Медведчук: "Власти, которую я имею сегодня, мне вполне достаточно"

Пятница, 4 октября 2002, 22:31
Від УП. У п'ятницю глава адміністрації президента, лідер СДПУ(О) Віктор Медведчук сипав відвертощами в бесіді з кореспондентом української служби Бі-Бі-Сі. Це перше його розгорнуте інтерв'ю від моменту призначення на Банкову чи навіть від парламентських виборів. Медведчук, який раптом став публічним у запалі боротьби за голоси виборців, протягом півроку відмовлявся спілкуватися з пресою. Тепер щось змінилося…


Бі-Бі-Сі: Вас звинувачують у активному втручанні у формування парламентської більшості. Ви вважаєте нормальним такий стан речей, коли представник однієї гілки влади опікується справами іншої?

Медведчук: Я хочу сказати, що адміністрація президента і глава адміністрації, тобто, я, не впливаємо на створення парламентської більшості. Якщо є деякі питання, які я узгоджую із фракцією, яка представляє партію, яку я очолюю, маю на увазі СДПУ (об'єднану), то це не означає, адміністрація впливає. Так, ми радилися, ми приймали рішення на політбюро партії щодо умов входження до більшості. Але це абсолютно нормальна справа, і тут діяв голова партії, а не глава президентської адміністрації.

Президент заявив, і ця позиція повинна підтримуватися главою його адміністрації, що я, власне, і роблю, що він не формує більшість. Так, президент зацікавлений, щоб більшість, яка візьме на себе солідарну відповідальність за діяльність уряду, була створена. Але це особиста справа кожного депутата. Я вже заявляв, що я б хотів почути, щоб хтось із депутатів міг заявити, що Медведчук тиснув на нього, аби він входив до більшості чи здійснював інші дії. Наскільки мені відомо, таких заяв не було ніколи.

Бі-Бі-Сі: Але є інші заяви, зокрема, він "Нашої України" про те, що парламентські вибори виграли одні політичні сили, а державою керують інші. Очевидно, це камінь і у ваш город, оскільки ваша партія не була серед перших, хто виграв вибори до парламенту. Як ви ставитеся до таких слів?

Медведчук: Я абсолютно нормально ставлюся до усіх слів, які сьогодні лунають від лідерів "Нашої України", тому що я розумію, що їм треба щось говорити. Робити вони не можуть, і це вони демонстрували протягом усього періоду після виборів. Я думаю, що суспільство переконалося, що далі розмов представники "Нашої України" не пішли.

А щодо того, що одна сила перемогла, а інша впливає на владу, то я з цим категорично не згоден. По-перше, вони не є силою, яка перемогла на виборах, вони перемогли лише за партійним списком. І честь їм і хвала за це. Але не треба забувати, що вирішення справ у Верховній Раді, вплив на законодавчу діяльність здійснюється більшістю народних депутатів, а це - 226 голосів.

Я хотів би навести приклад Словаччини, де на виборах перемогла партія Мечіара, але вона не увійшла в коаліцію, яка формувала уряд. Я хотів би навести приклад Німеччини, де перемогли ХДС/ХСС, а не соціал-демократи, але соціал-демократи домовилися із "зеленими", і тому саме їхнім став уряд і є їхній вплив на владу.

Я думаю, що Віктору Андрійовичу й іншим представникам "Нашої України" треба вивчати історію політичного життя Європи і тоді вони зрозуміють, що треба не лише говорити, але й щось робити. Поки що ця політична сила абсолютно нічого не робить, окрім дестабілізації, яку вона вносить у суспільство окремими заявами і діями.

Бі-Бі-Сі: Наприклад!

Медведчук: Вже давно пропонувалося, що треба об'єднатися усім демократичним силам, які стоять на ринкових засадах. Таких депутатів близько 340-350 у парламенті. Чому амбіції однієї політичної сили заважають це зробити? Усі інші, окрім "Нашої України", вирішили об'єднатися, і вони об'єдналися. І повірте мені, що більшість є, вона про себе заявила, і тепер заявить про конкретні справи. Не розподілом посад, а тим, що вона візьме на себе відповідальність і діятиме у законодавчому руслі. Ви пам'ятаєте, як це було у 2000 році.

Щодо конкретних прикладів, про які ви запитували. Дуже небезпечними є дії окремих лідерів "Нашої України", які одного дня заявляють про діалог із владою, і намагаються, як вони заявляють, налагодити конструктив з усіма політичними силами. Наступного дня - підписують заяви, які ображають передусім тих, хто цю заяву підписує. Бо там є не просто безпідставні звинувачення чинної влади, а й такі, що ставлять у докір авторитет держави. І за такі підписи треба нести відповідальність.

Тому говорити про те, що ця політична сила несе конструктив у суспільство, я би не став. Навпаки. Тому цим лідерам треба одуматися, і згадати свої обіцянки під час виборчої кампанії і продемонструвати їх на конкретних справах. А то так: одного дня - радикальні заяви, які не мають нічого спільного із реальністю. Постійно говорять про економічну кризу в державі. Яка економічна криза - це 19 % реального росту доходів за 8 місяців, при дефляції 3,8 %. Може, у 2000-ому були інші показники? - Ні. Сьогодні вони у 2-3 рази кращі, ніж були рік-два тому. Або лунають інші заяви - про те, що треба терміново міняти владу. Це відповідь на ініціативу президента про проведення політичної реформи, про яку говорили усі політичні сили, а тепер про це забули.

Є безпідставність, огульність, за якими проглядається одне - прийти до влади, взяти владу. Це абсолютно нормальне бажання, але - у час, передбачений Конституцією. Іншого часу для жодної політичної сили не буде.

Бі-Бі-Сі: Багато хто розцінює заочні дискусії Медведчука і Ющенка як тренування перед президентськими виборами. У чому суть протистояння чи й конфлікту між "Нашою Україною" і СДПУ (о) та їхніми лідерами?

Медведчук: Ніякого протистояння СДПУ (о) не створює. Наші пропозиції з першого дня роботи нового парламенту засвідчували, що ми стоїмо на конструктивній позиції. Більше того, з боку Медведчука немає ніяких амбіцій у ставленні до Ющенка, і ви бачите, що жодного висловлювання категоричного у відповідь на ті, що лунають з іншої сторони, не прозвучало, бо я, перш за все, поважаю себе.

Більше того, у нас є багато спільного у програмах і діях, і нам треба спільно працювати. Але якщо одна політична сила вважає, що усе має крутитися навколо неї, то це неправильно. Бо якби блок "Наша Україна" мав у парламенті 226 голосів - то й не було б питань, усі б працювали на тих умовах, які висунула така більшість. А якщо такого немає, то щось вимагати безглуздо і безпідставно.

Бі-Бі-Сі: Президент сказав, що до кінця жовтня мають з'явитися пропозиції стосовно коаліційного уряду. Чи означає це, що дні уряду Кінаха і особисто прем'єра пораховані?

Медведчук: Ні, не означає. Є чітка позиція президента, яка була проголошена 24 серпня - створюйте більшість і беріть відповідальність за формування коаліційного уряду. Яким чином це відбуватиметься, які будуть пропозиції від фракцій та груп, - президент побачить і виконає свою обіцянку. Буде при цьому коаліційний уряд очолювати Кінах чи хтось інший, залежатиме від фракцій, які братимуть на себе відповідальність. Я знаю одне і категорично це стверджую: президент виконає свою обіцянку.

Бі-Бі-Сі: Як ви особисто вважаєте, - потрібен новий прем'єр?

Медведчук: Я особисто вважаю, що Анатолій Кінах справляється зі своїми обов'язками, і на місці депутатів я б дійсно сформував коаліційний уряд, але під його керівництвом. Але як вважатимуть депутати, - це їх справа, ми у це не втручаємося, але будемо підтримувати.

Бі-Бі-Сі: Тепер до іншої теми, гарячої в останні дні, а саме, політичної цензури. Ваше прізвище і адміністрація президента загалом згадуються часто. Звинувачення у тому, що безпрецедентна політична цензура почалася саме тоді, коли ви прийшли на посаду глави адміністрації…

Медведчук: Я хотів би сказати, що звинувачення на адресу адміністрації президента, її керівників - безпідставні. Я знаю про зустріч журналістів, знаю про лист, який вони ухвалили, я з ним ознайомився. Там є одна вада - немає конкретних прикладів. Нехай наведуть один приклад втручання адміністрації. Нехай наведуть такий приклад втручання у діяльність телеканалу, або радіо, або друкованого засобу масової інформації. Якщо вони будуть наведені, то ми будемо їх розглядати і я як глава адміністрації обіцяю, що особи, які мають до цього відношення - до цих безпідставних на сьогодні звинувачень - будуть притягнені до відповідальності. На сьогодні я, на жаль, жодного прикладу такого втручання чи встановлення політичної цензури не знаю.

Бі-Бі-Сі: Ви маєте на увазі письмове підтвердження?

Медведчук: Чому письмове? Нехай усне, нехай кореспондент прийде до мене і скаже, що мене примушували робити те чи те. Безумовно, ми цей факт перевіримо, якщо це стосуватиметься адміністрації президента, і вживемо найсуворіших заходів, якщо це буде залежати від нас і стосуватиметься представника адміністрації.

Але мені здається, що журналісти сьогодні настільки вільні у висловлюваннях, у творчому процесі, що як мінімум, в опозиційній пресі такі приклади з'явилися б. Але крім "темника" Томенка - жодної заяви про тиск, який можна назвати політичною цензурою, - немає. Які сьогодні є перешкоди, наприклад, щоб опублікувати такі докази причетності адміністрації президента у газетах "Сільські вісті", "Комуніст", "Товариш", "Грані", "Свобода". Нарешті, у вашій радіопрограмі чи програмі радіо "Свобода"?

Чому немає прикладів, а лише лунають безпідставні звинувачення? Не подобається Медведчук? Я сприймаю це, мене не всі повинні любити. Я вважаю, що я - на своєму місці, і роблю справу якісно і ефективно. І саме тому мене так недолюблює багато хто з опозиції. Ну що ж, це, мабуть, і є оцінкою моєї ефективності на цій посаді.

Бі-Бі-Сі: Дехто оцінює ваш рівень впливу на ЗМІ, на економічні й політичні процеси із рівнем впливу Павла Лазаренка. Для вас це теж комплімент?

Медведчук: Ті, хто вигадав таке порівняння, хочуть звинуватити мене у тих чи інших процесах, притаманних Павлу Івановичу Лазаренку. Але я хочу нагадати, що Павло Іванович впливав тільки на те, що його цікавило - це економіка і гроші, і саме тому це є предметом розгляду правоохоронних органів не тільки в Україні. Тому порівняння це я сприймаю як намагання поінтригувати і облити мене черговим брудом. Але я до бруду звик, я людина сильна, і можу сказати всім, хто намагається це зробити - не діждетесь.

Бі-Бі-Сі: Коли тільки почався касетний скандал, президент категорично заперечував існування записів. Потім через рік, через два - заяви були вже не такими категоричними, навіть визнавалося, що записи могли бути. Яке ставлення адміністрації президента зараз до плівок, зважаючи, зокрема, на те, що їх визнає, частину їх, американська сторона?

Медведчук: Ви знаєте, на мій погляд, ставлення президента до цих записів не змінилося. І я не бачу різниці у висловлюваннях президента рік, два тому і зараз. Якщо ви маєте на увазі запис телефонної розмови, про яку говорять американські представники - про розмову Кучми і Малєва… Коли я зустрічався із Елізабет Джоунс, ми це обговорювали. Ну, по-перше, наскільки я знаю, президент заявляв, що не пам'ятає такої розмови.

По-друге, ті розшифровки, що друкуються в Інтернет-виданнях, вони стосуються певною мірою і мене. Там є розмови, у яких я брав участь. Я знаю як мінімум два приклади таких розшифровок, де я дійсно брав участь у розмовах з президентом у його кабінеті, і де, до речі, ви зараз записуєте це інтерв'ю. Але я точно пам'ятаю, що те, що роздруковано, не говорилося ні мною, ні президентом. Скажімо, там йшла мова про Закарпаття. Але було перекручено багато про президентські вибори, про якісь розрахунки і таке інше. Я добре пам'ятаю розмову. Але у мої вуста, і вуста президента вклали зовсім інші речі. Мене ці розшифровки здивували давно. Потім навіть жарт з'явився - що можна замовити розшифровку розмови з президентом з тією чи іншою людиною і це коштуватиме стільки-то чи стільки-то.

При нашому рівні розвитку техніки - це абсолютно нормальна справа. Я привів усі ці приклади Елізабет Джоунс. І я також посперечався з нею на юридичному рівні. По-перше, не існує висновків, які б на 100% підтвердили автентичність. По-друге, якщо вони є, то вони зроблені з порушенням процедури. Бо для досліджень потрібні так звані вільні зразки голосу. В американської сторони їх не могло бути. Вони могли взяти інтерв'ю президента, чи щось інше, але не було цих вільних зразків, які мусили бути взяті у відповідності із нормами процесуального законодавства.

Тому я сказав, що безумовно, хотілося б подивитися на ці висновки. І друге - вони не можуть бути підставою для побудови стосунків між двома країнами. І навіть якщо умовно така розмова була, і чимось підтверджується, це не може бути причиною для того, щоб змінювати ставлення до України. Бо треба, як мінімум, довести сам факт.

Зараз я займаюся створенням умов для роботи експертів, які мають прибути 13 жовтня. І я підтверджую відкритість президента стосовно виробництва і експорту "Кольчуг". Експертам буде продемонстровано абсолютно все. На сьогодні я можу категорично стверджувати, що цього (продажу - Бі-Бі-Сі) не могло бути.

Бі-Бі-Сі: На цих касетах, точніше, розшифровках, згадуєтеся і ви, зокрема, у розмовах Кучми і Деркача …

Медведчук: … і Кравченка з Кучмою. Я ж читаю їх!

Бі-Бі-Сі: Я хочу зараз торкнутися лише розмови Кучма-Деркач і тверджень про те, що ви нібито довгий час були агентом КДБ і мали прізвисько "Соколовський" …

Медведчук: Ви знаєте, це повний абсурд, який нічого більшого, ніж сміх, у мене не викликає. Мабуть, у ті часи Леонід Васильович Деркач і Юрій Федорович Кравченко дуже мене любили, за що - не знаю. За будь-яку "любов" я вдячний їм до цих пір. Один говорив, що я отримав 7 чи 8 років терміну покарання за хуліганство і грабіжницькі дії. Я думаю, що правова система Радянського Союзу і України може достатньо пред'явити документів, де я міг бути, чим я займався. Мою біографію знає багато хто в цій країні, я закінчив юридичний факультет, і мої однокурсники зараз працюють в усіх областях України. Це перший абсурд, який, вибачте за вислів, "втюхували" президенту України, але при цьому говорили, що усі документи зникли. Але я хочу сказати, що жодна кримінальна справа не зникла, усе написано і усе підтверджено.

А щодо Леоніда Васильовича, який нібито щось стверджує… Я не знаю, я ж не можу звинувачувати цих людей. Зважаючи на те, що я казав вже стосовно розшифровок - розмови по факту наче були, але за обставинами наче їх і не було. Я можу припустити, що і ці всі розмови, про які ви згадуєте, були лише в принципі, але не у деталях. Щодо агента - ну, тут коментарі зайві. Я хочу побачити той засіб масової інформації, який це опублікує. Щоб я міг це спростовувати у судовому порядку. Я буду захищатися.

Можливо, це пов'язано із тими справами, які я вів як адвокат - і справу Стуса, про яку так дуже багато говорять, і інші. Дійсно, оформлявся відповідний допуск до таких справ, тому що там були таємні матеріали, і таку людину перевіряли. Такі адвокати були в усіх консультаціях, і в Києві, і по всій Україні.

Я ще раз повторюю, що я завжди чесно ставився до своїх адвокатських обов'язків. І адвокати, у тому числі часів Радянського Союзу, мені за це вдячні, тому що вже вчетверте обрали головою Спілки адвокатів України. Я думаю, вони краще розуміються на тому, як Медведчук на ті часи захищав у тому числі, і політичних в'язнів і як він ставився до своїх професійних обов'язків.

Усе це із тієї ж серії, як мене "люблять" окремі політичні сили і намагаються вилити бруд на мене. Але я усім їм хочу нагадати, що сьогодні я державний чиновник, глава адміністрації президента. І я усе зроблю для того, щоб здійснювати ці повноваження у відповідності до конституційних обов'язків. І ніякий бруд не буде заважати мені це робити. Усе це більше із сфери шантажу. Бо - щоб ви знали - інформація, про яку згадуєте, мені передавалася протягом останніх двох місяців із побажаннями, щоб я зупинився у своїх діях на цій посаді, активних діях, які я здійснюю стосовно опозиції і щодо захисту інтересів президента. Навіть за кілька днів до появи цих матеріалів в Інтернеті мені передавали вітання з тим, щоб я зупинився. Але я хочу сказати, що я не зупинюся, я йтиму тільки вперед, і так буде завжди.

Бі-Бі-Сі: Що ви маєте на увазі - вперед? Ви хочете бути прем'єром, президентом України?

Медведчук: Я хочу сказати, що та влада, яку я маю сьогодні, і тих обов'язків, які я виконую, мені цілком достатньо. Чим ефективніше і якісніше я тут діятиму, тим більше у мене буде авторитету. Сьогодні я менеджер і хочу довести, що справляюся зі своїми обов'язками на відмінно. А усе інше - у майбутньому подивимось.