Завдяки електронній пошті, смс та телефонам ми завжди на зв’язку. Це призводить до того, що працівники все частіше не можуть абстрагуватися від роботи, а іноді навіть отримують різні психічні розлади.
Постійне перебування в режимі очікування – це марнування енергії не лише для електронних приладів. Від людей це також вимагає багато сил – бути постійно готовими відповісти, наприклад, на дзвінок мобільного чи на мейл. І для багатьох працівників ця ситуація повторюється щодня.
За результатами опитування Німецької асоціації інформаційних технологій Bitkom, 88 відсотків співробітників у позаробочий час перебувають на зв’язку з клієнтами, колегами та керівництвом. Тож Німецьке об'єднання профспілок DGB вимагає від федерального уряду чітких правил щодо перебування працівників у зоні досяжності. Член правління DGB Аннелі Бунтенбах дещо конкретизує цю вимогу та зазначає, що трудове законодавство слід розширити за рахунок ухвалення антистресової постанови.
Право на вимкнений телефон
Міністр праці Урсула фон дер Ляйєн також наполягає на чіткому розподілі роботи та вільного часу: "Щодо мобільних телефонів та електронної пошти мають бути розроблені чіткі правила всередині підприємства. Ці правила мають встановлювати роботодавці, але працівники також повинні їх сприймати". Треба запровадити захист психічного стану робітників, так само, як за допомогою будівельних касок забезпечують захист працівників на будівництві. У вільний від роботи час має панувати радіотиша, зазначає фон дер Ляйєн.
Медики та психологи вже протягом довгого часу пов’язують різке підвищення кількості психічних розладів зі стресом, викликаним постійним перебуванням на зв’язку. За минулі 10 років кількість цих захворювань зросла майже на 100 відсотків, повідомила Deutsche Welle спеціаліст з психології праці Лейпцизького університету Сабіне Корек.
Менше відпочинку – більше родинних конфліктів
Постійне перебування в зоні зв’язку призводить до того, що людина безперервно використовує для роботи внутрішні ресурси, яких потім бракує в інших сферах: "Це як із батарейкою, яка має завжди давати енергію. Час, у який людина може "підзарядитися", стає дедалі коротшим, бо працівник повинен займатися справами у вільний час після роботи, у вихідні, у відпустці". Як наслідок, скорочується час для особистого життя та спілкування з родиною. У той час, як працівники фізично відсутні, внутрішньо вони не втрачають зв’язок з роботою. Шкідливий вплив є очевидним.
"Періоди відпочинку скорочуються, кількість родинних конфліктів збільшується", - застерігає Корек. Лейпцизький психолог називає й інші чинники, які зумовили такий стан речей. У цілому психологічний тиск на працівника також посилюється через постійне ущільнення робочого процесу. Часто виникає набагато більше виробничих завдань, ніж людина здатна виконати протягом офіційних робочих годин. "Таким чином робота переноситься на вільний час", – вважає Сабіне Корек.
Німцям потрібне інше ставлення до роботи
Той факт, що робота забирає все більше вільного часу людини, психолог вважає структурною проблемою: "На мій погляд, у Німеччині панує думка, що робітник чи керівник тільки тоді є добрим, коли він багато й довго працює. І цю культуру довгих робочих годин слід змінити, щоб переконати людей не займатися справами у вільний час або вихідні".
Наприклад, на підприємствах Скандинавії панують зовсім інші звичаї. Там, якщо робітник затримується в офісі довше, ніж прописано в нормах, у кращому випадку він отримає від шефа запитання, чи не запізнюється він із виконанням роботи. Затримки на робочому місці чи виконання завдань вдома вважаються недопустимими.
Мережу заблоковано!
Висока мета - змінити культуру праці - може бути реалізована на практиці, вважає Сабіне Корек. "Для цього потрібне законодавче регулювання. Наприклад, можна розглянути такий варіант, коли для створення паузи просто блокується доступ до мережі з десятої години вечора до шостої ранку". Зрозуміло, що мається на увазі лише та частина системи, яка забезпечує зв’язок між роботодавцем та працівником. При цьому особистою справою залишається те, як часто люди у свій вільний час сидять в інтернеті, купують речі в онлайн-магазинах чи відвідують соціальні мережі.
Оскільки проблема не є новою, окремі підприємства вже відреагували на неї. Наприклад, рада співробітників корпорації Volkswagen в кінці 2011 року встановила для працівників так звану "паузу Blackberry" після кінця робочого дня. Енергетичне підприємство E.on заборонило відправляти та обробляти робочі мейли після восьмої години вечора, а Telekom закликав своїх працівників відмовитися у вільний час і в період відпустки від ділових телефонних розмов та робочих мейлів.
Такі речі повинні стати звичними на всій території країни, вважає Cабіне Корек, тому потрібно, щоб політики докладно розглянули цю тему. Поодинокого героїчного заклику міністра праці явно недостатньо.
Facebook
