7 дней президента Кучмы
Понедельник, 4 сентября 2000, 14:22
Скорее всего, именно так хотели назвать свою программу авторы аналитического еженедельника «7 дней», но, видимо, посчитали, это не совсем скромным. Потому, что авторам программы нет дела до ситуации в стране, до жизни людей, до отдельных политических партий… Можно очень долго перечислять, до чего им нет дела.
Но вот что является для них главным приоритетом – так это трудовая деятельность главы государства. Пожалуй, если президент позволит себе пукнуть в неположенном месте, программа «7 дней» сможет обернуть это в красочный фантик и подать зрителям программы в виде политического намека гаранта Конституции. Это, конечно же, шутка, но 45 минут в воскресный вечер о деяниях Кучмы – это слишком! К сожалению, работа такая – мы вынуждены смотреть эту программу, чтобы рассказать, где наши коллеги врут, а где просто замалчивают, где преувеличивают, а где им стоило бы помолчать. Это не рецензия на работу журналистов государственных новостей – за этой программой стоят мозги многих людей, которые, как им кажется, пытаются влиять на сознание людей.
Эти люди, например, ввели совершенно новый жанр – интервью с суфлером. В последней программе можно было познакомиться с образчиком этого невиданного для независимой Украины вида журналистики – сам Вадим Долганов пришел к президенту с микрофоном, чтобы узнать у него, что он думает о 1 сентября. Для тех, кто подумал о Дне знания, напоминаю – именно в этот день, но очень давно началась вторая мировая война. Наш президент об этом никогда не забывает. Помнится, в прошлом году президент выступил по этому поводу со специальным обращением. Когда на экране появилась надпись «обращение президента Украины Леонида Даниловича Кучмы к народу», я испугалась, что что-то произошло. Нет, Леонид Данилович никогда не забывает о глобальных датах.
Так вот о новом жанре – Кучма, как бы отвечая на вопрос Долганова, начал, ничтоже сумняшеся, читать с телесуфлера. Непосвященный мог бы порадоваться за президента – поет, как соловей. Но казенный текст и отличительное подпрыгивание арбитра на ключевых словах, а также его напряженный взгляд и выдали Леонида Даниловича с головой. Отдельные предложения один к одному повторяли текст его прошлогоднего обращения к народу - видимо в администрации совсем разленились и не считают нужным менять две трети обращения, тем более что на него и так никто внимания не обращает.
Все остальное в этой программе, за редким исключением, тоже «все о нем» с правильно расставленными акцентами. Технология все та же: президент – единственная надежда и опора, правительство, мягко говоря, не дорабатывает, а если говорить откровенно, то отдельные правительственные чиновники просто враги народа…
Первый сюжет начался с подписанных президентом указов, второй – о таинственной болезни в Николаевской области, где Кучма «вмешался в ход событий… очевидно, не совсем полагаясь на несколько пассивную позицию правительства в этом вопросе». Красной линией в материале прошла забота главы государства о народе. «Мы все вас ждали, как своего отца родного!», - говорит в кадре измученная неизвестностью женщина. Далее гневные слова президента в адрес правительства – «за такие случаи отвечать должен премьер-министр».
Длинные сюжеты о героических буднях «отца родного» время от времени прерывал Игорь Сторожук, который, особо себя не утруждая, произносил скучным, бесцветным, иногда поучающим тоном отдельные заголовки Интерфакса. Время от времени в речи его появляются пафосные нотки «историческими можно назвать вопросы, которые будут рассматриваться на нынешней сессии».
Как всегда, самый интересный, с точки зрения возможного влияния на общественное мнение, материал пошел где-то к середине программы – гвоздем программы стал сюжет об энергетике. Из него мы узнали о том, что Кучма, оказывается, является сторонником бартерной схемы, поскольку денежные расчеты приводят к большим злоупотреблениям - маленькая связочка с обвинением Генпрокуратуры в адрес ЕЭСУ. Слова ведущего о «бабьем лете» в энергетике и паутине, которая в большом количестве появляется в это время, мнение Пустовойтенко о ситуации в ТЭК, которое выдается за истину, и, наконец, возврат к черному PR времен президентской кампании. На этот раз, из пыльного сундука вытащили СБУ-шную запись Лазаренко, где он тепло высказывается о Морозе. Оказывается, как выразился ведущий, причиной шума вокруг дела Тимошенко стало появление конкретных имен и связей политиков!
Свою ложку дегтя внес гость студии Николай Азаров, который, случайно, наверное, проболтался, что налоговики отслеживают нелегальные схемы ЕЭСУ с 1996 года (!). «Наступил момент, когда надо поставить точку!», - заявил Азаров. Сразу захотелось спросить – а почему именно сейчас, почему не в 1996?
Диалог ведущего с Азаровым вообще напоминал Жванецкого: «А правда, что там-то и там-то скоро будет построен мост?»… «Скажите, а сколько денег не было выплачено в бюджет и можно ли на эти деньги, например, помочь книгопечатанию?», - задал «провокационный вопрос» Сторожук. Да, тут же нашелся Азаров, на эти деньги можно обеспечить все книгоиздательство Украины. «Скажите, а кто должен давать такие указания в правительстве?», - еще один «невинный» вопрос ведущего. Прямые указанию по освобождению от налогов дает вице-премьер по вопросам ТЭК, заложил Тимошенко Азаров. На гнев простого зрителя был рассчитана хорошо подготовленная тирада главного налоговика о том, что самая малообеспеченная семья всегда платит подоходный налог, который автоматически вычитается из зарплаты, а высокорентабельные предприятия не платят. И хотя по некоторым намекам Азарова стало понятно, что такие меры введены правительством для обеспечения подготовки к зиме, на этом Азаров предпочел не останавливаться.
Вот уж действительно, нашей налоговой службе не важно, выживут те или иные предприятия, насколько успешно пройдет подготовка к зиме – самое главное, «мобилизовать» налоги в бюджет. О народе печется только президент, «отец родной»…
7 днів президента Кучми
Саша Волкова, 4 вересня, 2000
Швидше за все, саме так хотіли назвати свою програму автори аналітичного тижневика «7 днів», але, мабуть, розцінили це не зовсім етичним. Тому, що авторам програми немає діла до ситуації в країні, до життя людей, до окремих політичних партій… Можна дуже довго рахувати, до чого їм немає діла.
Але ось що є для них головним пріоритетом, так це трудова діяльність глави держави. Мабуть, якщо президент дозволить собі пернути в недозволеному місці, програма «7 днів» зможе обгорнути це в барвистий фантик і подати глядачам програми у вигляді політичного натяку гаранта Конституції. Це, звичайно ж, жарт, але 45 хвилин у недільний вечір про діяння Кучми - це занадто! На жаль, робота така - ми вимушені дивитися цю програму, щоб розповісти, де наші колеги брешуть, а де просто замовчують, де перебільшують, а де їм варто б було помовчати. Це не рецензія на роботу журналістів державних новин - за цією програмою стоять ідеї багатьох людей, які, як їм здається, намагаються впливати на свідомість людей.
Ці люди, наприклад, ввели абсолютно новий жанр - інтерв'ю із суфлером. У останній програмі можна було познайомитися з образчиком цього небаченого для незалежної України виду журналістики - сам Вадим Долганов прийшов до президента з мікрофоном, щоб дізнатися у нього, що він думає про 1 вересня. Для тих, хто подумав про День знань, нагадую - саме в цей день, але дуже давно, почалася друга світова війна. Наш президент про це ніколи не забуває. Пам'ятаю, що в минулому році президент виступив з цього приводу зі спеціальним зверненням. Коли тоді на екрані з'явився напис «Звернення президента України Леоніда Даниловича Кучми до народу», я злякалася, що щось сталося. Ні, Леонід Данилович просто ніколи не забуває про глобальні дати.
Так ось про новий жанр. Кучма, як би відповідаючи на запитання Долганова, почав читати з телесуфлера. Непосвячений міг би порадуватися за президента - співає, як соловейко. Але казенний текст і відмітне підстрибування арбітра на ключових словах, а також його напружений погляд видали Леоніда Даниловича з головою. Окремі пропозиції один до одного повторювали текст його торішнього звернення до народу – мабуть, в адміністрації зовсім розлінилися і не вважають за потрібне змінювати дві третини звернення, тим більше, що на нього і так ніхто уваги не звертає.
Все інше в цій програмі, за рідким винятком, також «все про нього» з вірно розставленими акцентами. Технологія все та ж: президент - єдина надія і опора, уряд, м'яко кажучи, не допрацьовує, а якщо говорити відверто, то окремі урядові чиновники просто вороги народу…
Перший сюжет почався з підписаних президентом указів, другий - про таємничу хворобу у Миколаївській області, де Кучма «втрутився в хід подій… очевидно, не зовсім покладаючись на дещо пасивну позицію уряду у цьому питанні». Червоною лінією у матеріалі пройшла турбота глави держави про народ. «Ми всі вас чекали, як свого батька рідного!», - каже в кадрі змучена невідомістю жінка. Далі гнівні слова президента на адресу уряду - «за такі випадки відповідати повинен прем'єр-міністр».
Довгі сюжети про героїчні будні «батька рідного» час від часу переривав Ігор Сторожук, який, особливо себе не обтяжуючи, вимовляв нудним, безбарвним, іноді повчальним тоном окремі заголовки Інтерфаксу. Час від часу в мові його з'являються пафосні нотки, на зразок, «історичними можна назвати питання, які будуть розглядатися на нинішній сесії».
Як завжди, самий цікавий, з точки зору можливого впливу на громадську думку, матеріал пішов десь о середині програми - цвяхом програми став сюжет про енергетику. З нього ми дізналися про те, що Кучма, виявляється, є прихильником бартерної схеми, оскільки грошові розрахунки приводять до великих зловживань - маленька зв’язочка з обвинуваченням Генпрокуратури на адресу ЄЕСУ. Слова ведучого про «бабине літо» в енергетиці і павутиння, що у великій кількості з'являється у цей час, думку Пустовойтенка про ситуацію в ПЕКу, що видається за істину, і, нарешті, повернення до чорного PR часів президентської кампанії. На цей раз, із запорошеної скрині витягли СБУ-шний запис Лазаренка, де він тепло висловлюється про Мороза. Виявляється, як висловився ведучий, причиною шуму навколо справи Тимошенко стала поява конкретних імен і зв'язків політиків!
Свою ложку дьогтю вніс гість студії Микола Азаров, який, випадково, напевно, проговорився, що податківці відстежують нелегальні схеми ЄЕСУ з 1996 року (!). «Настав момент, коли треба поставити крапку!», - заявив Азаров. Відразу захотілося спитати - а чому саме зараз, чому не у 1996?
Діалог ведучого з Азаровим взагалі нагадував Жванецкого: «А правда, що там-то і там-то найближчим часом буде побудований міст?»… «Скажіть, а скільки грошей не було виплачено до бюджету і чи можна цими грошима, наприклад, допомогти книгодрукуванню?», - задав «провокаційне питання» Сторожук. Так, відразу ж знайшовся Азаров, на ці гроші можна забезпечити все книговидавництво України. «Скажіть, а хто має давати такі вказівки в уряді?», - ще одне «невинне» запитання ведучого. Прямі вказівки щодо звільнення від податків дає віце-прем'єр з питань ПЕК, закинув Тимошенко Азаров. На гнів простого глядача була розрахована і добре підготовлена тирада головного податківця про те, що найнезабезпечена сім'я завжди платить прибутковий податок, який автоматично віднімається із зарплати, а високорентабельні підприємства податків не платять. І хоч за деякими натяками Азарова стало зрозуміло, що такі заходи введені урядом для забезпечення підготовки до зими, на цьому він вважав за краще не зупинятися.
Ось вже дійсно, нашій податковій службі не важливо, чи виживуть ті або інші підприємства, наскільки успішно пройде підготовка до зими - саме головне, «мобілізувати» податки до бюджету. Про народ турбується тільки президент, «батько рідний»…
Но вот что является для них главным приоритетом – так это трудовая деятельность главы государства. Пожалуй, если президент позволит себе пукнуть в неположенном месте, программа «7 дней» сможет обернуть это в красочный фантик и подать зрителям программы в виде политического намека гаранта Конституции. Это, конечно же, шутка, но 45 минут в воскресный вечер о деяниях Кучмы – это слишком! К сожалению, работа такая – мы вынуждены смотреть эту программу, чтобы рассказать, где наши коллеги врут, а где просто замалчивают, где преувеличивают, а где им стоило бы помолчать. Это не рецензия на работу журналистов государственных новостей – за этой программой стоят мозги многих людей, которые, как им кажется, пытаются влиять на сознание людей.
Эти люди, например, ввели совершенно новый жанр – интервью с суфлером. В последней программе можно было познакомиться с образчиком этого невиданного для независимой Украины вида журналистики – сам Вадим Долганов пришел к президенту с микрофоном, чтобы узнать у него, что он думает о 1 сентября. Для тех, кто подумал о Дне знания, напоминаю – именно в этот день, но очень давно началась вторая мировая война. Наш президент об этом никогда не забывает. Помнится, в прошлом году президент выступил по этому поводу со специальным обращением. Когда на экране появилась надпись «обращение президента Украины Леонида Даниловича Кучмы к народу», я испугалась, что что-то произошло. Нет, Леонид Данилович никогда не забывает о глобальных датах.
Так вот о новом жанре – Кучма, как бы отвечая на вопрос Долганова, начал, ничтоже сумняшеся, читать с телесуфлера. Непосвященный мог бы порадоваться за президента – поет, как соловей. Но казенный текст и отличительное подпрыгивание арбитра на ключевых словах, а также его напряженный взгляд и выдали Леонида Даниловича с головой. Отдельные предложения один к одному повторяли текст его прошлогоднего обращения к народу - видимо в администрации совсем разленились и не считают нужным менять две трети обращения, тем более что на него и так никто внимания не обращает.
Все остальное в этой программе, за редким исключением, тоже «все о нем» с правильно расставленными акцентами. Технология все та же: президент – единственная надежда и опора, правительство, мягко говоря, не дорабатывает, а если говорить откровенно, то отдельные правительственные чиновники просто враги народа…
Первый сюжет начался с подписанных президентом указов, второй – о таинственной болезни в Николаевской области, где Кучма «вмешался в ход событий… очевидно, не совсем полагаясь на несколько пассивную позицию правительства в этом вопросе». Красной линией в материале прошла забота главы государства о народе. «Мы все вас ждали, как своего отца родного!», - говорит в кадре измученная неизвестностью женщина. Далее гневные слова президента в адрес правительства – «за такие случаи отвечать должен премьер-министр».
Длинные сюжеты о героических буднях «отца родного» время от времени прерывал Игорь Сторожук, который, особо себя не утруждая, произносил скучным, бесцветным, иногда поучающим тоном отдельные заголовки Интерфакса. Время от времени в речи его появляются пафосные нотки «историческими можно назвать вопросы, которые будут рассматриваться на нынешней сессии».
Как всегда, самый интересный, с точки зрения возможного влияния на общественное мнение, материал пошел где-то к середине программы – гвоздем программы стал сюжет об энергетике. Из него мы узнали о том, что Кучма, оказывается, является сторонником бартерной схемы, поскольку денежные расчеты приводят к большим злоупотреблениям - маленькая связочка с обвинением Генпрокуратуры в адрес ЕЭСУ. Слова ведущего о «бабьем лете» в энергетике и паутине, которая в большом количестве появляется в это время, мнение Пустовойтенко о ситуации в ТЭК, которое выдается за истину, и, наконец, возврат к черному PR времен президентской кампании. На этот раз, из пыльного сундука вытащили СБУ-шную запись Лазаренко, где он тепло высказывается о Морозе. Оказывается, как выразился ведущий, причиной шума вокруг дела Тимошенко стало появление конкретных имен и связей политиков!
Свою ложку дегтя внес гость студии Николай Азаров, который, случайно, наверное, проболтался, что налоговики отслеживают нелегальные схемы ЕЭСУ с 1996 года (!). «Наступил момент, когда надо поставить точку!», - заявил Азаров. Сразу захотелось спросить – а почему именно сейчас, почему не в 1996?
Диалог ведущего с Азаровым вообще напоминал Жванецкого: «А правда, что там-то и там-то скоро будет построен мост?»… «Скажите, а сколько денег не было выплачено в бюджет и можно ли на эти деньги, например, помочь книгопечатанию?», - задал «провокационный вопрос» Сторожук. Да, тут же нашелся Азаров, на эти деньги можно обеспечить все книгоиздательство Украины. «Скажите, а кто должен давать такие указания в правительстве?», - еще один «невинный» вопрос ведущего. Прямые указанию по освобождению от налогов дает вице-премьер по вопросам ТЭК, заложил Тимошенко Азаров. На гнев простого зрителя был рассчитана хорошо подготовленная тирада главного налоговика о том, что самая малообеспеченная семья всегда платит подоходный налог, который автоматически вычитается из зарплаты, а высокорентабельные предприятия не платят. И хотя по некоторым намекам Азарова стало понятно, что такие меры введены правительством для обеспечения подготовки к зиме, на этом Азаров предпочел не останавливаться.
Вот уж действительно, нашей налоговой службе не важно, выживут те или иные предприятия, насколько успешно пройдет подготовка к зиме – самое главное, «мобилизовать» налоги в бюджет. О народе печется только президент, «отец родной»…
7 днів президента Кучми
Саша Волкова, 4 вересня, 2000
Швидше за все, саме так хотіли назвати свою програму автори аналітичного тижневика «7 днів», але, мабуть, розцінили це не зовсім етичним. Тому, що авторам програми немає діла до ситуації в країні, до життя людей, до окремих політичних партій… Можна дуже довго рахувати, до чого їм немає діла.
Але ось що є для них головним пріоритетом, так це трудова діяльність глави держави. Мабуть, якщо президент дозволить собі пернути в недозволеному місці, програма «7 днів» зможе обгорнути це в барвистий фантик і подати глядачам програми у вигляді політичного натяку гаранта Конституції. Це, звичайно ж, жарт, але 45 хвилин у недільний вечір про діяння Кучми - це занадто! На жаль, робота така - ми вимушені дивитися цю програму, щоб розповісти, де наші колеги брешуть, а де просто замовчують, де перебільшують, а де їм варто б було помовчати. Це не рецензія на роботу журналістів державних новин - за цією програмою стоять ідеї багатьох людей, які, як їм здається, намагаються впливати на свідомість людей.
Ці люди, наприклад, ввели абсолютно новий жанр - інтерв'ю із суфлером. У останній програмі можна було познайомитися з образчиком цього небаченого для незалежної України виду журналістики - сам Вадим Долганов прийшов до президента з мікрофоном, щоб дізнатися у нього, що він думає про 1 вересня. Для тих, хто подумав про День знань, нагадую - саме в цей день, але дуже давно, почалася друга світова війна. Наш президент про це ніколи не забуває. Пам'ятаю, що в минулому році президент виступив з цього приводу зі спеціальним зверненням. Коли тоді на екрані з'явився напис «Звернення президента України Леоніда Даниловича Кучми до народу», я злякалася, що щось сталося. Ні, Леонід Данилович просто ніколи не забуває про глобальні дати.
Так ось про новий жанр. Кучма, як би відповідаючи на запитання Долганова, почав читати з телесуфлера. Непосвячений міг би порадуватися за президента - співає, як соловейко. Але казенний текст і відмітне підстрибування арбітра на ключових словах, а також його напружений погляд видали Леоніда Даниловича з головою. Окремі пропозиції один до одного повторювали текст його торішнього звернення до народу – мабуть, в адміністрації зовсім розлінилися і не вважають за потрібне змінювати дві третини звернення, тим більше, що на нього і так ніхто уваги не звертає.
Все інше в цій програмі, за рідким винятком, також «все про нього» з вірно розставленими акцентами. Технологія все та ж: президент - єдина надія і опора, уряд, м'яко кажучи, не допрацьовує, а якщо говорити відверто, то окремі урядові чиновники просто вороги народу…
Перший сюжет почався з підписаних президентом указів, другий - про таємничу хворобу у Миколаївській області, де Кучма «втрутився в хід подій… очевидно, не зовсім покладаючись на дещо пасивну позицію уряду у цьому питанні». Червоною лінією у матеріалі пройшла турбота глави держави про народ. «Ми всі вас чекали, як свого батька рідного!», - каже в кадрі змучена невідомістю жінка. Далі гнівні слова президента на адресу уряду - «за такі випадки відповідати повинен прем'єр-міністр».
Довгі сюжети про героїчні будні «батька рідного» час від часу переривав Ігор Сторожук, який, особливо себе не обтяжуючи, вимовляв нудним, безбарвним, іноді повчальним тоном окремі заголовки Інтерфаксу. Час від часу в мові його з'являються пафосні нотки, на зразок, «історичними можна назвати питання, які будуть розглядатися на нинішній сесії».
Як завжди, самий цікавий, з точки зору можливого впливу на громадську думку, матеріал пішов десь о середині програми - цвяхом програми став сюжет про енергетику. З нього ми дізналися про те, що Кучма, виявляється, є прихильником бартерної схеми, оскільки грошові розрахунки приводять до великих зловживань - маленька зв’язочка з обвинуваченням Генпрокуратури на адресу ЄЕСУ. Слова ведучого про «бабине літо» в енергетиці і павутиння, що у великій кількості з'являється у цей час, думку Пустовойтенка про ситуацію в ПЕКу, що видається за істину, і, нарешті, повернення до чорного PR часів президентської кампанії. На цей раз, із запорошеної скрині витягли СБУ-шний запис Лазаренка, де він тепло висловлюється про Мороза. Виявляється, як висловився ведучий, причиною шуму навколо справи Тимошенко стала поява конкретних імен і зв'язків політиків!
Свою ложку дьогтю вніс гість студії Микола Азаров, який, випадково, напевно, проговорився, що податківці відстежують нелегальні схеми ЄЕСУ з 1996 року (!). «Настав момент, коли треба поставити крапку!», - заявив Азаров. Відразу захотілося спитати - а чому саме зараз, чому не у 1996?
Діалог ведучого з Азаровим взагалі нагадував Жванецкого: «А правда, що там-то і там-то найближчим часом буде побудований міст?»… «Скажіть, а скільки грошей не було виплачено до бюджету і чи можна цими грошима, наприклад, допомогти книгодрукуванню?», - задав «провокаційне питання» Сторожук. Так, відразу ж знайшовся Азаров, на ці гроші можна забезпечити все книговидавництво України. «Скажіть, а хто має давати такі вказівки в уряді?», - ще одне «невинне» запитання ведучого. Прямі вказівки щодо звільнення від податків дає віце-прем'єр з питань ПЕК, закинув Тимошенко Азаров. На гнів простого глядача була розрахована і добре підготовлена тирада головного податківця про те, що найнезабезпечена сім'я завжди платить прибутковий податок, який автоматично віднімається із зарплати, а високорентабельні підприємства податків не платять. І хоч за деякими натяками Азарова стало зрозуміло, що такі заходи введені урядом для забезпечення підготовки до зими, на цьому він вважав за краще не зупинятися.
Ось вже дійсно, нашій податковій службі не важливо, чи виживуть ті або інші підприємства, наскільки успішно пройде підготовка до зими - саме головне, «мобілізувати» податки до бюджету. Про народ турбується тільки президент, «батько рідний»…
