную жизнь.
Итак, список вопросов, которые киевская милиция "спустила" в регионы для "интервьюирования" участников акции протеста:
- Де та на якій посаді він працює, яке джерело та розмір його прибутку, кількість членів сім'ї. В якій політичній партії він перебуває, та з якого часу?
- Чи брав він участь у проведенні акції протесту, яка мала місце 16 вересня 2002 року в Києві, якщо так, то як він потрапив на цю акцію? За особистою ініціативою, чи за чиєюсь порадою? Якщо за чиєюсь порадою, то кого? Як він доїхав до Києва, яким видом транспорту, скільки заплатив за проїзд та з яких коштів?
...
- В чому полягала особисто його участь у проведенні цієї акції? Чи отримував він винагороду за участь в акції. Якщо отримував, то від кого, в якому розмірі? Якщо ні, то чи обіцяли йому винагороду за участь в акції?
- Хто з його знайомих приїхав до Києва з місця його проживання для участі в акції 16 вересня 2002 року. У чому полягала участь його знайомих у цій акції?
- Кого, крім людей, з якими він приїхав із місця проживання, він бачив під час проведення акції. В чому полягала участь цих людей під час проведення акції.
- Хто організовував колону? Хто керував маршрутом руху колони? Як рухалась колона (назва вулиць, колона рухалася по проїжджій частині вулиці, чи по пішохідній частині)? Чи розумів він, що пересуваючись по проїжджій частині вулиць він та демонстранти блокують рух транспорту та пішоходів? Чи знав він, що рішенням Київської міської державної адміністрації та Шевченківського районного суду Києва було заборонено проведення мітингів та демонстрацій в центрі міста Києва?
- Кого з народних депутатів та лідерів політичних партій він бачив у своїй колоні?
- Що йому відомо про намети, які несли в колоні, де він рухався? Кому належать намети, хто і звідки їх приніс?
- Де він знаходився під час мітингу на Європейській площі Києва? Хто біля нього в цей час знаходився, та кого з народних депутатів та лідерів політичних партій він бачив на мітингу?
- Що він робив після проведення мітингу на Європейській площі?
...
- Хто закликав до встановлення наметів біля будинку Адміністрації Президента на прилеглих до вул.Банкової вулицях, та хто керував встановленням наметів, брав він особисто участь у встановленні наметів?
- Чи знаходився він у ніч з 16 на 17 вересня 2002 року в наметах, якщо так, то в якому наметі він був, де та на якій вулиці знаходився його намет, хто разом із ним був у цьому наметі?
- Чи знає він народних депутатів та лідера партії "Яблуко" Бродського М.Ю. Чи бачив він їх 16 вересня 2002 року, якщо так, то де та за яких обставин?
Однако это не все. Региональные милиционеры по поручению Киева должны допросить родственников и соседей участников митингов. Им должны задать такие вопросы:
- де і ким він [тобто учасник мітингу] працює?
- до якої політичної партії, об'єднання належить?
- коли, з ким та з якою метою перебував у Києві 16.09.2002?
- чи платили йому за поїздку до Києва грошові кошти, якщо так, то хто, скільки, чи цю поїздку він здійснював із політичних міркувань? Хто йому запропонував взяти участь в акції протесту, і чи була в нього фінансова можливість поїхати до Києва та проживати в ньому?
- чи пояснював він що-небудь про проведення в Києві 16.09.2002 Всеукраїнської акції протесту "Повстань, Україно!"?
Кроме исчерпывающих характеристик, милиции нужна еще картинка. Поэтому киевский следователь просит "регионалов" направить "по мере возможности цветные фотокарточки указанных лиц".
Еще один митинг - еще одна телефонограмма
Это второй документ - телефонограмма по управлению МВД одной из областей начальникам городских и районных отделов милиции. Речь идет о следующем митинге оппозиции, который состоялся 24 сентября 2002.
Свою активность милиция объясняет тем, что в ходе митинга оппозиционеры вышли на проезжие части улиц Грушевского, Институтская, Шелковичная, "чем нарушили нормальную работу транспорта, заблокировали транспортные коммуникации путем препятствования".
Телефонограмма также датирована ноябрем месяцем. В ней областное начальство строже к подчиненным, чем киевский следователь по особо важным делам. Оно "требует" от гор- и райотделов милиции:
- встановити, хто з мешканців регіону був присутнім в Києві 24.09.2002 та брав участь у формуванні колон та блокуванні транспортних комунікацій на зазначених вулицях.
- до 20 листопада 2002 року надіслати в УМВС України в ******* області списки встановлених осіб із додатком якісно виготовлених фотокопій заяв Ф-1 з фотокартками.
Как и в первом случае ("особое поручение"), здесь требования милиции напрямую конфликтуют, по меньшей мере, с шестью статьями Конституции, начиная со статьи 32.
Основной закон гарантирует, что "никто не может подвергаться вмешательству в его личную и семейную жизнь". "Каждому, кто на законных основаниях находится на территории Украины, гарантируется свобода передвижения". "Каждому гарантируется право на свободу мысли и слова, на свободное выражение своих взглядов и убеждений". "Каждый имеет право на свободу мировоззрения".
Еще одна статья утверждает, что "граждане имеют право собираться мирно, без оружия и проводить митинги, походы и демонстрации". Единственное условие, отмеченное в Конституции - о митинге заблаговременно извещаются местные органы власти.
Это право может быть ограничено судом "только в интересах национальной безопасности и общественного порядка". Как известно, в январе 2003 апелляционный суд Киева отменил запреты на митинги в центре Киева. Но вряд ли это потянет за собой уничтожение всех архивов участников оппозиционных митингов.
Наоборот, власть готовится и к новым акциям оппозиции. Не просто отслеживая ее деятельность, а предупреждая следующие шаги антикучмистов. Вот, например, еще одно поручение от ноября 2002, разосланное областным начальникам уголовного розыска на места (телефонограмма написана на русском языке):
"В МВД Украины поступила информация о том, что представители оппозиционных сил ведут поиск судей, в разных регионах государства, которых можно склонить к противоправным действиям и безосновательного и противозаконного возбуждения уголовных дел в отношении президента Украины по полученным ими материалам, аналогично, как это было с судьей Киевского городского апелляционного суда Василенко".
Милицейское руководство "требует" от более мелкого начальства донести эту информацию "до личного состава уголовного розыска". Однако самое интересное записано в пункте 2 – для чего об этом должны знать все следователи.
Уголовный розыск требует "провести необходимые мероприятия по своевременному получению информации о таких фактах, обеспечить необходимое противодействие и соответствующее реагирование".
Т.е. областной руководитель уголовного розыска заставляет своих подчиненных не просто выявлять оппозиционеров, которые "склоняют" судей возбудить дело против Кучмы (наверное, в свободное от работы время - не может же он их отвлекать от раскрытия убийств и ограблений). Нет, уголовный розыск еще должен придумать, как "обеспечить необходимое противодействие", чтобы какой-то судья вдруг не пошел дорогой Василенко. Речь идет, очевидно, о гипнозе и нейро-лингвистическом программировании работников Фемиды.
Бессонная ночь ради Кучмы
Ошибается тот, кто думает, что власть вместе с оппозицией запала в зимнюю спячку. Наоборот, она внимательно мониторит процессы в антипрезидентских рядах - как раз есть время делать это, не спеша, от митинга к митингу. Ниже - "свежее" поручение администрации президента местным органам власти.
Это телефонограмма Главного управления внутренней политики АП в облгосадминистрации. На выполнение задания - полсуток. Запрос передан в 17:30 30 января. Ответ нужно дать… до 14 часов 31 января.
Администрацию президента интересуют:
Ситуація у середовищі опозиційних сил міста.
а) найбільш впливові і чисельні політичні сили, що відносять себе до опозиції чинній центральній та місцевій владі, їх лідери, ЗМІ, що орієнтуються на опозицію;
б) процеси, що відбуваються на сьогодні у середовищі опозиції (зміна пріоритетів, внутрішня боротьба тощо);
в) основні форми роботи, які практикують опозиційні сили;
г) особливості опозиції у місті (можливий незбіг позиції регіональних органів політичних партій з позицією їх центральних органів);
Діяльність опозиції.
а) конкретні дії опозиції у кінці 2002 р. та у січні 2003 року, участь народних депутатів України;
б) план опозиційних сил на найближчий час (за офіційною та неофіційною інформацією). Плани щодо організації акцій протесту на місцях та участі на початок березня 2003 року.
в) об'єкти підприємств, установ на яких потенційно можуть бути підтримані березневі акції опозиції.
Что привлекает внимание - это концентрация администрации президента на внутренних конфликтах в оппозиционном лагере. Наверное, хочет помочь их решить… Например, посодействовать выдвижению единого кандидата от оппозиции.
Одно не понятно - как бедные местные чиновники могут подготовить такую справку. Здесь нужно какой-то отдел контрразведки задействовать … А, к тому же, на все это отводится полсуток. Конечно, можно поработать еще и ночью. Но ведь если в 3-м часу ночи расспрашивать оппозиционеров об их внутренних расколах, то они могут что-то и заподозрить.
Просто апофеоз демократии! На самом деле же Кучма имеет все причины не нервничать, вспоминая о провозглашенных выступлениях. В его державе задействованы механизмы предупреждения любых серьезных беспорядков возле президентского кресла.
Насколько УП может судить из документов, полученных в последнее время, в Украине создана система контроля за оппозиционным движением. Приведенные нами материалы являются только эпизодами документооборота, которым поручают силовикам и просто чиновникам собирать базы данных на участников антипрезидентских выступлений. Заводят чуть ли не картотеки на людей, которые приходили на оппозиционные митинги. При этом основополагающие лозунги Конституции о невмешательстве в частную жизнь, свободу слова и право свободно собираться и протестовать… ну, на некоторое время забываются.
Отдельное поручение
Итак, документ номер один, который имеет в своем распоряжении "Украинская правда". Циркуляр показывает действия власти после наиболее масштабного митинга в столице 16 сентября 2002. Он был обнародован в парламенте нардепом-коммунистом Георгием Крючковым. Это отдельное поручение, которое Главное следственное управление МВД спустило в областные управления милиции.
Документ датирован концом ноября. Интересно, что тогда "органы" все еще расследовали события 16 сентября. Т.е. по прошествии двух месяцев после окружения Банковой палатками МВД продолжало централизовано собирать информацию об обычных активистах оппозиционного движения.
Автор отдельного поручения, следователь по особо важным делам, просит выполнить отдельное поручение "в сжатый срок, так как уголовное дело находится на личном контроле Министра и в Генеральной прокуратуре Украины".
Міністерство внутрішніх справ
Головне слідче управління
22 листопада 2002
Окреме доручення (у порядку ст.118 КПК України)
В провадженні ГСУ МВС України знаходиться кримінальна справа № 50-3165/152, порушена 16.09.2002 за ознаками складу злочину передбаченого ст. 279 ч.3 КК України.
Досудовим слідством по справі встановлено, що 16.09.2002 року учасники Всеукраїнської акції протесту "Повстань, Україно!" під час ходу на Європейську площу з площі Арсенальної, Контрактової і Софіївської, та під час встановлення наметового містечка на вулицях Шовковичній, Лютеранській та Інститутській блокували проїжджі комунікації шляхом створення перешкод.
За наявною інформацією, в зазначених подіях брали участь мешканці області, а саме
[ВКАЗУЄТЬСЯ ТРИ ОСОБИ]
З метою повного, об'єктивного та всебічного дослідження обставин подій, що відбулися 16-17.09.2002, керуючись ст. 118 КПК України, прошу доручити співробітникам підпорядкованих Вам підрозділів допитати вказаних вище осіб у якості свідків по наступних питаннях:
Далее в этом "отдельном поручении" перечисляются вопросы, которые нужно задать участникам митинга. Судя по их содержанию, антикучмисты должны выдать всю схему проведения акций оппозиции, дать показания о лидерах политических партий, расширить список участников акции, рассказав о своих знакомых. А также допустить милиционеров в свою частную жизнь.
Итак, список вопросов, которые киевская милиция "спустила" в регионы для "интервьюирования" участников акции протеста:
- Де та на якій посаді він працює, яке джерело та розмір його прибутку, кількість членів сім'ї. В якій політичній партії він перебуває, та з якого часу?
- Чи брав він участь у проведенні акції протесту, яка мала місце 16 вересня 2002 року в Києві, якщо так, то як він потрапив на цю акцію? За особистою ініціативою, чи за чиєюсь порадою? Якщо за чиєюсь порадою, то кого? Як він доїхав до Києва, яким видом транспорту, скільки заплатив за проїзд та з яких коштів?
...
- В чому полягала особисто його участь у проведенні цієї акції? Чи отримував він винагороду за участь в акції. Якщо отримував, то від кого, в якому розмірі? Якщо ні, то чи обіцяли йому винагороду за участь в акції?
- Хто з його знайомих приїхав до Києва з місця його проживання для участі в акції 16 вересня 2002 року. У чому полягала участь його знайомих у цій акції?
- Кого, крім людей, з якими він приїхав із місця проживання, він бачив під час проведення акції. В чому полягала участь цих людей під час проведення акції.
- Хто організовував колону? Хто керував маршрутом руху колони? Як рухалась колона (назва вулиць, колона рухалася по проїжджій частині вулиці, чи по пішохідній частині)? Чи розумів він, що пересуваючись по проїжджій частині вулиць він та демонстранти блокують рух транспорту та пішоходів? Чи знав він, що рішенням Київської міської державної адміністрації та Шевченківського районного суду Києва було заборонено проведення мітингів та демонстрацій в центрі міста Києва?
- Кого з народних депутатів та лідерів політичних партій він бачив у своїй колоні?
- Що йому відомо про намети, які несли в колоні, де він рухався? Кому належать намети, хто і звідки їх приніс?
- Де він знаходився під час мітингу на Європейській площі Києва? Хто біля нього в цей час знаходився, та кого з народних депутатів та лідерів політичних партій він бачив на мітингу?
- Що він робив після проведення мітингу на Європейській площі?
...
- Хто закликав до встановлення наметів біля будинку Адміністрації Президента на прилеглих до вул.Банкової вулицях, та хто керував встановленням наметів, брав він особисто участь у встановленні наметів?
- Чи знаходився він у ніч з 16 на 17 вересня 2002 року в наметах, якщо так, то в якому наметі він був, де та на якій вулиці знаходився його намет, хто разом із ним був у цьому наметі?
- Чи знає він народних депутатів та лідера партії "Яблуко" Бродського М.Ю. Чи бачив він їх 16 вересня 2002 року, якщо так, то де та за яких обставин?
Однако это не все. Региональные милиционеры по поручению Киева должны допросить родственников и соседей участников митингов. Им должны задать такие вопросы:
- де і ким він [тобто учасник мітингу] працює?
- до якої політичної партії, об'єднання належить?
- коли, з ким та з якою метою перебував у Києві 16.09.2002?
- чи платили йому за поїздку до Києва грошові кошти, якщо так, то хто, скільки, чи цю поїздку він здійснював із політичних міркувань? Хто йому запропонував взяти участь в акції протесту, і чи була в нього фінансова можливість поїхати до Києва та проживати в ньому?
- чи пояснював він що-небудь про проведення в Києві 16.09.2002 Всеукраїнської акції протесту "Повстань, Україно!"?
Кроме исчерпывающих характеристик, милиции нужна еще картинка. Поэтому киевский следователь просит "регионалов" направить "по мере возможности цветные фотокарточки указанных лиц".
Еще один митинг - еще одна телефонограмма
Это второй документ - телефонограмма по управлению МВД одной из областей начальникам городских и районных отделов милиции. Речь идет о следующем митинге оппозиции, который состоялся 24 сентября 2002.
Свою активность милиция объясняет тем, что в ходе митинга оппозиционеры вышли на проезжие части улиц Грушевского, Институтская, Шелковичная, "чем нарушили нормальную работу транспорта, заблокировали транспортные коммуникации путем препятствования".
Телефонограмма также датирована ноябрем месяцем. В ней областное начальство строже к подчиненным, чем киевский следователь по особо важным делам. Оно "требует" от гор- и райотделов милиции:
- встановити, хто з мешканців регіону був присутнім в Києві 24.09.2002 та брав участь у формуванні колон та блокуванні транспортних комунікацій на зазначених вулицях.
- до 20 листопада 2002 року надіслати в УМВС України в ******* області списки встановлених осіб із додатком якісно виготовлених фотокопій заяв Ф-1 з фотокартками.
Как и в первом случае ("особое поручение"), здесь требования милиции напрямую конфликтуют, по меньшей мере, с шестью статьями Конституции, начиная со статьи 32.
Основной закон гарантирует, что "никто не может подвергаться вмешательству в его личную и семейную жизнь". "Каждому, кто на законных основаниях находится на территории Украины, гарантируется свобода передвижения". "Каждому гарантируется право на свободу мысли и слова, на свободное выражение своих взглядов и убеждений". "Каждый имеет право на свободу мировоззрения".
Еще одна статья утверждает, что "граждане имеют право собираться мирно, без оружия и проводить митинги, походы и демонстрации". Единственное условие, отмеченное в Конституции - о митинге заблаговременно извещаются местные органы власти.
Это право может быть ограничено судом "только в интересах национальной безопасности и общественного порядка". Как известно, в январе 2003 апелляционный суд Киева отменил запреты на митинги в центре Киева. Но вряд ли это потянет за собой уничтожение всех архивов участников оппозиционных митингов.
Наоборот, власть готовится и к новым акциям оппозиции. Не просто отслеживая ее деятельность, а предупреждая следующие шаги антикучмистов. Вот, например, еще одно поручение от ноября 2002, разосланное областным начальникам уголовного розыска на места (телефонограмма написана на русском языке):
"В МВД Украины поступила информация о том, что представители оппозиционных сил ведут поиск судей, в разных регионах государства, которых можно склонить к противоправным действиям и безосновательного и противозаконного возбуждения уголовных дел в отношении президента Украины по полученным ими материалам, аналогично, как это было с судьей Киевского городского апелляционного суда Василенко".
Милицейское руководство "требует" от более мелкого начальства донести эту информацию "до личного состава уголовного розыска". Однако самое интересное записано в пункте 2 – для чего об этом должны знать все следователи.
Уголовный розыск требует "провести необходимые мероприятия по своевременному получению информации о таких фактах, обеспечить необходимое противодействие и соответствующее реагирование".
Т.е. областной руководитель уголовного розыска заставляет своих подчиненных не просто выявлять оппозиционеров, которые "склоняют" судей возбудить дело против Кучмы (наверное, в свободное от работы время - не может же он их отвлекать от раскрытия убийств и ограблений). Нет, уголовный розыск еще должен придумать, как "обеспечить необходимое противодействие", чтобы какой-то судья вдруг не пошел дорогой Василенко. Речь идет, очевидно, о гипнозе и нейро-лингвистическом программировании работников Фемиды.
Бессонная ночь ради Кучмы
Ошибается тот, кто думает, что власть вместе с оппозицией запала в зимнюю спячку. Наоборот, она внимательно мониторит процессы в антипрезидентских рядах - как раз есть время делать это, не спеша, от митинга к митингу. Ниже - "свежее" поручение администрации президента местным органам власти.
Это телефонограмма Главного управления внутренней политики АП в облгосадминистрации. На выполнение задания - полсуток. Запрос передан в 17:30 30 января. Ответ нужно дать… до 14 часов 31 января.
Администрацию президента интересуют:
Ситуація у середовищі опозиційних сил міста.
а) найбільш впливові і чисельні політичні сили, що відносять себе до опозиції чинній центральній та місцевій владі, їх лідери, ЗМІ, що орієнтуються на опозицію;
б) процеси, що відбуваються на сьогодні у середовищі опозиції (зміна пріоритетів, внутрішня боротьба тощо);
в) основні форми роботи, які практикують опозиційні сили;
г) особливості опозиції у місті (можливий незбіг позиції регіональних органів політичних партій з позицією їх центральних органів);
Діяльність опозиції.
а) конкретні дії опозиції у кінці 2002 р. та у січні 2003 року, участь народних депутатів України;
б) план опозиційних сил на найближчий час (за офіційною та неофіційною інформацією). Плани щодо організації акцій протесту на місцях та участі на початок березня 2003 року.
в) об'єкти підприємств, установ на яких потенційно можуть бути підтримані березневі акції опозиції.
Что привлекает внимание - это концентрация администрации президента на внутренних конфликтах в оппозиционном лагере. Наверное, хочет помочь их решить… Например, посодействовать выдвижению единого кандидата от оппозиции.
Одно не понятно - как бедные местные чиновники могут подготовить такую справку. Здесь нужно какой-то отдел контрразведки задействовать … А, к тому же, на все это отводится полсуток. Конечно, можно поработать еще и ночью. Но ведь если в 3-м часу ночи расспрашивать оппозиционеров об их внутренних расколах, то они могут что-то и заподозрить.